ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2010 р. Справа № 2-а-3389/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Марцинковського Л.В.
відповідача : Долиняного С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали об'єднаної справи
за позовом: товариств з обмеженою відповідальністю "МС 10", "МС 40", "МС 45", "МС 36", "МС 56", "МС 29", "МС 67"
до: державної податкової інспекції у м. Вінниці
про: визнання дій протиправними
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулись товариства з обмеженою відповідальністю "МС 10", "МС 40", "МС 45", "МС 36", "МС 56", "МС 29", "МС 67" (далі – позивачі) з адміністративними позовами до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі – відповідач) про визнання протиправними дій, що полягають у невизнанні податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2010 року як податкової звітності.
Ухвалами суду від 30.08.2010 року провадження було відкрито у справах №2-а-3389/10/0270, №2-а-3419/10/0270, №2-а-3396/10/0270, №2-а-3403/10/0270, №2-а-3407/10/0270, № 2-а-3415/10/0270, №2-а-3411/10/0270.
Враховуючи, що відповідач у даних позовах є один і той самий, позовні вимоги та предмет доказування є однорідними (випливають з одних і тих же правовідносин), з метою пришвидшення їх розгляду протягом розумного строку та економії процесуальних засобів, суд дійшов висновку про доцільність об’єднання зазначених справ в одне провадження.
Об"єднаній справі присвоєно спільний номер –№2-а-3389/10/0270.
Позовні вимоги мотивовані неправомірністю дій податкового органу щодо невизнання як податкової звітності податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2010 року. На думку позивачів, вказані дії відповідача суперечать вимогам податкового законодавства та галузевим наказам Державної податкової адміністрації України, а відтак є протиправними.
В судовому засіданні представник позивачів підтримав заявлені товариствами вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позовів, вказуючи на їх безпідставність з огляду на порушення позивачами вимог наказу ДПА №827 від 31.12.2008 року, яким затверджено Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України. На думку представника відповідача подані декларації мали суттєві недоліки, які перешкоджали податковому органу визнати їх як податкову звітність, а саме декларації не підписані посадовими особами та містять відміток про наявність відповідних додатків.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивачі є окремими та самостійними суб’єктами господарювання, зареєстровані у встановленому законодавством порядку. Окрім цього, останні є платниками податків та зборів, в тому числі податку на додану вартість та перебувають на податковому обліку в ДПІ у м. Вінниці.
20.05.2010 року позивачами до ДПІ у м. Вінниці подано податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року. Зазначений факт підтверджується відповідними доказами, зокрема деклараціями за квітень місяць 2010 року, що не заперечується і представником відповідача.
Запитами від 25.05.2010р. відповідач повідомив позивачів про проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки поданих декларацій та запропонував до 04.06.2010р. подати керівникам товариств завірені копії документів в підтвердження викладених у податкових деклараціях з податку на додану вартість відомостей.
Не дочекавшись отримання витребуваних документів, 01.06.2010 року ДПІ у м. Вінниці направила позивачам листи про невизнання поданих декларацій з податку на додану вартість як податкової звітності. Дане рішення мотивоване порушенням позивачами вимог наказу ДПА №827 від 31.12.2008 року та затвердженими ним Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України.
Згідно листів зазначено, що в поданих деклараціях відсутній код та найменування органу ДПС, до якого подається звітність, не підписані відповідальними посадовими особами, не містять відміток про наявність відповідних додатків, та за результатами їх розгляду податковий орган припускає ймовірність участі підприємств в міжрегіональних схемах мінімізації податкових зобов’язань.
Не погоджуючись з такими діями податкового органу позивачі оскаржили їх до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 3 статті 10 Закону України "Про держану податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. № 509-XII однією з функцій державних податкових інспекцій є контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Згідно із п.п. 3, 4 статті 11 цього ж Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: одержувати у платників податків (посадових осіб платників податків) пояснення з питань, що виникають під час перевірок та стосуються реалізації повноважень органів державної податкової служби, встановлених цим та іншими законами України; перевіряти під час проведення перевірок у фізичних осіб документи, що посвідчують особу; запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів (обов’язкових платежів) такими платниками податків. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (посадова особа платника податків).
Відповідно до пп. 4.1.2. п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181-III (далі - Закон № 2181), прийняття податкової декларації є обов’язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від’ємного значення об’єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов’язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним усупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Відповідно до п. 4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30.05.1997 року, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов’язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:
- надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;
- оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Відповідно до п. 4.8. Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп’ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року (далі - Методичні рекомендації), за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер, що проставляються на полях, визначених затвердженими формами податкової звітності, як основного документа, так і додатка до нього.
А згідно з п 4.5. Методичних рекомендацій, якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:
1) у ній не зазначено обов’язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;
2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);
3) не скріплено печаткою платника податків;
4) відсутні обов’язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;
5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);
6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;
7) подана ксерокопія звітних документів;
8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.
У таких випадках працівники структурного підрозділу органу ДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону №2181.
Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання".
Структурним підрозділом органу ДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання органом ДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181).
Як вбачається з матеріалів справи, податкові декларації позивачів були прийняті податковим органом 20.05.2010 року, про що свідчить відповідний штамп на податкових деклараціях.
Вказані у листах ДПІ у м. Вінниці недоліки декларацій не відображені в них шляхом проставлення штампу про отримання та попередження про можливість невизнання.
Відповідачем не використано можливість зобов’язання позивачів подати нові декларації з виправленими недоліками.
Крім того, відповідачем порушено передбачений триденний термін надіслання позивачам повідомлення про невизнання податкових декларацій як податкової звітності, що передбачено наказом ДПА України № 827.
До такого висновку суд прийшов при оцінці доказів, а саме листів податкового органу від 01.06.2010 року, які направлені на адреси позивачів.
Висновок відповідача про відсутність коду та найменування органу державної податкової служби не відповідає дійсності, оскільки у всіх поданих деклараціях зазначено, що їх подано до державної податкової інспекції в м. Вінниці 20.05.2010 року із зазначенням відповідно вхідного номеру.
В розумінні п. 4.4. Методичних рекомендацій, обов’язковим реквізитом при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях є назва органу державної податкової служби. Тому відсутність коду не є підставою для невизнання декларації.
Висновок відповідача про відсутність підпису відповідальної особи спростовується як податковими деклараціями, так і копіями реєстраційних заяв платників податків на додану вартість, відповідно до п. 5 яких у графі "Відомості про відповідальних осіб платника" керівником та головним бухгалтером юридичних осіб, які є позивачами у даній справі, зазначено Килимчука Олександра Володимировича, який підписав декларації, будучи керівником та головним бухгалтером вказаних юридичних осіб одночасно. Також Килимчук О.В. зазначений як керівник у Протоколах загальних зборів учасників товариств, а також відповідно до довідок з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Висновок відповідача про те, що податкові декларації не містять відміток про наявність відповідних додатків суперечить дійсності, оскільки в поданих деклараціях у відповідних розділах "До декларації додаються:" здійснені відповідні відмітки, що позначені символом "Х". Також у відповідній графі декларації "Додатки до рядків цієї декларації" позивачами заповнені відповідні клітинки. Так, разом з деклараціями були подані, зокрема додатки щодо розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, розрахунки суми бюджетного відшкодування, довідки щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів. Таким чином позивачі абсолютно вірно зазначили додатки до декларацій що дійсно були подані до податкового органу.
Твердження податкового органу про можливу участь товариств у міжрегіональних схемах мінімізації податкових зобов’язань взагалі є надуманими та об’єктивно не підтвердженими жодним доказом.
Суд звертає увагу на те, що суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Разом з тим, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", посадові особи органів державної податкової служби зобов’язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. А в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні встановлено, що оскаржувані дії відповідача пов’язані з не визнанням поданих позивачами податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2010 року податковою звітністю не відповідають критеріям щодо правомірності в контексті статті 2 КАС України, оскільки вчинені не на підставі вимог та не у спосіб передбачений законодавством, необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, упереджено та з порушенням встановленого строку.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що вимоги позивачів обґрунтовані, відповідають матеріалам справи, у зв’язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо невизнання як податкової звітності податкових декларацій з податку на додану вартість за квітень 2010 року товариств з обмеженою відповідальністю "МС 10", "МС 40", "МС 45", "МС 36", "МС 56", "МС 29", "МС 67".
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 27.09.10
Копію постанови в повному обсязі сторони можуть отримати 27.09.2010 року після 14:00 год.
Суддя. /підпис/. Дмитришена Руслана Миколаївна
Копія вірна:
Суддя:
Секретар:
21.09.2010