номер провадження справи  32/183/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09.09.2021                                                                                                   Справа № 908/3001/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Колодій Н.А., при секретарі  Колєсніковій Н.О. розглянувши матеріали скарги за вх. 40/08-13/21 від 31.05.21 Фізичної особи – підприємця Курейкіної Іоланти Миколаївни на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця у справі № 908/3001/19

за позовом Бердянської міської ради (71118, Запорізька обл., м. Бердянськ, пл. Єдності, б. 2)

до відповідача Фізичної особи – підприємця Курейкіної Іоланти Миколаївни ( АДРЕСА_1 )

про зобов`язання звільнити земельну ділянку

орган виконання - Бердянський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, вул Свободи, б. 60)

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача (скаржника): не з`явився;

від органу виконання: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

31.05.2021 до господарського суду Запорізької області від Фізичної особи – підприємця Курейкіної Іоланти Миколаївни надійшла скарга на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця у справі № 908/3001/19, якою скаржник просить суд визнати неправомірною дію державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Борецької Мар`яни Олексіївни стосовно винесення постанови про проведення виконавчих дій від 11.05.2021 ВП № 63215974 та постанови про залучення працівників ОВС від 11.05.2021 ВП № 63215974 і скасувати зазначені постанови.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.05.2021 скаргу передано на розгляд судді Колодій Н.А.

Ухвалою суду від 03.06.2021 вирішення питання про прийняття до розгляду скарги ФОП Курейкіної І.М. на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця, відкладено до повернення матеріалів справи № 908/3001/19 до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою суду від 02.08.2021 у зв`язку з надходженням матеріалів справи                                  № 908/3001/19 до господарського суду Запорізької області, скаргу ФОП Курейкіної І.М. на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця у справі № 908/3001/19 прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 06.08.2021. Цією ж ухвалою суду ФОП Курейкінії Іоланті Миколаївні поновлено строк на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця у справі № 908/3001/19.

Ухвалою суду від 06.08.2021, розгляд скарги відкладено до 09.09.2021.

Представники сторін та органу виконання в судове засідання 09.09.2021 не з`явилися.  

09.09.2021 на електронну адресу суду від Бердянської міської ради надійшли пояснення, які суд долучив до матеріалів скарги.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (частина друга ст. 342 Господарського процесуального кодексу України).

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі представників сторін.

В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що на виконанні у Бердянському міськрайонному відділ державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження ВП №63215974 з виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 18.02.2020 у справі №908/3001/19. ФОП Курейкіна І.М. зазначає, що державний виконавець звернувся до стягувача – Бердянської міської ради з проханням замість відповідача виконати зазначене рішення та знести споруду. 11.05.2021 Бердянським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства  юстиції   (м.   Дніпро) винесено Постанову про проведення виконавчих дій ВП №63215974, а також Постанову про залучення працівників ОВС від 11.05.2021 року ВП №63215974.

На думку скаржника, дані дії є неправомірними та суперечать закону, у зв`язку з чим просить визнати неправомірною та скасувати Постанову про проведення виконавчих дій від 11.05.2021 року ВП №63215974, а також Постанову про залучення працівників ОВС від 11.05.2021    року    ВП    №63215974    винесену    державним    виконавцем    Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Борецькою Мар`яною Олексіївною.

Дослідивши матеріали справи та поданої скарги, проаналізувавши приписи норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 18.02.2020 позовні вимоги задоволено, зобов`язано Фізичну особу-підприємця Курейкіну Іоланту   Миколаївну звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0009 га, кадастровий номер 2310400000:09:004:0252, розташовану за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Свободи (в районі центрального ринку), шляхом знесення споруди (торговий кіоск) зблокованої з автобусною зупинкою з правого боку за власний рахунок та повернути земельну ділянку за належністю Бердянській міській раді у придатному для використання стані. Стягнуто з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 11.08.2020 рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.2020 у справі № 908/3001/19 залишено без змін.

25.08.2020 на виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 11 серпня 2020р. у справі № 908/3001/19 у справі № 908/3001/19 видано відповідні накази про примусове виконання судового рішення.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.11.2020 відмовлено в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Курейкіної Іоланти Миколаївни про роз`яснення рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.2020 у справі                        № 908/3001/19.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2021 апеляційну скаргу ФОП Курейкіної І.М. повернуто заявнику.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.04.2021 відмовлено в задоволенні заяви ФОП Курейкіної Іоланти Миколаївни про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 18.02.2020 у справі № 908/3001/19 строком на дванадцять місяців.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Постановою державного виконавця Бердянського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Борецької М.Р. від 08.10.2020 відкрито виконавче провадження ВП № 63215974 з примусового виконання наказу господарського суду Запорізької області від 25.08.2020 про зобов`язання ФОП Курейкіну Іоланту Миколаївну звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0009 га, кадастровий номер 2310400000:09:004:0252, розташовану за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Свободи (в районі центрального ринку), шляхом знесення споруди (торговий кіоск) зблокованої з автобусною зупинкою з правого боку за власний рахунок та повернути земельну ділянку за належністю Бердянській міській раді у придатному для використання стані.

Зазначеною постановою боржникові надано строк для добровільного виконання рішення – протягом 10 робочих днів.

Між ОСОБА_1 та Приватною фірмою «Мир» укладено договір підряду № 16/04-2021 від 16.04.21. Предметом договору є демонтажні роботи з виконання знесення споруди (торговий кіоск) зблокованої з автобусною зупинкою з правого та лівого боку за адресою:71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Свободи, згідно проектно-кошторисною документацією, яка є невідємною частиною Договору.

11.05.2021 державним виконавцем було винесено Постанову про проведення виконавчих дій, в якій зазначено, щодо знесення споруди.

11.05.2021 державним виконавцем було винесено Постанову про залучення працівників ОВС, в якій зазначено про залучення працівників поліції для безпеки, громадського порядку.

Постановою державного виконавця від 03.06.2021 відкладено проведення виконавчих дій, щодо звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0.0009 га з кадастровим номером 231040002002:069:004:0251, через обставини встановлені в акті державного виконавця від 03.06.2021. Тобто станом на 03.06.2021 боржником не було в добровільному порядку виконано рішення суду у данній справі.

Актом огляду земельної ділянки від 18.06.2021 робочою комісією створеною розпорядженням міського голови від 04.06.2021 №1-р «Про створення робочої комісії з огляду земельних ділянок» встановлено, що земельна ділянка вільна від забудови.

Відповідно до  ст. 129-1 Конституції України  суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1, 2  ст. 18 ГПК України  судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Аналогічне положення закріплено в ч. 2  ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів".

Відповідно до  ст. 326 ГПК України  судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 3  ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження"  виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього  Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному  статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 4  ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження"  вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини  рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини  рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 №     11-рп/2012).

Відповідно до ч. 2  ст. 11 ГПК України  суд розглядає справи відповідно до  Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 4  ст. 11 ГПК України  суд застосовує при розгляді справ  Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод  1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд), рішення якого відповідно до  статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"  застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони.

У рішеннях Суду у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012р. та у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012р. вказано, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду однієї зі сторін.

Оскільки п. 1 ст. 6 Конвенції захищає виконання остаточних судових рішень, вони не можуть залишатися невиконаними на шкоду однієї зі сторін. Виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення ЄСПЛ у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Стгеесе), від 19.03.1997, у справі "Бурдов проти Росії" (Buurdov v. Russia) від 07.05.2002, "Ясюнієне проти Литви" ( Jasiniene v. Lithuania) від 06.03.2003).

У рішенні "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (№ 1) від 27.08.1991, серія А, № 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (995_690) (див.  mutatis  mutandis  рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975 (980_086), серія А, № 18, с. 16 - 18, п. 34 - 36). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

У справі "Кайсин проти України" (Kaysin and Others v.Ukraine) ЄСПЛ наголосив, що правосуддя було б ілюзорним, якби внутрішній правопорядок держави дозволяв невиконання остаточного й обов`язкового рішення суду стосовно однієї зі сторін.

Неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1 (див. серед інших джерел, "Бурдов проти Росії" , заява N 59498/00; "Ясіуньєне проти Латвії", заява N 41510/98, 6 березня 2003 року).

У рішеннях у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008р. та у справі Мкртчян проти України, no. 21939/05, від 20.05.2010р. Європейский суд з прав людини вказує, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні та обмежується питаннями організації та вчинення виконавчих дій.

У справі "Глоба проти України" Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі "Comingersoll S.A." проти Португалії" (Comingersoll S.A. v. Portugal) [ВП], заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV). Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції,    inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії" (Burdov v. Russia), заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 06.03.2003 у справі "Ясюнієне проти Литви" ("…"), заява № 41510/98, п. 27). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 07.06.2005 у справі "Фуклев проти України" (Fuklev v. Ukraine), заява № 71186/01, п. 84).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Встановлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. Такий правовий висновок викладено у пункті 13 постанови Верховного Суду від 30.08.2018 у справі № 916/4106/14.

ФОП Курейкіна І.М. у скарзі не зазначила, які її права чи свободи порушені діями державного виконавця при виконанні наказу №908/3001/19.

Відповідно до ч. 3 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні скарги Фізичної особи – підприємця Курейкіної Іоланти Миколаївни на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця у справі № 908/3001/19.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 234, 235, 339, 340, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні скарги Фізичної особи – підприємця Курейкіної Іоланти Миколаївни на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця у справі № 908/3001/19 відмовити.

2.    Копію ухвалу направити на адреси учасників справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та відповідно до   статті 255 ГПК України  може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції. Ухвалу підписано 14.09.2021.

             Суддя                                                                             Н.А. Колодій