Справа № 651/303/21

Провадження № 2/651/79/21

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.09.2021 року смт. Верхній Рогачик

Верхньорогачицький районний суд

Херсонської області в складі:

судді                                                 ЗАГРУННОГО В.Г.

секретаря                                          БЕДЮХ А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Верхньорогачицького районного суду Херсонської області в смт Верхній Рогачик Верхньорогачицького (Каховського) району Херсонської області матеріали цивільної справи № 651/303/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

                                         В С Т А Н О В И В:

19.07.2021 року на розгляд до Верхньорогачицького районного суду Херсонської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки він з 2000 року не проживає у житловому будинку позивача без поважних причин і безпідставне його перебування на реєстраційному обліку за вказаною адресою перешкоджає позивачу у реалізації прав власника житла.

Судовий збір позивач стягувати з відповідача не бажає.

Ухвалою від 12.08.2021 року провадження у справі відкрито та призначено судове засідання в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 11.00 годину 16.09.2021 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але подав заяву, якою просив справу розглянути за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 24).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про місце, день та час слухання справи повідомлений у відповідності до ст. 128 ч.ч. 8, 11 ЦПК України (а.с. 21,23,25), про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з"явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без відповідача та ухвалити заочне рішення.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, суд вважає за можливе судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом при вивченні матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , є власником  житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Даний факт підтверджується  Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 6).

У  1994  році ОСОБА_1 одружився з ОСОБА_3  (а.с. 7) і, як власник будинку надав дозвіл на реєстрацію на належній йому житловий площі  сина  дружини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Після закінчення школи ОСОБА_4   виїхав з села на навчання  в місто Донецьк і поступово втратив зв`язок з позивачем. На даний час його місце проживання та перебування невідоме.

Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї, складеного  старостою Ушкальського старостинського округу, у даному житловому будинку зареєстровані ОСОБА_1 - голова домогосподарства, його дружина ОСОБА_5 , та відповідач ОСОБА_2 (а.с. 10). Однак, відповідач хоча і зареєстрований за вищевказаною адресою, проте фактично,  з 2000 року за даною адресою не проживає (а.с. 11).

Відповідач при переїзді на інше місце проживання усно обіцяв позивачу  знятися з реєстрації місця проживання, але не виконав свою обіцянку. Відповідач добровільно визначив собі інше місце проживання, адресу, за якою він проживає не повідомив, ні телефоном, ні засобами Інтернет–зв`язку вони не спілкуються. Крім того, відповідач не сплачує комунальні платежі, не отримує поштову кореспонденцію за даною адресою, його особистих речей  в будинку немає і, взагалі, будинком він не цікавиться.

Перешкод в користуванні жилим приміщення ні позивач, ні члени його сім`ї відповідачу не чинили.

       Факт реєстрації місця проживання відповідача порушує право позивача на вільне розпорядження і користування власним нерухомим майном.

Тому позивач вважає, що відповідач, який зареєстрований та не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , втратив право на користування житловим приміщенням, внаслідок його відсутності без поважних причин понад шість місяців.

Відповідно до ст. 41 Конституції України «… кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. … Право приватної власності є непорушним.»

Згідно змісту ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 Цивільного кодексу України визначено, що саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

   Відповідно до ч.2.ст.321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений або обмежений в здійсненні права власності.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші незаборонені законом угоди.

Статтею 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Згідно  ст. 405 Цивільного кодексу України право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).  Відповідно до ч.2. ст.406 ЦК України сервітут припиняється у разі відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут.

У зв`язку з втратою права користування та проживання, особа, що вибула з жилого приміщення, підлягає зняттю з реєстрації.

Наявність реєстрації відповідача в будинку за вищезазначеною адресою, який належить позивачеві, порушує право приватної власності і перешкоджає позивачеві вільно розпоряджатися, володіти та користуватися своєю власністю.

Таким чином, оскільки відповідач більше шести місяців не проживає у житловому будинку позивача без поважних причин, а безпідставне його перебування на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1 , перешкоджає позивачу у реалізації прав власника житла, тому вимоги позивача про визнання відповідача таким, що втратив право користування житлом, є законними та обґрунтованими й підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору позивач стягувати з відповідача не бажає.

Оскільки позивачем не заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесених судових витрат, то дане питання, яке регулюється ч. 1 ст. 141 ЦПК України, розгляду не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 16, 319, 321, 391, 405, 406 ЦК України, ст. ст. 71, 72, 150 ЖК України, суд

                                                             В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити в повному обсязі.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.  Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 , зареєстрований  за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя

Верхньорогачицького районного

суду Херсонської області                                                    В.Г. Загрунний