справа №2-3/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2007року Гребінківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Радзівона О. І. при секретарі Кузуб В.В., з участю сторін та їх представників, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 при третій особі Гребінківському КПП про визнання її такою, що втратила право на користування житлом, та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1про визнання майна їх спільною сумісною власністю,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання її такою, котра втратила право користування житлом.

В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав повністю, прохаючи їх задовольнити. Суду пояснив, що з відповідачкою зареєстрував шлюб у 1986 році. У шлюбі народили дочку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Проживали в АДРЕСА_1 котра була приватизована на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.03.1984 року його батьком - ОСОБА_4та ним особисто ОСОБА_1. в рівних долях. У серпні 1989 року відповідачка подала о суду заяву про стягнення аліментів, які він сплачував до виповнення дочці 18 років .т.б. до серпня 2006 року. У квітні 1990 року за позовом відповідчки шлюб між: ними був розірваний у суді. 21 грудня 1994 року, батько подарував йому свою (1/2) частину АДРЕСА_1.

У 1998 році обміняв належну йомуАДРЕСА_1 на трьохкімнатну кАДРЕСА_2 доплативши власниці ОСОБА_5 три тисячі гривень.З цією метою він позичав гроші у гр. ОСОБА_6. Сім'ї фактично у нього не було. Ваажав що шлюб розірваний, аліменти по виконавчому листу сплачував відповідачці добросовістно, в повному об'ємі.

Узнавши згодом, що реєстрації про розірвання шлюбу у ЗАГС(і) відповідачка не провела у 2005 році він сам звернувся до суду про розірвання шлюбу. Реєстрацію про розірвання шлюбу проведено у січні 2006 року. Вимогу відповідчаки про визнання квартири спільним майном не визнає, вважає неправомірною, оскільки своїх коштів для придбання і її утримання відповідачка-зустрічний позивач не давала. Оскільки тривалий час він змушений був заробляти гроші за межами України. відповідача користувалася цією обставиною і час від часу проживала у квартирі за його відсутності, так як в ній проживала дочка. З літа 2005 року відповідачка виїхала з Гребінки у невідомому напрямку. І лише у судовому засіданні він узнав що вона живе і працює у м. Києві. її доводи, що вона давала свої гроші для доплати за обмін квартири без підставні, так як виручені кошти від спадщини першого чоловіка (спадкоємцем був її син) вона витратила на виплату боргів покійного чоловіка, ще у 1996році.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, подавши зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1про визнання майна їх спільною сумісною власністю, посилаючись на те, що після смерті її чоловіка - перший шлюб, її син отримав спадщину, реалізувавши майно вона вклала їх у придбання спірної квартири.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, зі слідуючих підстав:

У судовому засіданні встановлено, що 22.07.1986року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, про що вчинено запис за №52 Гребінківським районним відділом РАЦС Полтавської області. Після укладення шлюбу подружжя спільно проживало в АДРЕСА_1 яка була приватизована 12.03.1984 року батьком позивача - ОСОБА_4та позивачем - ОСОБА_1в рівних долях, тобто по 1/2 частині. 21 грудня 1994 року, ОСОБА_7 (батько позивача) подарував йому 1/2

2

частину АДРЕСА_1. Таким чином, вище згадана квартира стала особистою власністю ОСОБА_1

02.09.1998 року ОСОБА_1 обміняв належну йому АДРЕСА_1, і АДРЕСА_2що належала гр.ОСОБА_5. та знаходиться в АДРЕСА_2 загальною площею 62,9 кв.м. При обміні квартири, позивач доплатив громадянці ОСОБА_5. 3000 (три тисячі) гривень. З серпня 1989 року, сім'я фактично розпалася, так як за рішенням суду з ОСОБА_1на підставі виконавчого листа стягувалися аліменти, які він сплачував до виповнення дочці 18 років,т.б. до серпня 2006 року. У квітні 1990 року за позовом відповідчки шлюб між; ними був розірваний у суді.

Із матеріалів справи - довідки голови правління ЖЕК Шульги М.1. вбачається, що ОСОБА_2 у спірній квартирі не проживає з червня 2005 року. Як свідчить довідка директора ТОВ "Бунтега" м.Київ, відповідачка працює у даному товаристві на посаді інспектора кадрів. Правомірність позовних вимог ОСОБА_1 підтверджено самим фактом залишення відповідачкою постійного місця проживання, котра понад шестимісячний термін, вибувши на постійне місце проживання в іншу місцевість, намірів повернутися не проявила. Останній звертаючись до суду з даним позовом зіслався на адресу за місцем реєстрації відповідачки -місцезнаходження спірної квартири. Неодноразові повідомлення - повістки відповідачки про початок розгляду справи у суді повернулися до суду без відмітки про їх вручення. У зв'язку з цим, 26.01.2006 року відповідачка була повідомлена про наявність спору у суді лише через засоби масової інформації.

У відповідності до ст. 57 СК позивач набув особистої приватної власності на спірну квартиру на підставі договору дарування з послідуючим укладенням договору обміну квартир, в той час як відповідачка права власності на спірну квартиру не набула оскільки жодних доказів на підтвердження своїх зустрічних вимог суду не надала. Таким чином, з врахуванням вище викладених фактичних обставин справи суд, відповідно до ст. ст. 57, 59 СК, ст. 71 ЖК, ЗУ „Про власність", керуючись ст. ст. 8, 10, 60, 213, 215 ЦПК, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1до ОСОБА_2 при третій особі Гребінківському КПП задовольнити в повному об'ємі.

Визнати ОСОБА_2такою, що втратила право користування жилим АДРЕСА_2

Зобов'язати ГПРФО при Гребінківському РВ УМВС України в Полтавській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2за адресою АДРЕСА_2

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1при третій особі Гребінківському КПП, проАДРЕСА_2, Полтавської області ЇХ спільною сумісною власністю, відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набрало законної сили і підлягає виконанню.