Справа № 393/173/20

Провадження № 1-кп/390/136/21

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

"30" липня 2021 р. Колегія суддів Кіровоградського районного суду Кіровоградської області у складі: головуючої - судді Бойко І.А.,

суддів - Пасічника Д.І., Терещенка Д.В.,

при секретарі – Шматковій А.І.,

за участю прокурора – Клюкіна К.П.,

захисника – Ревякіна А.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький кримінальне провадження № 12020120000000008 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верблюжка, Новгородківського району, Кіровоградської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не маючого утриманців, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 29.05.2008 року Новгородківським районним судом Кіровоградської області за ч.2 ст.15, ч.4 ст.152, ч.1 ст.153 КК України до 10 років позбавлення волі;

- 28.05.2017 року Новгородківським районним судом Кіровоградської за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, 03.05.2019 року на підставі ухвали судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.04.2019 року звільнений від відбування покарання умовно-достроково, з невідбутим строком покарання 8 місяців 6 днів,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

       В судовому засіданні прокурор подав письмове клопотання, в якому він просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на строк 60 днів, яке обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч.1 ст.177 КПК України, а також тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, скоєного проти життя та здоров`я особи. Вказує на те, що згадані ризики не зменшилися і продовжують мати місце, а запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою об`єктивно не зможе запобігти настанню цих ризиків та забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків. Крім того, ОСОБА_1 не має міцних соціальних зв`язків, не має постійного джерела доходів, та схильний до вчинення насильницьких дій, що може стати підґрунтям для вчинення нових кримінальних правопорушень.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, в поданій до суду заяві просила провести розгляд справи без її участі.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого - адвокат Ревякін А.В. підтримав позицію свого підзахисного.

Заслухавши думку учасників процесу щодо заявленого клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, в межах заявленого клопотання, колегія суддів вважає, що заявлене прокурором клопотання підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час досудового розслідування, обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався, останній раз ухвалою суду від 23.06.2021, строк дії якого закінчується 21.08.2021. На даний час строк дії запобіжного заходу, обраного обвинуваченому, не завершився, проте він завершиться до наступного судового засідання.

Відповідно ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

       Згідно п.5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

       У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

       Стаття 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважує на тому, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі, характер та тяжкість інкримінованого злочину. Важливим критерієм, орієнтуючись на який, слід застосовувати вид запобіжного заходу повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим, тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

        ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, який є умисним, закінченим та посягає на найвищу соціальну цінність - життя людини.

       З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

       Матеріали кримінального провадження свідчать, що ОСОБА_1 , який раніше судимий за злочини із застосуванням насильства, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від семи до п`ятнадцяти років, що свідчить про підвищений ступінь його небезпеки для суспільства. Крім того, ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків, не працює, не одружений. Враховуючи вищенаведене, зважаючи, що судовий розгляд не завершено, колегія суддів вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 інших більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою на даній стадії процесу не забезпечить попередження ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а тому строк тримання під вартою підлягає продовженню.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177, 178 КПК України, на підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає розмір застави.

Керуючись ст.177, 178, 183, 350, 372 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Задовольнити клопотання прокурора.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк шістдесят днів з 11.40 год. 30 липня 2021 року по 11.40 год. 27 вересня 2021 року.

       Строк дії ухвали визначити до 11.40 год. 27.09.2021.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», для виконання.

По справі оголосити перерву до 11.00 год. 01 вересня 2021 року, для викдику свідків.

       Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

        Судді: Бойко І.А. Пасічник Д.І. Терещенко Д.В.