ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8842/21

провадження № 2/753/6369/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гусак О.С., з секретарем Рупак О.А., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , відповідач) про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначав, що 22 лютого 2021 року приблизно о 13 год. 40 хв. ОСОБА_3 рухаючись за кермом автомобіля марки «Toyota Corolla», НОМЕР_1 виїжджав з дворупо АДРЕСА_1 . В цей момент в двір будинку АДРЕСА_1 заїжджав автомобіль марки «Mitsubishi Lancer 10», д.н.з. НОМЕР_2 за кермом якого був ОСОБА_2 , в результаті чого автомобілі не могли роз`їхатись. Після чого водій авто «Toyota Corolla», НОМЕР_1 , ОСОБА_3 підійшов до водія авто «Mitsubishi Lancer 10», д.н.з. НОМЕР_3 та зробив зауваження. ОСОБА_2 вийшов з автомобіля марки «Mitsubishi Lancer 10», д.н.з. НОМЕР_2 , після чого між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виник словесний конфлікт в ході якого у ОСОБА_2 виник умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 . Реалізуючи свій умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наблизився до ОСОБА_1 та кулаком правої руки наніс один удар в область голови зліва. Після чого, ОСОБА_2 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, почав наносити кулаками обох рук чисельні хаотичні удари в область голови потерпілого ОСОБА_1 , від чого останній втратив рівновагу та впав. Вказаними протиправними діями ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, у вигляді - закритої черепно-мозкової травми: садна в ділянці лівої надбрівної ділянки, перенісся, лівої величної ділянки; рана м`яких тканин верхньої губи; струс головного мозку. Вказаними протиправними діями ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, у вигляді - закритої черепно-мозкової травми: садна в ділянці лівої надбрівної ділянки, перенісся, лівої величної ділянки; рана м`яких тканин верхньої губи; струс головного мозку. Вироком Дарницького районного суду м. Києві від 12 квітня 2021 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у виді 1 року обмеження волі. У відповідності до ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року 6 місяців не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки. Відповідно до висновку експерта № 042-317-2021 року виявлені тілесні ушкодження відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. За час стаціонарного та амбулаторного лікування позивачем понесені витрати в розмірі 4240 грн 70 коп. та спричинено моральну шкоду, яку він оцінює у розмірі 50000 грн. Посилаючи на наведене, просив задовольнити позов.

Ухвалою судді від 19 травня 2021 року у справі відкрито провадження та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача двічі направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою «відсутній адресат».

Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частина друга цієї статті визначає, що збитками є, зокрема втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини першої статті 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Статтею 1195 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, складається з втраченого заробітку (доходу), додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

При вирішенні таких вимог судам належить виходити з того, що розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.

З матеріалів справи вбачається, що вироком Дарницького районного суду м. Києві від 2 квітня 2021 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у виді 1 року обмеження волі. У відповідності до ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року 6 місяців не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього судом обов`язки (а.с. 31-33).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Зі змісту вказаного вироку вбачається, що ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованованого йому кримінального проступку, повністю згодний із встановленими під час дізнання обставинами скоєного ним проступку.

Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Таким чином, суд дійшов висновку про існування причинного зв`язку між шкодою, завданою ОСОБА_1 , і протиправним діянням заподіювача ОСОБА_2 та вини останнього в її заподіянні.

Відповідно до висновку експерта № 042-317-2021 року виявлені тілесні ушкодження відносяться до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я (а.с. 23-28).

Таким чином, внаслідок протиправних дій відповідача позивачу були заподіяні ушкодження легкого ступеню тяжкості, вказані вище.

У зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями позивач в період з 22 лютого по 2 березня 2021 знаходилася на стаціонарному лікуванні в КНП "КМКЛШМД", а з 3 по 12 березня 2021 року перебував на амбулаторному лікуванні у КНП "ЦПМСД № 2" Дарницького району.

Перебування позивача на лікарняному у періоди з 22 лютого по 2 березня підтверджується листком непрацездатності серії АЛА за № 066764, а в період з 3 по 12 березня листком непрацездатності серії АЛГ за № 804961 (а.с. 20. 21).

Відповідно до даних виписки із медичної картки 3809 ОСОБА_1 встановлено діагноз струс головного мозку, забійна рана верхньої губи (а.с. 14-15).

Позивачем надано суду такі документи на підтвердження понесення витрат на лікування:

- товарний чек № 258315 від 23 лютого 2021 року на суму 1063 грн. 20 коп., найменування товарів: нейробіон розин, луцетам таблетки, кедол, кавінтон таблетки, ефмерин порошок (а.с. 18);

- квитанція № 372266126576 від 12 квітня 2021 року на суму 129 грн. 90 коп., найменування пароксин (а.с. 18);

- чек № 1493 від 24 березня 2021 року на суму 124 грн., найменування кавінтон табл. (а.с. 18);

- товарний чек № 258235 від 23 лютого 2021 року на суму 178 грн., найменування товарів: перекис водню, серветка стерильна FD FAMILI DOCTOR, розчин, пластир стерильний, палички ватні (а.с. 18);

- фіскальний чек № 3044117 від 23 лютого 2021 року на суму 103 грн. 20 коп., найменування товару: бетаргін розчин (а.с. 18);

- квитанція з "Приватбанку" від 24 березня 2021 року на суму 124 грн. (а.с. 18);

- товарний чек № 2 від 3 березня 2021 року на суму 277 грн 90 коп., найменування товару: бетаргін (а.с. 19);

- товарний чек № 140 від 11 березня 2021 року на суму 272 грн., найменування товару: бетаргін (а.с. 19);

- товарний чек № 91 від 5 березня 2021 року на суму 298 грн., 10 коп., найменування товару: аскорбінка, луцетам, магне В-6, лароксин (а.с. 19);

- фіскальний чек № 5695 від 24 лютого 2021 року (а.с. 19);

- фіскальний чек № 305367 від 1 березня 2021 року на суму 129 грн., найменування товару кедол апл. (а.с. 19);

- фіскальний чек № 51 від 23 лютого 2021 року на суму 538 грн, найменування товару: бетаргін (а.с. 19);

- фіскальний чек № 304795 від 26 лютого 2021 року на суму 585 грн, найменування товару ефмерин порошок (а.с. 19);

- квитанція № 35 від 1 березня 2021 року на суму 37 грн 30 коп., найменування товару магне В-6 таб. (а.с. 19).

Суд дійшов висновку про документальну доведеність вимог позивача про відшкодування витрат на ліки, медичні препарати та допоміжні матеріали, які він придбавав для свого лікування у розмірі (1063 грн 20 коп. + 178 грн. + 103 грн 20 коп., + 277 грн 90 коп. + 272 грн+ 298 грн 10 коп., 129 грн. + 538 грн + 585 грн + 37 грн 30 коп) = 3481 грн 60 коп.

Фіскальний чек від 12 квітня на суму 129 грн. 90 коп., квитанція від 24 березня на суму 124 грн, квитанція з "ПриватБанку" від 24 березня на суму 124 грн не є належними доказами, оскільки сплачені поза межами періоду перебування ОСОБА_1 на лікарняному.

Щодо чеку № 5595 від 24 лютого 2021 року (а.с. 19), із його копії взагалі не зрозуміло що придбавалось, вказаний чек є нечетабельний, тому не може вважатись належним доказом у справі.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню матеріальна шкода, завдана позивачу, в розмірі 3481 грн 60 коп.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Тлумачення статей 11 та 1167 ЦК України дозволяє стверджувати, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди,; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Положеннями ч. 1 ст. 1168 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Справедливість механізму відшкодування моральної шкоди передбачає надання права на застосування зазначеного способу захисту цивільних прав і інтересів у випадках, коли з огляду на суть порушених немайнових прав застосування всіх інших засобів юридичного впливу не забезпечує мінімізації завданих особі немайнових витрат ефективніше, ніж таке відшкодування моральної шкоди.

Позивач перебував на лікарняному з 22 лютого по 12 березня 2021 року.

Згідно висновку експерта № 042-317-2021 виявлене тілесне ушкодження у ОСОБА_1 відноситься до легкого тілесного ушкодження здоров`я, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд дійшов висновку про доведеність позивачем обставин, що обумовили завдання їй моральної шкоди.

Ураховуючи наведене, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить з того, що позивач безсумнівно зазнав моральних страждань, зумовлених глибокими емоційними переживаннями, однак заявлений розмір моральної шкоди є явно завищеним, тому, виходячи з принципу розумності і справедливості, обґрунтовано зменшив заявлений позивачем розмір такої шкоди до 3 000 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 500 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 цієї статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.

23 лютого 2021 року між адвокатом Ратушним С.І. та Лебеденком С.В. укладено договір про надання правової допомоги (а.с. 37-38).

Крім того, у матеріалах справи міститься розрахунок судових витрат (а.с. 42), акт про надання правової допомоги клієнту (а.с. 43), копія квитанції від 27 квітня 2021 року № 600347 про сплату 12 500 грн. за угодою про надання правової допомоги від 27 квітня 2021 року (а.с. 44), ордер від ОСОБА_4 на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 41) та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Ратушного С.І. (а.с. 40).

Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стороною відповідача не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, суд вважає за необхідне задовольнити вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу лише в частині з огляду на наступне.

Розрахунок судових витрат містить перелік послуг на загальну суму 12500 гривень.

Суд вважає, що такі процесуальні дії як консультування клієнта на стадії дізнання вартість послуги у розмірі (3625 грн), ознайомлення з матеріалами кримінального провадження (1375 грн) значення для вказаної цивільної справи не мають, оскільки договір про надання правової допомоги між адвокатом та клієнтом укладено 27 квітня 2021 року, тобто вже після винесення вироку від 2 квітня 2021 року.

Щодо підготовки та надсилання ОСОБА_2 претензії про відшкодування збитків в позасудовому порядку (вартість послуги у розмірі 1250 грн), то в матеріалах справи така копія претензії відсутня, отже відсутні докази того що така претензія складалась.

Стороною позивача також до розрахунку включені такі дії як друк та копіювання доданих до справи документів (вартість послуги у розмірі 250 грн.), то такі витрати не є витратами на правову допомогу.

За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правову допомогу підлягає задоволенню частково.

З розрахунку надання правової допомоги вбачається, що за складення позовної заяви від 27 квітня 2021 року виставлено вартість послуг у розмірі 6000 грн.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За складення позовної заяви позивач сплатив 6000 грн.

Оскільки позов задоволений на 12% (матеріальна шкода у розмірі 3481 грн + моральна шкода у розмірі 3000 грн = 6481,60х100/54240 грн 70 коп.), суд покладає на відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 720 грн (6000х12%).

З матеріалів справи вбачається, що згідно наданого позивачем посвідчення учасника наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 року серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 є інвалідом другої групи і його було звільнено від сплати судового збору.

З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь держави підлягає 109 грн судового збору.

Суд, керуючись статтями 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 102, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 ) матеріальну шкоду у розмірі 3481 грн., моральну шкоду у розмірі 3 000 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 720 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на корить держави судовий збір у розмірі 109 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.С Гусак