справа № 2-а-28940/08
категорія 2.11.17
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Попової О. Г.,
при секретарі - Снігірьовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівська фабрика морозива" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бердичівська фабрика морозива" звернулось до адміністративного суду з вказаним позовом. Зазначає, що за результатами виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівська фабрика морозива" з питань достовірності сум ПДВ за травень, червень 2008 року державними податковими інспекторами був складений акт №2938/23-01/35006493 від 16.09.2008 року, в якому зафіксовано порушення Закону України "Про податок на додану вартість". На підставі вказаного акту видано податкове повідомлення-рішення №0001552301/0 від 29.09.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1875,00 грн., в т.ч. основний платіж - 1442,00 грн. та 433,00 грн. - штрафної санкції. Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням №0001552301/0 від 29.09.2008 року та просить визнати його нечинним та скасувати, так як Бердичівською ОДПІ при визначенні суми від’ємного значення ПДВ враховані результати виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 17.07.2007 року по 31.03.2008 року (акт від 21.07.2008р. № 2118/23-01/35006493) та виїзної позапланової перевірки з питань достовірності визначення від"ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2008 року (акт від 21.07.2008р. № 2120/23-01/35006493) якими податковим органом зменшувались суми ПДВ. Зазначає, що за результатами планової перевірки податковим органом виносилось податкове повідомлення-рішення в тому числі податкове повідомлення-рішення № 0001262301/0 про донарахування податку на додану вартість, яке оскаржувалось позивачем в судовому порядку, а тому сума, зазначена в акті перевірки, є неузгодженою і цією сумою н можна було керуватись при визначенні від"ємного значення ПДВ.
В судовому засіданні представники позивача пояснили, що за результатами оскарження в судовому порядку податкове повідомлення-рішення № 0001262301/0 постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.03.2009 року скасовано, а ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2010 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Таким чином, на думку представників позивача, відхилення суми від"ємного залишку, зазначеного в акті перевірки №2938/23-01/35006493 від 16.09.2008 року є неправильним.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суд встановив: 16.09.2008 року державними податковими інспекторами Бердичівської ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівська фабрика морозива" з питань достовірності сум ПДВ за травень, червень 2008 року, про що складений акт №2938/23-01/35006493 від 16.09.2008 року, в якому зафіксовано порушення вимог:
- пп.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: підприємством до складу податкового кредиту за травень 2008 року включено ПДВ в сумі 4400,00 грн. з вартості транспортно- експедиційних послуг отриманих від ТОВ "Укррос-Транс" згідно податкової накладної від 31.05.2008 року №2, без підтверджуючих первинних товарно-транспортних накладних;
- пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: підприємством зайво включено до податкового кредиту за травень 2005 року суму ПДВ з вартості послуг, отриманих від ВАТ "Яготинський маслозавод" по переробці обрата згідно податкових накладних: - від 15.05.2008 року №62 на загальну суму 7771,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 1295,25 грн.); - від 15.05.2008 року №63 на загальну суму 57235,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 9539,25грн.), в яких не зазначена кількість обрата на переробку для виготовлення сухого знежиреного молока;
- пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: підприємством зайво включено до податкового кредиту за травень 2005 року суму ПДВ 3286,00 грн. з вартості сум отриманої продукції підприємства - банкрута ЗАТ "Бердичів - Холод".
На підставі вказаного акту перевірки Бердичівською ОДПІ видано податкове повідомлення-рішення №0001552301/0 від 29.09.2008 року, яким підприємству визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1875,00 грн., в т.ч. основний платіж - 1442,00 грн. та 433,00 грн. - штрафної санкції.
Судом встановлено та не заперечується представниками позивача і відповідача, що визначення суми на яку, на думку податкового органу, відбулось заниження податку на додану вартість за червень 2008 року, відбулось з врахуванням результатів проведених попередніх перевірок, а саме: виїзної планової перевірки, викладеної в акті перевірки від 21.07.2008р. № 2118/23-01/35006493 та виїзної позапланової, викладеної в акті перевірки від 21.07.2008р. № 2120/23-01/35006493, під час яких податковим органом зменшувалась сума ПДВ платнику податку. Зведені дані наведені в таблиці на 12 сторінці акту перевірки №2938/23-01/35006493 від 16.09.2008 року, в якій зазначено, що до загальної суми податкового кредиту врахована сума податкового кредиту, визначена за результатами попередньої перевірки податковим органом. В таблиці зазначено, що позитивне значення різниці між сумою податкового зобов"язання та сумою податкового періоду поточного звітного періоду з врахуванням результатів позапланової перевірки згідно акта позапланової перевірки від 21.07.2008 року № 2120/23-01/35006493 складає 106858 грн., а за даними перевірки ця сума становить 125379 грн. відхилення становить 18521 грн. З урахуванням зазначеного відхилення в показниках декларації по ПДВ за червень 2008 року визначено в сумі 1442 грн.(118997 грн. -117555 грн.).
Встановлено, що на підставі виїзної планової перевірки, викладеної в акті перевірки від 21.07.2008р. № 2118/23-01/35006493, податковим органом виносилось податкове повідомлення-рішення в тому числі податкове повідомлення-рішення № 0001262301/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі у сумі 63 098 грн., а також штрафні санкції на суму 29 851 грн. (загалом – 92 949 грн.) та зменшено від’ємне значення ПДВ за березень 2008 року на суму 106 510 грн., яке оскаржувалось платником податку в судовому порядку.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.03.2009 року позов ТОВ "Бердичівська фабрика морозива" задоволено, а податкове повідомлення-рішення № 0001262301/0 скасовано.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2010 року апеляційну скаргу Бердичівської ОДПІ на постанову ЖОАС від 23.03.2009 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бердичівська фабрика морозива" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення залишено без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду - без змін.
Таким чином, з врахуванням рішення по адміністративній справі № 2а-18147/08 Житомирського окружного адміністративного суду, суд приходить до висновку, що податковим органом неправомірно розрахована сума відхилення від'ємного значення ПДВ в зв'язку з врахуванням посадовими особами Бердичівської ОДПІ результатів попередньої перевірки, висновки якої щодо визначення зобов'язання з податку на додану вартість були скасовані в судовому порядку.
Щодо включення до податкового кредиту 3286 грн. за господарськими операціями з ЗАТ "Бердичів - Холод".
В акті перевірки зазначено, що підприємством віднесено до податкового кредиту суму ПДВ 3286,19 грн. від суми реалізації продукції ЗАТ "Бердичів - Холод" згідно податкових накладних від 19.05.2008 року №23 - загальна сума 14717,12 грн. (сума податкового кредиту 2452,85 грн.) - стабілізатор, скотч та від 27.05.2008 року №25- загальна сума 5000,00 грн. (сума податкового кредиту 833,33грн.) - металобрухт. Податкові накладні підписано арбітражним керуючим ЗАТ "Бердичів - Холод" розпорядник Грицай С.О. ЗАТ "Бердичів - Холод"визнано банкрутом згідно постанови Господарського суду від 06.11.2007 року по справі 7/68 "б", а 01.08.2008 року затверджено ліквідаційний баланс.
В результаті автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, згідно декларацій за травень та червень 2008 року (відповідно реєстраційний №21595 від 20.06.2008 року та № 28750 від 21.07.2008 року), поданих ТзОВ"Бердичівська фабрика морозива" та ЗАТ "Бердичів - Холод" за перевіряємий період не включено суму ПДВ 32586,19 грн. від вищевказаної реалізації.
Товарність здійсненої операції під сумнів податковим органом не ставиться.
Відповідно до абз. 1 пп 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.7.2. і пп.7.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість" документом, що дає право на отримання податкового кредиту є податкова накладна, що надається продавцем товару (послуг).
Визнання банкрутом юридичної особи само по собі не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями первинні документи.
Відповідно до змісту ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені наслідки визнання підприємства банкрутом з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
В ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії, серед яких є реалізація майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів.
Крім того, відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що ліквідація передбачає припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Метою ліквідаційної процедури є задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
В ході проведення перевірки не проводилось дослідження походження продукції, що реалізовувалась, і не спростовано той факт, що вказана продукція реалізовувалась як майно підприємства в ході здійснення ліквідаційної процедури і за своїми ознаками є залишком ТМЦ, що обліковуються по складу підприємства та включені до ліквідаційної маси, за рахунок коштів від реалізації якої проводилось задоволення вимог кредиторів.
Така ж позиція викладена в листі ДПА України від 15.01.2010 року, відповідно до яких навіть під час процедури банкрутства підприємства поставка товарів (робіт, послуг) таким підприємством третім особам (покупцям) супроводжується виникненням податкових зобов'язань на загальних підставах і випискою податкових накладних покупця. Слід відзначити, що право позивача на податковий кредит підтверджується належним чином оформленими податковими накладними №23 від 19.05.2008 року, №25 від 27.05.2008 року, №3 від 11.03.2008 року.
Щодо включення до складу податкового кредиту суми 4400 грн. по господарським операціям з ТОВ Укррос-Транс".
В акті перевірки зазначено, що платник податку завищив суму податкового кредиту згідно податкової-накладної від 31.05.2008 року №2 з вартості транспортно-експедиційних послуг.
Відповідно до договору транспортного експедирування при перевезенні вантажів автомобільним транспортом №80430/R від 30.04.2008 року укладеного між ТзОВ "Бердичівська фабрика морозива" (замовник) та ТОВ «Укррос-Транс» (експедитор) замовник доручає, а експедитор зобов'язується за винагороду і за рахунок замовника здійснювати організацію перевезень вантажів замовника автомобільним транспортом та надавати інші транспортно - експедиційні послуги, пов'язані з перевезенням вантажів у внутрішньому сполученні. Надання послуг фіксується актами виконаних робіт (а.с.92-95).
Відповідно до акту виконаних робіт (послуг) №1д від 19 травня 2008 року експедитором (ТОВ «Укррос-Транс») виконані, а замовником (ТзОВ "Бердичівська фабрика морозива") прийняті транспортні послуги з перевезення. Транспортні послуги виконані в повному обсязі на суму 22000,00 грн., ПДВ - 4400,00 грн. Загальна сума становить 26400,00 грн. Акт виконаних робіт (послуг) №1д від 19 травня 2008 року підписаний сторонами договору (а.с.96). Товарність здійсненої операції під сумнів податковим органом не ставилась як під час перевірки, так і в судовому засіданні.
Приписами п.п.7.4.1 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з наступних подій: або дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно діючого законодавства послуги експедитора відмінні від послуг перевізника і відповідно такі послуги підтверджуються не товаро-транспортними накладними, а актами виконаних робіт, які є первинною документацією в розумінні ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Податковий кредит формувався на підставі податкових накладних, до оформлення яких у податкового органу зауважень не було.
Так, згідно ст.1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;
- транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;
- иекспедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.
Отже експедитором - ТОВ «Укррос-Транс» можуть надаватися тільки транспортно-експедиційні послуги, і саме при наданні цих послуг складаються акти виконаних робіт.
Крім того, неправомірним є посилання в акті перевірки на Наказ Мінтрансу України, Мінстату України від 29.12.1995 року №488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", так як вказаний наказ не зареєстровано в Міністерстві юстиції України.
Щодо включення до складу податкового кредиту сум по господарським операціям з ВАТ "Яготинський маслозавод".
Відповідно до договору № 81 від 30.04.2008 року на виробництво продукції із давальницької сировини, укладеного між ТзОВ "Бердичівська фабрика морозива" (замовник) та ВАТ «Яготинський маслозавод» (виконавець), замовник поручає, а виконавець зобов'язується виконати роботу по виробництву сухого знежиреного молока із давальницької сировини, яке поставляється замовником, і забезпечити зберігання готової продукції на складі до фактичного моменту передачі замовнику, а замовник зобов'язується оплатити послуги виконавця по виробництву продукції.
Послуги відповідно до договору були надані в повному обсязі, про що свідчать підписані сторонами вказаний вище договір і акти приймання-передачі наданих послуг (а.с.85-87, 90-91), податкові накладні. Товарність здійсненої операції під сумнів податковим органом не ставилась як під час перевірки, так і в судовому засіданні.
В акті перевірки зазначено, що підприємством зайво включено до податкового кредиту суму ПДВ згідно податкових накладних від 15.05.2008 року №62 на загальну суму 7771,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 1295,25 грн.); - від 15.05.2008 року №63 на загальну суму 57235,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 9539,25грн.), в яких не зазначена кількість обрата на переробку для виготовлення сухого знежиреного молока.
Підпунктом 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Оглянувши податкові накладні та інші долучені до матеріалів справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд зазначає, що вказані в акті перевірки недоліки в податкових накладних, як то не зазначення кількості обрата на переробку для виготовлення сухого знежиреного молока, не робить накладні недійсними та не свідчить про їх неналежність і недопустимість як доказу, який підтверджує факт здійснення господарської операції та сплату позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість. Кількість сировини на переробку для виготовлення сухого знежиреного молока зазначена у відповідних актах виконаних робіт. Зазначений недолік в податкових накладних не позбавляє позивача права на податковий кредит щодо зазначеної в цих податкових накладних сум податку.
Така ж позиція викладена в довідці про результати вивчення і узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 15.04.2010 року.
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов’язання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про неправомірність включення підприємством відповідних сум до складу податкового кредиту, в матеріалах справи не міститься та відповідачем не надано. Після скасування податкового повідомлення-рішення № 0001262301/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі у сумі 92 949 грн. податковим органом не проведено корегування сум, зазначених в актах перевірок та не відкоригована сума спірного податкового зобов'язання.
Однак, позивач просить визнати податкове повідомлення-рішення нечинним. Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача, суд виходить з того, що вимоги щодо визнання нечинним можуть стосуватись такого предмету спору як нормативно-правовий акт. В даному випадку предметом спору є правовий акт індивідуальної дії - податкове повідомлення-рішення, а тому суд, задовольняючи вимоги позивача, визнає оскаржуване рішення протиправним та скасовує його.
Відповідно до ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати на її користь.
На підставі викладеного, відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та керуючись ст.ст. 86, 94, 158-163, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати податкове - повідомлення - рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції від 29.09.208 року №0001552301/0 від 29.09.208 року.
Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Бердичівська фабрика морозива" судові витрати в сумі 3грн.40 коп. сплаченого судового збору з Державного бюджету України в особі Державного казначейства України в Житомирській області.
Апеляційна скарга подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: О.Г. Попова
Повний текст постанови виготовлено: 05 серпня 2010 р.