ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" жовтня 2010 р. Справа № 7/139-10
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
суддів:
при секретарі ,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 24.02.2009р.,
від відповідачів :
- Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2:
ОСОБА_3 - представника за довіреністю від 25.09.2009р.,
- Нетішинської міської ради Хмельницької області: не з`явився,
від третіх осіб:
- Суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26:
ОСОБА_1 - представника за довіреностями,
- Суб`єктів підприємницької діяльності: ОСОБА_27, ОСОБА_28 : не з`явився,
- Дочірнього підприємства "Ліки України": не з`явився,
розглянувши апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи
ОСОБА_2, м. Нетішин Хмельницької області
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "25" березня 2010 р. у справі № 7/139-10 ( суддя С.І. Крамар )
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_29,
м. Нетішин Хмельницької області
до - Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2,
м. Нетішин Хмельницької області
- Нетішинської міської ради Хмельницької області, м.Нетішин Хмельницької області,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
- на стороні позивача – Суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб:
ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,
ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,
ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22,
ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 (м.Нетішин
Хмельницької області),
на стороні відповідачів – Суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб:
ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_26
- Дочірнього підприємства "Ліки України", м.Нетішин
Хмельницької області
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.03.2010р. у справі №7/139-10 позов підприємця ОСОБА_29 до підприємця ОСОБА_2 та Нетішинської міської ради Хмельницької області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - підприємців: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, м. Нетішин Хмельницької області; на стороні відповідачів - підприємців: ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_26, Дочірнє підприємство "Ліки України”, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста від 29.07.2005р., укладений між підприємцем ОСОБА_2, (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) та Нетішинською міською радою Хмельницької області, (вул. Шевченка, 1, м. Нетішин, Хмельницька область, код 25939741) та зареєстрований у Нетішинському міському відділі Хмельницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах” за №040574500056.
Стягнуто з підприємця ОСОБА_2, ( вул.Варшавська, 3”А”, кв. 21, м. Нетішин, Хмельницька область, код НОМЕР_1) на користь підприємця ОСОБА_29, ( АДРЕСА_1) 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.) витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 750,00 грн. (сімсот п’ятдесят грн. 00 коп.) витрат по оплаті послуг адвоката.
Стягнуто з Нетішинської міської ради Хмельницької області, (вул. Шевченка, 1, м. Нетішин, Хмельницька область, код 25939741) на користь підприємця ОСОБА_29, (АДРЕСА_1) 42,50 грн. (сорок дві грн. 50 коп.) витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 750,00 грн. (сімсот п’ятдесят грн. 00 коп.) витрат по оплаті послуг адвоката.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, підприємець ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати з підстав, наведених у скарзі, та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме:
- судом безпідставно не застосовано строк позовної давності, оскільки в ході розгляду справи представник підприємця ОСОБА_2 вказував про пропуск строку на звернення до суду з позовом;
- позивачка могла порушити питання про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки лише частково - пропорційно належній їй частці в об"єкті нерухомості;
- суд залишив поза увагою ту обставину, що позивач особисто не зверталась в Нетішинську міську раду із заявою про укладання оренди земельної ділянки;
- спірна ділянка на момент укладення договору купівлі-продажу від 28.12.2000р. та договору №4 від 01.01.2001р. та на даний час належить територіальній громаді міста м. Нетішин, а тому вказані договори не могли визначати порядок набуття позивачем права на вказану ділянку;
- укладеним договором оренди земельної ділянки фактично не були порушені права позивача на користування земельною ділянкою спільно з іншими співвласниками.
У письмовому відзиві від 12.07.2010 р. позивач, треті особи на стороні позивача проти скарги заперечили, просили залишити її без задоволення, а оскаржене рішення - без змін (а.с.50-52, т.2).
У відзиві зазначено, зокрема таке:
- відповідач помилково зазначає, що у позивача не було підстав ставити питання про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки;
- безпідставно звертається увага про незастосування судом першої інстанції строку позовної давності до вимог позивача; така вимога відповідачем в судовому засіданні не заявлялась; стосовно заявленої вимоги не повинна поширюватись позовна давність; позивач не порушив строків позовної давності ( якщо б допустити можливість їх застосування ).
Підприємець ОСОБА_27 у письмовому відзиві на апеляційну скаргу (вх. №02-01/7195/10 від 26.10.2010р.) підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, вказавши, що не має жодних правових підстав для визнання договору оренди від 29.07.2005р. недійсним частково чи повністю.
Представники Нетішинської міської ради, ДП "Ліки України" та підприємці ОСОБА_27, ОСОБА_28 в засідання суду не з"явилися.
Головуючий суддя інформує, що на адресу Житомирського апеляційного господарського суду факсимільним зв`язком від Нетішинської міської ради Хмельницької області надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника.
Також на адресу Житомирського апеляційного господарського суду від третьої особи Суб`єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_28 26.10.2010р. надійшла телеграма з клопотанням про розгляд справи за відсутності повноважного представника третьої особи.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників Нетішинської міської ради, ДП "Ліки України" та підприємців ОСОБА_27, ОСОБА_28, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить реєстр рекомендованої поштової кореспонденції ЖАГС від 30.09.2010р., не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності вище вказаних представників.
Заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального й процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Матеріали справи свідчать, що в січні 2010 р. підприємець ОСОБА_29 подала до господарського суду Хмельницької області позов, в якому просила суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста (державна реєстрація за № 04057450056 від 29.07.2005р.), на якій розміщене приміщення магазину "Універмаг", укладеного 29.07.2005р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Нетішинською міською радою Хмельницької області із змінами та доповненнями ( а.спр.2-4, т.1 ).
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірний договір оренди земельної ділянки на якій розташоване приміщення магазину "Універмаг", грубо порушує права фізичної особи-підприємця ОСОБА_29, оскільки вказаний договір було укладено без її згоди та згоди усіх інших співвласників магазину "Універмаг". При укладенні вказаного договору оренди земельної ділянки не було дотримано усіх вимог чинності правочину, передбачених ст. 203 ЦК України. Для укладення такого договору фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не мала належного обсягу цивільної дієздатності (господарської компетенції). Крім того, відповідно до ст. ст. 122-124 Земельного кодексу України земельна ділянка на умовах оренди надається на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами землеустрою земельної ділянки. Незважаючи на відсутність необхідної документації на землю, порушуючи права співвласників приміщення магазину "Універмаг" між підприємцем ОСОБА_2 та Нетішинською міською радою було укладено вищевказаний договір оренди земельної ділянки.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №7/139-10 ( а.спр.1, т.1 ).
Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Хмельницької області від 25.03.2010р. у справі №7/139-10 позов задоволено.
При цьому, посилаючись на рішення Нетішинської міської ради №7, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_29 договір купівлі-продажу частини магазину від 28.12.2000р., укладений між вказаними особами договір №4 від 01.01.2001р. про участь у витратах на утримання будівлі магазину "Універмаг" та його території, приписи ч.ч.1,2 ст.16 ЦК України, ст.203, ч.1 ст.215, ч.1 ст.355, ч.1 ст.356, ч.ч.1, 2 ст.358 ЦК України, ч.4 ст.120 ЗК України, абз.4 ст.16 Закону України "Про оренду землі", місцевий господарський суд вказав, що договором купівлі-продажу частини магазину від 28.12.2000р., а також іншими наявними в матеріалах справи договорами купівлі-продажу частини магазину не визначено порядку набуття покупцями права на спірну земельну ділянку. Також суд вказав, що не визначено порядку набуття ОСОБА_29 та іншими співвласниками магазину "Універмаг” права на спірну земельну ділянку й договором №4 від 01.01.2001р. про участь у витратах на утримання будівлі магазину "Універмаг” та його території, оскільки п.6.2 даного договору лише передбачає обов’язок позивача здійснювати плату за землю ОСОБА_2 Укладення договору оренди земельної ділянки, на якій знаходиться магазин "Універмаг”, між підприємцем ОСОБА_2 та Нетішинською міською радою позбавляє інших співвласників магазину "Універмаг”, в тому числі позивача, на передбачене ст. 120 Земельного кодексу України право на земельну ділянку. Тому, укладення спірного договору відбулося без урахування вимог ч. 1 ст. 203 ЦК України.
Колегія суддів погоджується з рішенням місцевого господарського суду та вважає за необхідне зазначити таке.
27.12.2000р. рішенням Нетішиської міської ради №7 надано підприємцю ОСОБА_2 в тимчасове користування на умовах оренди для роздрібної торгівлі та комерційних послуг земельну ділянку площею 0,4649 га, що розташована на пр.Незалежності, 20 (т.1, а.с.45).
28.12.2000р. між підприємцями ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_29 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частини магазину, згідно п.1 якого продавець продала, а покупець купила 11/500 частини приміщення магазину "Універмаг" загальною площею 1765,5 кв.м., що знаходиться в місті Нетішині по проспекту Незалежності, 20. Вказана частина приміщення знаходиться на другому поверсі магазину "Універмаг" та на плані зазначена під № 2-а (т.1, а.с.12).
Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу Франовською Л.С. та зареєстрований в реєстрі за №2872.
01.01.2001р. вказаними сторонами укладено договір №4 про участь у витратах на утримання будівлі магазину "Універмаг" та його території за умовами якого власник магазину "Універмаг" (ОСОБА_2.) передає співвласнику (ОСОБА_29) в постійне користування частину приміщення згідно договору купівлі-продажу №2872 від 28.12.2000р. у магазині "Універмаг", площею 39,10 кв.м., що розміщена у м.Нетішині, пр.Незалежності, 20 (т.1, а.с.46-47).
Згідно п. 6.2 договору №4, співвласник сплачує власнику платежі за комунальні послуги, електроенергію, землю та інші послуги.
23.01.2001р. між Нетішинською міською радою (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 4 649 кв.м., яка знаходиться в місті Нетішині, просп. Незалежності, 20, згідно рішення Нетішинської міської ради від 27.12.2000р. за № 7 (т.2, а.с.11).
29.07.2005р. між Нетішинською міською радою (орендодавець) та підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста (т1, а.с.15-18).
Згідно п.1.1 вказаного договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення – землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться у АДРЕСА_3, надану рішенням чотирнадцятої сесії Нетішинської міської ради від 2712.2000р. №7.
Як передбачено пунктом 2.1 договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4649 га.
29.07.2005р. зазначений договір оренди зареєстрований у Нетішинському міському відділі Хмельницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за №040574500056.
Земельна ділянка загальною площею 0,4649 га була передана підприємцю ОСОБА_2 в оренду за актом приймання-передачі об"єкта оренди (т.1, а.с.19).
23.03.2006р. між Нетішинською міською радою та підприємцем ОСОБА_2 укладено угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 29.07.2005р., якою, зокрема, погодили, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар зобов"язаний не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (т.1, а.с.21).
Товариство співвласників майнового комплексу магазину "Універмаг" звернулось до Нетішинського міського голови з листом від 26.03.2009р., в якому просить припинити дію договору оренди земельної ділянки від 27.05.2005р. та надати дозвіл для товариства на виготовлення проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки площею 0,4649 га, на якій розташований магазин "Універмаг", в оренду (т.1, а.с.26-27).
Старший державний інспектор з контролю за використанням та охороною земель Шепетівського міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель звернувся до Нетішинського міського голови з клопотанням №06-043-04/09 від 12.05.2009р. про надання дозволу на розробку технічної документації земельної ділянки для передачі її у користування на умовах оренди Товариству співвласників майнового комплексу магазину "Універмаг" та запропонував після затвердження технічної документації внести зміни у договір від 29.07.2005р. (т.1, а.с.28-29).
14.05.2009р. Товариство співвласників майнового комплексу магазину "Універмаг" звернулось до Нетішинського міського голови з заявою про надання дозволу на розробку технічної документації на спірну земельну ділянку (т.1, а.с.30-33).
В листі №11/01-13-1962/2009 від 28.05.2009р. Нетішинська міська рада повідомила товариство про те, що питання про надання дозволу товариству розглядалось на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, згідно висновків якої вирішити питання щодо передачі співвласникам майнового комплексу магазину "Універмаг" в оренду земельної ділянки на черговій сесії міської ради неможливо, у зв’язку з відсутністю у них свідоцтва на право власності на нерухомий об’єкт, відповідно до частки в майновому комплексі (т.1, а.с.34).
18.08.2009р. Нетішинська міська рада та підприємець ОСОБА_2 уклали додатковий договір (угоду) №188 до договору оренди земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста від 29.07.2005р. (т.1, а.с.22-25).
З наявних в матеріалах справи договорів купівлі-продажу частини магазину вбачається, що підприємці ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 являються співвласниками магазину "Універмаг".
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як передбачено ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
В даному випадку відповідачі не зверталися до суду першої інстанції із заявою про застосування строку позовної давності, а тому суд першої інстанції правомірно її не застосував.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Відповідно до ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Як передбачено ч.ч. 1,2 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи договору купівлі-продажу частини магазину від 28.12.2000р. підприємець ОСОБА_29 являється співвласником магазину "Універмаг", який знаходиться на земельній ділянці, яка передана підприємцю ОСОБА_2 в оренду згідно спірного договору (т.1, а.с.12).
Згідно ч.4 ст.120 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час укладення спірного договору), при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
Договором купівлі-продажу частини магазину від 28.12.2000р., укладеного між підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_29, а також іншими наявними в матеріалах справи договорами купівлі-продажу частини магазину, не визначено порядку набуття покупцями права на спірну земельну ділянку.
Таким чином, співвласники магазину "Універмаг" мають передбачене ст.120 Земельного кодексу України право на земельну ділянку пропорційно їх часткам у вартості будівлі.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що укладений договір оренди земельної ділянки, на якій знаходиться магазин "Універмаг", між підприємцем ОСОБА_2 та Нетішинською міською радою порушує права інших співвласників магазину , в тому числі позивача, на земельну ділянку.
Отже, спірний договір суперечить вимогам ч.4 ст.120 Земельного кодексу України, а тому відповідно до ч.1 ст.203, ст.215 ЦК України має бути визнаний недійсним.
Щодо вимог позивача про визнання недійсним договору у зв’язку з відсутністю у підприємця ОСОБА_2 проекту відведення земельної ділянки, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частиною 4 ст.16 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на час укладення спірного договору) передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення.
Представник підприємця ОСОБА_2 в засіданні суду апеляційної інстанції вказав, що розміри земельної ділянки, на якій розташований магазин "Універмаг", визначені в генеральному плані міста Нетішин та межі даної земельної ділянки визначені на місцевості, а тому ОСОБА_2 не потрібно було виготовляти проект відведення земельної ділянки. Надав суду для огляду оригінали акту встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та кадастрового плану земельної ділянки.
Представник позивача ОСОБА_31 в засіданні апеляційного господарського суду погодився з тим, що, оскільки земельна ділянка передавалась в оренду без зміни її цільового призначення та її межі визначені на місцевості, то проект відведення земельної ділянки не потрібен.
Із спірного договору оренди та додаткових угод до нього вбачається, що земельна ділянка передавалась в оренду без зміни її цільового призначення, а межі визначені в натурі (а.с.20, т.1; а.с.103,104,105 т.2).
Враховуючи вищевикладене, станом на час укладення спірного договору розроблення проекту відведення земельної ділянки законом не вимагалось, а тому відсутність проекту не може бути підставою для визнання спірного договору оренди недійсним.
Таким чином, рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного 29.07.2005р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Нетішинською міською радою Хмельницької області, є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують його.
Згідно зі ст.2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла ОСОБА_24 адвоката України.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить, зокрема оплата послуг адвоката.
В контексті цієї норми судові витрати з оплати послуг адвоката підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Враховуючи вищевикладене, слід зазначити, що ст.44 ГПК України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвоката, а не будь-якого представника (аналогічною є позиція Верховного Суду України від 01.10.2002 р. №30/63).
Згідно ч.5 ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, при задоволенні позову - на відповідача.
Матеріали справи свідчать, що інтереси позивача у суді першої інстанції представляв ОСОБА_31 (між вказаними особами укладено договір про надання правової допомоги від 10.01.2010р. - т.1, а.с.139-140), який згідно із свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №708 (т.1, а.с.141) має статус адвоката в розумінні ст.2 Закону України "Про адвокатуру".
Про сплату позивачем адвокату ОСОБА_31 1500,00 грн. в рахунок оплати наданих юридичних послуг згідно з відповідним договором свідчить квитанція до прибуткового касового ордеру №1 від 10.03.2010р. (т.1, а.с.138).
Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані витрати підлягають відшкодуванню.
В апеляційній скарзі відповідач зазначила, що позивач могла порушити питання лише про визнання спірного договору недійсним частково - пропорційно до їй належної частки в об"єкті нерухомості. З приводу вказаних доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що спірний договір неможливо визнати недійсним лише в якійсь частині, оскільки на даний час фактично не визначені розміри земельної ділянки, на яку має право кожен із співвласників магазину "Універмаг" пропорційно їхнім часткам у вартості будівлі.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення господарського суду першої інстанції не вбачається, тому рішення господарського суду Хмельницької області від 25.03.2010р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 25 березня 2010 року у справі №7/139-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 - без задоволення.
2. Справу №7/139-10 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя
судді:
Віддрук. 31 прим.:
-------------------------
1 - до справи,
2 - позивачу,
3,4 - відповідачам,
5-30 - третім особам,
31 - в наряд.