Категорія №2.11.15
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 жовтня 2010 року Справа № 2а-6390/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Пляшкової К.О.,
при секретарі: Любімовій Г.Ю.,
за участю представників
позивача: Малофєєва О.О. (довіреність № 01/49 від 06.01.2010),
1 відповідача: Берест Н.С. (довіреність № 10390/10/10-013 від 04.06.2010),
2 відповідача: Шердець Я.С. (довіреність № 14-12/1-4 від 31.12.2009),
прокурора: Прибіги І.О. (посвідчення № 984 від 13.05.2010),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, за участю прокурора, про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за декларацією з податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 6668527,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
26 серпня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, за участю прокурора, про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за декларацією з податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 6668527,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ВАТ «Стахановський завод феросплавів» як платник податку на додану вартість подало до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, якою визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 6668527,00 грн.
Відповідачем – СДПІ по роботі з ВВП проведено з 15.03.2010 по 02.04.2010 позапланову виїзну перевірку ВАТ «Стахановський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за січень 2010 року, за результатами якої 09.04.2010 складено довідку № 345/08-3/00186513. Цією перевіркою встановлені обставини сплати ВАТ «Стахановський завод феросплавів» платіжними дорученнями сум ПДВ у складі вартості товарів (послуг) на користь постачальників у попередньому податковому періоді, порушень з боку позивача не встановлено. Заявлену підприємством суму бюджетного відшкодування по ПДВ за січень 2010 року в сумі 3478973,00 грн. податковий орган підтвердить після отримання відповідей на надіслані запити по зустрічних перевірках.
Відповідач, як орган владних повноважень, за наслідками перевірки мав, або надати висновок із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Чинним податковим законодавством не передбачено права податкового органу утримуватись від виконання зазначених дій, що зроблено відповідачем.
Також, зазначив, що проведення зустрічних перевірок є обов’язком податкових органів, проте законодавець не ставить питання відшкодування ПДВ в залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України ПДВ.
У зв’язку з викладеним, позивач просив визнати протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з ВВП у м. Луганську, яка виразилася у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування ВАТ «Стахановський завод феросплавів» ПДВ за січень 2010 року та стягнути з Державного бюджету України суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з ПДВ за січень 2010 року в сумі 6668527,00 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.
Представник першого відповідача - СДПІ по роботі з ВВП – у судовому засіданні заявлений позов не визнав, надав на нього письмові заперечення (а.с.8-10 том 2), у яких зазначив, що бюджетне відшкодування можливо тільки у разі сплати цих сум до бюджету. Право на відшкодування ПДВ з бюджету передбачає обов’язкову наявність такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку до бюджету, тобто відшкодування ПДВ є наслідком лише надмірної сплати цього податку до бюджету, а в ланцюгових поставках (де постачальники є посередниками), сплачений наступним постачальником попередньому в ціні придбаної продукції ПДВ переходить в податкове зобов’язання кожного з попередніх постачальників, а отже ПДВ має вноситись до бюджету первинним постачальником (або виробником). Заявлену до відшкодування суму в повному обсязі неможливо підтвердити у зв’язку з неотриманням відповідей на запит про надання відомостей щодо постачальника ВАТ «СЗФ», а саме: ЗАТ «Донецьксталь», ТОВ «Компанія «Ресурс», ТОВ «Металургійна транспортна компанія», ТОВ «Компанія «Восток-Трейд», ТОВ «Індустріальні сплави».
Також зазначив, що в ході здійснення перевірки з питань підтвердження отриманих від платника податків ВАТ «СЗФ» відомостей, яке мало взаємовідносини із ТОВ «Індустріальні сплави» за грудень 2009 року, встановлено відсутність за адресою місцезнаходження ТОВ «Індустріальні сплави». Таким чином, перший відповідач робить висновок, що неможливо підтвердити правомірність заявлених до відшкодування сум ПДВ та факт сплати ПДВ до бюджету.
Надав пояснення аналогічні викладеним у запереченні на адміністративний позов.
Представник другого відповідача – ГУДКУ в Луганській області - у судовому засіданні надав письмові пояснення на адміністративний позов (а.с.2 том 2), у яких зазначив, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. До теперішнього часу на адресу Головного управління Державного казначейства України у Луганській області не надходило відповідних документів, на підставі яких можливо здійснити відшкодування податку на додану вартість позивачу. Просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Прокурор у судовому засіданні просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, встановивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.
У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відкрите акціонерне товариство «Стахановський завод феросплавів» (далі – ВАТ «СЗФ») зареєстроване виконавчим комітетом стахановської міської ради Луганської області 30.12.1994 за № 1 392 120 0000 000019 (а.с.8 том 1).
ВАТ «СЗФ» взято на податковий облік в ДПІ м. Стаханова 12.07.1995 за № 303/4, станом на 19.01.2009 перебуває на обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську.
Позивач є платником ПДВ, про що видано свідоцтво платника ПДВ від 31.01.2009 № 100160782, видане СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «СЗФ» 22.02.2010 до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську подано податкову декларацію з податку на додану вартість (далі - ПДВ), у якій визначено за січень 2010 року суму податкових зобов’язань – 22166974,00 грн., суму податкового кредиту – 19578960,00 грн. та зазначено, що залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду складає – 6668527,00 грн., яка є сумою, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (а.с.12-14 том 1).
Разом з декларацію з ПДВ позивачем подано розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість; довідку щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ та заяву встановленої форми про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно яких сума, що підлягає відшкодуванню складає 6668527,00 грн. (а.с.15-20).
Правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачами врегульовано Законом України № 168/97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість».
Згідно п.1.6 цього Закону, податковим зобов’язанням є сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді. Відповідно до п.1.7 податковим кредитом визначено суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду.
Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків встановлені п.7.7. ст.7 зазначеного Закону.
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми такої різниці вона підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету. При від’ємному значенні – така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з підпунктом 7.7.2 статті 7 Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 цього Закону має від’ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від’ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.3. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Відповідно до п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
На виконання вимог п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «СЗФ» 22.02.2010 подав до органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, про що свідчить копія супровідного листа від 22.02.2010 № 05/969 з відбитком штампу вхідної кореспонденції управління Державного казначейства у м. Луганську Головного управління Державного казначейства України у Луганській області (а.с.36).
Як визначено п.п.7.7.5., 7.7.6., 7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:
а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;
б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;
в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
У судовому засіданні встановлено, що першим відповідачем – СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «СЗФ» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за грудень 2009, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалося в період з 01.11.2009 по 30.11.2009, січень 2010, яка виникла за рахунок від’ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період 01.12.2009 по 31.12.2009, за результатами якої 09.04.2010 складено довідку № 345/08-3/00186513 (а.с.37-61).
Як зазначено у висновку цієї довідки, перевіркою підтверджено заявлену ВАТ «СЗФ» суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за січень 2010 року у сумі – 3189554,00 грн. за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлені суми бюджетного відшкодування по декларації за січень 2010 року у сумі 3478973,00 грн. сума буде підтверджена після отримання відповідей на надіслані запити по зустрічних перевірках.
З викладеного вбачається, що перший відповідач фактично не заперечує, що позивачем виконані всі вимоги Закону щодо нарахування бюджетного відшкодування сум ПДВ.
Отже, податкові органи, як органи владних повноважень при здійсненні покладених на них функцій контролю за обчисленням та сплатою ПДВ, відповідно до Конституції України, мають діяти у спосіб, передбачений Законом. В даному випадку, з урахуванням того, що позивачем виконані всі вимоги Закону, відповідач повинен був видати висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Тобто, утримуючись від надання висновку, відповідач порушив вимоги Закону щодо порядку та строків бюджетного відшкодування сум ПДВ.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає за потрібне зазначити, що бездіяльність суб’єкта владних повноважень – це пасивна поведінка суб’єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної чи юридичної особи.
Таким чином, СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську не встановивши порушень з боку ВАТ «СЗФ» при формуванні ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України та не надавши за результатами проведеної перевірки до органів державного казначейства висновку із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню, допустив бездіяльність, яка суперечить вимогам Закону України «Про податок на додану вартість».
Твердження представника першого відповідача про обов’язковість надходження сум ПДВ до бюджету для нарахування бюджетного відшкодування з посиланням на п.1.8. ст.1 Закону суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначений пункт визначає поняття бюджетного відшкодування, яким є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з його надмірною сплатою. Розглядаючи ці норми разом з нормами п.7.7. ст.7 Закону, слід зробити висновок, що відшкодуванню підлягають надмірно сплачені суми ПДВ у ціні товару, а не безпосередньо до бюджету, оскільки сплачені у ціні придбання ПДВ не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов’язаннях останнього.
Доводи представника СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську щодо непідтвердження надходження сум ПДВ до бюджету результатами зустрічних перевірок відповідно до наказу ДПА України № 350 від 18.08.2005, також судом до уваги не беруться, оскільки вимоги наказу, як підзаконного акту, не можуть суперечити або змінювати норми Закону, а мають йому відповідати. Закон не ставить у залежність від проведення зустрічних перевірок право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ.
Посилання СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську на той факт, що встановлено відсутність за адресою місцезнаходження ТОВ «Індустріальні сплави», з яким мало відносини ВАТ «СЗФ», суд не бере до уваги, оскільки у судовому засіданні представником позивача додано до матеріалів справи запит позивача на адресу ТОВ «Індустріальні сплави» за № 05/2295 від 29.04.2010, відповідь ТОВ «Індустріальні сплави» за № 1905/01 від 19.05.2010, з яких вбачається, що до ТОВ «Індустріальні сплави» запити про проведення зустрічних перевірок поставника ВАТ «СЗФ» щодо достовірності сум ПДВ, заявлених у деклараціях за грудень 2009 року та січень 2010 року від податкової не надходили. Також, у відповіді зазначено, що останній запит по ВАТ «СЗФ» надходив до ТОВ «Індустріальні сплави» у вересні 2009 року.
Крім того, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на 05.10.2010 у реєстрі наявний запис про реєстрацію ТОВ «Індустріальні сплави».
Представниками позивача у судовому засіданні, на підтвердження правомірності нарахування суми ПДВ, що підлягає поверненню ВАТ «СЗФ» з Державного бюджету України, до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії первинної бухгалтерської документації, що підтверджує факт здійснення господарської діяльності.
Так, представниками позивача до матеріалів справи подано копії укладених угод між ВАТ «СЗФ» та його контрагентами зазначеними у довідці податкової, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, акти приймання, а також платіжні доручення, які свідчать про сплату позивачем ПДВ в ціні товару.
Крім того, суд вважає за потрібне зазначити, що всі ці документи були надані позивачем першому відповідачу при здійсненні позапланової перевірки, за результатами якої і було складено довідку № 345/08-3/00186513.
Суд зауважу, що у довідці № 345/08-3/00186513 зазначено, що за результатами перевірки не встановлено взаємовідносин ВАТ «СЗФ» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких в судовому порядку визнані недійсними. За результатами перевірки не встановлено укладення суб’єктом господарювання нікчемних (недійсних) правочинів.
Представниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську у судовому засіданні подано до матеріалів справи довідку про розмір залишку невідшкодованих сум податку на додану вартість, що рахується в бюджетній заборгованості ВАТ «СЗФ» (а.с.13 том 2), з якої вбачається, що станом на 03.09.2010 із суми, заявленої до відшкодування в декларації за звітний період січень 2010 року, фактично відшкодовано 0,00 грн. Залишок бюджетної заборгованості за звітний період становить 6668527,00 грн. основної заборгованості.
Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську у судовому засіданні не доведено правомірності своєї бездіяльності щодо ненадання до органу державного казначейства висновку про відшкодування ВАТ «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за січень 2010 року, натомість представником позивача доведено суду правомірність заявлення до бюджетного відшкодування суму ПДВ у розмірі 6668527,00 грн.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання по судових витратах вирішується наступним чином, відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 05 жовтня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області, за участю прокурора, про стягнення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету за декларацією з податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 6668527,00 грн., - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, яка виразилася у ненаданні до органу державного казначейства висновку про відшкодування відкритому акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» податку на додану вартість за січень 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (код ЄДРПО 00186513, р/р 26003130026039 в ПАТ «Приватбанк» м. Дніпропетровськ, МФО 305299) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню за декларацією з податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 6668527,00 грн. (шість мільйонів шістсот шістдесят вісім тисяч п’ятсот двадцять сім гривень).
Стягнути з Державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» (код ЄДРПО 00186513) судові витрати у розмірі 1703,40 грн. (одна тисяча сімсот три гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
СуддяК.О. Пляшкова