КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   13/529                            Головуючий у 1-й інстанції:   Степанюк А.Г.,  

Суддя-доповідач:  Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

"26" жовтня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                    Бабенка К.А.,

суддів:                                             Попович О.В.,

                                  Шведа Е.Ю.,

при секретарі:                          Спєлковій М.В.,

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2009 року у справі за адміністративним позовом Спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «СІМЕК ЛТД»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання недійсним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -  

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2009 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з’явившихся представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції – без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем проведено виїзну позапланову документальну перевірку Позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства України, за результатами якої складено Акт № 560/1-22-20-19342660 від 05.07.2007 року. Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР (далі –Закон № 185/94-ВР).

На підставі Акту перевірки Відповідачем прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.10.2007 року № 0002282220/0 у сумі 170 грн. 00 коп. та № 0002272220/0 у сумі 75 664 грн. 42 коп.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивачем укладено зовнішньоекономічний імпортний контракт від 06.10.2006 року № 210101362125 з фірмою ОАО «Знергомашкорпорація»(Росія), на виготовлення та поставку товару без фактичного перетину кордону України. Позивачем на виконання контракту перераховано кошти на загальну суму 56 440,00 євро (368255,31 грн.), а саме 17.11.2006 року на суму 18735,00 євро (121140,88грн.) з граничним терміном 15.02.2007 року, 26.01.2007 року на суму 37705,00 євро (247114,42грн.) з граничним терміном 2б.04.2007 року.

Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до п.п. 1.5, 1.7 Інструкції «Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями»затвердженою Постановою Правління Національного банку України № 136 від 24.03.1999 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 338/3631 28.05.1999 року,  якщо спеціальними законами України встановлені строки розрахунків, які відрізняються від визначених статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", то банк при здійсненні контролю за дотриманням резидентом цих строків керується нормами цих законодавчих актів; перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями резидентів дозволяється виключно за наявності ліцензії. Тобто, банк здійснює функцію контролю за дотриманням резидентами строків розрахунків в іноземній валюті по зовнішньоекономічним контрактам.

Листом Національного банку України від 04.04.2000 року № 28-109/1180-213-1 роз’яснено, що відповідно ст. 1 Закону № 185/94-ВР виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на валютні рахунки в уповноважених банках в строки виплати заборгованостей, зазначених в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з моменту підписання акту або іншого документу, який засвідчує виконання робіт, надання послуг. Зазначений Закон (абз. 1 ст. 4) чітко встановлює санкції за порушення резидентом строків зарахування виручки на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку –стягнення пені за кожний день пропуску у розмірі 0,3 відсотка від суми отриманої виручки в іноземній валюті. При цьому Закон не визначає умов при яких неотримання виручки не буде рахуватись порушенням вимог Закону, в зв’язку з цим Позивач не має нести відповідальність за несвоєчасне зарахування банком на свій рахунок валютної виручки.

З огляду на вищевикладене, дата закінчення імпортного контракту 02.04.2007 року, тобто граничний термін закінчення 90-денного терміну оплати товару за експортним контрактом 02.07.2007 року, відповідно зарахування валютної виручки 56 000 євро прострочено на 10 діб, що становить 1 680,00 євро (11 163,66 грн.).

Згідно зі ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В зв’язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції –без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2009 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 01.11.2010 року.

Головуючий суддя                                                                                                           Бабенко К.А.

Судді:                                                                                                                                 Попович О.В.

                                                                                                                                             Швед Е.Ю.