Справа № 2-22/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

15 березня 2007р.                                                                                                м.Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Булашева Р.Л.

при секретарі        Тафровой І.І.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Онішко М.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Лан" про стягнення боргу відсотків та інших платежів за договором позики,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою і просить стягнути з відповідача - приватного сільськогосподарського підприємства "Лан" на його користь 158 734,23грн. основного боргу за договором позики, з урахуванням встановленого індексу інфляції, та 19 358,22грн. відсотків від суми позики і 14 289,04грн. - пені. В суді позивач уточнив свої позовні вимоги просив стягнути з відповідача на його користь 167 116,09 грн. основного боргу за договором позики з урахуванням встановленого індексу інфляції, 25 686,99грн. відсотків від суми позики та 12 891,78 грн. - пені, 5 480грн. - судових витрат.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_2 посилаючись на додані до позову документи просили задовольнити позов в повному об'ємі, посилаючись на порушення відповідачем термінів виконання договору позики просили стягнути суму позики, відсотки та пеню за цим договором.

Представник відповідача Онішко М.О. проти позову заперечував посилаючись на те, що кошти за договором позики, на який посилається позивач сільськогосподарське підприємство "Лан" не отримувало і не має документального підтвердження про надходження цих грошей. Було виконано договор займу за 2003р. і ще виплачено 22 000 грн. додатково в рахунок винагороди.

Суд заслухав пояснення свідків та вивчив докази по справі, приходить до наступних висновків.

Так 24.02.2003р. між ОСОБА_3, яка є родичкою позивача ОСОБА_1 і який діяв по цьому договору за її дорученням, про що він повідомив суд в судовому засіданні, та сільськогосподарським підприємством "Лан", в особі директораОСОБА_4, було укладено договір позики у розмірі 150 000 грн., для виконання комплексу агротехнічних робот по вирощуванню насіння соняшника, строком до 01.10.2003р. Згідно з довідкою сільськогосподарського підприємства "Лан" вимоги за договором займу виконанні в повному об'ємі і виплачено 22 000 грн. винагороди - процентів (а.с 45-46), що не оспорюється сторонами, за виключенням передачі суми в 22 000 грн. За вказаним договором у п.3.2. було зазначено, що у разі несвоєчасної виплати нараховується неустойка у розмірі 14 % від суми кредиту і відшкодовуються понесені збитки, однак в цьому пункті та в договорі взагалі не вказано про суму процентів за договором, що є неможливим за нормами чинного на час укладання договору Цивільного кодексу УССР. З пояснень свідківОСОБА_4, який пояснив що договір 10.01.05р. було укладено на суму процентів по договору позики за 2003р., ОСОБА_5, яка пояснила, що 150 000 грн. по договору позики в 2003р. поступали до каси підприємства виплачені в строк, а в 2005р. такі кошти не надходили до каси підприємства, та ОСОБА_6, яка була присутня при укладанні цього договору, суд вбачає наявність укладення удаваного правочину про договор позики, при якому сторони мали на увазі закріпити суму процентів за договором займу від 24.02.2003р. Свідчення свідківОСОБА_4 та ОСОБА_5 і довідку підприємства, про сплату ПСП "Лан" ОСОБА_1 22 000 грн. в рахунок процентів  судом приймається як доведена виплата за договором від 24.02.03р.

Стаття 235 ЦК України передбачає, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Так,ОСОБА_4, за його ж поясненнями, підписав договір займу від 10.01.2005р., і скріпив його печаткою підприємства, яким він та ОСОБА_1 оформили про людське око, так як мали на увазі

2

закріпити юридично обов'язки ПСП "Лан" виплатити проценти по договору займу від 14.02.2003р. ОСОБА_1 в своїх поясненнях зазначає, що цей договір є новим договором займу. Однак не має підтвердження про передачу ПСП "Лан" 150 000 грн. на момент укладання цього договору і існуючі докази по справі спростовують його твердження. Викладені в п.1 цього договору слова про передачу 150 000 грн. суд сприймає критично, як не відповідаючі дійсності в силу удаваності договору.

За ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Ця норма набула чинності з 01.01.04р. і діяла на час укладення удаваного договору.

Таким чином суд приходить до висновку, що ці правовідносини регулюються за нормами визначення суми та порядку виплати процентів за договором займу відповідно до ЦК України 2003р., а по формі договір від 10.01.2005р. є удаваним. Тому суд вважає за можливим задовольнити позовні вимоги частково.

За ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, та проценти визначені за правилами ст. 1048 ЦК України.

Суд таким чином вважає, що підлягає задоволенню вимога про стягнення тільки суми процентів -150 000 грн., з урахуванням індексу інфляції - 167 116 грн. 09 коп. Інші вимоги не підлягають задоволенню, так як за п.3.2. договору позики від 24.02.03р. між сторонами, стягуються 14% від суми кредиту та збитки в разі несвоєчасного розрахунку. Про нарахування процентів на проценти та сум неустойки на проценти договором від 24.02.03р. не передбачено ( ах. 25-26). За п. 7 договір може бути доповнено по згоді сторін. Умови нарахування процентів та пені за удаваним договором від 10.01.05р. суд не застосовує як такі, що не відповідають закону та дійсним правовідносинам, які склались між сторонами ( а.с. 10). Заперечення представника відповідача про відсутність підстав для виплати вказаної суми позивачу суд не приймає до уваги, так як вони спростовуються договорами від 24.02.03р. та 10.01.05р., яки підписані директором ПСП "Лан" та ОСОБА_1, а також поясненнями свідкаОСОБА_4

Так як задоволена частина вимоги позивача в сумі 167 116 грн. 09 коп., стягненню з відповідача підлягають за ст. 88 ЦПК України частина судових витрат - 1671 грн. судового збору та 30грн. на інформаційно-технічне забезпечення ( а.с. 2-3). За ст. 84 ЦПК України послуги юриста компенсуються в граничному розмірі, який встановлюється законом. За квитанцією від 25.05.06р. позивач сплатив адвокату ОСОБА_2, за участь по справі 3750 грн. (а.с. 6-7). Оскільки на час розгляду справи законом не встановлено такий граничний розмір, а сплата цих послуг підтверджена належним документом, то ця сума підлягає стягненню в повному обсягу.

Тому підлягають задоволенню вимоги: сума процентів з урахуванням інфляції, за договором позики від 14.02.2003р. у розмірі 167 116 грн. 09 коп., судового збору - 1 671 грн. 16 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення - 30 грн., а також оплата послуг юриста- 3 750 грн. Всього підлягає стягненню сума в 172 567 грн. 25 коп. Однак, суд зараховує в її погашення суму в 22 000 грн. яка була виплачена позивачу бухгалтерією ПСП "Лан" за договором від 24.02.03р. і до стягнення визначає суму в 150 567 грн. 25 коп.

Керуючись ст.ст. 235, 536, 625, 1046, 1048,1050 ЦК України,   ст.ст. 7, 8, 10,209, 214, 215, 224-233 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "Лан" (Приморський район Запорізької області) на користь ОСОБА_1 - 150 567 грн. 25 коп.

В іншій часині позову - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення можна подати до Приморського районного суду протягом 10 діб, після цього можна оскаржити рішення до Запорізького апеляційного суду, через Приморський районний суд на протязі 20 діб.

Суддя                                                                                                         Р.Л. Булашев

копія вірна: суддя     Р.Л. Булашев