ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2010 р.                                                            Справа № 61/208-10

вх. № 7525/4-61

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Бриль І.В., за довіреністю №722/11.5.2 від 16.08.2010р.;  відповідача - Романюк О.П., директор згідно наказу №01 від 19.06.2007р.;

  3-ї особи - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в особі відділення "Харківська  регіональна дирекція", м. Харків    

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-1", м. Харків

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1, м.Харків  

про стягнення 1032664,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ "ВТБ Банк" в особі відділення "Харківська регіональна дирекція", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до  ТОВ "МТ-1"  про стягнення як з солідарного боржника по Договору  поруки №  15.56-00/08-ДП01 від 04.07.2008р. заборгованості за Кредитним договором № 15.56-00/08-СК від 04.07.2008р. , укладеного між  ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1. станом на 26.07.2010р. в розмірі 1032664,84 грн.

Ухвалою гоподарського суду Харківської області від 21.08.2010р. до участі у справі в якості  третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Романюк Любов Михайлівну.

16.08.2010р. позивач звернувся до суду із заявою про вжиття забезпечення позову, шляхом: накладення арешту в межах суми позовних вимог ПАТ "ВТБ Банк" за Кредитним договором № 15.56-00/08-СК від 04.07.2008р. в розмірі 1032664,84 грн. на все майно ( в тому числі все рухоме , нерухоме майно, майнові права та грошові кошти), що належать ТОВ "МТ-1" на праві власності та знаходяться в нього або в інших осіб; заборони ТОВ "МТ-1" відчужувати, надавати в користування іншим особам належне ТОВ "МТ -1" на праві власності майно, на яке накладено арешт; заборони ТОВ "МТ-1" користуватись належним йому рухомим майном , на яке накладено арешт; зобов"язання службових осіб органів Державної виконавчої влади для виконання ухвали про забезпечення позову ПАТ "ВТБ Банк" про вжиття заходів забезпечення позову ПАТ "ВТБ Банк" до ТОв "МТ-1" здійснити передбачені законодавством виконавчі дії щодо розшуку , встановленню місцезнаходження та оцінки майна, що належить на праві власності ТОВ "МТ-1", в тому числі шляхом звернення за інформацією та витребування документів щодо належного на праві власності майна , зокрема:  до податкової адміністрації за місцем реєстрації ТОВ "МТ-1"; до державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів районних нотаріальних округів Харківської області та м.Харкова; до КП "Харківське обласне БТІ"; до Управління по земельним ресурсам , Державного земельного кадастру Харківської області; до Харківської обласної державної адміністрації ; до міжрайонного реєстраційно - екзаменаційного відділу УДАІ ГУ УМВС України в Харківській області ; до банківських та фінансових установ.

Вирішуючи це клопотання суд керується ст.ст. 66, 67 ГПК України. Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Суд також враховує Роз’яснення ВАСУ від 23.08.94р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову ” та Інформаційний лист ВГСУ від 12.12.2006 р. №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову ”, де зокрема, звертається увагу судів на наступне. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В даному разі до заяви про забезпечення позову позивачем не додано доказів того, що відповідне майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, а також доказів того, що відповідач дійсно має наміри і має можливість вчинити дії, та/або передбачені чинним законодавством правочини щодо відповідного майна, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому правових підстав для її задоволення немає.

В судовому засіданні 28.09.2010р. було оголошено перерву до 12.10.2010р., для надання сторонам часу провести звірку взаємних розрахунків, для чого відповідачу необхідно було направити свого повноважного представника до позивача. Акт звірки та підтвердження повноважень осіб, які його підписали надати до суду. В разі ухилення однієї з сторін від проведення звірки - іншій стороні надати суду свій варіант проекту акту звірки та докази його вручення.

Представник позивача в судовому засіданні 12.10.2010р., надав заяву (вх.№19736), в якій просить суд при розгляді справи №61/208-10, враховувати надані позивачем виправлення в позові , а саме замість повторно зазначеного пункту складових заборгованості в сумі 1057,85 долл.США , що станом на день розрахунку становить 8352,78 грн., має бути наступний пункт : "110192,70 долл.США , що станом на день розрахунку становить  870081,56грн. - строкова заборгованість за кредитом (частина кредиту до дострокової сплати)". Позовні вимоги підтримав з урахуванням наданих ним виправлень, а також надав клопотання (вх.№19731) про долучення до матеріалів справи долаткових документів, які долучаються судом до матеріалів справи.

Відповідно до ст.22 ГПК України, суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.10.2010р. по суті пред"явлених позовних вимог не заперечує , але не згоден із остаточним розрахунком суми боргу. Проте, відзиву на позовну заяву, свого розрахунку суми заборгованості за кредитним договором,  а також акту звірки взаємних розрахунків, не надав.

Третя особа в судове засідання 12.10.2010р., не з"явилась, свого повноважного представника не направила, документів, витребуваних судом не надала.

Ухвала про порушення провадження у справі від 21.08.2010р., направлена на адресу третьої особи , повернулась на адресу господарського суду з довідкою поштового відділення зв"язку "повернуто у зв"язку із закінченням строку зберігання".

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов’язок з’ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання  сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що третя особа - ОСОБА_1., належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового засідання.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви,  заслухавши пояснення представників позивача та відповідача , повно та всебічно дослідивши  обставини справи та докази на їх підтвердження,  суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи 04.07.2008 року між ВАТ ВТБ Банк (позивач по справі) та громадянкою ОСОБА_1. було укладено Кредитний договір № 15.56-00/08-СК.

Того ж дня між позивачем, ОСОБА_1. та відповідачем був укладений договір поруки №15.56-00/08-ДП01, за умовами якого відповідач зобов'язується перед позивачем у повному обсязі солідарно відповідати за виконання  ОСОБА_1. зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірі, в строки та в порядку, передбаченому Договором кредиту  № 15.56-00/08-СК.

З 29.07.2010р. правонаступником Відкритого акцонерного товариства  ВТБ Банк у зв"язку зі зміною найменування юридичної особи є публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк", яке 29.07.2010р. зареєстровано Шевченківською районною у м.Києві державною адміністрацією за №10741050070002928.

Відповідно до умов Кредитного договору з врахуванням Договору про внесення змін №1 від 29.09.2009р. позивач надав ОСОБА_1.  у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 124000,00 доларів США на строк по 03.07.2015р. відповідно до п.2.2 , 2.3 Кредитного договору , що підтверджується наявною в матеріалах справи  випискою з рахунку №16208501001877.840.

Згідно умов Кредитного договору позичальник зобов"язався щомісячно , у встановлені договором порядку та строки, здійснювати повернення частин кредиту , а також сплачувати нараховані відсотки за використання кредиту згідно додатку №1 (Графік) до Кредитного договору .

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору , п.п.1.4, 1.3 Договору про внесення змін №1 за період з 04.07.2010р. по 29.09.2009р. та з 29.09.2010р. до кінця дії Кредитного договору проценти за користування встановлено в розмірі 18% річних , а за період з 29.09.2009р. по 28.09.2010р.  - в розмірі 12% річних.

Також , відповідно до п.1.2 Кредитного договору в редакції Договору про внесення змін №1 , в разі порушення позичальником Кредитного договору в термін з 29.09.2009р. по 28.09.2010р. , зокрема несплатою/неналежною сплатою платежів , передбачених Графіком (частини кредиту, проценти, комісії) протягом 15 календарних днів , починаючи з 16-го календарного дня що слідує за днем неналежного виконання , процентна ставка встановлюється на рівні , зазначеному в п.1.1 Кредитного договору.

Згідно до встановленого п.3.3 Кредитного договору та п.п. 3.1, 3.2, 3.8 - 3.11 Договору про внесення змін №1 при настанні строку оплати позивачу надано право самостійного списання належних до сплати грошових коштів позичальника , а позичальника зобов"язано забезпечувати наявність на рахунку №26208501001877.840 суми , що є не меншою , ніж розмір платежу за Графіком у валюті кредиту.     

Кредитним договором в редакції Договору про внесення змін №1 (п.п 3.25, 3.26, 3.27) було також передбачено сплату комісії за період з 29.09.2009р. по 28.09.2010р. згідно визначеного договором розрахунку.

Відповідно до п.8.1 Кредитного договору , у випадку прострочення виконання позичальником своїх зобов"язань щодо повернення кредиту та/або сплати процентів, та/або інших платежів згідно умов договору позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення , від суми прострочених зобов"язань.

Згідно до п.8.4 Кредитного договору в редакції Договору про внесення змін №1 пеня та штраф , які виникли до 29.09.2009р. позивачем не стягуються.

Відповідно до п.5.6 Кредитного договору позичальник зобов"язаний повністю повернути Кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом незалежно від настання строку виконання зобов"язань, зокрема, у випадку невиконання позичальником зобов"язань за Кредитним договором.

Крім того, Кредитним договором в редакції Договору про внесення змін №1 (п.7.7) позивач має право вимагати дострокового погашення кредиту , сплати процентів, неустойки, комісій у випадках, передбачених Кредитним договором або чинним законодавством України, якщо в період з 29.09.2009р. по 28.09.2010р. , зокрема, заборгованість по сплаті нарахованих процентів перевищує 15 календарних днів.

Договором поруки (п.3) передбачено право позичальника та відповідача самостійно виконати зобов"язання позичальника за Кредитним договором. Крім того , Кредитним договором (п.п.3.6,4.2) передбачено, що погашення кредиту , сплата процентівза користування кредитом може здійснюватись поручителем . майновим поручителем, гарантом т будь - якою іншою особою , а позивач зобов"язаний прийняти виконання , запропоноване за позичальника будь - якою іншою особою, в т.ч. і поручителем - відповідачем.

Відповідно до п.8 Договору поруки відповідач був ознайомлений з умовами Кредитного договору , в т.ч. про строки виконання зобов"язань.

З матеріалів справи вбачається, що позичальнику та відповідачу були направлені позивачем повідомлення про порушення позичальником умов Кредитного договору з вимогою до них відповідно до визначеного в договорах сплатити заборгованість , що склалась внаслідок порушення основного зобов"язання.

Пунктом 9.2 Кредитного договору встановлено , що він діє до повного виконання зобов"язань сторін по договору.

Пунктом 11 Договору поруки встановлено . що він діє до  повного виконання Кредитного договору.  

На підставі вищевикладеного , оскільки жодним з солідарних боржників зобов"язання по сплаті заборгованості за Кредитним договором не виконано , позивач вимагає на підставі Договору поруки солідарного стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором , розмір якої станом на 26.07.2010р. становить 1032664,84грн. та яка складається з :

- 7346, 20 долл.США , що станом на день розрахунку становить 58005,60 грн.  - прострочена заборгованість по кредиту в розмірі станом на 26.07.2010р. за період з 09.04.2010р. по 09.07.2010р.;

- 7932,40долл.США , що станом на день розрахунку становить 62634,23 грн. прострочена заборгованість за відсотками в розмірі станом на 26.07.2010р. за період з 10.03.2010р. по 09.07.2010р.;

- 27688,86грн. - прострочена заборгованість по комісії за обслуговування кредитом за період з 08.06.2010р. по 26.07.2010р.;

- 1913,18грн. - пеня за порушення суми сплати частин кредиту;

- 2378,13грн. - пеня за порушення умов сплати процентів;

- 1610,51грн. - пеня за порушення строків сплати комісії за обслуговування кредиту;

- 1057,85 долл.США , що станом на день розрахунку становить 8352,78грн.  - строкова заборгованість за процентами за користування кредитом (сума процентів до дострокової сплати);

- 110192,70 долл.США , що станом на день розрахунку становить  870081,56грн. - строкова заборгованість за кредитом (частина кредиту до дострокової сплати).

Судом перевірено обґрунтованість наданих позивачем розрахунків та встановлено, що вони здійснені у відповідності до положень Кредитного договору, фактичних обставин справи та норм чинного законодавства.  

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

За правилами частини першої ст.610 ЦК України порушення зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов , визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов"язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено сплату неустойки , як правовий наслідок порушення зобов"язань , встановлених договором.

Таким чином, суд вважає, що заявлені до стягнення грошові кошти є обґрунтованими та підтверджені належними доказами.

Відповідно до п.1 Договору поруки та статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників, кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Частиною 1 статті 20 Цивільного кодексу передбачено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Таким чином суд вважає, що позивачем на свій розсуд право на захист використано саме шляхом подання позову до поручителя, що узгоджується з приписами вищенаведених статей Цивільного кодексу України. При цьому позивачем в порядку статті 555 Цивільного кодексу України на адресу відповідача направлена вимога.

Положеннями статті 559 Цивільного кодексу України встановлений перелік обставин, з настанням яких порука вважається припиненою.

Аналіз положень названої статті та фактичних обставин справи дає підстави для суду зробити висновки про те, що порука не є припиненою, оскільки забезпечене нею основне зобов'язання по договору кредиту не припинилося, сторонами до договору кредиту жодних додаткових угод до нього (в тому числі і щодо збільшення суми зобов'язання) не укладалося, кредитор не відмовлявся від прийняття належного виконання, запропоноване боржником або поручителем (за відсутності такого), борг на іншу особу не переводився, строк у договорі поруки не закінчився.

На підставі вказаного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, законними, доведеними матеріалами справи, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями  3, 20,  526, 530,  543, 554, 555,  559, 598-609, 651, 653 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 21, 33, 43, 44-49, 80, 81, 82-85 , 121, Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Прийняти заяву позивача про виправлення помилки до розгляду судом.

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МТ-1" (61082, м.Харків, пр.Московський , буд.218, корп.А, код ЄДРПОУ 22654363)  на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" (01004, м.Київ, бульвар Т.Шевченко/вул.Пушкінська, буд. 8/26, код ЄДРПОУ 14359319) заборгованості в розмірі 1032664,84грн., а також 10326,64грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 

Повний текст рішення підписано 18.10.2010р.

Справа №61/208-10.