КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 359/2283/19 Головуючий у І-й інстанції - Борець Є.О.

апеляційне провадження № 22-ц/824/13536/2021 Доповідач Заришняк Г.М.

У Х В А Л А

15 вересня 2021 року Київський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільнихсправ:

головуючого Заришняк Г.М.,

суддів : Кулікової С.В., Рубан С.М.

перевіривши виконання вимог ст.ст. 356-357,359 ЦПК України за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Бориспільського районного суду Київської області від 29 листопада 2019 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,-

Встановив:

Заочним рішенням Бориспільського районного суду Київської області від 29 листопада 2019 року позов було задоволено.

Ухвалою Бориспільського районного суду Київської області від 23 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Не погодившись з таким рішенням суду, 23 серпня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року подану апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. 354 ЦПК України.

Запропоновано апелянту надати до суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та вказати інші підстави для поновлення такого строку.

10 серпня 2021 року на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції апелянтом була подана заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій він зазначав, що статтею 354 ЦПК України визначено, що прямою підставою для поновлення строків на апеляційне оскарження судових рішень є саме отримання повних текстів судових рішень, а враховуючи те, що апелянт ні копію ухвали суду від 23 жовтня 2020 року про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, ні копію заочного рішення не отримував, а тому наявні всі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження заочного рішення суду.

Однак, з вказаними доводами погодитись не можна, виходячи з наступного.

З матеріалів справи слідує, що копію заочного рішення суду від 29 листопада 2019 року відповідач отримав 19 березня 2020 року, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.86).

23 липня 2020 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Бориспільського районного суду Київської області від 23 жовтня 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення. При цьому, як слідує з матеріалів справи, апелянт ОСОБА_1 23 жовтня 2020 року приймав

участь в судовому засіданні, надавав пояснення, був присутнім під час оголошення ухвали суду (а.с.106).

Поважними причинами можуть визнаватись лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтвердженні належними доказами.

Аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Німеччини» (Тeuschlerv. Germany).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Також, необхідно зазначити, що судом досліджуються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка

подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У пункті 47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.

Дотримання строків є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Враховуючи те, що копію оскаржуваного заочного рішення апелянт отримав 19 березня 2020 року, а про ухвалу суду про відмову у задоволенні його заяви про перегляд заочного рішення йому було достовірно відомо в день її проголошення, тобто, 23 жовтня 2020 року, повний текст ухвали суду від 23 жовтня 2020 року був виготовлений 28 жовтня 2020 року, до Єдиного державного реєстру судових рішень вказана ухвала була надіслана 12 травня 2021 року. В справі відсутні докази того, що відповідач звертався із заявою до суду про видачу йому копії ухвали суду від 23 жовтня 2020 року. Поряд з цим, з апеляційною скаргою на заочне рішення ОСОБА_1 звернувся лише 23 серпня 2021 року, в той час строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Відповідачем ОСОБА_2 не приведено переконливих доводів щодо наявності об`єктивних причин, які б перешкоджали йому звернутися до суду із апеляційною скаргою у встановлений законодавством строк з дня проголошення ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, в зв`язку з чим у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 354,357,358 ЦПК України, суд, -

У х в а л и в :

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського районного суду Київської області від 29 листопада 2019 року.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів.

Головуючий

Судді :