ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2010 р. Справа № 2-а-3516/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Благуна Б.М.
відповідача : Долиняного С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрус лтд"
до: державної податкової інспекції у м. Вінниці
про: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) «Вітрус лтд» з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання дій, а саме відмови у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року такими, що не відповідають чинному законодавству і суперечать нормам прийняття податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку та зобов’язати ДПІ у м. визнати декларацію з податку на додану вартість наданою в строк та прийняти її до розгляду.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправні дії позивача, оскільки вони суперечать вимогам податкового законодавства та тягнуть за собою порушення строків подання податкової звітності.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги обгрунтовував обставинами, що викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях, які долучені до матеріалів справи, просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував пояснивши, що в прийнятті декларації з податку на додану вартість позивачу було відмовлено з підстав відсутності договору ДПА України та ненадання пролонгованих сертифікатів посилених ключів підпису керівника та печатки підприємства. В задоволенні позову просив відмовити.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Позивач є окремим та самостійним суб’єктом господарювання, зареєстрований у встановленому законодавством порядку. Окрім цього, останній є платником податків та зборів, в тому числі податку на додану вартість та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Вінниці.
Згідно матеріалів справи вбачається, що 19.08.2010 року позивачем до ДПІ у м. Вінниці подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року засобами телекомунікаційного зв’язку з накладенням електронного цифрового підпису – до ЦОЕЗ.
Цього ж дня, позивачем було отримано Квитанцію №2, у якій зазначено, що податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року доставлено до районного рівня Державної податкової адміністрації України 19 серпня 2010 року, але документ не прийнято, оскільки виявлено наступну помилку: «можливо відсутній договір з ДПАУ».
Разом з тим 19.08.10 р. зазначена декларація (з додатками) була відправлена на адресу податкової поштою, цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення відправлення, яка 20.08.2010р., отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Втім, податкова декларація з податку на додану вартість позивача інспекцією прийнята не була.
Не погоджуючись з такими діями податкового органу позивач оскаржив їх до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 статті 10 Закону України "Про держану податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. № 509-XII однією з функцій державних податкових інспекцій є контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Відповідно до пп. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-III (далі - Закон № 2181), прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
В свою чергу, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним усупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Дана норма містить виключний перелік підстав для невизнання податкової декларації, зокрема:
- якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів;
- її не підписано відповідними посадовими особами;
- не скріплено печаткою платника податків.
Таким чином, підстави, повноваження та спосіб дій відповідача стосовно прийняття і визнання податкових декларацій регулюються Законом № 2181.
Натомість названим законом не передбачено повноважень податкового органу не приймати від платника податків податкової звітності (декларації з ПДВ).
Відповідно до підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закон №2181, податкова звітність може бути надана за добровільним рішенням платника податків податковому органу в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Відповідно до пункту 5 розділу III «Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку», затвердженої наказом ДПА України від 10 квітня 2008 року №233 (далі Інструкція), платник податків, для того щоб мати можливість подавати податкові документи в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку:
- отримує посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи (п.п. 5.1 пункту 5 розділу III Інструкції);
- отримує в органі ДПІ за місцем реєстрації або на WEB - сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток №1 до інструкції), а також спеціалізоване програмне забезпечення (п.п. 5.2 пункту 5 розділу III Інструкції);
- ознайомившись з договором, заповнює його реквізити, підписує та скріплює печаткою два примірника договору, які, разом з посиленими сертифікатами відкритих ключів, передає до органу ДПС за місцем реєстрації (п.п. 5.3, 5.4 пункту 5 розділу III інструкції);
- після підписання договору органом ДПС за місцем реєстрації, отримує один мірник договору, про що ставить підпис у журналі обліку договорів про визнання електронних документів (п.п. 5.5 пункту 5 розділу III Інструкції).
В свою чергу орган ДПС, відповідно до п.п. 6.5. пункту 6 розділу III Інструкції, після підписання договору вносить відповідний запис до журналу обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків та видає платнику податків один примірник договору.
З метою запровадження централізованої системи приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків отриманих та виданих податкових накладних із урахуванням різних способів надходження документів до органів державної податкової служби України, у тому числі в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку Державною податковою адміністрацією України прийнято Наказ від 31 грудня 2008 року №827 «Про затвердження Методичних рекомендації щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України» (далі Методичні рекомендації).
На виконання вимог вищезазначених нормативних актів, 16 квітня 2010 року позивачем отримані посилені сертифікати ключів керівника Товариства та печатки, які чинні з 06.05.2010р. до 06.05.2011р.
Крім того, 15 травня 2010 року позивачем отриманий один примірник підписаного відповідачем договору про визнання електронних документів, який зареєстрований в журналі обліку договорів про визнання електронних документів з платниками податків ДПІ у м. Вінниці під номером 1164.
Судом з п. 1 розділу 1 Договору №1164 вбачається, що його предметом є визнання податкових документів "податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних документів), поданих позивачем в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.
Згідно п. 3 розділу 6, договір діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів. Тобто на момент подання декларацій вказаний договір був чинним.
Крім того, згідно названого договору, платник податків зобов'язаний надсилати до органу ДПС податкові документи в електронному вигляді у форматі затвердженому ДПА України; для накладання ЕЦП на податкові документи в електронному вигляді при їх передачі до органу ДПС використовувати особистий ключ, відповідно якому посилений сертифікат відкритого ключа надано Платником податків до органу ДПС разом із цим Договором.
Водночас, орган ДПС зобов’язаний забезпечити приймання податкових документів в електронному вигляді Платника податків у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп'ютерну обробку та відправлення квитанцій на електронну адресу платника податків.
Відповідно до підпункту 4.13.7 пункту 4.13. Методичних рекомендацій, у разі подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку безпосередньо до Центру обробки електронних звітів останній, між іншим, перевіряє відповідність формату (стандарту) електронного звіту, перевіряє заповнення обов’язкових реквізитів електронного звіту, формує другу квитанцію, завіряє її своїм електронним цифровим підписом та направляє її платнику податків. У підпункті 4.13.8 Методичних рекомендацій вказано, що факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією, у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про платника податків, дата та час приймання звіту, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме квитанції з ДПА №2, що не заперечується відповідачем, податкові декларації були направлені на електронну адресу податкового органу, прийняті останнім на свою електронну адресу та розпаковані 19.08.10 р.
Окрім того, в силу п.п.4.13.8 Методичних рекомендацій факт прийняття звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується цією ж другою квитанцією у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату електронного документа, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про платника податків, дата та час приймання звіту, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт та дані про відправника квитанції.
Таким чином, податковий орган, надсилаючи Квитанцію №2, фактично підтверджує факт її прийняття 19.08.10 р. та наявність у ній всіх необхідних реквізитів.
Враховуючи вищенаведені норми законодавства та обставини справи суд приходить до висновку про відсутність підстав у Відповідача для неприйняття податкової декларації товариства.
Твердження податкового органу про відсутність договору з ДПАУ та відсутність пролонгованих сертифікатів посилених ключів підпису керівника та печатки підприємства, як на підставу у відмові в прийнятті податкової звітності взагалі є надуманими та об’єктивно не підтвердженими жодним доказом.
Суд звертає увагу на те, що суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Разом з тим, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. А в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні встановлено, що оскаржувані дії відповідача пов’язані з не неприйняттям поданих позивачем електронною поштою податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2010 року не відповідають критеріям щодо правомірності в контексті статті 2 КАС України, оскільки вчинені не на підставі вимог та не у спосіб передбачений законодавством, необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, упереджено та з порушенням встановленого строку.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, відповідають матеріалам справи, у зв’язку з чим підлягають задоволенню. При цьому права позивача потребують судового захисту шляхом зобов"язання державної податкової інспекції у м.Вінниці прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрус лтд" за липень 2010 року.
Понесені позивачем витрати по сплату судового збору за подання позову згідно зі ст. 94 КАС України підлягають присудженню з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у м.Вінниці щодо відмови у прийняті податкової декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрус лтд" за липень 2010 року.
Зобов"язати державну податкову інспекцію у м.Вінниці прийняти податкову декларацію з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрус лтд" за липень 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вітрус лтд" судовий збір у розмірі 3,40грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови сторони можуть отримати: 27.09.10 після 14:00 год.
Суддя./підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна:
Суддя:
Секретар:
22.09.2010