РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2021 року Справа № 160/10527/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                   Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.06.2021р. (через систему Електронний суд) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо не здійснення перерахунку пенсії позивачеві станом на 05.03.2019, для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 року по довідці №3/141 наданою Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 08.04.2021, яка складена на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021року, та у ненаданні у 10-денний строк відповіді про результати розгляду заяви про перерахунок пенсії від 19.05.2021;

- зобов`язати відповідача розглянути в порядку визначеному законодавством довідку видану Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та перерахувати пенсію позивачеві з урахуванням посадового окладу у сумі 5680,00 грн., окладу за військовим (спеціальним) званням у сумі 1590,00 грн., надбавки за вислугу років 2908,00 грн., премії 26.4% - 1499,52грн., надбавки за особливості проходження служби 21,8% - 2218,80 грн., зазначених в довідці Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 08.04.2021 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі №160/13006/20, і здійснити виплату єдиним платежем перерахованої суми пенсії з 01 січня 2018 року виходячи з 100% перерахованої суми пенсії за період 01.04.2019 року по дату фактичної виплати, з урахуванням раніше виплачених сум з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;

- зобов`язати відповідача виконати судове рішення негайно з моменту набрання рішенням законної сили;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення, зобов`язавши відповідача подати з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду (ст.382 КАС України).

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує, зокрема, тим, що з січня 1998 року йому була призначена пенсія згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі – Закон №2262). На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021р. Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань кримінальних покарань та Міністерства юстиції України було надіслано до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019р., у зв`язку з чим позивач звертався до відповідача із заявами щодо перерахунку та виплати йому пенсії на підставі оновленої довідки. Листами №0400-010202-8/65590 від 13.05.2021р. та №17148-12987/Т-01/08-0400/21 від 24.05.2021р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, зокрема, про те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021р. у справі №160/13006/20 не було зобов`язано органи Пенсійного фонду України вчинити будь-яку дію щодо позивача, а тому для проведення перерахунку пенсії за даними довідки від 08.04.2021р. за №3/141 підстави відсутні. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують вимоги Конституції України, пенсійне законодавство, Закон України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” та гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном, так як з 05.03.2019р. - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ. Окрім того, позивач вказує на те, що 19.05.2021р. він звернувся до пенсійного органу із заявою щодо перерахунку пенсії, проте, жодного рішення про її розгляд від відповідача у 10-денний строк не отримав в порушення вимог ст.49 Закону №2262. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на рішення Європейського Суду з прав людини та постанови Верховного Суду. У відповіді на відзив від 07.08.2021р. позивач посилається на ті ж самі обставини (а.с.113-119).

Ухвалою суду від 12.07.2021р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача, зокрема, надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.110).

17.08.2021р., на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, відповідач подав до канцелярії суду письмовий відзив на позов, у якому останній просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що повноваження з видачі довідок та визначення складових грошового забезпечення покладено на уповноважений орган того Міністерства або відомства, звідки військовослужбовця або особу рядового чи начальницького складу було звільнено зі служби згідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1522 від 01.01.2007р., а тому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не наділено повноваженнями визначати розмір грошового забезпечення та змінювати його, про що свідчить і правова позиція Верховного Суду України у його постанові від 25.11.2014р. у справі №21-322а14; довідки про зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій подаються державним органом звідки було звільнено особу на підставі списків осіб яким необхідно провести перерахунок пенсії та сформованими органами Пенсійного фонду України після отримання відповідних повідомлень від державних органів на підставі прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правового акта про перерахунок пенсій; постановою суду скасовано рішення Уряду щодо правомірності проведення з 01.01.2018р. перерахунку пенсій, призначених за нормами Закону №2262 до 01.03.2018р., скасовано визначені Урядом умови і розміри перерахунку пенсій із врахуванням грошового забезпечення, встановленого Постановою №704, а також порядок виплати перерахованих коштів; після 24.02.2018 та скасування з 05.03.2019 Постанови №103 та на час розгляду адміністративної справи, Урядом України не приймалось відповідного рішення про зміну грошового забезпечення військовослужбовців, що були б підставою для проведення перерахунку пенсії військовослужбовцям та не вносились зміни до Постанови №704, крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від Пенсійного фонду України не отримувало повідомлень про прийняття Кабінетом Міністрів України нових рішень щодо перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям; довідка №3/141 від 08.04.2021р. “Про розмір грошового забезпечення” носить суто інформаційний характер, оскільки у довідці зазначено, що вона видана на виконання рішення суду по справі №160/13006/20. За викладеного, відповідач вказує на те, що діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (а.с.126-128).

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 10.09.2021р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі розгляду адміністративної справи за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

З 04.01.1998р. ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб” та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що підтверджується копіями пенсійного посвідчення №83/20495 від 23.01.1998р. та висновку №83/20495 про призначення пенсії за вислугу років від 19.01.1998р., наявними у справі (а.с.70,86,129).

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі – Постанова КМУ №103), пунктами 1, 2 якої встановлено перерахувати з 1 січня 2018 року пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення зі служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.

Вказаний перерахунок позивачеві був здійснений Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад – 4790,00 грн.; оклад за військове звання – 1340,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 40% - 2452,00 грн., премії 0% - 0 грн., що підтверджується копією перерахунку пенсії за пенсійною справою №N/А20495 від травня 2018 року, наявною у справі (а.с.136-зворот).

У подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.0З.2019 у наведеній справі, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Вказане судове рішення набрало законної сили 05.03.2019р.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021р. у справі №160/13006/20, яке набрало законної сили 11.02.2021р., було частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 та, зокрема, зобов`язано Південно-Східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду, наведених в даному рішенні (а.с.31-49,51-69).

На виконання наведеного судового рішення, Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання покарань кримінальних покарань та Міністерства юстиції України була складена та направлена на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідка про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 05.03.2019р. за посадою – начальник отряду УІН УМВС України в Дніпропетровській області, відповідно до якої грошове забезпечення складається з: посадового окладу – 5680,00 грн., окладу за військовим (спеціальним) званням – 1590,00 грн., надбавки за вислугу років (40%) – 2908,00 грн., премії (26,4%) – 1499,52 грн., надбавки за особливості проходження служби (21,8%) – 2218,80 грн., усього – 13896,32 грн. (а.с.15,89,104).

При цьому, у примітці вказаної довідки зазначено про те, що у ній зазначаються найменування, сума і розмір у відсотках усіх щомісячних (які мають постійний характер) додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що встановлені Кабінетом Міністрів України за відповідною посадою (посадами) на момент перерахунку пенсії та враховуються згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” для обчислення розміру пенсії, а також складові грошового забезпечення, з яких вони обчислюються (а.с.15,89,104).

На численні звернення позивача з питань пенсійного забезпечення та перерахунку пенсії, листами №0400-010202-8/65590 від 13.05.2021р. та №17148-12987/Т-01/08-0400/21 від 24.05.2021р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, зокрема, про те, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021р. у справі №160/13006/20 не було зобов`язано органи Пенсійного фонду України вчинити будь-яку дію щодо позивача, а тому для проведення перерахунку пенсії за даними довідки від 08.04.2021р. за №3/141 підстави відсутні, що підтверджується змістом копій відповідних листів (а.с.16-18,72-74,94-96100-101).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з діями відповідача щодо не здійснення перерахунку пенсії позивачеві станом на 05.03.2019, для проведення перерахунку пенсії з 01.04.2019 року по довідці № 3/141 наданою Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 08.04.2021, яка складена на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 року, та у ненаданні у 10-денний строк відповіді про результати розгляду заяви про перерахунок пенсії від 19.05.2021, у зв`язку з чим позивач просить відновити його права шляхом визнання таких дій відповідача протиправними та зобов`язання відповідача розглянути в порядку визначеному законодавством довідку видану Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції та перерахувати пенсію позивачеві з урахуванням посадового окладу у сумі 5680,00 грн., окладу за військовим (спеціальним) званням у сумі 1590,00 грн., надбавки за вислугу років 2908,00 грн., премія 26.4% - 1499,52 грн., надбавки за особливості проходження служби 21,8% - 2218,80 грн., зазначених в довідці Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 08.04.2021 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.01.2021 у справі №160/13006/20, і здійснити виплату єдиним платежем перерахованої суми пенсії з 01 січня 2018 року виходячи з 100% перерахованої суми пенсії за період 01.04.2019 року по дату фактичної виплати, з урахуванням раніше виплачених сум з нарахуванням компенсації втрати частини доходів; виконати судове рішення негайно з моменту набрання рішенням законної сили; встановити судовий контроль за виконанням рішення, зобов`язавши відповідача подати з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду (ст.382 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон №2262).

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Статтею 9 Закону №2011 визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять:

- посадовий оклад, оклад за військовим званням;

- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

- одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 43 Закону №2262 передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За частинами першою, другою та четвертою статті 63 Закону №2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262 встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Відповідно до частини третьої статті 51 Закону №2262 перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

При цьому, згідно п.5 Порядку №45, в редакції до 05.03.2019 без врахування змін, внесених Постановою КМУ №103, які визнані протиправними та нечинними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі №826/3858/18, для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням, зокрема, посадового окладу.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.

Відповідно до пункту 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262 уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку №45.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704, яка набрала чинності 1 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зокрема, цією постановою установлено такі додаткові види грошового забезпечення:

- надбавка за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абзац четвертий підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704);

- надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу (підпункт 6 пункту 6 Постанови № 704).

Підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 - виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262 та статті 9 Закону №2011.

Згідно із частинами першою та другою статті 6 КАС суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-VI “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права.

Право на виплати у сфері соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше в рішенні від 16 грудня 1974 року у справі “Міллер проти Австрії”, де ЄСПЛ установив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція ЄСПЛ була підтверджена і в рішенні від 16 вересня 1996 року “Гайгузус проти Австрії”, у якому якщо особа робила внески у певні фонди, у тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відмова відповідача у проведенні позивачеві перерахунку пенсії на підставі наданої уповноваженим органом довідки порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право позивача мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

За викладеного, суд приходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачеві з 01.04.2019р. на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції №3/141 від 08.04.2021р., є протиправними.

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у своєму рішенні від 17.12.2019р. у справі №160/8324/19, що набрало законної сили 24.06.2020р., яка підлягає врахуванню адміністративним судом згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина  2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства  України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачеві з 01.04.2019р. на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції №3/141 від 08.04.2021р., з урахуванням вищенаведених норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, обставин справи, встановлених судом та вищенаведеної позиції Верховного Суду у справі №160/8324/19.

Є безпідставними та відхиляються судом посилання відповідача на те, що довідки про зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій подаються державним органом звідки було звільнено особу на підставі списків осіб яким необхідно провести перерахунок пенсії та сформованими органами Пенсійного фонду України після отримання відповідних повідомлень від державних органів на підставі прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного нормативно-правового акта про перерахунок пенсій; постановою суду скасовано рішення Уряду щодо правомірності проведення з 01.01.2018р. перерахунку пенсій, призначених за нормами Закону №2262 до 01.03.2018р., скасовано визначені Урядом умови і розміри перерахунку пенсій із врахуванням грошового забезпечення, встановленого Постановою №704, а також порядок виплати перерахованих коштів; після 24.02.2018 та скасування з 05.03.2019 Постанови №103 та на час розгляду адміністративної справи, Урядом України не приймалось відповідного рішення про зміну грошового забезпечення військовослужбовців, що були б підставою для проведення перерахунку пенсії військовослужбовцям та не вносились зміни до Постанови №704, крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від Пенсійного фонду України не отримувало повідомлень про прийняття Кабінетом Міністрів України нових рішень щодо перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям; довідка №3/141 від 08.04.2021р. “Про розмір грошового забезпечення” носить суто інформаційний характер, оскільки у довідці зазначено, що вона видана на виконання рішення суду по справі №160/13006/20, з огляду на те, що, по-перше, відмова відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивачеві за його заявою порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право позивача мирно володіти своїм майном; по-друге, відповідно до вимог абз.2 ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суб`єкт владних повноважень в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення (листи пенсійного органу №0400-010202-8/65590 від 13.05.2021р. та №17148-12987/Т-01/08-0400/21 від 24.05.2021р. (а.с.16-18,72-74,94-96100-101) не містить таких обґрунтувань та мотивів).

Відповідно до ст.19 Конституції України  органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження  рішень,  дій  чи  бездіяльності  суб`єктів  владних  повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З  урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачеві з 01.04.2019р. на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції №3/141 від 08.04.2021р., суд приходить до висновку, що відповідач, відмовивши позивачеві у проведенні перерахунку його пенсії на підставі наведеної довідки, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом встановлено, що, відмовивши позивачеві у проведенні перерахунку його пенсії згідно довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції №3/141 від 08.04.2021р., відповідач порушив права та інтереси позивача на належне пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії позивачеві з 01.04.2019р. на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції №3/141 від 08.04.2021р., вийшовши таким чином за межі позовних вимог позивача згідно ст.ст.9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також і слід вийти за межі позовних вимог позивача та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачеві на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції №3/141 від 08.04.2021р., з 01.04.2019р., з урахуванням проведених платежів, оскільки судом встановлено протиправність дій відповідача щодо відмови позивачеві у проведенні такого перерахунку пенсії, та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст.9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист  прав  людини і основоположних свобод  передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України” констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд”, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції – гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення” спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі – провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачеві на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції №3/141 від 08.04.2021р., з 01.04.2019р., з урахуванням проведених платежів, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Щодо вимоги позивача з приводу допущення до негайного виконання цього рішення, суд виходить з такого.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.244 Кодексу адміністративного судочинства України  під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

За приписами  п.1 ч.1 ст.371 вказаного Кодексу, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Виходячи з наведеного, слід допустити негайне виконання цього рішення в частині виплати позивачеві перерахованої пенсії у межах суми стягнення за один місяць у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.371 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку з чим позовні вимоги позивача у наведеній частині підлягають задоволенню.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дії відповідача щодо ненадання у 10-денний строк відповіді про результати розгляду заяви про перерахунок пенсії від 19.05.2021, оскільки за приписами ст.63 Закону №2262 не визначено обов`язку пенсійного органу повідомляти заявника про результати розгляду його заяви про перерахунок пенсії, а посилання позивача на положення ст.49 Закону №2262 є безпідставними, так як наведені положення не регулюють питання перерахунку пенсій.

Також і не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити виплату єдиним платежем перерахованої суми пенсії з 01 січня 2018 року виходячи з 100% перерахованої суми пенсії за період 01.04.2019 року по дату фактичної виплати, оскільки такі вимоги направлені на захист прав позивача на майбутнє, що не відповідає вимогам ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, так як суд захищає порушені права, а не ті, які можуть бути порушені у майбутньому.

Щодо вимог стосовно компенсації втрати частини доходу, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного закону передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Зважаючи на ту обставину, що пенсія позивачеві з 01.04.2019р. з урахуванням оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05.03.2019р. нарахована ще не була, суд приходить до висновку, що підстави для компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відсутні.

У зв`язку з викладеним, у адміністративного суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача у вказаній частині.

Окрім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині встановлення судового контролю за виконанням рішення, зобов`язавши відповідача подати з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду (ст.382 КАС України), оскільки суд вважає, що відсутня загроза щодо невиконання відповідачем рішення у даній справі, таких доказів суду позивачем не надано.

До того ж, слід зазначити і те, що встановлення судового контролю є правом суду та не може бути обрано позивачем в якості одного із способів захисту порушеного права, виходячи з вимог ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України.

При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить із того, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин,  підлягають стягненню за рахунок  бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем згідно квитанції про сплату №27393 від 07.07.2021р. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 389 грн. 14 коп., виходячи із розрахунку: (908,00 грн./7)*3 (а.с.108,109).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -   

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019р. на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції №3/141 від 08.04.2021р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань Міністерства юстиції №3/141 від 08.04.2021р., з 01.04.2019р., з урахуванням проведених платежів.

Допустити негайне виконання зазначеного рішення суду в частині виплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахованої пенсії у межах суми стягнення за один місяць відповідно до вимог ст. 371 Кодексу адміністративного судочинства України.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) – судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 389 грн. 14 коп. (триста вісімдесят дев`ять грн. 14 коп.).

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                      С.О. Конєва