ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2010 р. Справа № 2-а-3286/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Іващук Олени Іванівни,
при секретарі судового засідання: Скалій Лесі Володимирівні
за участю представників сторін:
позивача : Богачика П. П.
відповідача : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про: застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України
ВСТАНОВИВ :
Тростянецька об’єднана державна податкова інспекція звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування санкцій, пов’язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході проведення оперативно-розшукових заходів співробітниками УДСБЕЗ ГУ МВС України у Вінницькій області, спільно із співробітниками УДСБЕЗ Ладижинського МВМ, в барі який належить ФОП ОСОБА_2 та в якому він здійснює діяльність виявлено гральні автомати. Задокументовано факт азартної гри в порушення вимог Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» (далі Закон №1334), яким запроваджено обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні.
Законодавцем прямо визначено взаємозв’язок між організацією та проведенням азартних ігор з метою отримання прибутку та взаємозв’язок між внесенням ставки та отримання виграшу (призу).
Матеріали відпрацювання підтверджують організацію ОСОБА_2 азартної гри, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз) і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.
Відповідальність суб’єктів господарювання, які організовують та проводять на території України азартні ігри, передбачена статтею 3 Закону №1334. За наведеною статтею до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.
Застосування санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленого за позовом органів державної податкової служби.
Функція податкових органів подавати до судів позови про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України передбачена п. 11-1 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
26 серпня 2010 року до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог в якій просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат (на 1 листопада 2009 року мінімальна заробітна плата становить 744 грн.), що становить 5 952 000 грн.
В судовому засіданні представник позивача – Богачик П. П. змінені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. Окремо звертав увагу суду на матеріали додані до позовної заяви, які доводять вчинення відповідачем правопорушення.
Відповідач – ОСОБА_2 заперечував проти задоволення позову посилаючись на те, що його вина повністю спростована в ході розслідування кримінальної справи порушеної по факту вилучення у нього ігрових автоматів, а також в ході розгляду Ладижинським міським судом Вінницької області адміністративного матеріалу про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 181 КУпАП.
Суд заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову виходячи з наступного.
Так, судом у справі встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 24.04.2007 року ОСОБА_2 зареєстровано як фізичну особу-підприємця.
Управлінням державної служби з економічною злочинністю головного управління МВС України у Вінницькій області через ДПА у Вінницькій області, направлено матеріали у Тростянецьку об’єднану державну податкову інспекцію для підготовки та звернення до суду із позовною заявою відносно ФОП ОСОБА_2 за порушення ним Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» (Закон №1334).
Супровідний лист про направлення матеріалів наявний в матеріалах справи (а.с. 9)
З направлених матеріалів видно, що 26.11.2009 року в ході проведення оперативно-розшукових заходів співробітниками УДСБЕЗ ГУ МВС України у Вінницькій області, спільно із співробітниками УДСБЕЗ Ладижинського МВМ в м. Ладижин, виявлено гральні автомати в кількості 10 штук в барі «777», який належить відповідачу та розташований в м. Ладижині по вул. П. Кравчика, 17-А. Задокументовано факт азартної гри з метою отримання прибутку.
В судовому засіданні встановлено також те, що Тростянецька ОДПІ в проведенні оперативно-розшукових заходів безпосередньої участі не брала і позов сформовано виключно на матеріалах направлених УДСБЕЗ ГУ МВС України у Вінницькій області.
Судом проведено аналіз наведених матеріалів та встановлено наявність серед них рапорту оперуповноваженого щодо виявлення в ході оперативно-розшукових заходів гральних автоматів в барі «777», який належить відповідачу; Протоколу огляду місця події з якого вбачається, що у бармена кафе ОСОБА_3 вилучено накладну по якій він видав виграш, а саме гроші в сумі 30 грн. ОСОБА_4, пояснення якого також наявні в матеріалах справи (а.с. 20), з яких видно, що бармен видав йому виграш у розмірі 30 гривень на підставі накладної; Пояснення ОСОБА_5, який працює оператором ігрових автоматів у барі «777» (а.с. 16). З його пояснень вбачається, що одним з до обов’язків оператора серед іншого входить обнуляти бали в графі «Кредит», виписувати квитанції відповідно до кількості балів, однак як в подальшому клієнт отримує гроші він не знає. Наявні в матеріалах також пояснення осіб, які відвідували бар, протокол огляду грошей та ін.
Досліджено судом також Висновок Спеціаліста від 14 грудня 2009 року №59к (а.с. 25) відповідно до якого вилучене обладнання під час огляду грального залу ПП ОСОБА_2, розташованого у приміщенні бару «777» за адресою: Вінницька область, м. Ладижин, вул.. П. Кравичка, 17 а, в кількості 10 штук, являють собою ігрові автомати.
Разом з тим, в ході судового розгляду справи було встановлено, що за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 203 КК України порушена кримінальна справа, яка розслідується слідчим відділенням Ладижинського МВ ГУ МВС України у Вінницькій області.
Суд враховує також на те, що на необхідність з’ясування стану розслідування кримінальної справи звернуто увагу у супровідному листі ДПА у Вінницькій області про направлення Тростянецькій ОДПІ документів для підготовки та подання адміністративного позову до суду.
Відповідачем, в судовому засіданні в спростування позовних вимог, було надано копію постанови про закриття вказаної кримінальної справи порушеної по факту зайняття видом господарської діяльності, щодо якого є спеціальна заборона.
Постанова винесена 02 вересня 2010 року слідчим СВ Ладижинського МВ ГУ МВС України у Вінницькій області ст. лейтенантом міліції ОСОБА_6 та долучена до матеріалів справи (а.с. 54)
Зі змісту даної постанови вбачається, що під час досудового слідства факт зайняття видом господарської діяльності, щодо якого є спеціальна заборона не підтвердився. Зазначено, що з серпня 2009 року ОСОБА_2 здійснював діяльність з надання послуг на розважальних атракціонах, про що має відкритий вид діяльності 92.72.0 «Інші види рекреаційної діяльності». Діяльність здійснював одноособово. Надання таких послуг до грального бізнесу не відноситься, адже він не здійснював жодних грошових виплат та видачі призів гравцям. Прибуток ОСОБА_2 отримував виключно як плату від відвідувачів за ігровий час, який вони проводили за розважальними атракціонами. ОСОБА_5, який видав ОСОБА_4 талон з балами, котрі можна було використати в подальшому для розваг на розважальних атракціонах, оператором розважального залу не був, а тільки на декілька хвилин здійснював нагляд за розважальним залом за відсутності ОСОБА_2 Не працював в барі і ОСОБА_3, який в барі перебував в якості відвідувача, де і придбав за свої власні кошти талон з балами, котрий мав намір використати в подальшому для розваг. Крім того, ОСОБА_2 в барі «777», згідно договору суборенди від 01.09.2009року орендував окреме приміщення площею 18,11 кв.м. здійснюючи діяльність з надання послуг на розважальних атракціонах, не маючи відношення до діяльності бару. Копія договору наявна в матеріалах справи (а.с. 75).
У постанові зроблено висновок, що ОСОБА_2 отримував прибуток не від організації грального бізнесу, а від зайняття легальною підприємницькою діяльністю, яка полягала в організації проведення електронних ігор на десяти розважальних ігрових автоматах підключених до електромережі.
Таким чином, судом встановлено,що кримінальну справу №10340008 в частині порушення кримінальної справи від 26.01.2010 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 203 КК України по факту зайняття видом господарської діяльності, щодо якого є спеціальна заборона провадженням закрита за відсутністю складу злочину.
Наявні в матеріалах справи також постанови Ладижинського міського уду Вінницької області та Калинівського районного суду Вінницької області, датовані 20.10.2009 року та 06.11.2009 року відповідно, у справах про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 181 КУпАП. (а.с. 55-57) В наведених постановах суди також приходять висновку про відсутність події та складу адміністративного правопорушення та закриттю провадження у справа про адміністративне правопорушення, оскільки він гральним бізнесом та незаконною організацією азартних ігор на гроші, речі чи інші цінності не займався.
За положеннями ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені суовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлені ці обставини.
В судовому засіданні в якості свідків допитані ОСОБА_3 та ОСОБА_5, які суду пояснили, що правдиві свідчення ними надано у прокуратурі, а ті які вони надавали раніше від них вимагали. Свідки підтвердили також наявність правил гри у куточку споживача де знаходяться атракціони.
Примірник таких правил долучено до матеріалів справи (а.с. 67). Із правил зокрема вбачається, що розважальний атракціон призначений для організації дозвілля у вигляді електронної гри для отримання гравцем виключно візуального задоволена від мультиплікації, що супроводжує гру, без можливості грошового чи іншого майнового виграшу. Активація гри здійснюється гравцем, шляхом поміщення купюри у купюроприймач, такі дії гравця є фактом купівлі останнім часу гри на атракціоні.
В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Суд вважає, що відповідачем надано достатню кількість доказів, що спростовують вимоги позивача, а тому дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні позову Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України - відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 13.09.10
Суддя Іващук Олена Іванівна
09.09.2010