Справа № 359/1312/20

Провадження № 1-кп/359/173/2021

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2021 року                 м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

у складі головуючого судді Ткаченка Д.В.,

за участю: секретаря судового засідання Петрової Я.А.,

прокурора Сандул В.І., обвинуваченого ОСОБА_1 , його захисника Гошко В.І., представника потерпілого Яценко О.В., законного представника потерпілого ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Караганда, Республіка Казахстан, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

09 грудня 2019 року близько 07 години 50 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем «DAEWOO SENS T13110 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з пасажирами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 рухався по вулиці Загатка в селі Старе Бориспільського району Київської області в напрямку вулиці Володимира Маяковського вказаного населеного пункту, в порушення вимог пунктів 1.5, 2.3. б), д), 12.1 та 12.4 ПДР України, будучи не уважним, не обравши безпечну швидкість для руху, не врахувавши дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, перевищив дозволену у населених пунктах швидкість не більше 50 км/год., будучи завчасно поінформованим дорожніми знаками 1.4.1. «Напрямок повороту» (рух праворуч) про заокруглення автодороги праворуч, що розташоване неподалік зупинки громадського транспорту, проїжджаючи вказаний відрізок автодороги допустив виїзд на праве узбіччя, внаслідок чого відбувся занос керованого ним транспортного засобу, з подальшим виїздом на зустрічне узбіччя, де автомобіль скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Після наїзду на пішоходів відбувся контакт автомобіля з бетонною електроопорою та часткове перекидання автомобіля.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «DAEWOO SENS T13110 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 згідно висновку судово – медичної експертизи від 15 січня 2020 року №3/Е, отримала тілесні ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струсу головного мозку, а також забою грудної клітини праворуч, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров`я на термін більше 6-ти але менше 21-го дня. Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «DAEWOO SENS T13110 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 згідно висновку судово – медичної експертизи від 15 січня 2020 року №4/Е, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої стегнової кістки, а також пошкодження зв`язок правого колінного суглобу, що відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, що потягнули за собою розлад здоров`я на термін більше 21-го дня. Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_6 згідно висновку судово – медичної експертизи від 10 лютого 2020 року №3д, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забійні рани в ділянці лівої та правої надбрівних дуг, садна підборіддя, лівої щоки, струс головного мозку – відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я; перелом бокової маси крижа справа, перелом правої лонної кістки – відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_5 згідно висновку судово – медичної експертизи від 06 лютого 2020 року №2д, отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеню, ДАП; множинні ділянки забою з крововиливами та набряково-ішемічними змінами лобної частки, скроневої частки, таламуса зліва; субдуральний крововилив над лівою гемісферою; САК; лінійного перелому потиличної кістки з переходом на лямбдовидний шов, пірамідку скроневої кістки справа, підапоневротична гематома потиличної ділянки, правої половини шиї; параорбітальна гематома справа; переломів кісток носа, травми грудної клітки: двобічного забою легень, правобічного гемопневмоторакса, ДН III ст., вказані тілесні ушкодження оцінюються в сукупності за критерієм небезпечності для життя в момент спричинення і відносяться до тяжких тілесній ушкоджень.

Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм автомобіля «DAEWOO SENS T13110 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 , а саме вимог пунктів 12.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до висновку судової комплексної фототехнічної та автотехнічної експертизи № 19/23/3/1-СЕ/20;19/12/1/9-СЕ/20 від 27 січня 2020 року, знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді спричинення тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Отже, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, тобто він вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується показаннями обвинуваченого, показаннями потерпілих і свідків, висновками експертів та дослідженими в судовому засіданні документами.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 під час судового розгляду свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся, вибачився перед потерпілими, не оспорює жодні фактичні обставини кримінального правопорушення та погоджується із правовою кваліфікацією своїх дій. Обвинувачений показав, що дійсно 09 грудня 2019 року близько 07 години 50 хвилин він керував технічно справним автомобілем «DAEWOO SENS T13110 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 . В його автомобілі перебували пасажири ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Дорога була мокра, місцями слизька. Рухаючись по вулиці Загатка в селі Старе Бориспільського району Київської області в напрямку вулиці Володимира Маяковського із швидкістю близько 60 км/год, він допустив виїзд на праве узбіччя, внаслідок чого відбувся занос керованого ним транспортного засобу з подальшим виїздом на зустрічне узбіччя, де автомобіль скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Після наїзду на пішоходів відбувся контакт автомобіля з бетонною електроопорою та часткове перекидання автомобіля. Як стверджує обвинувачений, вибравшись із авто він одразу підбіг до дітей та надав їм першу допомогу, після чого викликав швидку та поліцію.

ОСОБА_1 просить суд врахувати, що під час досудового розслідування ним та його близькими особами частково було відшкодовано потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 майнову шкоду в розмірі 12000 грн. Також, він зазначив що матері потерпілих додатково пропонувалось в рахунок відшкодування моральної шкоди сплатити 200000грн., однак вона відмовилась від цих коштів, наполягаючи на збільшенні розміру відшкодування. Крім того, ОСОБА_1 звернув увагу суду на те, що його рідні і близькі, а також товариші по службі та інші військовослужбовці приймали активну участь у зборі грошових коштів на лікування потерпілих у той час коли вони знаходились в тяжкому стані в лікарні, внаслідок чого спільними зусиллями вдалось зібрати близько 600000грн. на лікування дітей.

Законний представник потерпілих ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 09.12.2019 року, вона дізналась по телефону від сусідів, після чого відразу ж відправилася у лікарню де перебували її діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Вона підтвердила, що під час досудового розслідування їй було відшкодовано майнову шкоду в розмірі 12000 грн. та пропонувалось 100000грн. на кожного потерпілого в рахунок відшкодування моральної шкоди. Також, вона підтвердила, що у той час коли її дитина перебували в лікарні у тяжкому стані на її картковий банківський рахунок від небайдужих громадян надійшло близько 600 000 грн. Вказана інформація була згодом відображена в її щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2019 р.

Потерпіла ОСОБА_3 в суді показала, що 09.12.2019 року близько 07:45 год. в с. Старе вона разом з обвинуваченим в одній машині їхали на роботу до військової частини. Він був за кермом автомобіля «DAEWOO SENS T13110 ЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , а вона сіла на переднє місце для пасажира. По дорозі вони забрали ОСОБА_4 . Їхали мовчки, не швидко, дорога була слизька. Доїхавши до повороту праворуч, вона відчула як задню частину автомобіля почало заносити з дороги вправо. ОСОБА_1 намагався вирівняти авто, однак це йому не вдалося і транспортний засіб понесло на ліве узбіччя де стояли двоє дітей. Вона почула як діти вдарилася об автомобіль, після чого він перекинувся на правий бік та зупинився. Потерпіла звернула увагу на те, що після ДТП ОСОБА_1 одразу підбіг до дітей та весь час знаходився біля хлопчика, надавав йому необхідну допомогу. Вона не має ніяких майнових претензій до обвинуваченого, просила призначити обвинуваченому покарання не пов`язане із реальним позбавленням волі.

Потерпіла ОСОБА_4 показала, що 09.12.2019 року близько 07:50 год. вона разом з обвинуваченим та ОСОБА_3 в одній машині їхали на роботу до військової частини. За кермом авто знаходився ОСОБА_1 , на передньому пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_3 , а вона сіла на заднє пасажирське сидіння. Дорога була слизька, місцями вкрита інеєм. Перед поворотом праворуч вона відчула як транспортний засіб почало заносити, він втратив керованість та в подальшому виїхав на ліве узбіччя і перевернувся. В цей момент вона відчула біль в нозі. Пам`ятає, що на узбіччі були двоє дітей, однак як стався на них наїзд вона не бачила. Вважає вказану дорожню транспортну пригоду нещасним випадком, просила суворо не карати обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що зранку 09.12.2019 року він перебував неподалік від місця ДТП. Раптом він почув звук автомобіля, різке гальмування, свист шин та удар. Він побіг в бік звуків та через 100 метрів побачив перевернуте авто, почув крик дитини із заднього вікна. Водій транспортного засобу вибіг з авто та побіг до дітей на допомогу. Свідок стверджує, що обвинувачений весь час телефонував у швидку та поліцію, надавав дітям допомогу. Також, свідок підтвердив, що того ранку дорожнє покриття було слизьке.

Свідок ОСОБА_8 в суді показав, що зранку 09.12.2019 року він віз на службовому автобусі військовослужбовців до військової частини. Як сталось ДТП він не бачив, але пам`ятає, що коли прибув на місце то обвинувачений ОСОБА_1 допомагав рятувати життя дітям, надавав першу допомогу, викликав швидку. Свідок підтвердив, що того дня дорога була слизька.

Даними протоколу огляду місця ДТП від 09.12.2019 р. та долученими до нього схемою та фотокартками підтверджується, що слідчим у присутності понятих було оглянуто автомобільну дорогу по вулиці Загатка в селі Старе Бориспільського району Київської області в напрямку в/ч 3070, між електроопорами № 10 до № 8, де сталося ДТП. Під час огляду було зокрема встановлено вид та стан покриття, дорожнє покриття, число смуг для руху, зону дії дорожніх знаків, на лівому узбіччі в напрямку в/ч 3070 виявлено автомобіль «Daewoo T 13110» р. н. НОМЕР_1 , уламки скла та кузова, а також пошкодження транспортного засобу; на електроопорі виявлено лакофарбове покриття синього кольору залишеного від контакту т/з та зруйновано бетонну основу.

Як вбачається із протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 26.12.2019 в приміщенні ТОВ «Айпорт» (Київська область, м. Бориспіль, вул. Бежівка, 31-Б) слідчому надано доступ до 10 відео з камери, яка встановлена біля дороги по вулиці Загатка в селі Старе Бориспільського району Київської області, що знаходилися на робочому комп`ютері ТОВ «Айпорт» «Asus x540u» та вилучено вищевказані відео шляхом копіювання їх на DVD-R диск «PATRON». Крім цього, слідчим вилучено копії технічної документації на камеру, яка здійснила відповідні відеозаписи. Даними протоколу огляду від 02.01.2020 та долученими до нього фотокартками підтверджується, що слідчим було переглянуто інформацію, що міститься на вищевказаному диску та детально описано встановлені обставини. У судовому засіданні судом досліджено вказаний DVD-R диск та відеозаписи, на яких зафіксовано обставини ДТП, яке відбулось 09.12.2019 року, у тому числі занос транспортного засобу, з подальшим виїздом на зустрічне узбіччя, де автомобіль скоїв наїзд на дітей; контакт автомобіля з бетонною електроопором; перекидання автомобіля; поведінка обвинуваченого та інших осіб після ДТП. Окремо суд звертає увагу на те, що з відео вбачається, що одразу після того, як перекинуте авто зупинилось з нього виліз обвинувачений та побіг до місця, куди відкинуло дітей, де він надав їм необхідну допомогу.

Даними алкотестеру Drager 6820 прилад ARLJ – 0457 тест № 33, встановлено, що водій ОСОБА_1 під час керування автомобілем не перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно Висновку експерта № 19/23/3/1-СЕ/20, № 19/12/1/9/-СЕ/20 від 27.01.2020, у відеозаписі з назвою «3083696-video.mp4», а саме на часовій мітці 02:37 та 02:38 відповідно, автомобіль «Daewoo Sens T13110 ЗНГ» р.н. НОМЕР_1 на кадрах 3933 та 3939 рухався із швидкістю: 91,77 – 121,63 км/год. У даній дорожній обстановці водій автомобіля ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 шляхом виконання вимог п. 12.1 ПДР України та його дії з технічної точки зору, перебувають у причинному зв`язку з настанням події даної ДТП.

Допитані в судовому засіданні судові експерти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили, що проводили в цій справі комплексну судову експертизу, за результатом якої склали висновок від 27.01.20р. Експерт ОСОБА_9 зазначив, що повністю підтримує свої доводи і міркування, викладені у висновку та додатково вказав, що об`єктом дослідження був лише відеофайл, а відеокамера не досліджувалась; при встановленні швидкості автомобіля похибка становила 14 %, оскільки 7 кадрів в секунду; методика визначення швидкості транспортного засобу детально описана на стор. 10 висновку. Судовий експерт ОСОБА_10 пояснив, що ним проводилось автотехнічне дослідження та, відповідаючи на питання учасників, зазначив, що слизький стан покриття дороги жодним чином не вплинув би на зроблені ним висновки щодо порушення водієм вимог п. 12.1 ПДР України.

Відповідно до Висновку експерта № 12-1/3106 від 26.12.2019 рульове керування, система робочого гальма, елементи підвіски автомобіля «Daewoo Sens T13110 ЗНГ» на момент огляду знаходяться в працездатному стані та несправностей не виявлено.

Висновком експерта № 4/Е від 09.01.2020 підтверджується, що внаслідок ДТП ОСОБА_4 отримала ушкодження у вигляді закритого перелому правої стегнової кістки, а також пошкодження зв`язок правого колінного суглобу, що відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості та потягнули за собою розлад здоров`я на термін більше 21-го дня.

Згідно висновку експерта № 3/Е від 09.01.2020 внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримала ушкодження у вигляді ЗЧМТ, струс головного мозку, а також забій грудної клітини праворуч, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою розлад здоров`я на термін більше 6-ти але менше 21-го дня.

Як вбачається із Висновку експерта № 3д від 14.01.2020 внаслідок ДТП ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, забійні рани в ділянці лівої та правої надбрівних дуг, садна підборіддя, лівої щоки, струс головного мозку – відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я; перелом бокової маси крижа справа, перелом правої лонної кістки – відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Згідно Висновку експерта № 2д від 14.01.2020 внаслідок ДТП ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку важкого ступеню, ДАП; множинні ділянки забою з крововиливами та набряково-ішемічними змінами лобної частки, скроневої частки, таламуса зліва; субдуральний крововилив над лівою гемісферою; САК; лінійного перелому потиличної кістки з переходом на лямбдовидний шов, пірамідку скроневої кістки справа, підапоневротична гематома потиличної ділянки, правої половини шиї; параорбітальна гематома справа; переломів кісток носа, травми грудної клітки: двобічного забою легень, правобічного гемопневмоторакса, ДН III ст., вказані тілесні ушкодження оцінюються в сукупності за критерієм небезпечності для життя в момент спричинення і відносяться до тяжких тілесній ушкоджень.

Отже, судом визнається доведеним, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом порушив правила безпеки дорожнього руху, що заподіяло тяжке тілесне ушкодження, тобто він вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України. Таку правову кваліфікацію дій обвинуваченого суд вважає правильною.

Суд звертає увагу на те, що щире каяття – це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди. Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження (аналогічна думка викладена в Постанові ВП ВС №629/847/15к).

Під час судового розгляду обвинувачений відверто визнавав свою провину у злочині, висловлював щирий жаль з приводу вчиненого та осуд своєї поведінки, частково відшкодував завдану злочином шкоду, а тому суд вважає, що обставиною яка пом`якшує покарання слід визнати щире каяття. Разом із тим, обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення злочину щодо малолітньої дитини.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 , суд виходить з того, що обвинуваченим вчинено необережний тяжкий злочин проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Обвинувачений ОСОБА_1 раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, перебуває на військовій службі та працює у військовій частині 3070 Національної гвардії України «Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів» на посаді начальника навчального відділу центру з підготовки фахівців інженерної служби, військове звання підполковник. Згідно службової характеристики за час проходження служби обвинувачений зарекомендував себе з позитивного боку, приймав безпосередню участь в зоні проведення антитерористичної операції, неодноразово заохочений вищим командуванням. Відповідно до медичної характеристики на обліку у психіатра та лікаря нарколога обвинувачений не перебуває. Згідно довідки про сімейний стан обвинувачений одружений, проживає з дружиною та двома доньками. Згідно форми індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда № 36, донька обвинуваченого ОСОБА_11 2014 р. н. є дитиною- інвалідом. Згідно досудової доповіді, наданої начальником Бориспільського міськрайонного відділу філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення, а також ризик небезпечності для суспільства середній.

З огляду на ступінь тяжкості вчиненого, особливості цього кримінального правопорушення, кількість потерпілих та їх вік, наслідки від злочину, враховуючу особу винного, а також надання ним допомоги потерпілим після вчинення кримінального правопорушення, приймаючи до уваги обставину, що пом`якшує покарання та обставину, що обтяжує покарання, зважаючи на те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами, суд вважає необхідним та достатнім призначити ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства. При обранні форми реалізації кримінальної відповідальності суд у визначених законом межах наділений правом вибору не лише виду та розміру покарання, а й порядку його відбування. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України. Системне тлумачення цих правових норм дозволяє дійти висновку, що питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання, при цьому, з огляду на положення ст. 75 КК України, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні низки покарань, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, при цьому суд має врахувати не тільки тяжкість злочину, особу винного, але й інші обставини справи.

Встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_11 вчинено необережний злочин. З матеріалів справи вбачається, що під час вчинення злочину він не перебував у стані алкогольного сп`яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів. Його діяння нікому не спричинило смерть, проте одному із чотирьох потерпілих заподіяно тяжке тілесне ушкодження. Одразу після вчинення кримінального правопорушення обвинувачений надав допомогу потерпілим та в подальшому частково відшкодував заподіяну шкоду. Під час судового розгляду усі потерпілі висловили свою думку щодо призначення покарання та просили суд призначити обвинуваченому покарання не пов`язане із реальним позбавленням волі.

Дані про особу винного свідчать, він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності; перебуває на військовій службі та працює у військовій частині 3070 Національної гвардії України «Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів» на посаді начальника навчального відділу центру з підготовки фахівців інженерної служби; військове звання підполковник; за місцем служби характеризується позитивно; приймав безпосередню участь в зоні проведення антитерористичної операції; одружений, має дві доньки. Згідно досудової доповіді, орган пробації на підставі інформації, що характеризує обвинуваченого, його соціально-побутового середовища, середнього рівня ймовірності повторного вчинення правопорушень та небезпеки для суспільства вважає, що виправлення ОСОБА_11 можливе без відбування покарання.

Отже, враховуючи тяжкість та особливості цього злочину, зокрема характер діяння, наслідки які настали, обстановку, спосіб та місце його вчинення, надання обвинуваченим  допомоги потерпілим після вчинення кримінального правопорушення, зважаючи на індивідуальні особливості обвинуваченого, приймаючи до уваги думку всіх потерпілих, враховуючи досудову доповідь, суд приходить до висновку про наявність обставин, які  істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і ступінь небезпечності винної особи для суспільства. На думку суду, виправлення ОСОБА_11   можливе без реального  відбування покарання, у зв`язку із чим на підставі ст. 75 КК України  ОСОБА_1  підлягає звільненню від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із встановленням іспитового строку терміном два роки. Відповідно до ст. 76 КК України необхідно покласти на нього наступні обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Рішення про цивільні позови

1.Прокурором в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України та Центрального госпіталю МВС України пред`явлено цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення 18341,36 грн. відшкодування шкоди заподіяної злочином (з урахуванням змін та уточнень позову від 14.09.2021р.). В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що витрати, які понесені Центральним госпіталем МВС на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_4 склали 11441,43 грн., на ОСОБА_3 6899,93 грн., а тому посилаючись на вимоги ст. 22, ст. 1166 ЦК України прокурор просив суд стягнути вищевказані грошові кошти із обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 цивільний позов прокурора не визнав, тому що вважає, що такі вимоги слід пред`являти не до нього, а до страхової компанії, оскільки згідно наявного у справі полісу №АО6475990 його цивільно-правова відповідальність була застрахована в АТ «СГ «ТАС». Захисник вказав про необґрунтованість та безпідставність заявлених прокурором вимог, вважає що відповідачем за позовом має бути страхова компанія.

Судом встановлено, що згідно наявних у справі довідок Центрального госпіталю МВС про вартість лікування потерпілих, ОСОБА_4 з 09.12.2019 по 06.01.2020 знаходилася на стаціонарному лікуванні і вартість її лікування склала 11441,43 грн.; ОСОБА_3 знаходилась на стаціонарному лікуванні з 10.12.2019 по 25.12.2019. і вартість її лікування склала 6899,93 грн.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно із ст.. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до ст.. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно до ст.. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений: 12) пред`являти цивільний позов в інтересах держави. Частиною 3 ст. 128 КПК передбачено, що цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Згідно з приписами ч. 3 ст. 23 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідно повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За таких обставин, цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України та Центрального госпіталю МВС України про стягнення із ОСОБА_1 18341,36 грн. відшкодування шкоди підлягає задоволенню.

При цьому, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо необхідності стягнення вищевказаних коштів саме із страхової компанії, тому що Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено обмежене коло потерпілих, які мають право на страхове відшкодування, визначено обов`язковою умовою для такого відшкодування завдання шкоди життю, здоров`ю та/або майну внаслідок ДТП з використанням транспортного засобу. За таких обставин, заподіяна шкода підлягає відшкодуванню лише обвинуваченим. Твердження захисника про те, що прокурор в даному випадку не є уповноваженою особою на подачу цивільного позову в інтересах держави, суд вважає безпідставними. Такий же висновок зробив Верховний Суд у постанові від 28.05.2020 у справі № 545/617/18, постанові від 13 листопада 2019 року (справа № 709/700/16-к, провадження № 51-3714км19) та у постанові від 12 грудня 2019 року (справа № 711/44/18, провадження № 51-2180км19).

2. Прокурором в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації, Бориспільської міської ради Київської області, Комунального некомерційного підприємства «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» пред`явлений цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення 3659,8 грн. відшкодування шкоди заподіяної злочином (з урахуванням змін та уточнень позову від 14.09.2021р.).

В обґрунтування позовних вимог прокурор послався на те, що витрати, які понесені закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого ОСОБА_12 , який знаходився на стаціонарному лікуванні з 09.12.2019 по 09.12.2012 склали 1829,90грн.; витрати, які понесені закладом охорони здоров`я на лікування потерпілого ОСОБА_6 , яка знаходився на стаціонарному лікуванні з 09.12.2019 по 09.12.2012 склали 1829,90грн. На підтвердження зазначених обставин долучено довідку Комунального некомерційного підприємства «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» від 16.01.2020р. №111.

Обвинувачений ОСОБА_1 вказаний цивільний позов прокурора також не визнав, тому що вважає, що такі вимоги слід пред`являти не до нього, а до страхової компанії, оскільки згідно наявного у справі полісу №АО6475990 його цивільно-правова відповідальність була застрахована в АТ «СГ «ТАС». Захисник вказав про необгрутованість та безпідставність заявлених прокурором вимог, вважає що відповідачем за позов має бути страхова компанія.

Керуючись ст.. 1187, 1206 ЦК України, ст.. 36, 128 КПК України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», суд вважає вимоги прокурора в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації, Бориспільської міської ради Київської області, Комунального некомерційного підприємства «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» про стягнення із ОСОБА_1 3659,8 грн. відшкодування шкоди такими, що підлягають задоволенню. При цьому, суд відхиляє доводи сторони захисту щодо необхідності стягнення вищевказаних коштів саме із страхової компанії та щодо відсутності у прокурора повноважень подавати такий цивільний позов з огляду на мотиви , які викладені судом вище.

3.Законним представником неповнолітніх потерпілих ОСОБА_2 був пред`явлений цивільний позов (з урахуванням змін та доповнень від 13.04.2021р.) у якому вона просила суд: стягнути з АТ «СГ» «ТАС» на користь ОСОБА_5 майнову шкоду у сумі 119805,50 грн. та моральну шкоду у сумі 5990,28 грн.; стягнути з АТ «СГ» «ТАС» на користь ОСОБА_6 майнову шкоду у сумі 119805,50 грн. та моральну шкоду у сумі 5990,28 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у сумі 494009,72 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду у сумі 494009,72 грн.

Представник цивільного відповідача – страхової компанії АТ «СГ «ТАС» у судове засідання не з`явився, у своєму клопотанні просив суд розглядати справу без його присутності, надав до суду відзив, яким заперечив щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі у зв`язку із необґрунтованістю та безпідставністю пред`явлених вимог.

Обвинувачений ОСОБА_1 вимоги за цивільним позовом визнав частково, не назвавши конкретного розміру грошових коштів, вважає що заявлений позивачем розмір моральної шкоди є надвеликим для нього, просив врахувати його майновий стан, часткове відшкодування шкоди, а також звернув увагу на те, що на картковий банківський рахунок законного представника потерпілих від небайдужих громадян, включно від його близьких, рідних, друзів та товаришів по службі, надійшло близько 600 000 грн.

Щодо вимог до АТ «СГ» «ТАС» про відшкодування майнової шкоди

Із змісту цивільного позову вбачається, що, визначена позивачем майнова шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого та складається із: 73530 грн. понесених витрат на діагностику, лікування та придбання лікарських засобів; 29351грн. понесені витрати у зв`язку із реабілітацією потерпілих в лікувальному санаторії; 78014 грн. витрати на консультації, аналізи та повторне обстеження, які позивач понесе у майбутньому та 58716 грн. витрати на реабілітаційне чи санітарно-курортне лікування, які позивач понесе у майбутньому.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що на момент вчинення кримінального правопорушення цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля марки «Daewoo Lanos Т13110 ЗНГ» н.з НОМЕР_1 була застрахована в АТ «СГ «ТАС» (приватне), що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/6475990 від 09.09.2019. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю - 200 000 грн., шкоду заподіяну майну 100000грн., розмір франшизи 0 грн.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Згідно ст. 22 вищевказаного Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із положеннями ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого. Відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Зазначені витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 4 липня 2018 року по справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176 цс 18), з якої слідує наступне: у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

З урахуванням викладеного та враховуючи встановлені судом обставини про те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоду здоров`ю потерпілих і така шкода спричинена з вини обвинуваченого, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність, то обов`язок відшкодування завданої шкоди згідно закону покладається на страховика – АТ «СГ «ТАС», в межах лімітів страхової відповідальності на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

На підтвердження заподіяння шкоди, пов`язаної з лікуванням потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до матеріалів справи долучено документи, які підтверджують обґрунтовані понесені витрати на діагностику, лікування та придбання лікарських засобів (виписки № 57 із медичної карти ОСОБА_6 , епікризу із медичної картки ОСОБА_5 , довідки лікуючого лікаря, товарних чеків, фіскальних чеків, рахунку-фактури) на суму 51457,95 грн. Крім цього, витрати, пов`язані із реабілітацією потерпілих в санаторії склали 17691 грн., що підтверджується відповідною квитанцією до прибуткового касового ордера; рахунками на послуги медичного обслуговування, харчування та проживання. Отже, загальний розмір обґрунтованих документально підтверджених понесених витрат у зв`язку з лікуванням обох потерпілих становить 69148,95грн. Решту заявлених позивачем витрат суд вважає необґрунтованими і документально не підтвердженими.

Щодо витрат, які позивач планує понести у майбутньому (78014 грн. на консультації, аналізи та повторне обстеження; 58716 грн. на реабілітаційне чи санітарно-курортне лікування) суд вважає, що зазначені витрати не підлягають стягненню із АТ «СГ» «ТАС», тому що за змістом ст.. 23, 24 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відшкодування підлягають лише ті витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого, які особа вже понесла (реальні).

Щодо вимог про відшкодування моральної шкоди

Позивач зазначає, що діями обвинуваченого потерпілим завдано моральну шкоду, яку оцінено в загальному розмірі 1000000грн. При цьому, позивач просить суд стягнути із АТ «СГ» «ТАС» 5990,28 грн. відшкодування моральної шкоди на кожного потерпілого, посилаючись на приписи ст.. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Також, позивач просить стягнути із обвинуваченого 494009,72 грн. відшкодування моральної шкоди на кожного потерпілого посилаючись на вимоги ст.. 1166, 1167 ЦК України.

Вирішуючи цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд враховує вимоги ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Суд звертає увагу на те, що страхова сума – це грошова сума, у межах якої (тобто не більше) страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування. Порядок та розмір страхової виплати визначається відповідно до статей 23-25 вищевказаного Закону. В Постанові ВС від 1 липня 2021 року справа № 182/3734/15-к, провадження № 51-5137км19 викладено правовий висновок, що розрахунок суми на відшкодування моральної шкоди згідно ст. 26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» повинен проводитися від суми страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Враховуючи викладене, з ТАС АТ «СГ «ТАС» на користь кожного потерпілого слід стягнути по 1728,70 грн. відшкодування моральної шкоди (сума страхової виплати за шкоду заподіяну здоров`ю (34574,5) х 5%).

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Положеннями ст. 1194 ЦК передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Враховуючи ступінь тяжкості кримінального правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань кожного потерпілого, з урахуванням обставин даної справи, зважаючи на те, що обвинувачуваний цивільний позов в частині відшкодування моральної шкоди визнав частково та добровільно відшкодував потерпілим 12000 грн., керуючись вимогами розумності і справедливості суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь ОСОБА_5 150 000 гривень відшкодування моральної шкоди та на користь ОСОБА_6 50 000 гривень відшкодування моральної шкоди.

Таким чином, цивільний позов законного представника потерпілих ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково. Стягнути із ТАС АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_5 34574,48 грн. майнової шкоди, 1728,70 грн. відшкодування моральної шкоди; стягнути з ТАС АТ «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_6 34574,48 грн. майнової шкоди, 1728,70 грн. відшкодування моральної шкоди. Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 50 000 грн. відшкодування моральної шкоди. Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 150000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Рішення про відшкодування процесуальних витрат

Згідно із ст.. 118 КПК України процесуальні витрати складаються із: 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів. Відповідно до ст.. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати. У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Для цілей розподілу судових витрат враховується розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI від 05 липня 2012 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини друга-четверта статті 137 ЦПК України).

Судом встановлено, що витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого (витрати на правову допомогу) склали 10 000 грн., підтверджується дослідженими в судовому засіданні документами (договір про надання правової допомоги від 21 січня 2020 року укладений між законним представником ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та адвокатським бюро «Оксани Яценко» в особі керуючого бюро адвокатом Яценко О.В. за умовами якого вони зобов`язалися надати правову допомогу в рамках кримінального провадження; акт про приймання-передачу робіт (наданих послуг), виконаних за договором про надання правової допомоги; квитанцію до прибуткового касового ордера № 2; детальний опис робіт, виконаних адвокатом; попередній розрахунок суми судових витрат.

Отже, на підставі ст. 121, 122, 124 КПК України з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 слід стягнути 10000 грн. витрат на правову допомогу. Також, із ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню витрати, пов`язані із залученням експерта у кримінальному провадженні на загальну суму 8366,53 грн.

На підставі ч. 3 ст. 55, 77 КК України строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами слід обчислювати з моменту набрання законної сили вироком.

Накладений арешт на автомобіль «Daewoo Sens T13110» реєстраційний номер НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 19.08.2010 року Калуською ВРЕВ при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області; доручення № 1312 (ННН 110067) від 06.06.2019 року – скасувати.

Речові докази, а саме: автомобіль «Daewoo Sens T13110» реєстраційний номер НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 19.08.2010 року Калуською ВРЕВ при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області; доручення № 1312 (ННН 110067) від 06.06.2019 року - повернути ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.  368, 373, 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном два роки з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Зарахувати в строк покарання попереднє ув`язнення ОСОБА_1 з 09.12.2019р. по 05.03.2020р.

Строк відбування додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк два роки обчислювати з моменту набрання законної сили вироком.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Міністерства внутрішніх справ України та Центрального госпіталю МВС України про стягнення із ОСОБА_1 18341,36 грн. відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Центрального госпіталю Міністерства внутрішніх справ (ЄДРПОУ 08735882) 18341,36 грн. відшкодування майнової шкоди.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації, Бориспільської міської ради Київської області, Комунального некомерційного підприємства «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» про стягнення із ОСОБА_1 3659,8 грн. відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з  ОСОБА_1 на користь Комунального некомерційного підприємства Бориспільської районної державної адміністрації Київської області та Бориспільської міської ради Київської області «Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» 3659,8 грн. відшкодування майнової шкоди.

Цивільний позов законного представника потерпілих ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ТАС АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне) ЄДРПОУ 30115243 на користь ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_2 34574, 48 грн. майнової шкоди, 1728,70 грн. відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ТАС АТ «Страхова Група «ТАС» (приватне) ЄДРПОУ 30115243 на користь ОСОБА_6 в особі законного представника ОСОБА_2 34574,48 грн. майнової шкоди, 1728,70 грн. відшкодування моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 в особі законного представника ОСОБА_2 50000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 в особі законного представника ОСОБА_2 150000 грн. відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти вимог за цивільним позовом законного представника ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10000 грн. витрати на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати, пов`язані із залученням експерта у кримінальному провадженні у сумі 8366,53 грн.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.12.2019 року, на автомобіль «Daewoo Sens T13110» реєстраційний номер НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 19.08.2010 року Калуською ВРЕВ при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області; доручення № 1312 (ННН 110067) від 06.06.2019 року – скасувати.

Речові докази, а саме: автомобіль «Daewoo Sens T13110» реєстраційний номер НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , виданого 19.08.2010 року Калуською ВРЕВ при УДАІ УМВС в Івано-Франківській області; доручення № 1312 (ННН 110067) від 06.06.2019 року - повернути ОСОБА_1 .

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

На підставі ч. 3 ст. 376 КПК України роз`яснити обвинуваченому, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя                                                                                                     Д.В. Ткаченко