Справа № 2-3/ 2007р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

29 березня 2007 року                                                               Хортицький районний суд М.Запоріжжя

У складі: головуючого - судді: Громова І..Б

при секретарі:                                              Радіній В.Є.,

з участю адвоката - ОСОБА_8.,

представника Хортицької районної адміністрації м.Запоріжжя - Дитяткової А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Хортицької районної адміністрації м.Запоріжжя , треті особи : АП ЗМБТІ м.Запоріжжя, КП "ВРЕЖО № 6", приватний нотаріус ОСОБА_5, приватний нотаріус ОСОБА_6- про визнання розпорядження голови Хортицької районної адміністрації недійсним, про визнання приватизації квартири частково недійсною , про визнання свідоцтва на право власності на житло недійсним , про визнання договору дарування недійсним , про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, про визнання права користування житловим приміщенням та вселення, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1. звернуся до суду з позовом в якому вказав, що з 1990 року перебував у шлюбі з ОСОБА_2. і з того часу мешкав у якості члена сім'ї за адресою : АДРЕСА_1.

Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 15.01.2001 року за ним визнано право власності на жилу площу в цій квартирі, в яку він був зареєстрований 13.04.2001 року.

В червні 2003 року ОСОБА_2. самостійно біз відому позивача і без його згоди зняла його з реєстрації за даою адресою. 29.07.2003 року ОСОБА_2. приватизувала спірну квартиру на своє ім'я. Про це позивач дізнався лише у січні 2004 року . 24.01.2004 року відповідачка знову зареєструвала ОСОБА_1. за даною адресою.

2004                   року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом про визнання приватизації недійсною. Не дивлячись на це, ОСОБА_2. 20.10.2004 року згідно договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_5.подарувала спірну квартиру ОСОБА_3.

2005                   року ОСОБА_3. , згідно договору купівлі-продажу , посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4., продала спірну квартиру - ОСОБА_4.

Оскільки він був незаконно знятий з реєстрації , просить визнати приватизацію спірної квартири частково недійсною , визнати свідоцтво на право власності на житло № 13529 від 15.07.2003 року недійсним, визнати договір дарування від 20.10.2004 року на ім'я ОСОБА_3. недійсним, визнати договір купівлі-продажу від 29.10.2005 року , укладений між ОСОБА_3. та ОСОБА_4. - недійним, визнати за ним право користування спірною квартирою та вселити його туди, визнати розпорядження голови Хортицької районної адмінстрації м.Запоріжжя від 11.07.2003 року про надання ОСОБА_2. згоди на приватизацію квартири № АДРЕСА_1- недійсним.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.

ОСОБА_2. позов не визнала і пояснила, що ОСОБА_1. написав заяву про зняття його з реєстрації із спірної квартири. Вона була зареєстрована одна і тому приватизувала квартиру на себе. Потім вона подарувала квартиру ОСОБА_3., яка через рік продала квартиру ОСОБА_4. Зараз вона житла не має, тому вимушена мешкати у подруг.

ОСОБА_3. позов визнала і пояснила, що її мати - ОСОБА_2. обманним шляхом приватизувала квартиру на себе. Вона дійсно склала договір дарування на її ім' я , але вона дар не приймала , у квартирі не проживала. У 2005 році мати умовила її зробити фіктивний договір купівлі-продажу квартири. Але ніяких грошей вона не отримувала. Усе це мати зробила з метою позбавити ОСОБА_1. житла.

ОСОБА_4. позов не визнала і вказала, що 29.10.2005 року вона згідно договору купівлі-продажу , посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6., придбала спірну квартиру . Гроші за квартиру вона віддала ОСОБА_2.не дивлячись на те , що купувала квартиру не у неї.

Представник Хортицької районної адмінстрації м.Запоріжжя позов не визнала. Вважає, що при приватизації спірної квартири вони порушень закону не припустили.

Предстанвики третіх осіб - : АП ЗМБТІ м. Запоріжжя, КП "ВРЕЖО № 6", приватний нотаріус ОСОБА_5, приватний нотаріус ОСОБА_6 надіслали до суду заяви з проханням розяглдати справу без їх участі.

Відповідно до ст. 169 ЦПК України неявка представника у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для розгляду справи.

2

Представник відповідача ОСОБА_4- адвокат ОСОБА_7. двічі у судове засідання не з'явилась .Причини неявки суду не повідомила, тому суд за необхідне розгялнути справу в її відсутність.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи , суд вважає , що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1. з 13.02.2001 року був зареєстрований у квартирі № АДРЕСА_1.

12.06.2003       року він був знятий з реєстрації за даною адресою на підставі заяви ніби то від його

імені.

Згідно висновку експерту від 23.11.2006 року підпис в заяві ОСОБА_1. від 09.06.2003 року начальнику ЖЕД № 28 про зняття його з реєстрації виконаний не ОСОБА_1., а іншою особою.

Оскільки ОСОБА_1. був незаконно знятий з реєстрації із спірної квартири , подальші дії ОСОБА_2. , пов'язані з приватизацією та відчудженням квартири є незаконними, оскільки порушили житлові права позивача.

Відповідно до заяви ОСОБА_2. від 19.06.2003 року було прийнято розпорядження голови Хортицької районної адміністрації М.Запоріжжя від 11.07.2003 року про надання згоди на приватизацію житла. 15.07.2003 року ОСОБА_2. було видано свідоцтво про право власності на житло № 13529.

12.10.2004       року ОСОБА_2. згідно договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом

ОСОБА_5., подарувала квартиру ОСОБА_3.

Однак, як пояснила ОСОБА_3. , вона квартиру у дар фактично не приймала, а ОСОБА_2. її у дар не передавала. У них не було наміру створити наслідки встановлені цією угодою.

Відповідно до ч.5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків , що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч.5 ст. 203 ЦК України.

Тому договір дарування укладений між ОСОБА_2. та ОСОБА_3. необхідно визнати недійсним , оскільки він був фіктивним, тобто його було вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим договором.

29.10.2005       року між ОСОБА_3. та ОСОБА_4. булоукладено договір купівлі-продажу спірної

квартири. Відповідно до цього договору продаж було вчинено за 29 926 гривень. , які продавцем всі

повністю отримані до підписання доовору. Однак, як пояснила ОСОБА_4., гроші вона передала після

підписання договору.

ОСОБА_3. пояснила, що підписала цей договір під впливом ОСОБА_2. Вона не могла продати квартиру, тому що фактично вона їй не належала . Ніяких грошей вона не отримувала.

ОСОБА_3. пояснила, що гроші за квартиру вона передала ОСОБА_2. після підписання договору. Але надати суду докази передачі грошей продавцю - ОСОБА_3. не змогла.

Згідно договору купівлі-продажу , продавець - ОСОБА_3, стверджувала, що на момент укладання договору щодо квартири, судові спори не ведуться. Однак , під час складання договору у Хортицькому районному суду м. Запоріжжя була на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2. про визнання приватизації цієї квартири недійсною. Як пояснила ОСОБА_3. , вона скрила цей факт за проханням ОСОБА_2.

Згідно заяви для реєстрації за місцем проживання ОСОБА_1. знову був зареєстрований у спірній квартирі 21.01.2004 року. Згідно висновку експерта - підпис від імені ОСОБА_1. виконаний не ним, а іншою особою. У графі її "Заперечення з боку власника житлового приміщення немає" стоїть підпис ОСОБА_2. Однак , як пояснила сама ОСОБА_2., вона цю заяву не заповнювала і як там опинився її підпис вона не знає.

19.06.2003 року ОСОБА_2. звернулась до Хортицької районної адмінстрації м.Запоріжжя із заявою з проханням оформити передачу у приватну власність спірну квартиру та додала довідку про те, що вона зареєстрована у квартирі одна (а.с.26,27).

На підставі цього , 11.07.2003 року головою Хортицької районної адмінстрації М.Запоріжжя , видано розпорядження про оформлення свідоцтва про право власності на житло яке було видано ОСОБА_2. 15. 07.2003 року.(а.с.24,25).

Судом встановлено, що ОСОБА_1. був безпідставно знятий з реєстрації ОСОБА_2. надала Хортицькій районній адмінстрації М.Запоріжжя недостовірні відомості про кількість осіб, які мали право на приватизацію, тому розпорядження голови Хортицької районної адмінстрації М.Запоріжжя № 1352 від 11.07.2003 року про оформлення свідоцтва про право власності № 13529 від 15.07.2003 року на квартиру № АДРЕСА_1необхідно визнати недійсними.

29.10.2005 року при складані договору купівлі-продажу, який зареєстровано приватним нотаріусом ОСОБА_6. , сторони скрили той факт, що на момент укладання договору щодо квартири, ведеться судовий спор, у зв'язку з цим, договір купівлі-продажу необхідно визнати недійсним.

3

Керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218, 169 ЦПК України, ст. 202, 216, 234, 346, 393 ЦК України, Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду» , ст. 64 ЖК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Хортицької районної адміністрації М.Запоріжжя - задовольнити.

Визнати розпорядження Хортицької районної адмінстрації м.Запоріжжя № 1352 від 11.07.2003 року про дачу згоди ОСОБА_2на приватизацію квартири № АДРЕСА_1- недійсним.

Визнати свідоцтво № 13529 від 15.07.2003 року на право власності на квартиру № АДРЕСА_1на ім'я ОСОБА_2- недійсним.

Зобов'язати АП ЗМБТІ анулювати реєстрацію даного свідоцтва.

Визнати договір дарування квартири № АДРЕСА_1укладений між ОСОБА_2та ОСОБА_3, зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_5. 20.10.2004 року - недійсним.

Визнати договір купівлі-продажу квартири № АДРЕСА_1укладений між ОСОБА_3та ОСОБА_4, зареєстрований приватним нотаріусом ОСОБА_4. 29.10.2005 року - недійсним.

Визнати за ОСОБА_1право користування квартирою № АДРЕСА_1

Вселити ОСОБА_1до квартири № АДРЕСА_1.

Арешт на квартиру № АДРЕСА_1, накладений ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13.02.2006 року - скасувати.

Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1судові витрати за проведення експертизи у розмірі 500 гривень 41 копійку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.