Справа N 2-7395
2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" листопада 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого - судді Кучеренко Н.В.
при секретарі – Левандовській О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить виселити ОСОБА_2 з належного йому будинку, розташованого по АДРЕСА_1 зазначивши, що він є власником житлового будинку АДРЕСА_1. Відповідач по справі є його сином, який в 2006 році звільнився з місць позбавлення волі та почав проживати в його будинку. З 2008 року в його будинку також мешкає співмешканка сина. Після того, як син почав проживати в будинку він постійно висловлюється на його адресу нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою, наносить тілесні ушкодження. Син разом зі своєю співмешканкою виселили його до сараю, а самі живуть в будинку. Комунальні послуги не сплачують. Син тримає двох великих собак, яким готує їжу на його кухні, а він навіть не має місця для того, щоб приготувати собі їжу. Проживання разом з відповідачем є неможливим, тому просить його виселити.
В судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги, просить виселити відповідача з його будинку, оскільки проживати з ним в одному будинку неможливо, в зв’язку з тим, що син порушує всі правила співжиття та незаконно вирощує наркотичні рослини.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що батько постійно провокує його на скандали та сварки, без причин ходить до міліції та пише на нього скарги. Повідомляє міліції неправдиві відомості про те, що в нього зберігаються наркотики, знаходиться крадена апаратура тощо. Працівники міліції приїжджають з обшуком, за кожною заявою проводять перевірки. Всі дії батька направлені лише на те, щоб виселити його з будинку. Він живе в одній половині будинку, а батько в іншій. Працює хоча не офіційно, але сам сплачує комунальні послуги. Він живе самостійним життям і батька не чіпає.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи свого довірителя, вважає, що підстав для виселення ОСОБА_2 немає, а тому просить відмовити у позові.
Заслухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.
Позивач ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 Запорізької області, що підтверджується копією договору купівлі-продажу житлового будинку від 08.11.2005 року, витягом з Державного реєстру правочинів, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копією технічного паспорту на будинок.
В судовому засіданні не оспорюється сторонами той факт, що з 2006 року після звільнення з місць позбавлення волі в будинку АДРЕСА_1 почав мешкати син позивача – відповідач по справі ОСОБА_2, а з 2008 року співмешканка сина.
Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню.
Оцінюючи доводи позивача та заперечення відповідача щодо наявності підстав для виселення з житлового будинку суд виходить з наступного.
В матеріалах справи маються копії талонів-повідомлень № 1009 від 16.05.2009 року, № 521 від 08.06.2010 року, № 569 від 22.06.2010 року, № 1066 від 15.06.2010 року та від 01.08.2010 року про прийняття заяв в чергову частину ОВС /а.с.6-7,20/.
Крім того в матеріалах справи маються копії постанов про відмови в порушенні кримінальних справ від 17.05.2007 року, 07.06.2008 року, 29.12.2008 року, 05.08.2010 року, 02.06.2010 року, 12.10.2010 року та 28.10.2010 року.
З вказаних копій постанов вбачається, що протягом 2008 – 2010 років в ОСОБА_1 склались неприязні відносини з сином ОСОБА_2, в результаті чого між ними постійно відбуваються конфлікти з різних причин, про що ОСОБА_1 заявляє до чергової частини Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області.
В результаті вказаних конфліктів відповідач ОСОБА_2 висловлюється на адресу позивача ОСОБА_1 нецензурною лайкою, вчиняє сварки, скандали, погрожує фізичною розправою, наносить тілесні ушкодження.
В матеріалах справи мається копія направлення № 270 на предмет визначення у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження тяжкості тілесних ушкоджень.
Відповідно до копії довідки з травмпункту від 05.11.2009 року в ОСОБА_1 струс головного мозку, від госпіталізації відмовився, рекомендовано нагляд в поліклініці. /а.с.7/.
Як вбачається з копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 17.05.2007 року відносно ОСОБА_2 був складений адміністративний протокол № 001724 відповідно до ч.1 ст. 173-2 КУпАП (насилля в родині).
З копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 05.08.2010 року вбачається, що з громадянином ОСОБА_2 проведена профілактична бесіда з приводу недопустимості антигромадської поведінки.
Відповідно до копії постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 02.06.2010 року від ОСОБА_1 надійшла заява, що його син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, який проживає разом з ним в будинку АДРЕСА_1 на присадибній ділянці за вказаною адресою вирощує коноплю. Проведено огляд вказаного домоволодіння, в результаті якого виявлено 8 кущів рослин коноплі з явними ознаками культивації. При цьому ОСОБА_2 пояснив, що вказані кущі він посадив навесні 2010 року та вирощував їх з метою подальшого вживання /а.с.24/.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду від 24.06.2010 року ОСОБА_2 піддано адміністративному стягненню в вигляді штрафу в сумі 500 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ст.106-2 ч.1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за незаконний посів або незаконне вирощування конопель у кількості до 10 рослин /а.с.19/.
З копій постанов про відмову в порушенні кримінальних справ від 29.12.2008 року, 12.10.2010 року, 28.10.2010 року вбачається, що між сторонами виникають конфлікти також з приводу зникнення майна з будинку та його поділу.
Згідно характеристики на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження він проживає в АДРЕСА_1 протягом 5 років. Разом з ним проживає його син ОСОБА_2 /а.с.17/.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
У відповідності із вимогами ст. 391 ЦК України, власник може вимагати усунення будь-яких перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ч. 3 ст. 98 ЖК України, тимчасові мешканці по вимозі наймача або разом з ним мешкаючи члени його сім’ї, зобов’язані негайно звільнити приміщення, а при відмові – підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого житлового приміщення.
Згідно зі ст. 157 ЖК України членів сім’ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст. 116 ЖК України. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.
Відповідно до ч.1 ст. 116 ЖК України, якщо наймач, члени його сім’ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для проживання із ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадянського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.
Під час судового слідства судом встановлено, що протягом доволі довгого періоду часу між сторонами по справі існують неприязні відносини, в результаті чого між ними постійно виникають конфлікти та сварки обумовлені різними причинами, зокрема зникнення майна з будинку, поділу майна, зловживання відповідачем спиртними напоями, вирощування ОСОБА_2 на присадибній ділянці коноплі. Конфлікти носять систематичний характер, постійно супроводжуються висловлюванням відповідачем на адресу батька нецензурною лайкою, погрозами щодо фізичної розправи над ним, нанесенням тілесних ушкоджень.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для виселення відповідача суд виходить з того, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1, відповідач проживає в даному будинку з дозволу позивача, а тому повинен враховувати похилий вік свого батька, особливості його характеру, спосіб життя та дотримуватись правил співжиття.
Однак не виконання відповідачем простих правил співжиття, призводять до конфліктних ситуацій в родині, які носять систематичний характер, що робить неможливим проживання сторін в одному приміщенні та в майбутньому можуть призвести до більш тяжких наслідків.
Крім того, систематично порушуючи правила співжиття відповідач ОСОБА_2 чинить власнику житлового будинку перешкоди в здійсненні ним права вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном.
На підставі викладено, суд вважає можливим позов ОСОБА_1 задовольнити, виселити ОСОБА_2 з житлового будинку №97 по Жовтневій в м. Мелітополі Запорізької області без надання іншого житлового приміщення.
Керуючись ст.ст. 319, 321, 391 ЦК України, ст. 98, 116 ЖК України, ст.ст. 15,57,59,84,107,208,212-215 ЦПК України,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення - задовольнити повністю.
Виселити ОСОБА_2 з належного на праві особистої власності ОСОБА_1 житлового будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Н.В.Кучеренко