Судове рішення #11749574


КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2010 року                                                             Справа № 2а-3757/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого –судді Кармазиної Т.М.

          при секретарі –Сириці І.О.,

за участю:

представників позивача: Чельника О.С., Вісяникова Ю.І., Лісниченка П.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградський комбінат по випуску продовольчих товарів»до Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про арешт коштів боржника та оголошення заборони на відчуження від 15.09.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 04.10.2010 року бухгалтером ВАТ «Кіровоградський комбінат по випуску продовольчих товарів»в філії «Кіровоградське центральне відділення ПІБ»м. Кіровоград було виявлено, що розрахунковий рахунок позивача заблоковано на підставі постанови Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції від 15.09.2010 року про арешт коштів боржника та оголошення заборони на відчуження. Дану постанову позивач вважає незаконною, винесеною з порушенням вимог ст.ст.24, 30 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ВАТ «Кіровоградський комбінат по випуску продовольчих товарів»не отримував жодних документів від відповідача. До того ж, позивач посилається на те, що при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження ним було виявлено відсутність документу, що підтверджує направлення йому як постанов про відкриття виконавчих проваджень з виконання виконавчих листів №2а-48/10/1170 від 22.0.2010 р., №2а-2920/08/1170 від 22.07.2009р., №2а-702/10/1170 від 28.07.2010 р., так і зведеного виконавчого провадження, що позбавило позивача можливості добровільно виконати рішення.  Крім того, позивач зазначає, що постанову від 15.09.2010 року ВАТ «Кіровоградський комбінат по випуску продовольчих товарів»не отримувало, що на думку позивача є порушенням  вимог чинного законодавства.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, із підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав письмові заперечення, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки державний виконавець діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», в зв’язку з чим постанову від 15.09.2010 року вважає законною, а також просив розглянути справу без участі представника Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції.

Зважаючи на викладене, а також на те, що у справі є достатні матеріали, які свідчать про права та взаємовідносини сторін, суд визнав можливим розгляд справи у відсутності відповідача.  

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року №606-ХІV (далі за текстом Закон №606-ХІV), виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Здійснення виконання рішень судів та інших органів України згідно Закону №606-ХІV покладено на Державну виконавчу службу України.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 3 Закону №606-ХІV відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно ст.18 Закону №606-ХІV державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

Судом встановлено, що Кіровоградським окружним адміністративним судом прийнято рішення по справам №2а-2920/08, №2а-48/10, №2а-702/10 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградський комбінат по випуску продовольчих товарів»штрафних санкцій та заборгованості на загальну суму 151660 грн. 53 коп.. З метою примусового виконання даних постанов суду, відповідно  22.07.2009р., 20.05.2010р. та 28.07.2010р. видано виконавчі листи №2а-2920/08, №2а-48/10, №2а-702/10 (а.с.16, 28, 34),  які було передано для примусового виконання до відповідача.

Державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції  04.08.2009 р., 04.06.2010 р., 13.08.2010р. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчих листів №2а-2920/08, №2а-48/10, №2а-702/10, які були направлені на адресу позивача простою кореспонденцією (а.с.17, 30, 36).

17.06.2010 року відповідачем винесено постанову від 17.06.2010 року про зведене виконавче провадження, якою об’єднано два виконавчих документа №2а-2920/08 та №2а-48/10 в одне зведене провадження №1504 на загальну суму 18360 грн. (а.с.26).

Також, 21.08.2010 року відповідачем винесено постанову про приєднання виконавчого провадження до зведеного провадження, якою виконавчий лист №2а-702/10 приєднано до зведеного виконавчого провадження №1504  на загальну суму 151660, 53 грн..

Крім того, державним виконавцем 14.06.2010р., 12.08.2010р., 25.08.2010 винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору (а.с.18, 32, 39).

15.09.2010 року державним виконавцем Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції, винесено постанову, якою накладено арешт на кошти Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградський комбінат по випуску продовольчих товарів», що містяться на р/р 26001302331716, 26006301332830, МФО 323301 в філії «Кіровоградське центральне відділення ПІБ»м. Кіровоград, на загальну суму 167026 грн. 58 коп. (а.с.50).

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, на адресу ВАТ «Кіровоградський комбінат по випуску продовольчих товарів»жодних документів від відповідача не надходило.

Державний виконавець, як працівник органу державної виконавчої служби за ст.7 Закону №606-ХІV, зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, та використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

Відповідно до ст.5 Закону №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Статтею 24 Закону №606-ХІV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

          Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.   

Відповідно до положень ст.30 Закону №606-ХІV державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

За матеріалами виконавчого провадження, наданого відповідачем, вбачається, що при винесенні постанови про арешт коштів боржника та оголошення заборони на відчуження відповідач, не пересвідчився  чи отримана боржником  копія постанови про відкриття виконавчого провадження в розумінні ст. 30 ЗУ "Про виконавче провадження", чи був обізнаний боржник про строк на добровільне погашення боргу, чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк, відповідно до статті 24 цього Закону з урахуванням того, що позивач заперечує факт отримання постанови про відкриття виконавчого провадження.

Зважаючи на викладене, системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що державний виконавець, починаючи примусове виконання рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення, та чи здійснені боржником дії, спрямовані на його добровільне виконання.

Отже,  обов’язок державного виконавця з’ясувати обставину отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження передує вчиненню будь яких дій стосовно примусового виконання рішення. У разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.

Також п.п.4.1.1 п. 4.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. за № 74/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за № 865/4158 передбачено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк. Постанова про відкриття виконавчого провадження вважається врученою боржнику за адресою, зазначеною у виконавчому документі, за умов, передбачених для вручення судових повісток.

Відповідно до правил вручення судових повісток, передбачених ст.35 КАС України, повістка вручається під розписку, а особа яка вручає повістку, зобов’язана повернути до адміністративного суду  розписку адресата про одержання повістки. Тобто, судова повістка вважається врученою, якщо мається розписка адресата, якому вона направлена, про отримання повістки. Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази про отримання позивачем постанов про відкриття виконавчих проваджень від 04.08.2009 р., 04.06.2010 р., 13.08.2010р., а також докази, що державний виконавець пересвідчився про отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження і про можливість здійснення ним дій, спрямованих на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.55 Закону №606-ХІV копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про арешт коштів боржника та оголошення заборони на відчуження, винесена відповідачем 15.09.2010 р., згідно супровідного листа, направлена боржнику та до банку лише 20.09.2010 р., що є порушенням ч.3 ст.55 Закону №606-ХІV.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, відповідачем не доведено виконання державним виконавцем зазначених вимог Закону України „Про виконавче провадження”, що призвело до порушення прав боржника, визначених  цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене вище, суд, дійшов висновку, що відповідач при прийнятті постанови про арешт коштів боржника та оголошення заборони на відчуження, діяв не у спосіб передбачений Законом України “Про виконавче провадження” та без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому постанова №б/н від 15.09.2010  підлягає скасуванню.

Зважаючи на наведені норми чинного законодавства України та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, яка б гарантувала захист прав суб'єкта у сфері публічно-правових відносин, в тому числі шляхом  визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 86,  159-163, 167 КАС України, суд, -      

                                                     ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградський комбінат по випуску продовольчих товарів»до Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції про визнання незаконною та скасування постанови задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову б/н  від 15.09.2010 року про арешт коштів боржника та оголошення заборони на відчуження, якою накладено арешт на кошти Відкритого акціонерного товариства «Кіровоградський комбінат по випуску продовольчих товарів», код ЄДРПОУ 05533112 на загальну суму 167026 грн. 58 коп., що містяться на р/р 26001302331716, 26006301332830, МФО 323301 в філії «Кіровоградське центральне відділення ПІБ»м. Кіровоград.

Присудити Відкритому акціонерному товариству «Кіровоградський комбінат по випуску продовольчих товарів»з Державного бюджету судові витрати в сумі 03 грн. 40 коп..

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження –з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в  10-денний  строк з дня її  проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

          Повний текст постанови виготовлено 29.10.2010р.

Суддя                                            підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду                                                                       Т.М. Кармазина


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація