Р І Ш Е Н Н Я № 2-9497/10
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 жовтня 2010 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Попової С.А.,
при секретарі Ченгал О.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,
третя особа – Служба у справах дітей Орджонікідзевської районної адміністрації Маріупольської міської ради, -
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2010 року позивачка ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення його батьківських прав відносно неї. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що її батько ОСОБА_2 у 1998 році розірвав із матір"ю шлюб і з того часу не приймав участі у її вихованні, навчанні, розвитку, в будь-який спосіб не цікавився її долею і станом здоров"я, несистематично і в незначних розмірах лише останнім часом надає матеріальну допомогу в порядку примусового виконання судового рішення про виплату аліментів. У червні 2010 року померла її мати – ОСОБА_3 і з того часу вона фактично залишилась без батьківського піклування та перебуває на вихованні бабусі ОСОБА_4, яка про неї дбає. У зв"язку із ухиленням ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов"язків щодо неї просила задовольнити позовні вимоги.
У попередньому судовому засіданні позивачка і її представник ОСОБА_4 підтримали позовні вимоги і надали пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 при проведенні попереднього розгляду справи визнав пред"явлені до нього позовні вимоги, що підтвердив письмовою згодою, а також обставини, викладені у змісті позовної заяви, зокрема, з приводу його ухилення від виконання батьківського обов"язку відносно доньки ОСОБА_1, невжиття заходів до систематичної участі в її вихованні, розвитку і утриманні. Представник залученої у якості третьої особи служби у справах дітей Орджонікідзевської районної адміністрації в судове засідання не прибув, надавши заяву про вирішення справи у його відсутність.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання із врахуванням наявних в справі матеріалів і доказів, що вказують на права і обов"язки сторін.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Матеріалами с прави встановлено, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 перебували у шлюбі, від якого мають дитину – ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження – актовий запис № 911 вчинений 28.12.1995р. Орджонікідзевським відділом РАГС міста Маріуполя Донецької області.
Розірвання шлюбу між батьками позивачки - ОСОБА_2 і ОСОБА_3 зареєстровано тим же органом РАГС 03.11.1998р. – актовий запис № 450.
Як вбачається зі свідоцтва про смерть НОМЕР_2, мати позивачки - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2р., про що вчинено актовий запис № 766 Орджонікідзевським відділом РАЦС Маріупольського МУЮ Донецької області.
Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачені обов’язки батьків по вихованню та розвитку дітей.
У відповідності до вимог ст. 164 ч. 1 п. 2 Сімейного кодексу України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дітей.
Судовим розглядом встановлено відсутність батьківського піклування з боку відповідача щодо доньки ОСОБА_1, про що свідчать зібрані по справі докази.
З акту відвідання та обстеження житлово-побутових умов сім"ї, складеного 25.08.2010р. комісією УВК «Ліцей-школа № 14», вбачається, що неповнолітня ОСОБА_1 проживає разом із бабусею ОСОБА_4, з якою має рівні, спокійні відносини. Батько дитини – ОСОБА_2 з родиною не проживає.
Згідно психолого-педагогічної характеристики з місця навчання позивачки в УВК «Ліцей-школа № 14» ОСОБА_1 навчається в даному учбовому закладі з 1-го класу. Цікавість до успіхів та навчання досягнень в школі ОСОБА_1 проявляла мати дитини – за життя до червня 2010 року, та бабуся ОСОБА_4, з якою на даний час дитина проживає. Разом з тим, батько дитини – ОСОБА_2 участі у вихованні і розвитку доньки не приймав, не цікавився її навчанням, не надавав фінансової підтримки для підготовки дитини до школи.
Аналогічно довідкою-актом дошкільного навчального закладу № 32 від 16.09.2010р. підтверджено відсутність батька ОСОБА_2 в цій дитячій установі, де виховувалась позивачка впродовж 1998-2002р.р., не вжиття відповідачем будь-якої участі у вихованні і духовному розвитку дитини.
За інформацією Комісії з питань захисту прав дитини Орджонікідзевської районної адміністрації від 14.09.2010р. ОСОБА_2 не звертався до цієї комісії з питання визначення способів його участі у вихованні неповнолітньої доньки ОСОБА_1.
Крім того, Орджонікідзевський відділ Державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у своїй довідці від 17.09.2010р. відзначив заборгованість відповідача по аліментах на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1, стягуваних в примусовому порядку за виконавчим листом № АЕ-201 від 07.08.1999р., виданим Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя, яка в грошовому виразі станом на 01.09.2009р. становила 23687грн.
Зміст даного документу із визначенням обсягу заборгованості переконує суд в невиконанні відповідачем своїх батьківських обов"язків, зокрема в частині належного утримання своєї неповнолітньої дитини.
У статті 19 Конвенції про права дитини держави-учасниці зобов"язані вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи та зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи.
Відповідно до ст. 152 ч. 1 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Так, положеннями ст. 152 ч. 4 СК України регламентовано право дитини, якщо вона досягла чотирнадцяти років, звертатись за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, зокрема, в сенсі ст. 165 цього Кодексу – з позовом про позбавлення батьківських прав.
Тому суд вважає обґрунтованим звернення неповнолітньої ОСОБА_1, яка досягла чотирнадцятирічного віку, до суду із даним позовом про позбавлення батьківських прав щодо неї відповідача.
І в ході судового розгляду справи доведено факт ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов’язків, який повинен бути позбавлений батьківських прав відносно доньки ОСОБА_1. При цьому визнання відповідачем пред"явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 150, 152, 164, 166, 167 Сімейного кодексу України, ст. 10, 60, 130, 174, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, громадянина України, який народився у м. Маріуполі Донецької області, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 (ІНН НОМЕР_1), позбавити батьківських прав відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя ________________