Категорія №2.33
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 жовтня 2010 року Справа № 2а-4987/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Любімовій Г.Ю.,
за участю представників
позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 25.08.2010),
1 відповідача: Борзенко М.В. (довіреність № 6-6-14/9865 від 30.08.2010),
2 відповідача: не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області, Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою про визнання висновку неправомірним та зобов’язання вчинити певні дії , -
ВСТАНОВИВ:
22 червня 2010 року позивач ОСОБА_3 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області про визнання висновку неправомірним та зобов’язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позову прокурор зазначив таке.
Рішенням Артемівської районної у м. Луганську ради від 04.04.2008 № 230/27 позивачу було надано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки під будівництво гаражу за адресою:АДРЕСА_1, згідно листа Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради від 05.02.2008 № 01-250/121. Позивачем була замовлена проектна документація в Луганському комунальному землевпорядному товаристві на розробку проекту відводу земельної ділянки, яка була виконана та передана позивачу для подальшого узгодження згідно діючого законодавства. Управлінням Держкомзему у м. Луганську Луганської області при узгодженні проекту відводу від 04.09.2008 № 07-7/1231 надало негативний висновок, посилаючись на відсутність повноважень Артемівської районної у м. Луганську ради для виділення земельних ділянок під будівництво індивідуальних гаражів. Рішенням Луганської міської ради від 30.05.2006 № 4/1 та від 30.06.2006 № 6/1 «Про обсяг та межу повноважень районних в місті Луганську радою та їх виконавчих комітетів», районним радам передані повноваження по передачі земельних ділянок під жилі будинки та індивідуальні гаражі. Позивач вважає негативний висновок по узгодженню проекту відводу земельної ділянки неправомірним, а дії начальника управління перевищеними в межах своїх повноважень.
У зв’язку з викладеним позивач просить суд визнати висновок управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області протиправним та вважати висновок Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою узгодженим та видати позитивний висновок по проекту відводу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_3
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник 1 відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, що рішенням Луганської міської ради від 30.05.2006 року № 4/1 «Про обсяг та межі повноважень районних у місті Луганську рад та їх виконавчих органів» зі змінами до нього, визначено обсяг і межі повноважень, які здійснюються районними у місті Луганську радами, серед яких, вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно п.1 та п.2 додатку вищевказаного рішення, до повноважень районних у місті Луганську рад належить передача у встановленому законодавством порядку у власність (крім продажу на конкурентних засадах) та користування (в тому числі в оренду) громадянам України, в межах територій, визначених Луганською міською радою, земельних ділянок. Відповідно до додатку вказаного рішення, до повноважень районних у місті Луганську рад та їх виконавчих органів належить передача у встановленому законодавством порядку за попереднім письмовим погодженням з Управлінням Луганської міської ради і питань регулювання земельних відносин у власність та в користування (в тому числі в оренду) громадянам, земельних ділянок під будівництво індивідуальних гаражів. Інформація щодо визначення Луганською міською радою категорії запроектованої до відведення зазначеної земельної ділянки, в управлінні Держкомзему у м. Луганську Луганської області відсутня.
Таким чином, 1 відповідач вважає, що погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва індивідуального гаражу можливе після визначення Луганською міською радою зазначеної території під будівництво індивідуальних гаражів та відповідного письмового погодження вказаного проекту землеустрою щодо відведення Управління нерухомим майном Луганської міської ради.
У судовому засіданні представник першого відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях.
Представник другого відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Зважаючи на те, що 2 відповідач повідомлений належним чином, з огляду на положення ст.128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого представника 2 відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.
Статтею 116 ЗК України визначено, що громадяни набувають право власності та користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Частиною 8 статті 118 Земельного кодексу України встановлено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Комісія з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою є постійно діючим органом, утвореним районною та міською держадміністрацією - у районах і мм. Києві та Севастополі, міською радою - у містах обласного значення (п.1 Типового положення про комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1420).
Пунктом 3 Типового положення визначено, що до повноважень комісії належить надання висновків про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або місця розташування об'єкта.
Для отримання висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або місця розташування об'єкта орган, уповноважений приймати рішення про передачу у власність чи надання у користування земельної ділянки, подає комісії для розгляду проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки або клопотання про погодження місця розташування об'єкта разом з додатками (пункт 4 Типового положення про комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1420).
Пунктом 5 Типового положення встановлено, що Комісія розглядає документацію із землеустрою протягом трьох тижнів з дня надходження та надає висновки про її погодження або відмову у погодженні.
Пунктом 13 Типового положення визначено, що До складу комісії входять уповноважені в установленому порядку на підписання та скріплення печаткою відповідних висновків представники: територіального органу Держкомзему; органу містобудування та архітектури; територіального органу Мінприроди; органу санітарно-епідеміологічної служби; органу охорони культурної спадщини.
Відповідно до п.14 Типового положення головою комісії є представник територіального органу Держкомзему.
Управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему у Луганській області і є правонаступником Управління земельних ресурсів у м. Луганську Луганської області (п.1 Положення про управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області, затвердженого наказом Держкомзему від 08.01.2010 № 7).
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що рішенням Артемівської районної у м. Луганську ради від 04.04.2008 № 230/27 надано дозвіл громадянину України ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0027 га в районі вул. Фадєєва, згідно до викопіювання з генерального плану міста Луганська для будівництва індивідуального гаражу (а.с.13).
За зверненням громадянина ОСОБА_3 Луганським комунальним землевпорядним підприємством виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4-38).
Після виготовлення проектної документації її подано до Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Висновком управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області від 02.06.2010 № 6-5-14/2251-1 відмовлено у погодженні проекту землеустрою (а.с.55-56). У висновку зазначено, що розглянувши матеріали проекту відведення встановлено, що земельна ділянка запроектована до відведення за рахунок земель загального користування, передача яких у власність не відповідає вимогам ст.83 Земельного кодексу України. В проекті землеустрою відсутні матеріали, щодо визначення Луганською міською радою запроектованої до відведення території, призначеної для індивідуального гаражного будівництва та визначення повноважень Артемівської районної у м. Луганську ради, відповідно до рішень Луганської міської ради від 30.05.2006 № 4/1 та від 30.06.2006 № 6/1.
Комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, на підставі висновку управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області від 02.06.2010 № 6-5-14/2251-1, відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1, про що складено висновок № 185 від 02.06.2010.
У судовому засіданні встановлено, що між сторонами виник спір щодо правомірності прийняття рішення Артемівською районною у м. Луганську радою від 04.04.2008 № 230/27 про надання дозволу громадянину України ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, та, як наслідок, відмова у погодженні цього проекту управлінням Держкомзему у м. Луганську Луганської області та Комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених позовних вимог та наданих першим відповідачем заперечень, суд зазначає таке.
Відповідно до ст.11 Земельного кодексу України повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.
Рішенням Луганської міської ради від 30.05.2006 № 4/1 визначено обсяг і межі повноважень, які здійснюють районні у місті Луганську ради та їх виконавчі органи (а.с.39-40).
Так, у додатку до цього рішення визначено, що районні у місті Луганську ради мають право передавати у встановленому законодавством порядку у власність (крім продажу на конкурентних засадах) громадянам України, в межах територій, визначених Луганською міською радою, земельних ділянок, зокрема, для будівництва індивідуальних гаражів (а.с.41-45).
Рішенням Луганської міської ради від 30.06.2006 № 6/1 (а.с.46-54) внесено зміни до обсягу і меж повноважень районних у м. Луганську рад та їх виконавчих органів, визначених згідно рішення Луганської міської ради від 30.05.2006 № 4/1.
Так, п.3 додатку до вказаного рішення у колонці «Повноваження, які визначені Луганською міською радою для здійснення районними у м. Луганську радами» доповнено п.6, 7 наступного змісту: п.6 «передача у встановленому законодавством порядку за попереднім письмовим погодженням з управлінням Луганської міської ради з питань регулювання земельних відносин у власність та в користування (в тому числі в оренду) громадянам земельних ділянок під будівництво індивідуальних гаражів»; п.7 «передача в установленому порядку громадянам за попереднім письмовим погодженням з управлінням Луганської міської ради з питань регулювання земельних відносин в оренду земельних ділянок під розміщення індивідуальних гаражів (без права здійснення будівельних робіт».
Рішенням Луганської міської ради від 24.10.2006 № 10/3 внесено зміни та доповнення до обсягу і меж повноважень районних у місті Луганську рад та їх виконавчих органів, визначених згідно рішення Луганської міської ради від 30.05.2006 № 4/1, з наступними змінами до нього, внесеними рішенням Луганської міської ради від 30.06.2006 № 6/1 доповнивши п.3 додатку вказаного рішення колонки «Повноваження, які визначені Луганською міською радою для здійснення районними у м. Луганську радами» у п.6 та п.7 після слів управлінням Луганської міської ради з питань регулювання земельних відносин словами та управління архітектури та будівництва Луганської міської ради.
Отже, з викладеного вбачається, що Артемівська районна у м. Луганську рада має право передавати у встановленому законодавством порядку у власність (крім продажу на конкурентних засадах) громадянам України, в межах територій, визначених Луганською міською радою, за попереднім письмовим погодженням з управлінням Луганської міської ради з питань регулювання земельних відносин та управління архітектури та будівництва Луганської міської ради, земельні ділянки для будівництва індивідуальних гаражів.
Представник першого відповідача у судовому засідання наполягав на тому, що Луганською міською радою не визначалися межі територій для будівництва індивідуальних гаражів, тому правомірно відмовлено у погодженні проектної документації.
Суд не погоджується з такою підставою відмови у погодженні проекту відводу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаражу, та зазначає, що дослідженням проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки встановлено, що в проектних матеріалах наявне погодження цих документів управлінням нерухомим майном Луганської міської ради (а.с.33).
У тексті погодження зазначено, що управління нерухомим майном Луганської міської ради, керуючись рішенням Луганської міської ради від 30.05.2006 № 4/1 «Про обсяг і межі повноважень районних у місті Луганську рад та їх виконавчих органів» та внесеними змінами рішенням Луганської міської ради від 30.06.2006 № 6/1, погоджує розміщення гаражу на території Артемівського району за адресою: кв. Ленінського Комсомолу (біля ринку) громадянину ОСОБА_3, в межах, визначених планом земельної ділянки, який додається до погодження і є його невід’ємною частиною. Зазначена земельна ділянка, або будь-яка її частина нікому не надана та нікому не передана. Враховуючи вищевикладене, управління нерухомим майном Луганської міської ради вважає можливим внести на розгляд Артемівської районної у місті Луганську раді питання про передачу земельної ділянки в приватну власність, включивши наступний пункт до відповідного рішення: «Громадянину ОСОБА_3 у тижневий строк з моменту прийняття даного рішення довести його до відома управління нерухомим майном Луганської міської ради та подати розроблену технічну документацію.
На думку суду, таке детальне зазначення у погодженні конкретної земельної ділянки, адреси її розташування, свідчить про те, що Луганською міською радою погоджено проект відведення земельної ділянки під будівництво гаражу саме в межах цієї території, тому додаткове визначення меж території для будівництва індивідуального гаражу не потрібно.
Крім того, у відповіді Луганської міської ради від 31.10.2010 за № 01/03-08/4064/0/2-10 на звернення від 18.08.2010 № 6-4-14/3879 про надання інформації про наявність у Артемівської районної в м. Луганську ради повноважень щодо передачі у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу зазначено, що Луганською міською радою відповідні межі визначені не були. Разом з тим, вказано, що управлінням нерухомим майном Луганської міської ради надано погодження від 21.01.2008 № 21-01/10, згідно якого було погоджено розміщення гаражу на території Артемівського району пл.0,0027га за адресою: кв. Ленінського комсомолу (біля ринку) гр. ОСОБА_3.
Також, суд вважає за потрібне зазначити, що статтею 118 Земельного кодексу України та Типовим положенням про комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 № 1420 визначено, що підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Оглядом висновків Держкомзему у м. Луганську Луганської області від 02.06.2010 № 6-5-14/2251-1 та Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою № 185 від 02.06.2010 встановлено, що у погодженні проекту відводу земельної ділянки було відмовлено через відсутність повноважень у Артемівської районної в м. Луганську ради щодо передачі у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, а не через невідповідність положень проекту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області та Комісія з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, відмовляючи у погодженні проекту земельної ділянки з підстав відсутності повноважень у Артемівської районної в м. Луганську ради щодо передачі у власність земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу діяли з перевищенням наданих їм повноважень.
Дійшовши висновку щодо відсутності компетенції у Артемівської районної ради на прийняття цього рішення, на погляд суду, управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області відповідно до покладених на нього завдань, мало порушити у встановленому законодавством порядку клопотання про зупинення дії або скасування такого рішення (підпункт 32 пункту 4 Положення про управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області).
Суд зазначає, що рішення Артемівської районної у м. Луганську ради від 04.04.2008 № 230/27 про надання дозволу громадянину України ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаражу, у встановленому порядку не оскаржено та є чинним.
Отже, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним та скасування висновків управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області від 02.06.2010 № 6-5-14/2251-1 та Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою від 02.06.2010 № 185.
Що стосується позовної вимоги вважати висновок Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою узгодженим та видати позитивний висновок по проекту відводу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_3, суд зазначає, що позивачем у даному випадку обрано не належний спосіб захисту, з огляду на таке.
Так, за результатами розгляду справи, суд може прийняти рішення про зобов’язання суб’єкта владних повноважень прийняти певне рішення, але цей спосіб захисту не можна застосувати щодо дискреційного рішення. Оскільки погодження проекту відводу земельної ділянки відноситься до виключної компетенції Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, таке погодження має бути надано Комісією відповідно до вимог діючого законодавства, що регулює земельні відносини в Україні.
Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи викладене, з огляду на положення ст.162 КАС України суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог та обрати інший спосіб захисту порушеного права, а саме: зобов’язати управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області вирішити питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаражу, у встановленому законодавством порядку, з урахуванням обставин встановлених рішенням суду. Після чого, зобов’язати Комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою вирішити питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для будівництва індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням рішення управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області, яке буде прийнято за результатами вирішення питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаражу.
Згідно із ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні відповідачами не доведено правомірності прийнятих рішень, тому, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги часткового обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Статтею 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 04 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч.4 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Земельним кодексом України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області, Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою про визнання висновку неправомірним та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати висновок управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області від 02.06.2010 № 6-5-14/2251-1 про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаражу.
Зобов’язати управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області вирішити питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаражу, у встановленому законодавством порядку.
Визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою від 02.06.2010 № 185 про відмову у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для будівництва індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов’язати Комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою вирішити питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_3 для будівництва індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1, з урахуванням рішення управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області, яке буде прийнято за результатами вирішення питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва індивідуального гаражу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяК.О. Пляшкова