ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2010 р. Справа № 2-а-3301/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олени Іванівни,
при секретарі судового засідання: Скалій Лесі Володимирівні
за участю позивача: ОСОБА_1
та представників сторін:
позивача : ОСОБА_2
відповідача : Пастернак Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до: Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової адміністрації України у Вінницькій області
про: визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ :
В серпні 2010 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Регіонального управління Департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 0206392800-21 від 12.03.2010 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що до ФОП ОСОБА_1 застосовано санкції в сумі 6800 грн. за здійснення продажу цигарок поштучно. Оскаржуючи рішення, позивач посилається на те, що фактично, поштучно здійснювався продаж сигар, на підтвердження чого надано сертифікат, в якому й зазначено: тютюнові вироби "Black Stone Cherri" відповідають вимогам ГОСТу 8699-76 та є сигарами. Продаж поштучно сигар не заборонено, а тому підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені у позові.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив в його задоволені відмовити обґрунтовуючи свою позицію, зокрема, тим, що згідно чинного законодавства дозволяється продаж поштучно сигар, згідно ГОСТу сигари виробляються з відібраних листків сигарних сортів тютюну та отримані шляхом обгортання начинки в підлист з наступною закруткою в покривний лист. Тобто виробництво сигар з фільтром ГОСТом не передбачено. Крім того, ГОСТом визначені умови пакування сигар в упаковках по 2, 5, 10 та 25 шт. Пакування по 20 штук нормативним документом не передбачено. Відповідно до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" від 26.12.1992 №92, Декларація про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари складається виробниками або імпортерами таких підакцизних товарів та подається ними відповідно до Державної податкової адміністрації України або до Державної митної служби України у формі затвердженій спільним наказом ДПА України та Держмитслужби України від 21.11.2003 №551/786. В деклараціях, які подані імпортером "Меркурій Трейд", та набрали чинність в лютому та вересні 2008 року, торгівельна марка сигарет "Black Stone Cherri" класифікується згідно з УКТ ЗЕД 2402209020, як цигарки з фільтром. Отже, висновки перевіряючих є вірними, а тому штраф застосовано правомірно.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд дійшов висновку позов задоволити виходячи з наступного.
16 березня 2010 року у магазину, що розташований за адресою: Вінницька область, м.Бар по вул. Св. Миколая, 7 та належить позивачу проведено позапланову виїзну перевірку з питань додержання останнім вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійснені оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. За результатами перевірки складено акт № 0125/02/32/2-2798106784 від 18.03.2010 року (далі –акт перевірки), яким зафіксовано факт роздрібної торгівлі тютюновими виробами поштучно, а саме цигарками марки "Black Stone Cherri", що є порушенням положень ст. 15-3 ЗУ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", за якою заборонено продаж поштучно для тютюнових виробів, крім сигар (а.с.7-8).
В подальшому Регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області прийнято рішення №020651 від 18.03.2010 року про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 6800 грн., на підставі абзацу 9 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (а.с. 9).
Не погоджуючись з даним рішенням позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.
Як встановлено в судовому засіданні, перевіряючими 24.02.2010 року в магазині, що належить позивачу, було придбано в роздріб 2 шт. виробу з тютюну (цигарки "Black Stone Cherri"), продаж здійснювався за наявності сертифікату відповідності серії ВВ №229398 зареєстрованого в реєстрі за №UA1.034.Х001783-10, термін дії з 9.02.10 р. по 9.02.11 р. та додатку на нього серії ГЕ №430841, відповідно до яких тютюновий виріб BLACKSTONE LC CHERRI є сигарами (а.с. 10).
При цьому, як підтверджено представником відповідача, при прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій, наданий підприємцем сертифікат якості оглядався, однак не був взятий до уваги, оскільки тютюнові вироби, що були об’єктом перевірки та зазначені в останньому не відповідають ГОСТу, а тому проданий товар є цигарками, а не сигарами.
На підтвердження такої позиції суду надано лист Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України № 2277/32-0317 від 23.04.2010 року, в якому, зокрема, зазначено, що відповідно до чинного ГОСТу 8699-76 Технические условия "Сигары" сигари виробляються з відібраних листків сигарних сортів тютюну та отримані шляхом обгортання начинки в підлист з наступною закруткою в покровний лист. Тобто, виробництво сигар з фільтром ГОСТом 8699 не передбачено. Поряд з цим, пунктом 4 ГОСТу 8699 визначені умови пакування сигар, а саме, сигари випускаються в упаковках по 2, 5, 10 та 25 штук. Пакування сигар по 20 штук нормативним документом не передбачено.
За таких обставин, перевіряючі дійшли висновку про продаж позивачем поштучно саме цигарок, а не сигар.
Проте з такою позицією відповідача суд не погоджується, з наступних підстав.
Згідно пунктів 8, 9 Наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України "Про затвердження Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами" № 218 від 24.07.2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.08.2002 року за № 679/6967, тютюнові вироби, що надходять до продажу, повинні бути з відповідними документами, наявність яких передбачена законодавством. Тютюнові вироби підлягають обов'язковій сертифікації в порядку та у строки, визначені законодавством України. Роздрібна торгівля тютюновими виробами здійснюється за наявності в документах, згідно з якими вони надійшли, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності.
Відповідно до статті 18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, стандартам, що діють в Україні, має підтверджуватися сертифікатом відповідності чи свідоцтвом про визнання відповідності, виданим або визнаним центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання або акредитованим в установленому порядку органом із сертифікації, який уповноважений на здійснення цієї діяльності в законодавчо регульованій сфері.
Статтею 14 вказаного Декрету законодавець визначив, що державну систему сертифікації створює центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання - національний орган України з сертифікації, який проводить та координує роботу щодо забезпечення її функціонування та яким, відповідно до Указу Президента України від 18 березня 2003 року № 225/2003 є Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Саме Держспоживстандарт України, згідно пунктів 4, 5 Положення "Про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики" відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління якістю здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержанням законодавства у сфері регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами та має право в разі невідповідності продукції вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності забороняти суб'єктам господарської діяльності реалізовувати споживачам продукцію, яка підлягає підтвердженню відповідності в законодавчо регульованій сфері.
З аналізу наведеного вбачається, що саме Держспоживстандарт визначає відповідність продукції (товару) стандартам та видає відповідні сертифікати.
На підставі викладеного суд вважає, що відповідач за відсутності передбаченої для нього законом компетенції та перейнявши повноваження іншого органу безпідставно дійшов висновку про те, що перевірений товар, на який видано сертифікат не відповідає вимогам ГОСТу та, відповідно, що проданий товар є цигарками, а не сигарами, як то зазначено на пачці.
Водночас, як встановлено в ході судового розгляду справи, перевіряємий товар був маркований, а згідно положень частини 2 статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з умов для ввезення на митну територію України і реалізації їх споживачам.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити й про те, що продаж тютюнових виробів здійснювався на підставі документів (в т.р. сертифікату), у яких зазначено вид товару (сигари). На думку суду, суб’єкт господарювання робити висновки про відповідність придбаного товару ГОСТу чи про невідповідність товару отриманим документам не може за відсутності необхідних знань, компетенції, повноважень та необхідності в такому.
Слід також зауважити, що оскаржуваним рішенням позивачу не визначено податок або збір, як обов’язковий платіж, а застосовано штраф як різновид адміністративно-господарських санкцій. Правовою підставою для такого висновку є стаття 238 Господарського кодексу України, яка передбачає, що санкції, передбачені за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, є адміністративно-господарськими санкціями.
При вирішенні питання про застосування адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов’язань та встановлення в діях або бездіяльності суб’єкта господарювання складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Сертифікат відповідності та відповідні написи на пачці для суб’єкта господарювання, в даному випадку позивача, стали підставою вважати, що тютюнові вироби є саме сигарами.
Таким чином, із матеріалів справи та представлених відповідачем доказів не вбачається бездіяльності та протиправних дій позивача, його вини (у продажі поштучно тютюнових виробів), що є складовими господарського правопорушення; ним здійснені всі залежні від нього заходи та всі дії (зокрема, щодо отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі та отримання сертифікату відповідності), по недопущенню господарського правопорушення.
Згідно вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно вимог ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
З приписів ст.ст.71, 86 КАС України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В супереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого рішення, доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно положень статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової адміністрації України у Вінницькій області №0200651 від 18.03.2010 року про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 6800 гривень.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 3,40 грн.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня отримання копії постанови. Постанова суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови оформлено: 20.09.10
Суддя Іващук Олена Іванівна