Ухвала

16 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 337/1192/21

провадження № 61-14956ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права на отримання аліментів,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення права відповідача на отримання аліментів.

Позов мотивований тим, що з 2009 по 2016 рік він перебував у зареєстрованому з ОСОБА_1 шлюбі. 27 січня 2017 року за рішенням суду з нього стягнуто аліменти на утримання колишньої дружини у розмірі 1/14 від усіх видів доходів, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 потребувала матеріальної допомоги. Позивач зазначав, що після ухвалення рішення суттєво змінились обставини, які надавали йому можливість виділяти кошти на утримання колишньої дружини. З 2019 року відповідачка працевлаштована, окрім заробітної плати, отримує пенсію з інвалідності. Її сукупний дохід перевищує прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. Також він уклав новий шлюб із ОСОБА_3 , яка перебуває на його утриманні. Крім того, він сплачує аліменти на двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , та ОСОБА_5 . Також у нього на утриманні перебуває непрацездатний батько ОСОБА_6 . Позивач не має власного житла, тому орендує квартиру.

Сукупність всіх цих обставин, на думку позивача, є підставою для припинення права ОСОБА_1 на отримання аліментів.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 червня 2021 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2021 року рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове рішення у справі про задоволення позову ОСОБА_2 Припинено стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 1/14 частини його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму щомісячно протягом строку інвалідності, стягнутих на підставі рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя

від 27 січня 2017 року у цивільній справі № 337/13/17.

У вересні 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 , у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Згідно з частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.

Касаційна скарга не містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Верховний Суд зауважує, що застосування критерію малозначності справи в цій справі було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій в межах своїх повноважень, заявник не переконав у наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Вказівка в резолютивній частині постанови Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2021 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене судове рішення ухвалене у малозначній справі.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, частиною четвертою статті 274, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького апеляційного суду від 12 серпня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права на отримання аліментів.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. С. Ткачук

А. А. Калараш

Є. В. Петров