ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"05" вересня 2006 р. | Справа № 15/190/06 |
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Бойко Л.І.,
суддів: Величко Т.А., Жукової А.М.,
при секретарі судового засідання –Храмшиній І.Г.
за участю представників сторін:
від позивача –Котьол О.В.
від відповідачів: від ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва –Мезінов О.Г.,
від ВДК у м. Миколаєві –не з’явився
розглянувши апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва
на постанову господарського суду Миколаївської області від 19.06.2006р.
у справі № 15/190/06
за позовом ТОВ „Сінніс, ЛТД” в особі Миколаївської філії ТОВ „Сінніс, ЛТД”
до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва та ВДК у м. Миколаєві
про повернення коштів з бюджету
встановив:
ТОВ „Сінніс, ЛТД” в особі Миколаївської філії ТОВ „Сінніс, ЛТД” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва та ВДК у м. Миколаєві про зобов’язання повернути з бюджету надміру сплачені кошти в сумі 78708 грн.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 19.06.2006р. (суддя Середа О.Ф.) здійснено заміну реорганізованої МДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва на її правонаступника - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, позов задоволено, стягнуто з ВДК у м. Миколаєві на користь позивача 78708 грн. надміру сплачені кошти за придбання торгових патентів на здійснення послуг у сфері грального бізнесу, а також стягнуто з Держбюджету на користь позивача судовий збір у сумі 788 грн.
Постанова суду мотивована тим, що ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва не мала правових підстав для відмови у поверненні позивачу з місцевого бюджету надміру сплачених коштів у сумі 78708 грн., так як оплата вартості торгових патентів у 2004 р. була здійснена позивачем у відповідності з вимогами Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, а збільшена вона була в порушення приписів вищевказаного Закону на підставі Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”. Суд також врахував те, що Закон України “Про Державний бюджет України на 2004 рік” був прийнятий 27.11.2003р. та набрав чинності з 01.01.2004р., а згідно вимог ст.57 цього Закону, приписів Закону України “Про систему оподаткування” та Бюджетного кодексу України, збільшення вартості торгового патенту не може бути застосовано у 2004 році.
ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, не погодившись з постановою суду, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає висновки суду такими, що ґрунтуються на всебічному, повному з’ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи.
ТОВ „Сінніс, ЛТД” зареєстроване Виконавчим комітетом Черкаської міської Ради 23.11.1995р. за № 10261200000000713, Миколаївська філія ТОВ „Сінніс, ЛТД” створена ТОВ „Сінніс, ЛТД” із проведенням відповідної реєстрації.
Як свідчать матеріали справи, ТОВ „Сінніс, ЛТД” в особі Миколаївської філії ТОВ „Сінніс, ЛТД”, здійснюючи свою діяльність, відповідно до вимог Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”, сплатило вартість торгових патентів за надання послуг у сфері грального бізнесу у 2004р. загальною сумою 144451,00 грн., а саме: за перший квартал 2004р. –за 39 торгових патентів, за другий квартал 2004р. - за 45 торгових патентів, за третій квартал 2004р. - за 45 торгових патентів, за четвертий квартал 2004р. - за 48 торгових патентів. У зв’язку з перерахуванням вартості патентів позивач оплатив вартість цих патентів за останній квартал їх дії в сумі 123650 грн.
Позивач вважає, що ним з цієї суми надлишково сплачено 78708 грн., тому що збільшення удвічі плати за торгові патенти на надання послуг у сфері грального бізнесу статтею 57 Закону України “Про Державний бюджет України на 2004 рік” суперечить принципам побудови системи оподаткування в Україні, закріплених Законом України “Про систему оподаткування” та Бюджетним кодексом України.
Суд першої інстанції, погодившись з доводами позивача, задовольнив позов, і судова колегія вважає висновки суду правомірними, виходячи із наступного.
Чинним законодавством визначено, в статті 1 Закону України «Про систему оподаткування»зазначено, що ставки, механізм справляння податків і зборів ( обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів ( обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших Законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.
Згідно частини другої статті 7 Закону України «Про систему оподаткування»зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
У відповідності з пунктом 3 статті 27 Бюджетного кодексу України закони України, які впливають на формування доходної та видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому. В іншому разі норми відповідних законів, що впливають на формування доходної та/або видаткової частини бюджетів, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, наступного за плановим.
Порядок патентування діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу регулюється Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».
Частиною 3 статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»в редакції , яка діяла станом на 31.12.2003 року, була встановлена така вартість торгових патентів на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу: для використання грального автомата у сумі 1400 грн. за рік.
Статтею 57 Закону України «Про державний бюджет України на 2004 рік»від 27.11.2003 року в порушення викладених вище вимог Закону України «Про систему оподаткування»було встановлено, що у 2004 році збільшується вартість торгового патенту на здійснення у сфері податкового бізнесу. Встановлені частиною третьою статті 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»стосовно вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу цифри «1400», «64000», «48000». «2000», «600». «2400»були замінені відповідно більшими цифрами «2800», «128000», «96000», «4000», «1200», «4800».
Крім того, Закон України «Про державний бюджет України на 2004 рік»був прийнятий 27.11.2003 р. та набрав чинності з 01.01.2004 року тобто, враховуючи положення Закону України «Про систему оподаткування»та Бюджетного кодексу України, норми цього Закону про збільшення вдвічі вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу не можуть застосовуватися у 2004 році.
Отже, оскільки Закон України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” є спеціальним Законом про патентування деяких видів підприємницької діяльності, то зміни щодо вартості торгових патентів на здійснення послуг у сфері грального бізнесу, які передбачені Законом України “Про Державний бюджет України на 2004 рік”, можуть здійснюватися тільки шляхом внесення змін до Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” та до Закону України “Про систему оподаткування”.
До теперішнього часу зміни в вищезазначені Закони України не внесені, тому суд правильно визнав, що необхідно застосувати норми Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.
Матеріали справи, а саме надані позивачем платіжні доручення та розрахунок (а.с.17-46), свідчать про надмірну сплату позивачем вартості торгових патентів на здійснення послуг у сфері грального бізнесу загальною сумою 78708 грн., тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
За таких обставин, підстави для скасування постанови суду і задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Постанову господарського суду Миколаївської області від 19.06.2006р. у справі № 15/190/06 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Головуючий суддя Бойко Л.І.
Суддя Величко Т.А.
Суддя Жукова А.М.