Справа 2 - 61/ 2007 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 березня 2007 року                                                       Хортицький районний суд М.Запоріжжя

У складі: головуючого - судді: Громова І.Б., при секретарі: Радіній В.Є., з участю адвоката ОСОБА_3. представника відповідача - ОСОБА_4., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Запоріжжя цивільну справу за позовом  Приватного підприємця  ОСОБА_1до  ОСОБА_2про стягнення суми заборгованості ,

встановив:

Позивачка звернулась до суду з позовом в якому вказала, що згідно договору оренди № 1 від 04.07.2002 року вона передала 19/100 частини нежилого приміщення по АДРЕСА_1відповідачу у тимчасове користування . Строк оренди був до 01.02.2007 року. Розмір арендної плати у 2002 та 2003 роках складав 4000 гривень на місяць , а в подальшому 800 Євро щомісячно по комерційному курсу. Згідно додаткової угоди до договору від 23.01.2004 року строк розірвання договору встановлено з 25.01.2004 року . Згідно п.7.4. договору по закінченні строку оренди - орендатор повинен на протязі 5 днів повернути приміщення за актом прийому - передачі. У разі порушення вказано строку орендатор повинен сплатити орендну плату до моменту фактичної передачі об'єкту. До наступного часу відповідач приміщення по акту не передав і користувався ним до травня 2004 року. Таким чином просить стягнути з відповідача 14 000 гривень орендної плати за період з січня по квітень 2004 року. Крім того, згідно додаткової угоди від 05.09.2002 року орендатор у разі встановлення будь-яких порушень по споживанню електроенергії зобов'язався сплатити штрафні санкції, згідно припису контролюючих органів. Під час експлуатації приміщення відповідачем були порушені пломби на електролічильнику , про що представниками ВАТ "Запоріжжяобленерго" було складено акт № 3105 від 14.01.2004 року. За вказане порушення вона , як власник приміщення сплатила 2856 грн. 16 коп. і просить стягнути цю суму з відповідача. Крім того, згідно касового ордеру від 10.04.2003 року вона видала відповідачу 20 000 грн. для ремонту приміщення. На її думку, він витратив на ремонт не більше 10 000 грн. Просить стягнути з відповідача решту грошей у сумі 10 000 грн., а також судові витрати у сумі 386 грн. 57 коп.

В судовому позивачка позов підтримала повному обсязі.

Відповідач позов визнав частково і пояснив, що дійсно орендував у позивачки нежиле приміщення по вул .Новгородській , 9 у м. Запоріжжі , яке використовув під кафе. Строк оренди був до 01.07.2007 року. У грудні 2003 року він вирішив ліквідувати кафе. Вони з позивачкою склали додаткову угоду і встановили строк розірвання договору оренди з 25.01.2004 року. Згідно п.7.4 Договору оренди він повинен оплачувати орендну плату до моменту фактичної передачі об'єкту. Фактична передача відбулась 19.01.2004 року коли він передав позивачці ключі від приміщення . Він дійсно не повністю сплатив орендну плату за січень 2004 року і згоден сплатити 1255 гривень . В подальшому він приміщенням не користувався і платити оренду не повинен. Згоден з тим, що повинен сплатити 2856 грн.16 коп. за порушення споживання електроенергією. Відповідно до п.3.1 Договору оренди він виконував роботи щодо покращення торгового залу, на які витрачав певні кошти. Позивачка прийняла усі виконані роботи у зв'язку з чим сплатила йому 20 000 гривень відповідно до умов Договору. Тому вважає, що її позов в цій частині необгрунтований.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно Договору оренди № 1 від 04.07.2002 року приватний підприємець ОСОБА_1. передала ОСОБА_2. 19/100 частин нежилого приміщення по АДРЕСА_1. Строк аренди був до 01.07.2007 року. ОСОБА_2. використовував приміщення під кафе. У січні 2004 року кафе було ліквідовано, про що свідчать : наказ № 163-Д від 22.01.2004 року ЗАТ «Охорона-Комплекс» про зняття кафе з охорони; Трудові договори та заяви про звільнення працівників кафе.

Розмір орендної плати згідно до договору оренди склав у 2002 та 2003 роках - 4000 гривень на місяць, а в подальшому 800 Євро помісячно по комерційному курсу.

23.01.2004 року сторони склали додаткову угоду згідно якої, строк розірвання договору оренди було встановлено - 25.01.2004 року.

2

За січень 2004 року ОСОБА_2. не сплатив оренду плату в повному обсязі, що складає 1225 гривень, яка підлягає стягненню.

Згідно п. 7.4. Договору оренди, по закінченні строку оренди - орендатор повинен протягом 5 днів повернути приміщення за актом прийому-передачі. У разі порушення вказаного строку, орендатор повинен сплатити орендну плату до моменту фактичної передачі об'єкту.

Фактична передача об'єкту відбулася 19.01.2004 року , коли ОСОБА_2передав ОСОБА_1. ключі від приміщення. Цей факт підтверджували допитані у суді свідки ОСОБА_5., ОСОБА_6. та ОСОБА_7. у присутності яких відбулась ця передача.

Позивачка не надала суду доказів того, що ОСОБА_2користувався приміщенням до травня 2004 року, тому позов в цій частині стягнення орендної плати за лютий-квітень 2004 року задоволенню не підлягає.

Суду надано Договір оренди нежилого приміщення по укладений між ОСОБА_1та АКІБ "УкрСіббанк" від 30.12.2003 року до розірвання договору зі ОСОБА_2. Це свідчить про те, що ОСОБА_1попередньо було відомо про дострокове розірвання договору оренди зі ОСОБА_2та мала намір використовувати приміщення на свій розсуд.

ТОЙ факт , що акт прийому-передачі нежилого приміщення між ОСОБА_1та АКІБ "УкрСіббанк" складено 20.05.2004 року не свідчить про те, що ОСОБА_2користувався приміщенням до цього часу.

Доводи позивачки про те, що довго у приміщенні знаходилось обладнання ВАТ "ЗПБК "Славутич" яке орендував ОСОБА_2, спростовується повідомленням представника ЗПБК "Славутич" про те, що договір оренди обладнання діяв фактично до 23.09.2003 року.

Згідно додаткової угоди від 05.09.2002 року орендатор у разі встановлення будь-яких порушень по споживанню електроенергії забов'язані сплатити штрафні санкції , згідно припису контролюючого органу.

Під час експлуатації об'єкту відповідачем були порушені пломби на електролічильнику, про що представниками ВАТ "Запоріжяобленерго" було складено акт№ 3105 від 14.01.2004 року. ОСОБА_1сплатила за рахунком № 5855/4 за електроенергію 2856 грн. 16 коп., ця сума підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.

Сума 20 000 гривень була сплачена ОСОБА_1відповідно до п. 3.1. Договору оренди за роботи, пов'язані з покращенням торгового залу, які ОСОБА_2виконав. Крім того, за цією вимогою сплив строк давності, встановлений законом. Тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 11, 60, 212, 213, 215, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2на користь приватного підприємця ОСОБА_1 1225 гривень орендної плати за січень 2004 року, 2856 гривень 16 копійок за сплачену електроенергію , а всього - 4081 гривень 16 копійок.

В іншій частині позову відмовити

Стягнути зі ОСОБА_2на користь приватного підприємця ОСОБА_1судові витрати у розмірі 81 гривні

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.