справа №619/2102/21

провадження №2-зз/619/29/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2021 року Дергачівський районний суд

Харківської області

у складі: головуючого-судді - Жорняк О.М.

за участю секретаря судового засідання - Молотко А.В.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Дергачі клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Лузана Олександра Сергійовича про скасування заходів забезпеченняу цивільній справі за заявою ОСОБА_2 (позивач), заінтересовані особи: (відповідач) ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_3 , про забезпечення позову,-

В С Т А Н О В И В:

16.09.2021 до Дергачівського районного суду Харківської області звернувся з клопотанням представник ОСОБА_1 - адвокат Лузан О.С.про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що в провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває справа № 619/2102/21 за заявою про забезпечення позову ОСОБА_2 , який мав намір звернутися з позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки у фактичних шлюбних відносинах, визнання права спільної сумісної власності на майно та поділ спільної сумісної власності.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 17.05.2021 справу 619/2274/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, передано на розгляд Дзержинського районного суду міста Харкова.

Постановою Харківського апеляційного суду від 30 липня 2021 року залишено без змін ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 17 травня 2021 року, якою справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, передано на розгляд Дзержинського районного суду міста Харкова.

Згідно ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого легітимного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, § 46).

Згідно з об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані.

Так у рішенні 15 жовтня 2009 року у справі «Мікаллеф проти Мальти» ЄСПЛ вказав, що «будь-який суддя щодо якого наявна достатня підстава (legitimatereason) побоювання відсутності неупередженості повинен усунутись» (Micallef v. Malta, заява № 17056/06, § 98). У рішенні від 15 липня 2005 року у справі ж «Межнаріч проти Хорватії» ЄСПЛ звернув увагу на те, що «слід визначити, чи існують, окрім поведінки судді, факти, які можна встановити, які можуть викликати сумніви щодо його неупередженості. Це означає, що, вирішуючи питання про те, чи є в тій або іншій справі достатня підстава (legitimatereason) побоюватися, що конкретному судді бракує неупередженості, позиція відповідної особи є важливою, але не є визначальною» (Meznaric v. Croatia, заява № 71615/01, § 31).

За змістом положень п.п.2.5 Банголорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23, суддя відводиться від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до ч. ч. 2, 5 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1)керує ходом судового процесу;

2)сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3)роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4)сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5)запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

До початку судового засідання суддя Жорняк О.М. для усунення сумнівів в об`єктивності та неупередженості заявляє самовідвід.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Вказане випливає з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до яких об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків.

Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Самовідвід мотивований тим, що ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області у справі 619/2102/21 ( 2-зз/619/18/21 ) за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Лузана Олександра Сергійовича про скасування заходів забезпеченнябуло задоволено заяву адвоката Лузана О.С. про відвід судді Жорняк О.М.

Враховуючи, вищевикладене для усунення сумнівів в об`єктивності та неупередженості заявлено самовідвід.

Статтею 40 ЦПКУкраїни передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Вбачається , що очевидною є необхідність виключення сумнівів у неупередженості або об`єктивності судді Жорняк О.М.,у зв`язку з чим заява про самовідвід є обгрунтованою.

З врахуванням обґрунтованості заяви про самовідвід з підстав, передбачених ст.36 ЦПК України, з метою забезпечення права сторін на справедливий суд, уникнення сумніву щодо неупередженості судді під час проведення судового розгляду та вирішення даної справи, суд приходить до переконання, що заява про самовідвід підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.35-40 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву про самовідвід судді Жорняк О.М. у справі за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Лузана Олександра Сергійовича про скасування заходів забезпеченняу цивільній справі за заявою ОСОБА_2 (позивач), заінтересовані особи: (відповідач) ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача ОСОБА_3 , про забезпечення позову- задовольнити.

Клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Лузана Олександра Сергійовича про скасування заходів забезпеченняпередати до канцелярії Дергачівського районного суду Харківської області для повторного перерозподілу автоматизованою системою документообігу суду в порядку ч.1 ст.41 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Жорняк