Справа № 305/480/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

        13 вересня 2021 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

                 судді-доповідачки Готри Т. Ю.,

                 суддів Собослоя Г. Г., Кондора Р. Ю.,

                  за участі секретарки судового засідання Терпай С. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю та виділення майна в натурі, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представниця – адвокатеса Поштак Юстина Степанівна, на ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 23 лютого 2021 року, постановлену суддею Ємчуком В. Е.,

в с т а н о в и в:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, його розподіл та виділ у натурі.

10 травня 2019 року ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження у справі за вказаним позовом ОСОБА_1 .

У вересні 2019 року позивачка ОСОБА_1 подала до суду клопотання про призначення у цій справі судову будівельно-технічну експертизу, яке неодноразово змінюючи остаточно в клопотанні від 08.10.2020, в інтересах якої діє представник-адвокат Коваленко О.М., просила: 1) призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, доручивши її проведення експерту Павличу Олександру Васильовичу (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Гойди, 14); 2) на вирішення експерта поставити такі питання: - визначити технічну можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, виділити у натурі 1/2 частку з житлового будинку разом із господарськими будівлями та спорудами, розташованого у АДРЕСА_1 , відповідно до рівних часток двох співвласників, якщо така можлива, то які варіанти виділення цієї 1/2 частки із житлового будинку разом з господарськими будівлями та спорудами можливо визначити відповідно до рівних часток двох його співвласників (1/2 належить кожному) і вимог нормативно-правових актів; - визначити технічну можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, виділити у натурі 1/2 частку з житлового будинку разом з господарськими будівлями та спорудами, розташованого у АДРЕСА_2 , відповідно до рівних часток двох співвласників, якщо можливо, то які варіанти виділення цієї 1/2 частки із житлового будинку разом з господарськими будівлями та спорудами можливо визначити відповідно до рівних часток двох його співвласників (по Ѕ кожен) і вимог нормативно-правових актів, а також земельної ділянки розміром 0,146 га, кадастровий номер 2123680500:06:001:0022, розташованої у АДРЕСА_2 ; 3) вказати можливість відступлення від рівних часток розподілу нерухомого майна, за умови відмови ОСОБА_1 від належних їй на праві спільної сумісної власності об`єктів нерухомості, а саме земельної ділянки та будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_2 , на заміну отримання нею повного права власності на житловий будинок в селі Кваси, Рахівського району Закарпатської області.

Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 23 лютого 2021 року зазначене клопотання позивачки ОСОБА_1 задоволено.

Призначено у цій справі судову будівельно-технічну експертизу, доручивши її проведення експерту Павличу О.В. Поставлено на вирішення експерта такі питання:

- визначити технічну можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, виділити у натурі 1/2 частку з житлового будинку разом із господарськими будівлями та спорудами, розташованого у АДРЕСА_1 , відповідно до рівних часток двох співвласників, якщо така можлива, то які варіанти виділення цієї 1/2 частки із житлового будинку разом з господарськими будівлями та спорудами можливо визначити відповідно до рівних часток двох його співвласників (1/2 належить кожному) і вимог нормативно-правових актів;

- визначити технічну можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, виділити у натурі 1/2 частку з житлового будинку разом з господарськими будівлями та спорудами, розташованого у АДРЕСА_2 , відповідно до рівних часток двох співвласників, якщо можливо, то які варіанти виділення цієї 1/2 частки із житлового будинку разом з господарськими будівлями та спорудами можливо визначити відповідно до рівних часток двох його співвласників (по Ѕ кожен) і вимог нормативно-правових актів, а також земельної ділянки розміром 0,146 га, кадастровий номер 2123680500:06:001:0022, розташованої у АДРЕСА_2 ;

- вказати можливість відступлення від рівних часток розподілу нерухомого майна, за умови відмови ОСОБА_1 від належних їй на праві спільної сумісної власності об`єктів нерухомості, а саме земельної ділянки та будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_2 , на заміну отримання нею повного права власності на житловий будинок в селі Кваси, Рахівського району Закарпатської області.

Експерта попереджено про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України. Оплату за проведення експертизи покладено на позивачку ОСОБА_1 . На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

Не погоджуючись із цією ухвалою суду відповідач ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представниця – адвокатка Поштак Ю.С., подав на неї апеляційну скаргу, в якій посилався на її незаконність та необґрунтованість унаслідок порушення місцевим судом норм процесуального права та неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Скарга мотивована тим, що задовольняючи клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи судом першої інстанції належним чином не звернуто уваги на те, що таке клопотання є неспіврозмірним із заявленими позовними вимогами, адже внаслідок визнання ним частково позову є відсутнім спір про право, яке б підлягало судовому захисту, щодо визнання за ОСОБА_1 права власності на Ѕ частини як житлового будинку АДРЕСА_3 , так і земельної ділянки у с. Білин Рахівського району.

Вказував, що позивачка мала змогу ще з березня 2019 року по лютий 2021 року (за час знаходження даної справи в суді) самостійно замовити проведення такої експертизи, а її призначення судом призводить до порушення розумних строків розгляду справи та заявлення такого клопотання є зловживанням процесуальними правами зі сторони позивачки.

Стверджував, що призначаючи дану експертизу суд не зазначив у чому полягає потреба у спеціальних знаннях для встановлення фактичних обставин справи, що входять до предмета доказування, та не обґрунтував неможливість установити такі обставини з інших документів, а відтак і вирішити спір по суті.

Посилаючись на наведені обставини просив оскаржену ухвалу суду скасувати, а справу направити до місцевого суду для продовження розгляду.

Своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу позивачка ОСОБА_1 не скористалася.

Сторони у судове засідання не з`явилися повторно, хоча про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, а тому їх неявка, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідачку, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів уважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показами свідків.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (ст. 1 Закону України «Про судову експертизу»).

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою, якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Положеннями ч. 1 ст. 103 ЦПК України передбачено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, аніж право, без яких установити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Отже, судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Відповідно до ч.1 ст.104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Як убачається з матеріалів справи між сторонами існує спір щодо розподілу, виділу в натурі набутого ними за час шлюбу майна, тобто земельної ділянки, кадастровий номер якої 2123680500:06:001:0022, площа якої 0,14 га для будівництва й обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна земельна ділянка), що розташована у АДРЕСА_2 , житловий будинок із надвірними та господарськими спорудами, загальною площею 62,09 м кв, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та житловий будинок з надвірними та господарськими спорудами, загальною площею 183,83 м кв, житловою площею 80,69 м кв, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Із цією метою позивачка та її представник просили суд призначити у справі відповідну судову будівельно-технічну експертизу та запропонували суду питання, роз`яснення яких, на їх думку, потребують висновку експерта.

При цьому жодна зі сторін не надавала суду висновків експерта з цього приводу.

Як кореспондує ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта можуть бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку не можуть бути питання права.

На переконання колегії суддів, під час вирішення клопотання про призначення експертизи, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що для правильного з`ясування обставин справи та вирішення заявлених позовних вимог необхідне застосування спеціальних знань.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що судом на вирішення експерта поставлено питання, на які, при наявності в матеріалах справи відповідних письмових доказів, суд першої інстанції має можливість відповісти самостійно, без призначення експертизи, та вирішити спір по суті без проведення такої експертизи, є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи, оскільки для надання висновку щодо можливості поділу спірних об`єктів нерухомості необхідні спеціальні знання, якими суд самостійно не володіє. Такий висновок може бути зроблений за результатом проведення відповідної експертизи.

Водночас відповідач не позбавлений можливості надати свої заперечення, в разі непогодження з висновком експерта під час розгляду справи по суті.

Також не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що призначення у справі такої експертизи не є доцільним та призведе до затягування судового процесу, оскільки відповідь на поставлені судом експерту питання необхідні для з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків місцевого суду також не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для скасування ухвали суду.

З викладеного вище вбачається, що місцевий суд, вирішуючи питання про призначення судової експертизи, діяв у межах діючого законодавства, що регулює порядок призначення та проведення експертиз.

Отже, апеляційний суд доходить висновку щодо доцільності залишення без змін оскарженої ухвали суду з огляду на те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду з приводу необхідності в призначенні по справі судової будівельно-технічної експертизи для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи.

Положеннями ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив таке з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин оскаржена ухвала місцевого суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування чи зміни колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє представниця – адвокатеса Поштак Юстина Степанівна, залишити без задоволення.

Ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 23 лютого 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повне судове рішення складено 16 вересня 2021 року.

Суддя-доповідачка

Судді: