ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6957/21 Справа № 205/9325/18 Суддя у 1-й інстанції - Басова Н. В. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року                                                                м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:        

головуючого - Деркач Н.М.

суддів - Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.,

при секретарі - Усик А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Черненкова Данила Віталійовича, який діє в інтересах  ОСОБА_1 , на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2021 року у цивільній справі за позовом  ОСОБА_1  до державного реєстратора філії № 3 Комунального підприємства «Реєстраційний центр» Дніпропетровської області Олійник Аліни Миколаївни, Комунального підприємства «Реєстраційний-центр», Акціонерного товариства «Альфа-Банк»,  ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 , третя особа:  ОСОБА_4 , про визнання незаконними дій державного реєстратора, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна, -

В С Т А Н О В И В:

               У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просила суд визнати незаконними дії реєстратора філії КП «Реєстраційний-центр» Дніпропетровської області Олійник А.М. щодо реєстрації за АТ «Укрсоцбанк» права власності на нерухоме майно у житловому будинку 4Д квартири АДРЕСА_1 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43587905 від 19.10.2018 р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно у житловому будинку 4Д квартири АДРЕСА_1 за АТ «Укрсоцбанк», прийняте державним реєстратором Олійник А.М., філії № 3 КП «Реєстраційний центр» Дніпропетровської області за номером запису права власності 28458967; визнати недійсним договір купівлі-продажу, укладений між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 01.12.2018 року, який посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю.О., реєстровий номер 2812; витребувати квартиру АДРЕСА_2 з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 .

               В обґрунтування позову зазначає, що 06.04.2005 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 було укладено договір кредиту № 40/133-5, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 30800 доларів США зі сплатою 12 % річних з кінцевим терміном повернення до 05.04.2012 року, а ОСОБА_4 зобов`язався кошти прийняти, належним чином їх використовувати у строк та на умовах, передбачених договором. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 06.04.2005 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки № 172, за умовами якого остання передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: у житловому будинку АДРЕСА_3 , яка складається з: 1 вітальня, 2 шафа, 3 кухня, 4 санвузол, 5 балкон, 6 житлова, 7 шафа, 8 коридор, АДРЕСА_4 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 145789736 від 17.11.2018 року, 19.10.2018 року державним реєстратором Олійник А.М., філії № 3 КП «Реєстраційний центр» Дніпропетровської області внесено запис про право власності № 28458967 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43587905 від 19.10.2018 року, де зазначено власником квартири АДРЕСА_2 на підставі іпотечного договору № 172 від 06.04.2005 р. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 157857666 від 13.01.2019 р., 01.12.2018 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю.О. внесено запис про право власності № 29209807 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44358794 від 01.12.2018 р., де зазначено власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 2812, виданого 01.12.2018 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю.О. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 149269620 від 28.02.2019 р., 08.02.2019 р. приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Гусенко О.О. Позивач вважає, що дії державного реєстратора Олійник А.М. щодо реєстрації права власності на спірне нерухоме майно незаконні. Державний реєстратор вчинив реєстрацію права власності на нерухоме майно без отримання доказів на підтвердження того, що відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку» письмові вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та звернення стягнення на предмет іпотеки надсилались позивачу і були нею отримані. Також вчиняючи вказану реєстраційну дію, державний реєстратор не перевірив безспірність заборгованості по наданим документам і визнав право власності на вищевказане нерухоме майно за АТ «Укрсоцбанк». Враховуючи, що підстави для здійснення звернення стягнення на предмет іпотеки та задоволення вимог іпотекодержателя відсутні, то і здійснення процедури відчуження предмету іпотеки є безпідставним та незаконним. Укладений між АТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу від 01.12.2018 року є недійсним, оскільки укладений на підставі нікчемного правочину, так як АТ «Укрсоцбанк» не мало повноважень щодо його укладення, оскільки право власності на спірне нерухоме майно не набрало.

               Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до державного реєстратора філії № 3 Комунального підприємства «Реєстраційний центр» Дніпропетровської області Олійник Аліни Миколаївни, Акціонерного товариства «Альфа-Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання незаконними дій державного реєстратора, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна, відмовлено.

               Не погодившись з таким рішенням суду адвокат Черненков Данило Віталійович, який діє в інтересах  ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.

               Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступних підстав.        

               Судом першої інстанції встановлено, що 06.04.2005 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», та ОСОБА_4 було укладено договір кредиту № 40/133-5, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 30800 доларів США зі сплатою 12 % річних з кінцевим терміном повернення до 05.04.2012 року, а ОСОБА_4 зобов`язався кошти прийняти, належним чином їх використовувати у строк та на умовах, передбачених договором (а.с. 16-19, том 1).

               З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 06.04.2005 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк», та ОСОБА_5 було укладено договір іпотеки № 172, за умовами якого остання передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: у житловому будинку АДРЕСА_3 , яка складається з: 1 вітальня, 2 шафа, 3 кухня, 4 санвузол, 5 балкон, 6 житлова, 7 шафа, 8 коридор, АДРЕСА_5 (а.с. 20-25, том 1).

               ПАТ «Укрсоцбанк» 21.03.2018 року направило ОСОБА_4 та ОСОБА_6 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору (а.с. 148, том 1), яке було вручене 31.03.2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 149-150, том1).

               Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 145789736 від 17.11.2018 року, 19.10.2018 року державним реєстратором Олійник А.М., Філія № 3 КП «Реєстраційний центр» Дніпропетровської області внесено запис про право власності № 28458967 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43587905 від 19.10.2018 року, де зазначено власником квартири АДРЕСА_2 на підставі іпотечного договору № 172 від 06.04.2005 р. (а.с. 13-15, том 1).

               Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 149269620 від 13.01.2019 року, 01.12.2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю.О. внесено запис про право власності № 29209807 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 44358794 від 01.12.2018 р., де зазначено власником квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу № 2812, виданий 01.12.2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю.О. (а.с. 170, том 1).

               Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 157857666 від 28.02.2019 року, 08.02.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Гусенко О.О. внесено запис про право власності № 30211651 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 45438137 від 08.02.2019 року на спірну квартиру за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу № 633, виданого 08.02.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Гусенко О.О. (а.с. 171, том 1).

                Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно виходив з того, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності.

               Таким чином, не можуть бути задоволені і решта позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки вони випливають з первісної вимоги про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, у задоволенні якої вирішено відмовити.

               Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про необхідність застосування положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а також про неврахування судом першої інстанції обставин неналежного повідомлення іпотекодавця про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, не можуть бути прийняті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки оцінка вказаним доводам була надана судом першої інстанції під час вирішення даної справи та більш того, останні не впливають на правильність рішення суду, так як позивачем обрано неналежний спосіб захисту права.

               Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (частина друга статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

               Якщо судом буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), то це не є перешкодою для задоволення позову про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, якщо наявність такого запису порушує право або інтерес позивача.

               Водночас, як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158 гс18). Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).

       Інші доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка.

       Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення – не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

       Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

       Апеляційну скаргу адвоката Черненкова Данила Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 — залишити без задоволення.

       Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2021 року — залишити без змін.

       Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

       Судді:                                                                        Н.М. Деркач

                                                                               М.М. Пищида

                                                                                       І.Ю. Ткаченко