ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2010 р. Справа № 2-а-3902/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: Державної податкової інспекції у Тульчинському районі
до: приватного підприємства "Єлев"
про: стягнення заборгованості з податку на додану вартість
ВСТАНОВИВ :
Державною податковою інспекцією у Тульчинському районі заявлено позов до приватного підприємства «Єлев» про стягнення податкового боргу.
Позов мотивовано тим, що станом на 21.09.2010 року за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 14 907,37, в тому числі з податку на додану вартість в сумі 14 739,07 грн. та по комунальному податку – 168,30 грн.
Оскільки, заборгованість в добровільному порядку не погашена державною податковою інспекцією у Тульчинському районі заявлено позов до Вінницького окружного адміністративного суду про стягнення коштів.
Ухвалою суду від 04.10.10 р. відкрито провадження у справі.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання 18.10.10 р. не з’явився, повноважного представника не направив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений ухвалою суду від 04.10.2010 року, яку отримав 12.10.10 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.10.10 р. Причини неявки суду невідомі.
02.11.10 р. відповідач в судове засідання не з’явився повторно, причини неявки суду не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином судовою повісткою, яку одержав 23.10.10 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 21.10.10 р.
Отже, судом вжито всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи з його участю та реалізації ним права судового захисту, своїх прав та інтересів. Таким чином, суд прийшов до висновку, що відповідач, який належним чином повідомлений, умисно ухилився від представництва в судовому засіданні своїх інтересів.
Частиною 6 ст. 128 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи те, що від представника позивача по справі надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності та необхідності заслухати свідка чи експерта у справі не має, суд, відповідно до вказаної частини 6 статті 128 КАС України, прийняв рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приватне підприємство «Єлев», згідно свідоцтва про державну реєстрацію №326032 серії А01 зареєстрована Тульчинською райдержадміністрацією від 12.02.2009 року та перебуває в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Перебуває на загальній системі оподаткування та є платником ПДВ.
Судом встановлено, що станом на 21.09.2010 року за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 14 907,37, в тому числі з податку на додану вартість в розмірі 14 739,07 грн. та по комунальному податку – 168,30 грн.
Заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі самостійно поданих платником декларацій з податку на додану вартість за №9002815163 від 20.07.10 р., №9002815038 від 20.07.10 р. на суму 14 570,00 грн. та повідомлення-рішення ДПІ у Тульчинському районі про нарахування штрафної санкції в розмірі 170 грн. за №0000191600 від 03.08.10 р.
Зобов’язання з податку на додану вартість, яке підлягає сплаті відповідачем підтверджуються також обліковою карткою платника податків (а.с.11-12) копією корінця першої податкової вимоги форми “Ю1” 1/73 від 22.07.10 р. (а.с.13); копією корінця другої податкової вимоги форми “Ю2” 2/91 від 25.08.10 р. (а.с.14).
Борг по комунальному податку у відповідача виник на підставі прийнятого податкового повідомлення-рішення №0000771503 від 04.08.10 р. яким підприємству нарахована штрафна санкція в сумі 170 грн., яка передплатою в розмірі 1,70 грн. частково погашена.
Задовольняючи позов суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” до загальнодержавних (обов’язкових платежів) належить податок на додану вартість. Сума даного податку в повному обсязі зараховується до державного бюджету.
Відповідно до пп. 4.1.1. п. 4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно п.5.1 ст.5 вказаного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Відповідно до п. 5.3.1. ст.5 Закону №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
За змістом п. 5.4.1. Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість сторонами узгоджена відповідно до вимог Закону.
В силу пп. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Пунктом 6.2 вказаної статті визначено, що податкові вимоги надсилаються:
а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;
б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлялись податкові вимоги: перша податкова вимога форми “Ю1” 1/73 від 22.07.10 р.; друга податкова вимога форми “Ю2” 2/91 від 25.08.10 р. які згідно копій повідомлень про вручення поштового відправлення 24.07.10 р. та 28.08.10 р. відповідач отримав, однак зазначені суми не були сплачені в установленому законом порядку.
Таким чином, станом на 21.09.2010 року відповідач має непогашений борг зі сплати податку на додану вартість в сумі 14 739,07 грн. та непогашену заборгованість по комунальному податку в сумі 168,30 грн. Даний податковий борг станом на день розгляду судом справи не погашений.
У відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначає, що активи платника податків (тобто - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання), можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Пунктом 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу” визначено, що державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
В силу ч.1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зі змісту ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Взявши до уваги, що відповідач має податкову заборгованість перед бюджетом, яку не погасив, що підтверджується матеріалами справи, а також враховуючи, що викладені у заяві факти стверджуються відповідними доказами, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, а отже підлягають задоволенню в заявленому обсязі.
Оскільки, позивачем в даній справі є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства "Єлев" (смт. Шпиків, Тульчинський район, Вінницька область) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 14739,07 грн., (чотирнадцять тисяч сімсот тридцять дев'ять гривень 07 коп.) заборгованість по комунальному податку в сумі 168,30 грн. (сто шістдесят вісім гривень 30 коп.).
Копію даної постанови направити сторонам по справі.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
За положеннями ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя./підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна.
Суддя:
Секретар:
02.11.2010