ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
26.07.06 Справа № 18/212
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Бонк Т.Б.
суддів: Марко Р.І.
Бойко С.М.
При секретарі Нор У.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сарненському районі Рівненської області
на постанову господарського суду Рівненської області від 28.04.2006 року
у справі № 18/212, суддя В.М.Шарапа
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Селищанський гранітний кар’єр”
до відповідача державної податкової інспекції у Сарненському районі Рівненської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
за участю представників сторін:
від позивача –Голуб В.А. –представник (дов. у справі)
від відповідача –Янок Т.М., Білик М.В. –представники (дов. у справі)
в с т а н о в и в :
постановою господарського суду Рівненської області від 28.04.2006 року у справі № 18/212 заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Селищанський гранітний кар’єр” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області по справі №18/212 від 09.11.2005року задоволено частково. Постанову господарського суду Рівненської області від 09.11.2005 року по справі №18/212 від 09 листопада 2005 року в частині відмови в позові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.12.2004 року №0004362340/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 302969,00грн. основного платежу та 259085 грн. фінансових санкцій скасовано за результатами розгляду справи за нововиявленими обставинами. В цій частині прийнято нову постанову, якою податкове повідомлення-рішення Сарненської ОДПІ від 02.12.2004 року №0004362340/0 визнано нечинним в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 302969,00грн. основного платежу та 259085 грн. фінансових санкцій. В решті постанову господарського суду Рівненської області від 09 листопада 2005 року по справі №18/212 залишено без змін.
Господарський суд Рівненської області, мотивував свою постанову тим, що плановою перевiркою пiдприємства вiд 13 грудня 2005 року (акт вiд 13.12.2005 року за № 82/23/143З8719) за перiод 01.07.2004 року по 30.06.2005 року, який не був об’єктом дослiдження та доказування в господарському судi Рiвненської областi та Львiвському апеляцiйному господарському судi при розглядi справи № 18/212 i є пiдставою для перегляду за нововиявленими обставинами постанови суду вiд 09 листопада 2005 року, пiдтверджено правомiрнiсть вiднесення товариством до податкових зобов’язань податку на додану вартiсть в сумi 302969 грн. у липнi 2004 року так як нiяких порушень по даному факту податковим органом не виявлено.
Враховуючи ту обставину, що за наслiдками попередної документальної перевiрки, проведеної Сарненською МДПI (акт вiд 30.11.2004 року), товариство було позбавлено податкового кредиту по податку на додану вартiсть в сумi 302969,20 грн. за червень 2004 року по товарах, отриманих вiд ДП ,,Iнтерзiр”, якi назад було продано ТзОВ ,,Селищанський гранiтний кар’єр” тому ж ДП ,,Iнтерзiр” в липнi 2004 року в погашення наявної заборгованостi, суд прийшов до висновку, що позивачем правомiрно зроблено висновок, що дiї працiвникiв податкового органу є необгрунтованими, адже якщо не було поставки товарiв вiд ДП ,,Iнтерзiр” в червнi 2004 року, то не можуть виникати зобов’язання в липнi 2004 року, а якщо залишаються зобов’язання в липнi 2004 року в сумi 302969,20 грн., то, зазначає суд першої інстанції, висновки попереднього акту є хибними щодо позбавлення товариства права на податковий кредит в червнi 2004року.
Таким чином, дослiдивши докази та всi обставини справи, суд вказав, що висновок Сарненської МДПI про заниження товариством податку на додану вартiсть за червень 2004 року в сумi 302969 грн. внаслiдок допущення порушень згаданих вище норм Закону України ,,Про податок на додану вартiсть” за № 168/97 вiд 03.04.1997 року (iз змiнами та доповненнями) суперечить вимогам даного Закону.
Судом враховано встановлені постановою господарського суду Рiвненської областi вiд 02 грудня 2005року у справi №12/242 за позовом ТОВ ,,Селищанський гранiтний кар’єр” до Сарненської ОДПІІ обставини щодо порушення провадження у справi про банкрутство та введення мораторiю на задоволення вимог кредиторiв позивача згідно ухвали господарського суду Тернопільської областi вiд 21 лютого 2002 року. Судом враховано, що мораторiй дiяв до 02 листопада 2005 року, оскільки цього числа ухвала господарського суду Рівненської області від 25.07.2005 року про припинення провадження у справi про банкрутство набрала законної сили. Враховуючи що на день прийняття оспореного рішення діяв мораторій на задоволення вимог кредиторiв, суд при винесенні оскаржуваної постанови послався на ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вiд 14 травня 1992 року №2343-ХIІ, із змінами та доповненнями, відповідно до якої мораторій на задоволення вимог кредиторiв, - це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань щодо сплати податків i зборів (обов’язкових платежiв), термін виконання яких настав до дня введення мораторію i припинення заходiв, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов’язань та зобов’язань щодо сплати податкiв i зборiв (обов’язкових платежiв), застосованих до прийняття рішення про введення мораторiю.
При цьому, зазначає суд, вiдповiдно до п.4 ст.12 Закону України №2З43-ХII “Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредитора не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються iншi санкції щодо невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань щодо сплати податкiв i зборів (обов’язкових платежiв)”.
Суд прийшов до висновку, що за змістом цiєї норми штраф за невиконання зобов’язань щодо сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) або їх неналежне виконання не нараховусться. За таких обставин штрафні санкції за оспореним рiшенням застосованi безпiдсавно.
Не погоджуючись із постановою господарського суду, державна податкова інспекція у Сарненському районі Рівненської області подала апеляційну скаргу № 1479/10-20 від 23.05.2006 року, в якій просить скасувати постанову господарського суду Рівненської області від 28.04.2006 року в справі №18/212 і прийняти нову постанову, якою у позові товариства з обмеженою відповідальністю „Селищанський гранітний кар’єр” до ДПІ у Сарненському районі відмовити. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що судом неповно з’ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального права. Покликається, зокрема на те, що судом зроблено хибний висновок, що відповідачем не доведено та документально не підтверджено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення. Також посилається на те, що акт планової перевірки товариства від 13.12.2005 року за № 82/23/14338719 не є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами постанови суду від 09.11.2005 року, оскільки перевірка проводилася за період з 01.07.2004 року по 30.06.2005 року, що не був і не міг бути об’єктом дослідження та доказування в судах. Також звертає увагу суду на те, що у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів штрафні санкції за порушення правил оподаткування, передбачені Законом України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року застосовуються на загальних підставах. Наводить також інші міркування щодо непогодження з висновком суду першої інстанції.
Позивач у своїх письмових запереченнях проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає постанову господарського суду Рівненської області від 28.04.2006 року у даній справі винесеною з дотриманням вимог матеріального та процесуального права та вважає, що підстави для її скасування відсутні. Покликається, зокрема, на те, що враховуючи ту обставину, що за наслідками попередньої документальної перевірки, проведеної Сарненською МДПІ (акт від 30.11.2004 року), товариство було позбавлено податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 302969,20 грн. за червень 2004 року по товарах, отриманих від ДП «Інтерзір», які назад було продано ТзОВ «Селищанський гранітний кар’єр»тому ж ДП «Інтерзір»в липні 2004 року в погашення наявної заборгованості, дії працівників податкового органу є необґрунтованими, якщо не було поставки товарів від ДП «Інтерзір»в червні 2004 року, то не можуть виникати зобов’язання в липні 2004 року, а якщо залишаються зобов’язання в липні 2004 року в сумі 302969,20 грн., то висновки попереднього акту є хибними щодо позбавлення товариства права на податковий кредит в червні 2004 року.
Розглянувши апеляційну скаргу, наявні у справі докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Сарненською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТзОВ «Селищанський гранітний кар’єр»за період з 01.07.2001 року по 30.06.2004 року, за результатами якої податковим органом складено акт № / 23/14338719 від 30.11.2004 року (а.с.19-38). В ході проведення перевірки було виявлено порушення, а саме : - заниження податку на додану вартість за червень 2003 року в сумі 25 538 грн., червень 2004 року в сумі 302 969 грн.; - неправомірне віднесення до податкового кредиту в серпні 2003 року 77 891 грн., в жовтні –78 437 грн., в червні 2004 року –33 333грн. з послідуючим коригуванням з порушенням вимог чинного законодавства; - не донараховано 537,90 грн. прибуткового податку; - не донараховано в бюджет 90,43 грн.
На підставі даного акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004362340/0 від 02.12.2004 року, яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 587 592 грн., з яких 328 507 грн. –основний платіж, 259 085 грн. –штрафні санкції.
Позивачем дане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося в адміністративному порядку до Сарненської МДПІ, ДПА в Рівненській області та ДПА України, проте ДПА України рішенням від 19.05.2005 року № 4438/6/25-1015 залишила без змін дане рішення.
Позивачем 01.07.2005 року спірне податкове повідомлення-рішення було оскаржене в судовому порядку та постановою господарського суду Рівненської області від 09.11.2005 року у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено повністю.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2006 року у справі № 18/212 постанову господарського суду Рівненської області від 09.11.2005 року залишено без змін, в задоволенні апеляційної скарги ВАТ «Селищанський гранітний кар’єр»відмовлено. Ухвала апеляційної інстанції вступила в законну силу.
13.03.2006 року ТзОВ «Селищанський гранітний кар’єр»звернувся до господарського суду Рівненської області із заявою № 54 про перегляд постанови господарського суду Рівненської області від 09.11.2005 року у справі № 18/212, мотивуючи її тим, що враховуючи ту обставину, що за наслідками попередньої документальної перевірки, проведеної Сарненською МДПІ (акт від 30.11.2004 року), товариство було позбавлене податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 302 969, 20 грн. за червень 2004 року по товарах, отриманих від ПП «Інтерзір», які назад було продано ТзОВ Селищанський гранітний кар’єр»тому ж ДП «Інтерзір»в липні 2004 року в погашення наявної заборгованості, дії працівників податкового органу, на його думку, є нелогічними, якщо не було поставки товарів від ДП «Інтерзір»в червні 2004 року, то не можуть виникати зобов’язання в липні 2004 року, а якщо залишаються зобов’язання в липні 2004 року в сумі 302 969,20 грн., то висновки попереднього акту є хибними щодо позбавлення товариства права на податковий кредит в червні 2004 року.
Постановою господарського суду Рівненської області від 28.04.2006 року у справі № 18/212 заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Селищанський гранітний кар’єр” про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Рівненської області по справі №18/212 від 09.11.2005року задоволено частково. Постанову господарського суду Рівненської області від 09.11.2005 року по справі №18/212 від 09.11.2005 року в частині відмови в позові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.12.2004 року №0004362340/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 302969,00грн. основного платежу та 259085 грн. фінансових санкцій скасовано за результатами розгляду справи за нововиявленими обставинами. В цій частині прийнято нову постанову, якою податкове повідомлення-рішення Сарненської ОДПІ від 02.12.2004 року №0004362340/0 визнано нечинним в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 302969,00грн. основного платежу та 259085 грн. фінансових санкцій. В решті постанову господарського суду Рівненської області від 09 листопада 2005 року по справі №18/212 залишено без змін.
Відповідно до ст.245 Кодексу адмiнiстративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути; 5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Отже, судова постанова підлягає перегляду за нововиявленими обставинами в тих виключних випадках, коли у справі, вирішеній судом, з’ясовуються такі нові обставини, які існували в об’єктивній дійсності на момент вирішення судом спірного правовідношення, але не були і не могли бути відомі зацікавленому учаснику та суду. Підставою для перегляду судової постанови за нововиявленими обставинами може бути тільки відкриття таких невідомих раніше обставин, які, якщо вони були б відомі суду під час вирішення справи, суттєво вплинули б на висновки суду щодо прав та обов’язків осіб, які беруть участь в процесі. При цьому, мова йде про нові обставини, факти, а не нові докази встановлених раніше або не врахованих судом обставин.
Суд першої інстанції визнав нововиявленою ту обставину, що актом перевірки підприємства № 82/23/14338719 від 13.12.2005 року за період 01.07.2004 року по 30.06.2005 року, який не був об’єктом дослідження та доказування в господарському суді Рівненської області та Львівському апеляційному господарському суді при розгляді справи № 18/212 і є підставою для перегляду за нововиявленими обставинами постанови суду від 09.11.2005 року, підтверджено правомірність віднесення товариством до податкових зобов’язань податку на додану вартість в сумі 302 969 грн. у липні 2004 року так як порушень по даному факту податковим органом не виявлено.
Проте, судом не враховано, що планова перевірка проведена за інший період з 01.07.2004 року по 30.06.2005 року і спірна операція, яка відбулася в червні 2004 року з відповідним відображенням її по бухгалтерському та податковому обліку не була охоплена даною перевіркою, оскільки до декларації за липень 2004 року, поданої до Сарненської МДПІ 20.08.2004 року за № 74055 дана операція не включена, як і в податкове зобов’язання, так і в коригування податкового кредиту (арк.25 акту перевірки від 30.11.2004 року).
Висновки перевірки викладені в акті від 13.12.2005 року вказують на той факт, що вона охоплює наступний за спірним період і не відображає правомірності віднесення товариством до податкового зобов’язання по податку на додану вартість в сумі 302 969 грн.
Разом з тим, суд першої інстанції покликається на результати проведеної зустрічної перевiрки (довiдка № 2 вiд 01.02.2005 року) ДП ,,Iнтерзiр”, податковим органом, якою пiдтверджено той факт, що на пiдставi товарно –транспортних накладних за № 9б/1 вiд 25.05.2004 року та № 96/2 вiд 28.05.2004 року згаданим пiдприємством отримано продукцiю (заготовки) вiд ТзОВ ,,Ломресурс”. В подальшому загадану продукцiю ДП “Iнтерзiр” на виконання вимог договору купiвлi - продажу вiд 24.06.2004 року, видаткової накладної № 2 вiд 29.06.2004 року та податкової накладної № 2 вiд 29.06.2004 року реалiзовано для ТзОВ ,,Селищанський гранiтний кар’єр”. В свою чергу у липнi ТзОВ ,,Селищанський гранiтний кар’єр” через неможливiсть повного розрахунку за продукцiю, було продано для ДП ,,Iнтерзiр” згадану продукцiї —про що засвiдчують податкова накладна № 389 та книга продажу товарiв (робiт, послуг) за вiдповiдний перiод.
Проте, в довідці №2 від 01.02.2005 року (а.с.123 т.2) Рівненською ОДПІ зазначено, що транспортування продукції та вантажні роботи не проводились, розрахунки між підприємствами не відбувалися, фактично руху ТМЦ не відбувалося.
Таким чином, при задоволенні заяви про перегляд постанови господарського суду Рівненської області за нововиявленими обставинами, судом першої інстанції не враховано, що довідка № 2 від 01.02.2005 року (а.с.121 т.2) про позапланову зустрічну документальну перевірку, якою підтверджено проведення безтоварної операції є лише новим доказом встановлених судом обставин, а не новою обставиною.
Судом не враховано також, що обставини, встановлені постановою господарського суду Рiвненської областi вiд 02 грудня 2005року у справi №12/242 за позовом ТзОВ ,,Селищанський гранiтний кар’єр” до Сарненської ОДПІІ щодо порушення провадження у справi про банкрутство та введено мораторiй на задоволення вимог кредиторiв позивача згідно ухвали господарського суду Тернопільської областi вiд 21 лютого 2002 року були чи могли бути відомі ТзОВ ,,Селищанський гранiтний кар’єр” на час розгляду справи, а тому не є нововиявленими обставинами в розумінні ст.245 Кодексу адмiнiстративного судочинства України, що дають підставу для перегляду постанови Господарського суду Рівненської області від 09.11.2005рокупо справі № 18/212.
З наведеного вище підстав для перегляду постанови за нововиявленими обставинами заявником не наведено, а тому заяву ТзОВ «Селищанський гранітний кар’єр»слід залишити без задоволення.
Обставини, на які посилається ТзОВ ,,Селищанський гранiтний кар’єр” як на нововиявлені за своєю юридичною суттю не є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу постанови Господарського суду Рівненської області від 09.11.2005 року по справі № 18/212.
З огляду на обставини справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задоволити, а постанову господарського суду Рівненської області від 28.04.2006 року по справі № 18/212 в частині скасування постанови господарського суду Рівненської області від 09.11.2005 року по справі №18/212 від 09 листопада 2005 року в частині відмови в позові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.12.2004 року №0004362340/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 302969,00грн. основного платежу та 259085 грн. фінансових санкцій за результатами розгляду справи за нововиявленими обставинами частково скасувати. Підлягає скасуванню постанова, якою податкове повідомлення-рішення Сарненської ОДПІ від 02.12.2004 року №0004362340/0 визнано нечинним в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 302969,00грн. основного платежу та 259085грн. фінансових санкцій.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200-207, 209, 245, 252, 253, ч.5 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сарненькому районі Рівненської області задоволити.
Постанову господарського суду Рівненської області від 28.04.2006 року у справі № 18/212 скасувати в частині скасування постанови господарського суду Рівненської області від 09.11.2005 року в частині відмови в позові про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.12.2004 року №0004362340/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 302969,00грн. основного платежу та 259085 грн. фінансових санкцій за результатами розгляду справи за нововиявленими обставинами.
Скасувати постанову господарського суду Рівненської області від 28.04.2006 року у справі № 18/212 в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Сарненської ОДПІ від 02.12.2004 року №0004362340/0 в частині визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 302969,00грн. основного платежу та 259085грн. фінансових санкцій.
В задоволенні заяви про перегляд постанови господарського суду Рівненської області від 09.11.2005 року у справі №18/212 за нововиявленими обставинами відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Бонк Т.Б.
Суддя Марко Р.І.
Суддя Бойко С.М.