Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/832/20

Провадження №2/433/114/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20.09.2021 року

Троїцький районний суд Луганської області

в складі: головуючого - судді Певної О.С.,

за участю секретаря судового засідання – Цимбалюк С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт.Троїцьке цивільну справу за позовом Селянського фермерського господарства «ЮТА», інтереси якого представляє адвокат Норочевський Олександр Олександрович, до ОСОБА_1 , Троїцького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання переважного права на придбання орендованої земельної ділянки та переведення прав та обов`язків її покупця, -

В С Т А Н О В И В :

До Троїцького районного суду Луганської області надійшов вищезазначений позов, в обґрунтування якого згідно уточнених позовних вимог зазначено, що 04 жовтня 2017 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі № 42 щодо земельної ділянки площею 1,4792 га, кадастровий номер 4425485500:09:002:0253, яка розташована на території Розпасіївської сільської ради Троїцького району Луганської області. Строк дії даного договору становить 10 років, тобто 04 жовтня 2027 року. Право оренди, яке випливає із зазначеного вище договору, було зареєстровано 14 жовтня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що було вчинено запис про інше речове право № 22833280. 23 травня 2019 року Троїцьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області (зараз Троїцький районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків)) було подано заявку до Державного підприємства «СЕТАМ» на реалізацію арештованого майна АСВП № 27286846. 02 липня 2019 року дану земельну ділянку було реалізовано шляхом проведення електронних торгів, про що було складено протокол № 416532. Переможцем даних електронних торгів став ОСОБА_1 . 17 липня 2019 року на підставі акту про проведення електронних торгів від 10 липня 2019 року приватним нотаріусом Троїцького районного нотаріального округу Луганської області Гапочкою Ельвірою Георгіївною було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку та здійснено реєстрацію права власності на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис 32431855 від 17 липня 2019 року. На думку позивача за вказаних обставин було порушено його переважне право на викуп орендованої ним земельної ділянки, у зв`язку з чим позивач просить визнати у судовому порядку за господарством переважне право на купівлю спірної земельної ділянки та перевести з ОСОБА_3 на позивача права покупця на земельну ділянку.

Представник Селянського фермерського господарства «ЮТА» адвокат Норочевський Олександр Олександрович у судове засідання не з`явився. Суду надав заяву про розгляд справи без його та позивача участі. На задоволенні позовних вимог наполягав, просив їх задовольнити з викладених у позові підстав.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Суду надав відзив на позовну заяву, згідно якого просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідач Троїцький районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання свого представника не направив, суду надали заяву про розгляд справи без участі представника відділу.

Відповідач Державне підприємство «СЕТАМ» надало до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, справу розглянути без участі їх представника. Свою позицію обґрунтовує тим, що державною виконавчою службою було сформовано та направлено до державного підприємства «СЕТАМ» заявку на реалізацію земельної ділянки у рамках виконавчого провадження № 27286846. Державним підприємством «СЕТАМ» на підставі заявки було проведено електронні торги з реалізації земельної ділянки площею 1,4792 га з кадастровим номером 4425485500:09:002:0253 за номером лоту 356465. Електронні торги з реалізації вищезазначеного майна відбулись відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5. Відповідно до абз. 4 п. 4 розділу ІІ Порядку перевірка змісту заявки на відповідність вимогам законодавства організатором не здійснюється. За відповідність документів, на підставі яких вноситься інформація до Системи, а також за достовірність інформації, зазначеної у заявці, відповідають посадові особи відділу державної виконавчої служби. Торги з реалізації лоту № 356465 відбулись з визначенням переможця, учасника № 7, який зробив найбільшу ставку, а саме 57865, 00 грн. Відповідно до п. 8 розділу Х Порядку акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. Так, позивачем було отримано свідоцтво про придбання земельної ділянки з прилюдних торгів, що підтверджує його право власності на придбане майно. З урахуванням наведеного, набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем, відповідно є переможець електронних торгів. Переможець торгів – ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку внаслідок проведення електронних торгів арештованим майном, а на відносини з реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів не поширюються норми Закону України «Про оренду землі» та стаття 777 ЦК України.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку. Причина неявки суду не відома.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився. Надав до суду відзив, в якому вказав, що ОСОБА_1 було запропоновано Селянському фермерському господарству «ЮТА» скористатися переважним правом на викуп спірної земельної ділянки, на що останнім було висунуто відмову. Вказане встановлено рішенням Троїцького районного суду Луганської області № 433/1505/19 від 23 березня 2021 року, яке набуло чинності 22 квітня 2021 року, а тому обставини, встановлені зазначеним рішенням суду, не потребують додаткового доказування згідно положень ч.4 ст. 82 ЦПК України. Далі, спірна земельна ділянка на підставі відповідного договору дарування була подарована ОСОБА_1 йому, у результаті чого він виступає на даний час добросовісним набувачем спірного майна за договором дарування, а тому виниклі між сторонами правовідносини унеможливлюють витребування спірної земельної ділянки з його володіння згідно положень ст. 388 ЦК України. Також посилається на те, що правова конструкція виниклих між ним, ОСОБА_3 , та ОСОБА_1 , правовідносин, за яких він, як обдарований, набув у власність спірну земельну ділянку, повністю нівелює доводи позивача щодо наявності переважного права на купівлю даної земельної ділянки.

Суд, вивчивши надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

04 жовтня 2017 року між Селянським фермерським господарством «ЮТА» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі № 42 щодо земельної ділянки площею 1,4792 га, кадастровий номер 4425485500:09:002:0253, яка розташована на території Розпасіївської сільської ради Троїцького району Луганської області. Строк дії даного договору становить 10 років, тобто 04 жовтня 2027 року. Право оренди, яке випливає із зазначеного вище договору, було зареєстровано 14 жовтня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що було вчинено запис про інше речове право № 22833280 (т.1, а.с. 3).

23 травня 2019 року Троїцьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, правонаступником якого є Троїцький районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) було подано заявку до Державного підприємства «СЕТАМ» на реалізацію арештованого майна АСВП № 27286846 (т.1, а.с. 5).

Згідно матеріалів виконавчого провадження № 27286846 Троїцьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, правонаступником якого є Троїцький районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), на підставі постанови від 19 березня 2018 року було накладено арешт на земельну ділянку ОСОБА_2 , площею 1,4792 га, з кадастровим номером 4425485500:09:002:0253, яка розташована на території Розпасіївської сільської ради Троїцького району Луганської області, про що у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зроблено відповідний запис про обтяження за № 25314321.

Вказане арештоване майно було піддано реалізації шляхом проведення електронних торгів на веб-сайті Організатора електронних торгів.

За результатами конкурсу з визначення організатора електронних торгів з реалізації арештованого майна, проведеного 18 березня 2019 року, переможцем конкурсу було визначено державне підприємство «СЕТАМ», якому належить веб-сайт з реалізації майна.

Троїцьким районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, правонаступником якого є Троїцький районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на адресу Луганської філії Державного підприємства «СЕТАМ» було направлено заявку про реалізацію вищезазначеної земельної ділянки.

Луганською філією Державного підприємства «СЕТАМ» 12 червня 2019 року було опубліковано інформаційне повідомлення про електронні торги під номером 356465 з продажу спірної земельної ділянки.

Згідно інформаційного повідомлення про електронні торги № 356465 торги з продажу земельної ділянки були призначені на 02 липня 2019 року із стартовою ціною 20900 грн., кроком аукціону 627 грн., гарантійним внеском 1045 грн.

02 липня 2019 року відбулися торги по лоту № 356465, по яким  ОСОБА_1 згідно протоколу проведення електронних торгів № 416532 від 02 липня 2019 року визнано переможцем (т.1 а.с. 6, т. 2 а.с.1-250, т.3 а.с. 1-242 ).

17 липня 2019 року на підставі акту про проведення електронних торгів від 10 липня 2019 року приватним нотаріусом Троїцького районного нотаріального округу Луганської області Гапочкою Ельвірою Георгіївною було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право власності на вказану земельну ділянку та здійснено реєстрацію права власності на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, про що вчинено запис 32431855 від 17 липня 2019 року ( т. 1, а.с. 4).

Між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування спірної земельної ділянки від 18 березня 2021 року, за яким ОСОБА_3 набув у власність земельну ділянку площею 1,4792 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 4425485500:09:002:0253 (т.4, а.с. 197-199).

Рішенням Троїцького районного суду Луганської області № 433/1505/19 від 23 березня 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Селянського фермерського господарства «ЮТА», треті особи: Троїцький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, правонаступником якого є Троїцький районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Державне підприємство «СЕТАМ», ОСОБА_2 , про усунення перешкод у праві користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом розірвання договору оренди землі від 04 жовтня 2017 року № 42 – було відмовлено.

Даним рішенням суду було встановлено, що ОСОБА_1 було запропоновано Селянському фермерському господарству «ЮТА» скористатися переважним правом на викуп спірної земельної ділянки, на що останнім було висунуто відмову.

Рішення Троїцького районного суду Луганської області № 433/1505/19 від 23 березня 2021 року набуло чинності 22 квітня 2021 року (т. 4, а.с. 200-207) .

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

За правилами статті 9 Закону України «Про оренду землі» (чинної на час спірних правовідносин) орендар, який відповідно до закону може мати у власності орендовану земельну ділянку, має переважне право на придбання її у власність у разі продажу цієї земельної ділянки, за умови, що він сплачує ціну, за якою вона продається, а в разі продажу на аукціоні - якщо його пропозиція є рівною з пропозицією, яка є найбільшою із запропонованих учасниками аукціону.

Орендодавець зобов`язаний повідомити в письмовій формі орендаря про намір продати земельну ділянку третій особі із зазначенням її ціни та інших умов, на яких вона продається.

Положеннями ст. 777 ЦК України закріплено, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Отже, вказані норма права надають відповідному суб`єкту (наймачу, орендарю) переважне право купити (придбати) річ, якою він користується на законних підставах за договором найму (оренди), за умови належного виконання таким суб`єктом своїх обов`язків у тому разі, якщо така річ буде пропонуватися до продажу в період законного користування.

При цьому норми ЦК України, передбачивши переважне право наймача (орендаря) на придбання використовуваного ним майна у випадку його відчуження, безпосередньо не вказують на спосіб захисту такого права у випадку його порушення.

Відповідно до частини першої статті 8 Цивільного кодексу України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Можливість застосування аналогії закону передбачена в частині десятій статті 11 Господарського процесуального кодексу України, яка допускає в разі якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).

Застосування закону за аналогією закону допускається, якщо: відносини, щодо яких виник спір, за своїм характером потребують цивільно-правового регулювання; ці відносини не регулюються будь-якими конкретними нормами права; вирішити спір, що виник, неможливо, ґрунтуючись на засадах і змісті законодавства; є закон, який регулює подібні відносини і який може бути застосований за аналогією закону.

Частиною першою статті 362 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Відповідно до частини четвертої статті 362 Цивільного кодексу України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік.

Таким чином, якщо власником предмета найму (оренди) порушено передбачене частиною другою статті 777 Цивільного кодексу України переважне право наймача (орендаря) на придбання переданої у найм (оренду) речі, належним способом захисту відповідного переважного права наймача (орендаря) буде позов про переведення на останнього прав та обов`язків покупця відповідної речі.

Отже, до спірних правовідносин щодо захисту передбаченого частиною другою статті 777 Цивільного кодексу України переважного права наймача (орендаря) на придбання предмета найму (оренди) за аналогією закону підлягають застосуванню положення частини першої та четвертої статті 362 цього Кодексу, яка регулює подібні правовідносини, а саме визначає порядок захисту переважного права співвласника майна на придбання частки іншого співвласника при її відчуженні останнім, а також встановлює випадки, за яких таке переважне право не підлягає реалізації, а саме продажу частки у праві спільної часткової власності з публічних торгів.

Вказаний правовий висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року по справі № 909/337/19, який відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

З огляду на вищезазначене, оскільки ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку внаслідок проведення публічних торгів арештованого майна, на відносини з реалізації такого майна шляхом проведення публічних торгів не поширюються норми Закону України «Про оренду землі» та стаття 777 ЦК України.

Крім цього, предметом позовних вимог є визнання за позивачем переважного права на придбання орендованої земельної ділянки площею 1,4792 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 4425485500:09:002:0253, та переведення прав та обов`язків її покупця на позивача з ОСОБА_3 , який є на даний час власником спірної земельної ділянки на підставі договору дарування від 18 березня 2021 року.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтею 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, зокрема, у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно п. 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Вирішуючи питання правомірності витребування майна у добросовісного набувача залежно від обставин, передбачених положеннями статті 388 ЦК України, Верховний Суд України у постановах від 16 вересня 2015 року у справі № 6-1203цс15 та від 02 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15 висловив такий правовий висновок:

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

За змістом статті 388 ЦК України випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею.

Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача.

Таким чином, у даному випадку ОСОБА_3 є добросовісним набувачем спірного майна, таке майно він набув на підставі договору дарування, укладеного між власником майна ОСОБА_1 , та обдарованим ОСОБА_3 , а тому виниклі між сторонами правовідносини унеможливлюють витребування спірної земельної ділянки з володіння ОСОБА_3 згідно положень ст. 388 ЦК України.

Тобто, правова конструкція виниклих між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 правовідносин, повністю нівелює доводи позивача щодо наявності переважного права на купівлю даної земельної ділянки.

Правочин, за яким земельна ділянка була подарована, а не продана - не передбачає переважного права на придбання орендарем земельної ділянки, яка знаходиться в його користуванні, та повністю виключає можливість переведення прав та обов`язків особи, як покупця, так як така особа по суті не виступає покупцем земельної ділянки.

Переважне право купівлі земельної ділянки діє лише у разі продажу земельної ділянки.

Якщо земельна ділянка відчужується у будь-який інший спосіб (наприклад, шляхом дарування, міни, внесення до статутного капіталу чи в інший спосіб, але не шляхом продажу), то в такому разі переважного права на придбання (купівлю) земельної ділянки в орендаря немає.

При цьому, рішенням Троїцького районного суду Луганської області № 433/1505/19 від 23 березня 2021 року було встановлено, що ОСОБА_1 було запропоновано Селянському фермерському господарству «ЮТА» скористатися переважним правом на викуп спірної земельної ділянки, на що останнім було висунуто відмову.

Рішення Троїцького районного суду Луганської області № 433/1505/19 від 23 березня 2021 року набуло чинності 22 квітня 2021 року, а тому обставини, встановлені зазначеним рішенням суду, не потребують додаткового доказування згідно положень ч.4 ст. 82 ЦПК України.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України, суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 79 ЦПК України та ч. 6 ст. 81 ЦПК України докази мають відповідати ознакам достовірності, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Положеннями ч. 4 ст.82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) зроблено висновок, що преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

За таких обставини, суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи та наданих в їх обґрунтування доказів, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у справі, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що позов не підлягає задоволенню, так як позивачем за змістом заявленого позову не доведено, а відповідачами в силу принципу змагальності сторін спростовано обґрунтованість позовних вимог, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного, Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 8, 328, 330, 362, 387-388, 777 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13,76 -79, 81-82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -        

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Селянському фермерському господарству «ЮТА», інтереси якого представляє адвокат Норочевський Олександр Олександрович, до ОСОБА_1 , Троїцького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Державного підприємства «СЕТАМ», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання переважного права на придбання орендованої земельної ділянки та переведення прав та обов`язків її покупця, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення із урахуванням п.п 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України.

Позивач: Селянське фермерське господарство «ЮТА», код ЄДРПОУ 21810176, смт. Троїцьке, Луганська область, вулиця Горького, б. № 8-а.

Представник позивача: Норочевський Олександр Олександрович, зареєстрований в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Золоте, Луганська область, зареєстрований за місцем проживання в АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Троїцький районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), код ЄДРПОУ 34165848, смт. Троїцьке, Луганська область, квартал Молодіжний, б. № 19.

Відповідач: Державне підприємство «СЕТАМ», код ЄДРПОУ 39958500, м. Київ, вул. Стрілецька, будинок 4-б.

Відповідач: ОСОБА_2 , мешканець АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , мешканець АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя О.С. Певна

20.09.21