ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2010 рокуСправа № 2а-2652/10/0370
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сороки Ю.Ю.,
при секретарі судового засідання Похилі В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа–підприємець ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Нововолинської об”єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення №0001402303/911 від 14.09.2010 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 9090.00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 31.05.2010 року працівниками регіонального управління департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Волинській області проведено позапланову перевірку господарської одиниці магазину-складу, що розташований за адресою: місто Нововолинськ, вулиця Галана, 2-в.
За результатами перевірки складено акт від 31.05.2010р., згідно якого встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, встановлено відсутність накладної на сигарети вартістю 4545,00 грн..
Позивач пояснив, що облік товарів веде згідно книги обліку доходів і витрат, а дія Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність”, розповсюджується лише на юридичних осіб, їх філіали та представництва і не стосується фізичних осіб-підприємців.
Сигарети вартістю 4545,00грн. було відображено в книзі обліку доходів і витрат та згідно накладної розміщено на складі. Реалізації даного товару не відбувалось.
Відповідач проти позову заперечив посилаючись на те, що згідно п. 12 ст. 3 Закону №1776, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
В силу ст. 21 Закону №1776, до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушення підтверджено актом перевірки та відомістю про неоприбутковані товарно-матеріальні цінності.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб’єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що 31.05.2010 року працівниками регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Волинській області проведено позапланову перевірку господарської одиниці магазину-складу, що розташований за адресою: місто Нововолинськ, вулиця Галана, 2-в.
В акті перевірки від 31.05.2010 року (розділ ІV акта) регламентовано порушення п.12 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме не ведення порядку обліку товарів (тютюнових виробів) за місцем їх реалізації та зберігання на суму 4545, 00 грн., що на думку відповідача може підтверджуватися додатком №2 до акта перевірки (відомість).
За розглядом матеріалів перевірки, Нововолинською ОДПІ 14.09.2010 року прийнято рішення №0001402303/911 про застосування відносно позивача штрафних санкцій згідно ст.21 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” в розмірі 9090.00 грн.
Згідно п. 12 ст. 3 Закону №1776, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
В силу ст. 21 Закону №1776 до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Посилання відповідача на те, що факт порушення підтверджується актом перевірки та відомістю товарних запасів не заслуговує на увагу, оскільки згідно п. 5 Методичних рекомендацій, щодо оформлення матеріалів перевірок за дотримання суб”єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари(послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08.2008 року №534, визначення повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) під час перевірки відображаються у відомості за формою, наведеною у додатку 3 до рекомендацій.
Суд, дослідивши детально відомість до акта перевірки від 31.05.2010 року приходить до висновку, що цілком підставно вважати, що вона складена без зазначення усіх даних відповідно до встановленої форми, а тому інформація щодо кількості та вартості товарних запасів визначена з порушенням порядку заповнення відомості. У відомості заповнено лише графи 20, 21, 23, 24. Оскільки під час перевірки інспекторами не вивчались жодні бухгалтерські документи, на підставі яких можна підставно стверджувати про ведення з порушенням встановленого порядку обліку запасів (товарно-матеріальних цінностей) без документального оприбуткування, що вказує на неповне з’ясування цих обставин.
За таких обставин, відомість до акта від 31.05.2010 року не може розцінюватися як належний та беззаперечний доказ для прийняття законного та об’єктивного рішення.
Статтею 6 Закону N 265 передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Порядок ведення Книги обліку доходів та витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) (форма N 10) визначено у листі Державної податкової адміністрації України від 05.11.97 року N17-0117/10-8886 та у постанові Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року N 1269.
Пунктом 2 Порядку передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності забезпечують облік руху товарів; громадяни, які самостійно (безпосередньо) здійснюють підприємницьку діяльність у сфері торгівлі, графи 1, 2, 3, 4, 5 і 6 заповнюють за кожний день реалізації з виведенням підсумків по закінченні кожного дня, при цьому в графі 2 зазначається товар, який призначено для продажу в цей день; книга повинна знаходитись на місці здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг протягом всього робочого дня та пред'являтись для перевірки представникам податкової служби на першу їх вимогу.
В акті перевірки даний факт не знайшов відображення, будь-які записи про вимогу надати чи відмову від пред’явлення такої книги відсутні, в той час як розділом 4 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджених наказом ДПА України від 12.08. 2008 року №534, передбачено, що в описовій частині акту зазначається інформація про наявність останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, використаних контрольних стрічок РРО, касової книги та інших документів, наданих до перевірки.
Позивач надав суду витяг з книги обліку доходів і витрат згідно якого вбачається, що партія цигарок на суму 4545,00 грн. відображена в книзі обліку доходів і витрат та в подальшому розміщена на складі, що також підтверджено накладною.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року, суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Тобто, п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 06.07.1995 року, є відсильною нормою, і може застосовуватися лише при наявності інших правових норм, які передбачають такий порядок ведення обліку товарних запасів.
Дія Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» розповсюджується лише на юридичних осіб, їх філіали та представництва і не стосується фізичних осіб-підприємців.
З огляду на вищезазначене суд приходить до висновку, що позивач веде облік товарних запасів, як це його зобов’язує порядок ведення Книги обліку доходів та витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) (форма N 10) визначено у листі Державної податкової адміністрації України від 05.11.97 року N 17-0117/10-8886 та у постанові Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року N 1269.
За таких обставин санкції, передбачені ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не можуть бути застосовані до позивача.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч цьому, відповідачем не було надано жодного іншого доказу, який би спростував доводи позивача.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України « Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»,
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Нововолинської об’єднаної державної податкової інспекції №0001402303/911 від 14.09.2010р. про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в розмірі 9090.00 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 05 листопада 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ю. Ю. Сорока