ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________ |
У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ |
"05" вересня 2006 р. | Справа № 7/411/06 |
м. Одеса
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Савицького Я.Ф.,
суддів Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б..
за участю представників сторін в судовому засіданні від 05.09.2006р.
від позивача: не з’явився;
від відповідача: Куришко Ю.К., довіреність №1221 від 05.06.2006р.;
Лосєв О.В., довіреність №2190 від 28.08.2006р.;
від прокурора: не з’явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Южноукраїнського міського центру зайнятості Миколаївської області
на постанову господарського суду Миколаївської області
від 25 липня 2006р.
у справі №7/411/06
за позовом Прокурора міста Южноукраїнська в інтересах Держави в особі Южноукраїнського міського центру зайнятості Миколаївської області
до відповідача: Комунального підприємства „Житлово-експлуатаційне об’єднання”
про стягнення 1939,09грн.
Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.
Присутнім в судовому засіданні представникам відповідача роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки. Усних клопотань, в тому числі відводу суддям колегії не заявлено.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 25.07.2006р. по справі №7/411/06 (суддя Н.О. Семенчук) відмовлено у задоволенні позову Прокурора м. Южноукраїнська в інтересах держави в особі Южноукраїнського міського центру зайнятості Миколаївської області до КП „Житлово-експлуатаційне об’єднання” про стягнення 1939,09грн., мотивуючи це тим, що з моменту набрання чинності Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 р. за № 1533-111 норми всіх нормативно-правових актів, що йому суперечили не застосовуються, у тому числі й п. 4 ст. 26 Закону України „Про зайнятість населення” від 01.03.1991 р., отже фінансування витрат, пов’язаних з перенавчанням колишніх працівників відповідача під час безробіття повино здійснюватись за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Не погоджуючись з прийнятою судовою постановою позивач –Южноукраїнський міський центр зайнятості Миколаївської області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №05-951/13 від 31.07.2006р., в якій просить постанову господарського суду Одеської області скасувати і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, посилаючись на те, що норми п. 4 ст. 26 Закону України „Про зайнятість населення” від 01.03.1991 р. носять імперативний характер і виступають своєрідною санкцією у разі невиконання підприємствами положень ст. 201 КЗпПУ, а тому не підлягають іншому тлумаченню.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників відповідача, колегія суддів, -
В с т а н о в и л а:
Заєць Л.А., ДолженкоВ.М., Лікар Т.Л., КозорізС.В., Чеботарьова Л.В. були звільнені відповідачем на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку з скороченням численності (штату) працівників.
У зв’язку з неможливістю працевлаштувати вказаних робітників за професіями, з яких вони були звільнені із-за відсутності вакансій на ринку праці Южноукраїнський міський центр зайнятості Миколаївської області, де вони були зареєстровані, як безробітні направив їх на професійне перенавчання.
Згідно розрахунку позивача загальна сума витрат по перенавчанню вищезазначених безробітних склала 1939,09 грн.
09.06.2006 року до господарського суду Миколаївської області з позовом звернувся прокурор м. Южноукраїнська в інтересах держави в особі Южноукраїнського міського центру зайнятості Миколаївської області до КП „Житлово-експлуатаційне об’єднання” про стягнення 1939,09грн. –витрат на перенавчання звільнених працівників відповідача.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 25.07.2006р. по справі №7/411/06 відмовлено у задоволенні позову Прокурора м. Южноукраїнська в інтересах держави в особі Южноукраїнського міського центру зайнятості Миколаївської області до КП „Житлово-експлуатаційне об’єднання” про стягнення 1939,09грн., з мотивів викладених в описовій частині ухвали.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги заслухавши представників відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову господарського суду Одеської області слід залишити без змін з огляду на таке.
Відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 р. за № 1533-111 (статті 7, 16 Закону) фінансування професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітного, а також виплата матеріальної допомоги в цей період здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
КП „Житлово-експлуатаційне об’єднання” м. Южноукраїнськ є страхувальником найманих працівників (застрахованих осіб) на випадок їх безробіття та помісячно сплачує страховику (Фонду) внески, які є джерелом формування його коштів.
Тобто, сплачуючи страхові внески до Фонду, КП „Житлово-експлуатаційне об’єднання” м. Южноукраїнськ фактично здійснює його фінансування для виплат, передбачених Законом, в тому числі для організації професійної перепідготовки вивільнених працівників та надання їм матеріальної допомоги.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом , закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Дійсно, як зазначає позивач допомога по безробіттю, матеріальна допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, призначені до набрання чинності Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” виплачуються у строки і розмірах, визначених Законом України „Про зайнятість населення”.
Закон України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” набрав чинності 01.01.2001 р.
Перенавчання звільнених працівників здійснювалося в 2005 році, після набрання чинності Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” і тому фінансування професійної підготовки або перепідготовки під час безробіття повинно здійснюватися за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, а не коштів підприємства, з якого вони були звільнені.
Наведене вище свідчить, що господарський суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про відмову в задоволені позову.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду, що оскаржувана постанова господарського суду першої інстанції цілком вірна, а отже її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Керуючись ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія,
У х в а л и л а :
Постанову господарського суду Миколаївської області від 25.07.2006р. по справі №7/411/06 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Статтями 13, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження ухвали і визначено порядок і строк останнього.
Головуючий суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: О.Т. Лавренюк