ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 вересня 2010 р. Справа № 2-а-3513/10/0270 м. Вінниця
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,
при секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
за участю представників сторін:
позивача : Гурича О.О. - представника на підставі довіреності;
відповідача : Довженка О.Д. - представника на підставі довіреності;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
до: Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області
про: визнання дій старшого державного виконавця Довженко О.П. незаконними та скасування постанов
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла з Тульчинського районного суду Вінницької області адміністративна справа за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі – ГУПФ України у Вінницькій області) до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області (далі – Підрозділ примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Вінницькій області) про визнання дій старшого державного виконавця Довженко О.П. незаконними та скасування постанов.
Позовні вимоги мотивовано наступним.
16.10.2008 року на адресу ГУПФ України у Вінницькій області надійшли постанови Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Вінницькій області про накладення штрафів у розмірі 340,00 грн. за невиконання в строк постанов Тульчинського районного суду Вінницької області від 05.03.2007 року та від 16.03.2007 року, у адміністративних справах №2-а-480/07, №2-а-217/07, №2-а-216/07, №2-а-218/07, про перерахунок пенсії ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
Тульчинський районний суд Вінницької області розглядаючи адміністративні справи за позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Вінницького обласного військового комісаріату (далі - Вінницький ОВК) виніс постанови, відповідно до яких зобов`язав Вінницький ОВК провести відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перерахунок пенсії з урахуванням вимог указу Президента України №173 від 22.02.2002 року "Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", указу Президента України №389 від 05.05.2003 року "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу" та указу Президента України №847 від 14.07.1999 року "Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України". Також суд зобов`язав Вінницький ОВК перерахувати та виплатити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 нараховану суму пенсії, з урахуванням перерахунку за минулий час.
Згодом, ухвалами Тульчинського районного суду Вінницької області від 11.06.2008 року було замінено сторону виконавчого провадження з Вінницького ОВК на ГУПФ України у Вінницькій області.
В подальшому на адресу ГУПФ України у Вінницькій області надійшли постанови Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Вінницькій області про заміну сторін виконавчого провадження від 11.07.2008 року та вимоги державного виконавця від тієї ж дати за №№ 09/226, 09/429, 09/431, 09/430, про виконання виконавчих листів по справах №№ 2-а-480/07, 2-а-217/07, 2-а-216/07, 2-а-218/07 за позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 виданих 26.03.2007 року Тульчинським районним судом Вінницької області. На зазначені вимоги, позивач надав відповіді, про те, що постанови та ухвали згаданого суду на адресу ГУПФ України у Вінницькій області не надходили, тому позивач немає можливості виконати рішення у справах за позовами згаданих осіб. Враховуючи зазначене, ГУПФ України у Вінницькій області звернулось до Тульчинського районного суду Вінницької області із заявами про видачу копій постанов та ухвал у справах №№ 2-а-480/07, 2-а-217/07, 2-а-216/07, 2-а-218/07, які 10.09.2008 року надійшли на адресу позивача.
16.09.2008 року ГУПФ України у Вінницькій області звернулось з апеляційними скаргами до Київського апеляційного адміністративного суду на постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 05.03.2007 року та від 16.03.2007 року, у справах №№ 2-а-480/07, 2-а-217/07, 2-а-216/07, 2-а-218/07, за позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Вінницького ОВК про перерахунок пенсії.
Проте, не дивлячись на те, що подання апеляційної скарги зупиняє примусове виконання рішення суду, 16.10.2008 року на адресу позивача надійшли постанови державного виконавця про накладення штрафів на ГУПФ України у Вінницькій області у розмірі 340,00 грн. за невиконання в строк без поважних причин рішень суду.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ГУПФ України у Вінницькій області вказує на те, що відповідно до ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року за №606-ХІV, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника.
В той же час, у ГУПФ України у Вінницькій області була поважна причина не виконувати у строк рішення Тульчинського районного суду Вінницької області, оскільки останнє звернулось з апеляційними скаргами до Київського апеляційного адміністративного суду та очікувало результатів вирішення справ.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на викладені в позовних заявах обставини, просив суд їх задовольнити, та скасувати постанови від 15.10.2008 року про накладення штрафів у розмірі 340 грн. у справах №№ 2-а-480/07, 2-а-217/07, 2-а-216/07, 2-а-218/07.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовні заяви, поряд з іншим зазначивши, що оскаржувані постанови про накладення штрафів є законними, оскільки державний виконавець при їх винесенні діяв виключно в межах своїх повноважень, на підставі та відповідно до закону.
Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
11.04.2007 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Вінницькій області - Довженко О.В. були винесені постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчих листів по справах №№2-а-218/07, 2-а-217/07, 2-а-216/07, виданих 26.03.2007 року Тульчинським районним судом Вінницької області. Подібно, 04.05.2007 року була винесена аналогічна постанова про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа у справі №2-а-480/07, виданого 18.04.2007 року наведеним вище судом. Вищезазначеними постановами боржнику надавався строк для добровільного виконання виконавчих документів №№ 2а-218, 2а-217, 2а-216 до 11.04.2007 року та виконавчого документу № 2а-480 до 11.05.2007 року, відповідно.
За правилами ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом.
Судом встановлено, що ухвалами Тульчинського районного суду Вінницької області від 11.06.2008 року, які набули чинності 17.06.2008 року, замінено сторін виконавчого провадження по виконанню виконавчих листів №№ 2а-218, 2а-217, 2а-216, 2а-480 з Вінницького ОВК на ГУПФ України у Вінницькій області.
Відповідно до положень ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, в якій вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Встановлення повторного строку для добровільного виконання рішення суду правонаступником діючим законодавством не передбачено.
Як встановлено у судовому засіданні, на виконання ухвал Тульчинського районного суду Вінницької області від 11.06.2008 року, державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Вінницькій області - Довженко О.Д. 11.07.2008 року були винесені постанови про заміну сторін виконавчого провадження з Вінницького ОВК на ГУПФ України у Вінницькій області. Копії даних постанов разом з вимогами державного виконавця виконати рішення суду в термін до 21.07.2008 року були надіслані на адресу ГУПФ України у Вінницькій області.
21.07.2008 року у відповідь на вимоги державного виконавця до Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Вінницькій області надійшов лист позивача з клопотанням відкласти проведення виконавчих дій до моменту надходження на адресу ГУПФ України у Вінницькій області постанов Тульчинського районного суду Вінницької області, а також ухвал цього ж суду про заміну сторін виконавчого провадження.
Разом з тим, судом встановлено, що станом на 15.10.2008 року рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 05.03.2007 року та від 16.03.2007 року, у справах №№ 2-а-480/07, 2-а-217/07, 2-а-216/07, 2-а-218/07 за позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 залишились невиконаними. А тому, 15.10.2008 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Вінницькій області, у відповідності до вимог ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанови про накладення на боржника - ГУПФ України у Вінницькій області штрафів в сумі 340,00 грн. та встановлено новий строк для виконання рішень суду до 22.10.2008 року.
Так, відповідно до ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк для виконання.
Втім, 22.10.2008 року рішення (постанови) Тульчинського районного суду Вінницької області у встановлений державним виконавцем строк повторно не були виконанні боржником без поважних причин, у зв`язку з чим, 23.10.2008 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Вінницькій області - Довженко О.Д., згідно вимог ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження", за повторне невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк, було винесено постанови про накладення на боржника - ГУПФ України у Вінницькій області штрафів у розмірі 680,00 грн.
Проаналізувавши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Статтею другою вказаного Закону встановлено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Згідно частини 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 6 вказаного закону визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження", після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
Згідно ч. 2 ст. 24 вказаного Закону, державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Частиною другою ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 05.03.2007 року та від 16.03.2007 року, постановлені у адміністративних справах за позовами ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до Вінницького обласного військового комісаріату про перерахунок пенсії та ухвали цього ж суду від 11.06.2008 року, про заміну сторін виконавчого провадження на момент винесення державним виконавцем постанов від 11.07.2008 року про заміну сторін виконавчого провадження та на момент пред'явлення державним виконавцем вимог набрали законної сили.
Посилання представника позивача на те, що подання ГУПФ України у Вінницькій області до Київського апеляційного адміністративного суду апеляційних скарг на постанови Тульчинського районного суду Вінницької області від 05.03.2007 року та від 16.03.2007 року, є поважною причинною невиконання рішень суду, оскільки в даному випадку державний виконавець повинен був зупинити примусове виконання судових рішень, суд вважає хибним та таким, що не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи.
Суд дійшов такого висновку з огляду на наступне. Відповідно до положень ст.254 КАС України судове рішення набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Однак, подання апеляційної скарги не є підставою для зупинення виконавчого провадження, оскільки обставини, що зумовлюють обов`язкове зупинення виконавчого провадження, а також надають право державному виконавцю зупинити виконавче провадження, визначені Законом України "Про виконавче провадження".
Так, згідно положень ст.ст. 34, 35, 36 цього Закону подання апеляційної скарги не є підставою для зупинення або завершення виконавчого провадження. Більш того, подання апеляційної скарги також не є поважною причиною невиконання судового рішення, оскільки поважними причинами є визначені цивільним законодавством факти: стихійне лихо, пожежа тощо. Беручи до уваги, те що вищенаведених обставин не існувало, то державним виконавцем правомірно здійснювались заходи щодо примусового виконання рішень Тульчинського районного суду Вінницької області, зокрема ті, що передбачені ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження.
Відповідно ж до ч. 2 ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
До того ж, судом з'ясовано та не заперечувалось представниками сторін, що позивач все ж таки виконав судові рішення винесені Тульчинським районним судом Вінницької області, у повному обсязі, після завершення процедури апеляційного оскарження, про що повідомляв державного виконавця у своїх листах.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії відповідачем дотримані, а постанови державного виконавця про накладення на боржника (позивача за цим позовом) штрафів винесені на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до ст.ст.71, 86 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 20.09.10
Суддя Чернюк Алла Юріївна