Справа № 201/7521/21

Провадження № 3/201/3980/2021

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2021 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області ДПП НП України, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутого за ч. 3 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Інспектором патрульної поліції складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 , відповідно до якого останній 12 липня 2021 року о 16 годині 40 хвилин, керуючи автомобілем «VolvoV40», д/н НОМЕР_1 , рухався в районі буд. № 45 по Запорізькому шосе в м. Дніпрі, з явними ознаками наркотичного сп`яніння (тремтіння рук, зіниці очей, які не реагують на світло) після чого, будучи зупиненим співробітником поліції, ухилився від проходження освідчення на стан наркотичного сп`яніння у відповідності до встановленого порядку, шляхом відмови від його проходження на вимогу останнього у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду адміністративної справи, однак до суду не з`явився, про причини своєї неявки не повідомив.

Ознайомившись з матеріалами справи, вважаю, що дана адміністративна справа підлягає закриттю за відсутністю складу правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по наступним підставам.

Відповідно до норми статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп`яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарський препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Вказані положення Кодексу повністю кореспондуються з положеннями п. 2.5. Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В той же час, як зазначено у п. 6 Розділу ІX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відомості щодо наявності таких свідків вносяться у сам протокол про адміністративне правопорушення, а їх покази повинні бути зафіксовані у відповідних письмових поясненнях, з метою подальшого використання у відповідності до ст. 251 КУпАП, як докази в адміністративній справі.

Зазначене повністю зіставляється з положеннями п. 1 Розділу ІІ зазначеної Інструкції, у відповідності з якими, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності;  акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу у разі здійснення його затримання; акт огляду на стан сп`яніння у разі проведення огляду на стан сп`яніння; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

З досліджених матеріалів справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП встановлено, що долучені письмові пояснення свідків відмови правопорушника від проходження огляду на стан сп`яніння не відповідають критерію належності доказів, зокрема в ст. 272 КУпАП вказується, що свідок зобов`язаний дати правдиві пояснення щодо обставин, які їй відомі та підлягають установленню по даній справі, тобто в даному випадку на інспекторів патрульної поліції покладається обов`язок документування відомостей про адміністративне правопорушення шляхом належного процесуального закріплення пояснень свідків щодо обставин справи, зокрема з-приводу часу, місця, способу та інших відомостей вчинення адміністративного правопорушення. Однак, в даному випадку суд не може визнати належним закріплення пояснень свідків уповноваженою посадовою особою патрульної поліції, оскільки в них відсутні відомості щодо суті правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, зокрема відносно того, з якими саме ознаками сп`яніння перебувала особа, яка притягається до адміністративної відповідальності. З таких пояснень свідків неможливо встановити чи були підстави вважати, що водій ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння, при цьому через відсутність даних відомостей, їх також неможливо зіставити з тими ознаками сп`яніння, що зазначені в змісті протоколу про адміністративне правопорушення, та таким чином перевірити обґрунтованість вимог співробітників патрульної поліції для проходження правопорушником відповідного огляду на стан сп`яніння.

Крім того, в поясненнях свідків відсутня інформація з-приводу конкретного способу вчинення протиправного діяння, який ставиться у провину ОСОБА_1 складеним відносно нього протоколом, а саме не вказано від якого саме огляду відмовляється водій, на місці зупинки, чи від освідчення в закладі охорони здоров`я. Дані пояснення містять лише загальні відомості з приводу відмови водія від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, тобто встановити конкретні дії особи щодо ухилення від огляду є неможливим, в той час коли відповідно до порядку встановленого Законом, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності повинно бути запропоновано пройти огляд спочатку на місці за допомогою спеціального технічного засобу, потім в закладі охорони здоров`я, і якщо така особа відмовляється від відповідного освідчення, то щодо неї повинен бути складений протокол про адміністративне правопорушення за ухилення від огляду на стан сп`яніння.

Наведені факти свідчать про неналежність означених доказів, які не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню в рамках даної справи, зокрема стосовно часу, місця, способу та інших обставин вчинення правопорушником протиправного діяння, що ставиться йому у провину складеним відносно нього протоколом.

Таким чином викликають певних сумнівів дії уповноваженої посадової особи під час складання відповідного протоколу, які могли нести формальний характер з метою притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. В світі таких недоліків зібрані в рамках даної справи докази не можуть належно свідчити про винуватість водія ОСОБА_1 за відмову від проходження освідчення на стан сп`яніння.

Крім того, в матеріалах даної адміністративної справи немає відповідних доказів відсторонення водія ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, тобто існують обґрунтовані підозри, що навіть попри наявність складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП, останній міг продовжити свій рух. Дані обставини не залишають у суду сумнівів в упередженості дій співробітників поліції, якими не було виконано вимог ст. 266 КУпАП, чим порушено порядок огляду водіїв на стан сп`яніння встановлений Законом, оскільки, всупереч тому, що спочатку у водія було встановлено наявність ознак сп`яніння, його все-одно не було відсторонено від керування всупереч складеному відносно нього протоколу.

Слід також враховувати, що в даних умовах є незрозумілим з яких саме підстав був зупинений водій ОСОБА_1 , в рапорті патрульного поліції не вказана жодна з причин, що зазначені в ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», якими передбачено вичерпний перелік підстав зупинки транспортного засобу, а тому з огляду на вказане у суду не залишається сумнівів в суб`єктивності дій патрульних поліції, які використовуючи нікчемний привід, завуалювавши його під законний привід, зупинили водія ОСОБА_1 і пропонували йому пройти огляд на стан сп`яніння, що в своїй сукупності підтверджує безпідставність дій поліцейськими.

Посадовою особою поліції дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП кваліфікуються як порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, матеріалами адміністративної справи повторність правопорушення в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не підтверджується, оскільки відсутні будь-які належні та допустимі докази того, ОСОБА_1 піддавався двічі протягом року адміністративному стягненню передбаченому ст. 130 КУпАП. Відповідно до вимог п. 3 Розділу І зазначеної Інструкції, повторність правопорушення визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили. Відсутність таких постанов про накладання адміністративних стягнень, не дозволяє в свою чергу встановити в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи, що провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється судом в рамках пред`явленого обвинувачення, в даному випадку в межах фактичних обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а вихід за вказані межі є недопустимим, суд приходить до висновку, що зібрані по даній справі докази не підтверджують існування обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Оскільки суд повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом, вважаю, що за цим стандартом доказування не було доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину інспектором поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно  ОСОБА_1 , притягнутого за ч. 3 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю складу правопорушення.

Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набрала чинності:

Суддя:  О.С. Наумова