Рішення
Справа№2-546 Іменем України
09 серпня 2007р.Сокальський районний суд Львівської області
в складі: головуючого-судді. Побережника В.Г. при секретарі Приступі О.В. з участю представника відповідача ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Сокалі, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із спільного майна подружжя,-
в с т а н о в и в:
Позивачка звернулась в суд із зазначеним позовом покликаючись на те, що 02 лютого 2002р. вона зареєструвала шлюб з відповідачем, з яким мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Під час перебування у шлюбі вони з відповідачем придбали квартиру АДРЕСА_1 згідно договору купівлі-продажу від 05 квітня 2004р.
Дана квартира є зареєстрованою в КП”Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації” на праві приватної власності по ½ її частині кожному з них.
З дочкою вона вже тривалий час проживає від відповідача окремо, так як з ним склались неналежні взаємовідносини, внаслідок чого 29 листопада 2006р. вона з ним розірвали шлюб. У цьому зв”язку вони з дочкою не мають можливості проживати у зазначеній квартирі.
Тому виникло питання про виділ частки із спільної квартири як нерухомого майна, що є у їх з відповідачем спільній сумісній власності з врахуванням інтересів дочки, і ця частка має бути більшою ніж частка відповідача якому вона сплатить грошову компенсацію.
Тому позивачка просила визнати за нею право власності на 2/3 частки квартири АДРЕСА_1, а за відповідачем 1/3 частки цієї квартири.
Також просила зобов”язати відповідача відчужити їй його частку в даній квартирі шляхом продажу, а у випадку відмови відповідача від цього, припинити його право на частку в даній квартирі за умови сплати нею відповідачу вартості даної квартири.
В судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі та навела пояснення на їх обґрунтування такі ж самі , як і ті, що вказані в її позовній заяві , додатково пояснивши, що гроші на купівлю спірної квартири вони з відповідачем внесли в рівних долях і ці гроші дали для них її мати та батько відповідача, оскільки вони в той час жили добре.
Вважає, що це є їх з відповідачем спільне майно, оскільки воно набуте під час перебування з ним у шлюбі. В даний час вона проживає разом з матір”ю та вітчимом в його квартирі АДРЕСА_2.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав і в його заперечення пояснив, що спірна квартира куплена ним та позивачкою в рівних долях по ½ її частинах, так як за неї були внесені гроші ними порівну. Тому вважає, що йому при любих обставинах належиться ½ частка цієї квартири.
В зв”язку з цим виділ більшої частки позивачці є неможливим. Якщо б позивачкою було куплено йому інше житло чи проведено обмін на іншу квартиру, то він би залишив їй спірну квартиру.
Вважає вимоги позивачки безпідставними, а тому просив у її позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, показання свідків та оглянувши письмові матеріали справи і оцінивши всі докази по ній в їх сукупності суд прийшов до висновку , що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Як встановлено при розгляді даної справи в судовому засіданні сторони під час проживання у зареєстрованому шлюбі, а саме: 05 квітня 2004р. набули квартиру АДРЕСА_1.
Вказане стверджується як поясненнями сторін, так і оглянутими в судовому засіданні договором купівлі- продажу зазначеної квартири посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4 та витягом з реєстрації права власності на дану квартиру від 26.08.2004р.
Тому зазначена квартира відповідно до ст..60 Сімейного Кодексу України як майно, набуте сторонами як подружжям за час шлюбу, належить їм як дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.
Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Як встановлено в судовому зсіданні з пояснень сторін гроші для купівлі спірної квартири сторонам були надані матір”ю позивачки та батьком відповідача порівну. Не дивлячись на це, ця квартира є спільною власністю сторін оскільки кошти були надані для купівлі квартири тільки для них і в цей час їх відносини були добрі, а квартира куплялась для їх спільного проживання . В самому договорі зазначено, що купівлю квартири здійснено сторонами і всі витрати за складання та посвідчення даного договору оплатив продавець.
Після купівлі спірної квартири сторони в ній зареєструвались, в якій є зареєстровані до цього часу разом з дочкою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується довідкою про склад їх сім”ї, виданою КП”Сокальжитлокомунсервіс”, яка оглянута судом і приєднана до матеріалів справи. Також вказане вбачається ще з оглянутої в суді будинкової книги, копія якої приєднана до матеріалів справи.
Відповідно до всіх інших правовстановлюючих документів на спірну квартиру видно, що ця квартира належить сторонам по ½ її частині в ідеальних частках.
Дочка сторін ОСОБА_3 є народженою ІНФОРМАЦІЯ_1 і вона проживає з позивачкою на жилій площі свого вітчима в будинку АДРЕСА_2, оскільки за той нетривалий час, що сторони проживали разом в спірній квартирі , відносини між ними погіршились і їх шлюб було розірвано. Це стверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, виданого відділом РАЦСу 29.11.2006р. копія якого знаходиться в матеріалах справи.
При таких обставинах, коли позивачка проживає з дочкою сторін окремо і дочка знаходиться на її утриманні та вихованні, тому вирішуючи даний спір, суд відповідно до ч.3 ст.70 Сімейного Кодексу України, вважає за необхідне збільшити розмір частки позивачки в спірній квартирі з ½ до 2/3 її частини.
Таке вирішення спору буде відповідати законним правам та інтересам сторін та їх неповнолітньої дочки.
Оскільки відповідач, як і позивачка немає іншої житлової площі та заперечує проти відчуження своєї частки квартири в користь позивачки, тому інша частина позовних вимог позивачки, на думку суду, задоволена не може бути.
Таким чином, відповідно до матеріалів справи, позовні вимоги є доведеними тільки в частині збільшення частки в спільному майні сторін, як подружжя , яким є спірна квартира.
Керуючись ст.ст. 10,60,212-215 ЦПК України та на підставі ст.ст.60,70,71 Сімейного Кодексу України та ст..ст.357, 364, 366, 368 Цивільного Кодексу України, суд,-
в и р і ш и в:
Позов задовільнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 відповідно по 2/3 та 1/3 її частинах . Договір купівлі-продажу даної квартири від 05 квітня 2004р. та реєстрацію права власності на неї в КП”Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації від 26.08.2006р.-скасувати.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1-відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 34(тридцять чотири)грн.. державного мита по справі.
Заяву про апеляційне оскарження даного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: