П О С Т А Н О В А                                   Справа № 2а-805/10

                                     І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                    в порядку скороченого провадження

           29 жовтня 2010 року.                                                                                       м. Тячів

        Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Решетар В.І., розглянувши у порядку скороченого провадження в залі суду в м. Тячів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та нарахування недоплаченої соціальної державної допомоги як дитині війни,

                     ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звер нулася в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та нарахування недоплаченої соціальної державної допомоги як дитині війни .

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1  р оку і відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни та з 1 січня 2006 року йому до пенсії повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Виплата надбавки до пенсії повинна здійснюватись відповідачем. Всупереч положенням ст. 22 Конституції України, якою передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до діючих законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, бюджетним законодавством дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено відповідно на 2006 та 2007 роки. Її законні права було обмежено прийняттям неконституційних правових актів, а про факт порушення їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації і тому, строки звернення до суду про відновлення порушених прав нею були пропущені. Просить продовжити їй строк звернення до суду та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі нарахувати їй, як дитині війни, щомісячну державну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року і справу розглянути у її відсутності.

Представник відповідача надіслав суду письмові заперечення. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 р. № 2195-ІV встановлена державна соціальна гарантія-мінімальний розмір державної соціальної допомоги, а також пільги з метою надання соціальної підтримки дітям війни. Стаття 6 цього Закону визначає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Закону № 2195-ІV та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів. Так як громадянка ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та їй виплачуються надбавки до пенсії згідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. А відповідно до ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” пільги учасникам бойових дій надаються за їх вибором згідно з одним із Законів, тобто, два види пільгових надбавок згідно законодавства не передбачається. Отже, виходячи з вищевикладеного Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, оскільки всі доплати як вдові учасника бойових дій їй були здійснені.

  Вважаю, що в порядку ст. 183-2 ч.4 КАС України справу слід розглянути без виклику сторін в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи , суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, який набув чинності з 1 січня 2006 року, дитиною війни визнається особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення ( 2 вересня 1945 року ) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно до ст. 6, 7 вказаного Закону  дітям війни пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом , здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Позивач ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до пенсійного посвідчення та паспорту громадянина України є дитиною війни і має право на пільги, передбачені Законом України  “Про соціальний захист дітей війни”.

Разом з цим, судом встановлено, що позивач має пільги члена сім»ї померлого ветерана війни і відповідно до ст. 10 ч. 2 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і на неї поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, тобто, вона користується тими самими пільгами, що користувався померлий ветеран війни. В даний час позивач отримує пільгову пенсію і цей факт підтверджується відомостями про підвищення наданими Тячівським відділенням пенсійного фонду.  

Стаття 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визначає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) до пенсії або щомісячно пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

 Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Закону № 2195-ІV та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів.

Суд вважає, що оскільки позивач отримує пільгову пенсію відповідно до Закону України “Про статус ветерана війни, гарантії їх соціального захисту”, то в задоволенні її позовних вимог, слід відмовити.  

Керуючись  ст.ст. 1, 6, 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,  ст.ст. 6 , 11 , 71 , 72,  158-163, 183-2 КАС України, ст.. 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” суд,

   П О С Т А Н О В И В:

    В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі про зобов’язання управління Пенсійного фонду України у Тячівському районі нарахувати не донараховану їй, як дитині війни, щомісячну державну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії по віку та забезпечення її виплати за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року  – відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тячівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги десяти днів з дня її проголошення або з дня отримання копії постанови.

     Головуючий:                                                                  Решетар В.І.