Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9792/16-а

Провадження 8-а/711/1/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 вересня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

               головуючого - судді Демчик Р.В.

               при секретарі Кофановій А.О.,

               за участі заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаської області, третя особа ОСОБА_1 про скасування рішень про накладання штрафів,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про перегляд постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.04.2017 року у справі за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаської області, третя особа ОСОБА_1 про скасування рішень про накладання штрафів за нововиявленими обставинами (справа №711/9792/16-а).

Заяву обґрунтовує тим, що постановою Верховного Суду від 15.08.2019 року скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року.

Суддя Гарань С.М. задовольняючи свій самовідвід по справі №580/1456/19 чітко і однозначно признав свої корупційні дії по виготовленню влещеним методом скасованого рішення.

Суддя Степаненко О.М. свою постанову від 04.04.2017 року обґрунтував тільки скасованим рішенням, що і є підставою для задоволення заяви.

Визнання Верховним Судом фактів корупційних дій при розгляді справи №823/782/16 та скасування постанови Черкаського окружного адміністративного суду по ній є істотною для справи обставиною, що не була і не могла бути відомою на час розгляду справи №711/9792/16-а, а тому є підставою для перегляду рішення Придніпровського районного суду від 04.04.2017 року у вказаній справі і прийняття рішення у відповідності до вимог ст. 369 КАС України.

Просить суд, у зв`язку із скасуванням постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року по справі № 823/782/16, які є єдиною підставою для задоволення позову, що викладено в постанові Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.04.2017 року по справі № 711/9792/16-а, скасувати постанову від 04.04.2017 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами підтримав, просив її задовольнити.

Представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси та представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаської області в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, в провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала справа за адміністративним позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаської області, третя особа ОСОБА_1 про скасування рішень про накладання штрафів.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.04.2017 року у клопотанні третьої особи ОСОБА_1 про закриття провадження у справі відмовлено. Позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси задоволено повністю. Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М. від 31.10.2016 про накладання штрафу на боржника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси у розмірі 5100 грн. за виконавчим провадженням №51161878. Скасовано постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М. від 16.11.2016 про накладання штрафу на боржника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси у розмірі 10200 грн. за виконавчим провадженням №51161878.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.04.2017 року залишена без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.04.2021 року касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області залишена без задоволення. Касаційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення. Постанова Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.04.2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 року в у справі № 711/9792/16-а залишені без змін.

Відповідно до ст. 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 368 КАС України заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. В суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Неявка заявника або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Частинами 1 та 2 статті 361 КАС України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

В заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 вказує на те, що вона подана в порядку п.1 ч.2 ст. 361 КАС України - істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Разом з тим, в судовому засіданні ОСОБА_1 послався на те, що підставою для перегляду постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.04.2017 року є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу на наступне.

Так, в постанові від 12.08.2020 року у справі №826/17305/15 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав на те, що відповідно частин першої - третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Нормами статті 2, частини четвертої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

Стаття 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень.

Відповідно до частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 лютого 2018 року № 816/4947/14.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

- існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини відрізняються від нових обставин, обставин, що змінилися, та нових доказів за часовими ознаками, предметом доказування та істотністю впливу на судове рішення.

Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а.

Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.

У пункті 33 рішення у справі «Христов проти України» (заява № 24465/04) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява N 28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII, у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, пункт 42).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata (пункт 34), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39, пункт 52, ECHR 2003-IX, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04, пункт 43).

В судовому засіданні встановлено, що постанова у справі №711/9792/16-а прийнята суддею Степаненком О.М. 04.04.2017 року, а постанова Верховного Суду, якою скасовані постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року прийнята 15.08.2019 року.

Тобто, на момент ухвалення постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.04.2017 року рішення Верховного Суду у справі №823/782/16 не існувало, хоча обов`язковою ознакою нововиявленої обставини є існування цієї обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява

А тому скасування Верховним Судом постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року прийнята 15.08.2019 року не є ново виявленою обставиною в розумінні п.1 ч.2 ст. 361 КАС України

Щодо посилання ОСОБА_1 на те, що підставою для перегляду постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.04.2017 року є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Так, обґрунтовуючи свою постанову від 04.04.2017 року ОСОБА_2 послався на те, що 13.04.2016 Придніпровським районним судом м. Черкаси по справі №711/12517/14-а задоволено частково позов ОСОБА_1 та зобов`язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси розглянути справу за заявою ОСОБА_1 від 12.11.2001, яка була зареєстрована 13.11.2001 за №25 з доданими до неї документами та прийняти рішення відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон №1105).

19.05.2016 на підставі виконавчого листа № 2-а/711/6/16 від 12.05.2016 Відділ ДВС виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №51161878.

На виконання постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.04.2016 по справі № 711/12517/14-а Відділенням було розглянуто справу за заявою ОСОБА_1 від 12.11.2001, яка була зареєстрована Відділенням 13.11.2001 за № 25 з доданими до неї документами, в порядку ст. 36 Закону №1105 та прийнято рішення у формі постанови про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг від 30.05.2016 № 2301/12052/1112, якою ОСОБА_1 відмовлено у призначенні страхових виплат та наданні соціальних послуг у зв`язку з тим, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.04.2004 по справі № 2-59/04 нещасний випадок від 06.05.1987 не пов`язаний з виробництвом.

Приймаючи Постанову про відмову від 30.05.2016, Відділення керувалося додатком № 48 до наказу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження зразків заяв та постанов для призначення, перерахування та проведення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)» від 19.03.2008 № 188, яким закріплено обов`язковий для використання у роботі Відділення зразок постанови про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг і в якому міститься наступне формулювання: «Відділення розглянуло Вашу заяву з документами, які були до неї додані...».

Вважаючи дану постанову такою, що підтверджує належне виконання рішення суду, державним виконавцем Вакуленко С.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.06.2016 №51161878 на підставі п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», яке було скасовано постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.07.2016. з підстав розгляду Фондом не справи за заявою ОСОБА_1 від 12.11.2001, а заяви ОСОБА_1 від 12.11.2001.

Оскільки, відповідно до постанови Придніпровського райсуду м. Черкаси від 13.07.2016 (справа №711/5751/16-а) та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 встановлено, що у вказаній постанові від 30.05.2016 №2301/12052/1112 не зазначено, що розглядалася справа за заявою ОСОБА_1 від 12.11.2001, яка була зареєстрована Фондом 13.11.2001 за №25 з доданими до неї документами, - тому на виконання вказаних судових рішень, що набрали законної сили, - відділенням ВД Фонду до постанови від 30.05.2016 внесені доповнення і зазначено, що відділенням ВД Фонду розглянуто справу за заявою ОСОБА_1 від 12.11.2001, яка була зареєстрована відділенням ВД Фонду 13.11.2001 за №25 з доданими до неї документами, відповідно до ст. 37 ЗУ від 23.09.1999 №1105.

Після відновлення виконавчого провадження відділенням ВД Фонду 27.09.2016 за №1832/03-12 до відділу ДВС надано копію постанови про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг від 30.05.2016 №2301/12052/1112 із доповненнями, внесеними відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 по справі №711/5751/16-а.

31.10.2016 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Вакуленко С.М. в межах виконавчого провадження № 51161878 прийнято постанову про накладення штрафу, якою на відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Черкаси накладено штраф в розмірі 5100 грн.

Крім того, поставою головного державного виконавця Відділу ДВС від 16.11.2016 по виконавчому провадженню №51161878 на Відділення повторно накладено штраф в подвійному розмірі - 10200 грн.

Підставами для накладання штрафів у постановах державного виконавця стало невиконання без поважних причин рішення суду.

Відповідно до положень статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», який діяв на момент винесення оскаржуваних постанов, передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії. Диспозиція цих норм передбачає наявність обов`язкової умови для настання такої відповідальності, це прояв бездіяльності боржника.

Тлумачення терміну «невиконання» передбачає відсутність будь-яких дій, нездійснення чого-небудь.

На відміну від заперечень відповідача щодо наявності бездіяльності боржника щодо виконання рішення суду, суд вважає, що відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси вчинені дії, направлені на виконання виконавчого документу суду, зокрема відділенням було розглянуто заяву ОСОБА_1 від 12.11.2001 та прийнято рішення у формі постанови про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг від 30.05.2016 №2301/12052/1112.

Судом також взято до уваги той факт, що приймаючи рішення про закінчення виконавчого провадження (постанова від 17.06.2016 №51161878) на підставі п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», відповідач – орган державної виконавчої служби фактично підтвердив належне виконання рішення суду, що спростовує висновки державного виконавця про бездіяльність боржника, яка стала підставою для накладення штрафів.

На спростування доводів відповідача про те, що заяву ОСОБА_1 необхідно розглядати в межах справи №25, суд врахував висновки Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13.04.2016 (справа №711/12517/14-а) про відсутність підстав для відновлення справи №25.

Підтвердженням дій боржника – відділення виконавчої дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси, направлених на виконання виконавчого документу суду, є висновки зазначені в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 31.08.2016 (справа №711/5751/16-а), зокрема, про те, що Фондом виконано рішення суду, але не в повній мірі, а саме не зазначено в рішенні від 30.05.2016, що розглядалась справа за заявою ОСОБА_1 від 12.11.2001, яка була зареєстрована Фондом 13.11.2001 за №25.

Суд звертає увагу на те, що органу державної виконавчої служби (відповідачу) до винесення постанови про накладання штрафів було відомо про висновки Черкаського окружного адміністративного суду, до яких суд прийшов у постанові від 10.08.2016 (справа №823/782/16) за позовом ОСОБА_1 до відділення дирекції Фонду соцстрахування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Черкаси про відмову ОСОБА_1 у визнанні протиправною постанови від 30.05.2016 №№2301/12052/1112. Разом з тим, державним виконавцем, в порушення норм ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», під час перевірки виконання рішення боржником не враховано встановлені Черкаським окружним адміністративним судом фактичні обставини у своєму рішенні від 10.08.2016, зокрема про те, що постанова від 30.05.2016 №№2301/12052/1112, якою ОСОБА_1 відмовлено у призначенні страхових виплат та наданні соціальних послуг, прийнята саме на виконання постанови Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13.04.2016 у справі №711/12517/14-а. При цьому судом перевірено законність суті відмови, яка ґрунтувалось на рішенні Придніпровського районного суду м.Черкаси від 16.04.2004 у справі №2-59/04 про те, що нещасний випадок, який стався із ОСОБА_1 06.05.1987 не пов`язаний з виробництвом.

Отже, в своїй постанові суддя Степаненко О.М. послався на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 (справа №823/782/16) лише в частині того, що державним виконавцем, в порушення норм ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» не враховано те, що постанова від 30.05.2016 №2301/12052/1112, якою   ОСОБА_1  відмовлено у призначенні страхових виплат та наданні соціальних послуг, прийнята саме на виконання постанови Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13.04.2016 у справі №711/12517/14-а. При цьому судом перевірено законність суті відмови, яка ґрунтувалось на рішенні Придніпровського районного суду м.Черкаси від 16.04.2004 у справі №2-59/04 про те, що нещасний випадок, який стався із ОСОБА_1 06.05.1987 не пов`язаний з виробництвом.

При цьому суду звертає уваги на те, що постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 (справа №823/782/16) не є безумовною та єдиною підставою для ухвалення постанови Придніпровського районного суду від 04.04.2017 року.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Так, постановою Верховного Суду від 15.08.2019 року скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року у справі №823/782/16.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково. Постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2016 року скасовані та прийнято нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано рішення  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси, оформлене листом від 16 червня 2016 року № 1175/Г-12/01-22, неправомірним. Зобов`язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02 червня 2016 року та надати відповідь з урахуванням висновків, що містяться в цій постанові. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси моральну шкоду у розмірі 5 000 грн. на користь ОСОБА_1 . Зобов`язано Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси видати ОСОБА_1 для вивчення його особову справу № 25. В іншій частині адміністративний позов ОСОБА_1 залишений без задоволення.

В постанові Верховний Суд зазначив, що у червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси, у якому просив:

- визнати відповідь відповідача від 16 червня 2016 року № 1175/Г-12/01-22 неправомірною;

- зобов`язати відповідача направити позивачу конкретні відповіді на кожен з його чотирьох питань, викладених в заяві від 02 червня 2016 року;

- стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн;

- зобов`язати відповідача видати для вивчення справу № 25, по якій сформований фальсифікат під видом постанови № 2301/12052/1112;

- визнати протиправною постанову від 30 травня 2016 року № 2301/12052/1112.

Стосовно позовної вимоги про визнання протиправною постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси від 30 травня 2016 року № 2301/12052/1112, колегія суддів зазначила наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси 30 травня 2016 року було прийнято постанову № 2301/12052/1112 «Про відмову у страхових виплатах та наданні соціальних послуг ОСОБА_1 . Цією постановою відмовлено у призначені страхових виплат та наданні соціальних послуг у зв`язку з тим, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 квітня 2004 року у справі № 2-59/04 нещасний випадок, який стався 06 травня 1987 року, не визнаний пов`язаним з виробництвом.

Відповідно до частини другої статті 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування від нещасних випадків може відмовити у виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, якщо нещасний випадок згідно із законодавством не визнаний пов`язаним з виробництвом.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами те, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 квітня 2004 року у справі № 2-59/04 за позовом ОСОБА_1 до Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Черкаського обкому профспілки працівників і підприємців торгівлі, громадського харчування та послуг, Черкаського обкому профспілки працівників споживчої кооперації, третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у м. Черкаси про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, і стягнення моральної шкоди, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 08 липня 2004 року та ухвалою Верховного Суду України від 22 грудня 2005 року, ОСОБА_1 відмовлено у праві на відшкодування шкоди, в зв`язку з тим, що нещасний випадок, який стався з ним,не може вважатися пов`язаним з виробництвом.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправною постанови відповідача від 30 травня 2016 року № 2301/12052/1112, застосували обставини, встановлені у рішенні Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 квітня 2004 року у справі № 2-59/04, яке набуло законної сили, як преюдиційні. Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне.

Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першої статті 72 КАС України  (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних судових рішень), варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Тобто, за змістом частини першої статті 72 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваних судових рішень) учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.

З огляду на таке, колегія суддів доходить до висновку, що оскільки рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 квітня 2004 року у справі № 2-59/04, яке набуло законної сили 08 липня 2004 року, визнано, що нещасний випадок, який мав місце 06 травня 1987 року, не пов`язаний з виробництвом, а також відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, дійшли до правильного висновку про те, що відповідачем правомірно відмовлено ОСОБА_1 у страхових виплатах постановою від 30 травня 2016 року № 2301/12052/1112.

Таким чином, обставини, викладені в постанові Черкаського окружного адміністративного суду від 10.08.2016 (справа №823/782/16), та на які посилався суддя Степаненко О.М. в постанові від 04.04.2021 року були предметом дослідження Верховним Судом під час розгляду справи №823/782/16.

За наслідками касаційного перегляду, постановою Верховного Суду від 15.08.2019 року відмовлено в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною постанови від 30 травня 2016 року № 2301/12052/1112. На вказану постанову послався суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси Степаненко О.М. в своїй постанові від 04.04.2017 року, яку ОСОБА_1 просить переглянути за нововиявленими обставинами.

Таким чином, оскільки заява про перегляд постанови Придніпровського районного суду м. Черкаси від 04.04.2017 року за нововиявленими обставинами, подана ОСОБА_1 не містить нововиявлених обставин, визначених частиною другою статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог поданої заяви щодо перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 361-368 КАС України,-

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Черкаси до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаської області, третя особа ОСОБА_1 про скасування рішень про накладання штрафів.

Ухвала може бути оскаржена в Шостий адміністративний апеляційний суд шляхом подачі в 15 денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.

Головуючий: Р.В.Демчик.        

Повне судове рішення складено 14.09.2021 року.

Головуючий: Р. В. Демчик