Провадження № 8/235/5/21

Справа № 235/220/310/18

УХВАЛА

       про відмову в скасуванні рішення суду за нововиявленими обставинами

16 вересня 2021 року                                                         м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді                        Назаренко Г.В.

за участю секретаря судового засідання  Овчаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Українська залізниця», -

ВСТАНОВИВ:

               В серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

       В обґрунтування доводів зазначив, що заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2018 року у задоволені його позовної заяви щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» заборгованість по заробітній платі у розмірі 20 228,52 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку у сумі 22 351 гривень відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що у зв`язку з проведенням на території Донецької та Луганської областей антитерористичної операції і виходячи із змісту постанови Кабінету Міністрів України від 12.11.2014р. № 604 «Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції», складання передавального акту майна ДП «Донецька залізниця» та ПАТ «Українська залізниця» на даний час є неможливо; позовні вимоги пред`явлені позивачем не до належного відповідача - ПАТ «Укрзалізниця», тоді як зобов`язання за трудовими зобов`язаннями у нього виникли з ДП «Донецька залізниця», яке на теперішній час не ліквідовано.

Не погодившись з винесеним рішенням суду першої інстанції, ним була подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду. 21 лютого 2019 року Донецьким апеляційним судом було прийнято постанову, якою апеляційну скаргу задоволено частково: рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2018 року скасовано, його позовні вимоги до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» на його користь заборгованість по заробітній платі за період з лютого 2016 року по квітень 2017 року в сумі 20 228,52 грн, в іншій частині позовних вимог відмовлено. Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ДП «Донецька залізниця» реорганізовано шляхом злиття з ПАТ «Українська залізниця» та є регіональною філією даного товариства, тобто ПАТ «Українська залізниця» є належнім відповідачем та має сплатити мені заборгованість по заробітній платі з лютого 2016 року по квітень 2017 року. Вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не підлягає задоволенню, оскільки такі наслідки відбулися не з вини роботодавця, а у зв 'язку із впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Не погодившись з постановою Донецького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року, відповідач подав касаційну скаргу до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду постановою від 18 вересня 2019 року касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» задовольнив: постанову Донецького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року скасував та залишив в силі заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2018 року. В постанові зазначив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ПАТ «Українська залізниця» не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав та обов`язків до ПАТ «Українська залізниця» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 листопада 2014 року № 604 призупинена до завершення проведення антитерористичної операції на території України.

Проте, Велика палата Верховного Суду у своєї постанові від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) встановила наступні обставини, які не були встановлені Красноармійським міськрайонним суду Донецької області під час розгляду справи. Державну реєстрацію АТ «Укрзалізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року. Згідно зі статутом, затвердженим постановою КМУ № 735, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких ДП «Донецька залізниця». Товариство набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації в установленому законом порядку. При реорганізації юридичної особи відбувається універсальне правонаступництво. При універсальному правонаступництві все майно особи як сукупність прав та обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника чи правонаступників, при цьому в цій сукупності переходять усі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва право попереднику незалежно від їх виявлення на той момент. Ухвалюючи рішення про реорганізацію, уповноважений орган юридичної особи спрямовує свою волю на передачу не окремого майна, прав або обов`язків, а усієї їх сукупності. У процедурі реорганізації підприємств залізничного транспорту у формі злиття все майно, права та обов`язки державних підприємств, які припиняються, переходять до правонаступника - АТ «Укрзалізниця». Держава не має права вилучити якусь частину майна, зокрема ту, що знаходиться на неконтрольованій території, і не передати її (частину) правонаступнику. При реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Частини друга та третя статті 107 ЦК України до внесення до них змін згідно із Законом України від 26 листопада 2015 року № 835-УІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», який набрав чинності 13 грудня 2015 року, мали таку редакцію: «Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом». Тобто і для передавального акта, і для розподільчого балансу встановлювалися однакові вимоги. Натомість у редакції, чинній з 13 грудня 2015 року, цими нормами установлено, що після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Відсутність у передавальному акті ДП «Донецька залізниця» від 05 серпня 2015 року певного майна чи зобов`язань не свідчить про те, що відповідач не став правонаступником за ними, оскільки АТ «Укрзалізниця» як єдиним правонаступником прийнято усе майно та усі зобов`язання підприємств, які припиняються шляхом злиття. Пунктами 1, 2 постанови КМУ № 604 установлено, що майно (активи, власний капітал та зобов`язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, а відображається в балансі (крім зобов`язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за АТ «Укрзалізниця» на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до пункту 2 цієї постанови. Під час проведення інвентаризації та оцінки майна мають бути сформовані окремі акти обліку активів, власного капіталу і зобов`язань державних підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, за даними фінансової звітності за видами активів, власного капіталу та зобов`язань у розрізі статей балансу на останню дату, на яку надавалася фінансова звітність; сформовані окремі акти обліку активів, які розміщені на тимчасово окупованій території і обліковуються на балансах підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на іншій території України; після завершення тимчасової окупації та завершення проведення антитерористичної операції має бути проведена інвентаризація та оцінка майна і за результатами подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу АТ «Укрзалізниця» згідно із законодавством. Вказані положення постанов КМУ № 200 та № 604 взагалі не регулюють питання правонаступництва, не призупиняють реорганізацію і не визначають те, що певне майно чи зобов`язання не переходить до АТ «Укрзалізниця», як помилково вважали суди попередніх інстанцій; вони лише описують порядок обліку такого майна - за якою вартістю воно обліковується, відображається в балансі чи обліковується на позабалансових рахунках. Таким чином, обставина наявності передавального акту між ДП «Донецька залізниця» та АТ «Укрзалізниця» від 05.08.2015 року, існувала під час розгляду справи Красноармійським міськрайонним судом Донецької області та на момент винесення рішення у справі № 220/310/18, яке є предметом перегляду за нововиявленими обставинами, однак стала відомою після прийняття рішення, в межах іншої справи № 910/5953/17. Передавальний акт складено 5 серпня 2015 року, державну реєстрацію АТ «Укрзалізниця» здійснено 21 жовтня 2015 року, однак припинення ДП «Донецька залізниця» не зареєстровано. Враховуючи, то відповідно до частини шостої статті 2 Закону про особливості утворення Укрзалізниці товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, правонаступництво не пов`язується з державною реєстрацією припинення підприємства залізничного транспорту, а кредиторам не надавалося право вимагати дострокового виконання вимог у порядку, передбаченому статтею 107 ЦК України, тобто всі їхні вимоги перейшли в повному обсязі до АТ «Укрзалізниця», датою виникнення універсального правонаступництва АТ «Укрзалізниця» щодо підприємств залізничної галузі, які припиняються шляхом злиття, слід вважати дату його державної реєстрації - 21 жовтня 2015 року, з якої воно є правонаступником ДП «Донецька залізниця». Зазначені обставини не були встановлені Красноармійським міськрайонним судом Донецької області під час розгляду позовної заяви та прийняття рішення по справі, а також не були відомі і не могли бути відомі йому, на час розгляду справи.

               На підставі наведеного просив скасувати заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2018 року за його позовом до ПАТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

       Заявник в судове засідання не з`явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, підтримав доводи заяви, просив її задовольнити.

Заінтересована особа про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, її представник в судове засідання не з`явився, не повідомив про причини неявки.

       Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами необхідно відмовити з наступних підстав.

       Судом встановлені такі фактичні обставини.

       18 жовтня 2018 року заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області у задоволені позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку відмовлено (а.с.143-148. т.1).

       21 лютого 2019 року постановою Донецького апеляційного суду, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2018 року скасовано, позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з лютого 2016 року по квітень 2017 року в сумі 20 228,52 грн, в іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.193-198. т.1).

       18 вересня 2019 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» задоволено: постанову Донецького апеляційного суду від 21 лютого 2019 року скасовано, заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 жовтня 2018 року залишено в силі (а.с.254-259. т.1).

Відповідно до ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами (ч.1).

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п.1 ч.2) 

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом, стосовно обставин, що були встановлені судом;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Згідно п.1 ч.3 ст.429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може зокрема відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

Згідно ч.4 ст.429 ЦПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. 

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року, винесеної у справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19) за позовом Публічного акціонерного товариства «Донбасенерего» до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство «Донецька залізниця», про стягнення 70 274 946,74 грн за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 16 травня 2017 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» задоволено частково: рішення Господарського суду міста Києва від 16 травня 2017 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 4 березня 2019 року у справі № 910/5953/17 скасовано, справу № 910/5953/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Проаналізувавши докази по справі Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що АТ «Укрзалізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця» з дати державної реєстрації АТ «Укрзалізниця». Водночас справі Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухвалених рішенням Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 18 вересня 2019 року у справі № 220/310/18.

Згідно роз`яснень Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться у п.4 постанови Пленуму «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012р. № 4, вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

       Фактично судове рішення Великої Палати Верховного Суду зводиться до аналізу законодавства, що регулює порядок утворення Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» і не містить в собі посилання на докази, які не були відомі суду першої інстанції на момент ухвалення рішення.

       Крім того, зміна судової практики в розумінні ст.423 ЦПК України, не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

На підставі наведеного заява по перегляд судового рішенню за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню, судове рішення – не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.423-429 ЦПК України, суд, -

                                                               УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заінтересована особа: Акціонерне товариство «Українська залізниця».

Копію ухвали надіслати учасникам справи у порядку, передбаченому ст.272 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

       Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

       Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

       Суддя                                                                                        Г.В. Назаренко