КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   7/104                                                    Головуючий у 1-й інстанції:  Арсірій Р.О.,

Суддя-доповідач:  Бабенко К.А

ПОСТАНОВА

Іменем України

"26" жовтня 2010 р.                                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:                     Бабенка К.А.,

суддів:                                 Попович О.В.,

                                 Шведа Е.Ю.,

при секретарі:                         Спєлковій М.В.,

розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Газ Пром Сервіс Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Інбудукрсервіс»про визнання договору недійсним, -  

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2009 року у задоволені адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Позивача підлягає частковому задоволенню, Постанова суду першої інстанції зміні в її мотивувальній частині, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2006 року Позивачем було проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Газ Пром Сервіс Інвест»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства.

Під час проведення перевірки встановлено, що 12.05.2006 року між ТОВ «Захід Газ Пром Сервіс Інвест»та ТОВ «Інбудукрсервіс»укладено договір купівлі –продажу векселів (далі –Договір).

Позивач стверджує, що Договір є нікчемним, оскільки його укладено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а саме метою укладення його є завдання збитків бюджету України.

Нікчемність вищезазначеного Договору Позивач мотивує тим, що ТОВ «Інбудукрсервіс»порушувалося податкове законодавство, а рішенням Баришівського районного суду Київської області у справі № 2-126 від 27.02.2007 року визнано недійсним його статут та свідоцтво платника податку на додану вартість.

Відповідно до частини першої ст. 208 Господарського кодексу України вiд 16.01.2003 року № 436-IV, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.  

Позивачем не надано належних та допустимих доказів існування та форми прояву мети, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства.

Як одну з підстав відмови у задоволені адміністративного позову судом першої інстанції зазначено пропуск процесуального строку, передбаченого ст. 250 Господарського кодексу.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, з огляду на наступне.

У випадку, коли на підставі досліджених у судовому засіданні доказів суд установить, що право Позивача, про захист якого він просить, Відповідачем не порушено, ухвалюється рішення про відмову в задоволені позову саме з цих підстав, а не через пропуск строку застосування адміністративно –господарських санкцій. Якщо ж буде встановлено, що таке право порушено і зазначений строк пропущено, суд ухвалює рішення, яким відмовляє в позові в зв’язку із закінченням цього строку.

Згідно із п. 1 частини першої ст. 201 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміну Постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2009 року шляхом виключення з її мотивувальної частини посилання на ст. 250 Господарського кодексу України, як на одну з підстав відмови у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 198, 201, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва задовольнити частково, Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2009 року змінити, виключивши з її мотивувальної частини посилання на статтю 250 Господарського кодексу України, як на одну з підстав відмови в задоволенні адміністративного позову.

В іншій частині Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 жовтня 2009 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

        Постанову складено у повному обсязі 01.11.2010 року.

Головуючий суддя                                                                                           Бабенко К.А.

Судді:                                                                                                               Попович О.В.

                                                                                                                         Швед Е.Ю.