Справа № 2-145/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2007 року Хортицький районний суд
м. Запоріжжя
У складі: головуючого - судді: Громова І.Б.,
при секретарі: - Радііній В.Є.
з участю адвоката - ОСОБА_4., представника відповідача - ОСОБА_5.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа: КП ВРЕЖО №8 про зміну договору найму жилого приміщення, вселення та усунення перешкод у користуванні квартирою та зустрічному позові ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою , суд,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому вказала, що згідно ордеру № 8160 від 30.08.1977 р. їй та відповідачам було надано квартиру № АДРЕСА_1. Оскільки спільне проживання з відповідачами в одній квартирі стало неможливим через неприязнен і відносини , що склалися між ними і просить виділити їй у користування ізольовану кімнату площею 10,9 кв.м. , а відповідачам ОСОБА_2. та ОСОБА_3. дві кімнати площею 17,6 кв.м. та 17,1 кв.м. , забов'язавши житлові органи укласти з нею і з відповідачами окремі договора найму на зазначені житлові приміщення.
Крім того, позивачка вказала, що відповідачі змінили замки на вхідних дверях і не пускають її до квартири. Просить вселити її до спірної квартири та забов'язали відповідачів не заважати їй користуватись житловою площею , оскільки іншого житла в неї немає і вона вимушена мешкати у знайомих.
ОСОБА_2.та ОСОБА_3. звернулись із зустрічним позовом до ОСОБА_1. в якому вказали , що вона у 1994 році вийшла заміж та перейшла жити до чоловіка за адресою : АДРЕСА_1, де мешкала до 2004 року. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1. переїхала на постійне місце проживання за адресою : АДРЕСА_2, яка належить їй на праві власності. Оскільки ОСОБА_1. більше одинадцяти років тому виїхала на на інще місце проживання , вважають що вона втратила право користування спірною квартирою.
В судовому засіданні ОСОБА_1. свій позов підтримала, зустрічний позов не визнала і пояснила, що вона дійсно після одруження у 1995 році переїхала до чоловіка. Однак після розірвання шлюбу у 2004 році повернулась до спірної квартири де проживала до червня 2005 року. Після того, як ОСОБА_3.спричинив їй тілесні пошкодження , вона вимушена була з липня 2005 року тимчасово піти мешкати до кв.АДРЕСА_2, яка належить їй на праві власності . Із відповідачами в неї склалися неприязнені стосунки і вони заважають їй проживати у спірній квартирі. Вважає , що не втратила права користування квартирою і просить вселити її до цієї квартири та розділити особові рахунки.
ОСОБА_2. та ОСОБА_3. позов ОСОБА_1. не визнали , свій позов підтримали та пояснили , що ОСОБА_1. після того, як у 1995 році пішла проживати до чоловіка , у спірну квартиру більш ніколи не поверталась. Речей її у квартирі немає, тому, що після розірвання шлюбу вона перейшла до кв.АДРЕСА_2., яка належить їй на праві власності. Між ними та ОСОБА_1. дійсно склались неприязнені стосунки , але вони ніколи не заважали повернутись їй до спірної квартири. Вона сама ніколи не мала наміру туда повертатись , оскільки постійно проживала за вищевказаною адресою тому, що спочатку доглядала хвору власницю цієї квартири , а потім залишилась там жити. Вважають, що ОСОБА_1. переїхала на друге постійне місце проживання, а тому просять на підставі ст. 107 ЖК України визнати її такою, що втратила право користування спірною квартирою.
Третя особа - представник ДКП "ВРЕЖо № 8" в судове засідання не з'явився, про місце, день та час слухання справи був повідомлений вчасно та належним чином. Заперечень по позові суду не надав, самостійних вимог не заявив.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. підлягають задоволенню , позовні вимоги Кропівка ТЯ та ОСОБА_3. задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно ордеру № 8160 , виданого 30.08.1977 року родині Кропівка була виділена квартира АДРЕСА_1, яка складається з трьох житлових
2
кімнат площею : 17,6 кв.м., 17,1 кв.м., 10,9 кв.м. Головним квартиронаймачем квартири був ОСОБА_6., який помер у 2006 році.
У сторін склалися неприязнені відносини про що свідчать числені заяви до Хортицького РВ УМВС України в Запорізькій області , по яким були проведені перевірки і в порушені кримінальних справ відмовлено.
В судовому засідані були допитані свідки ОСОБА_7., ОСОБА_8., ОСОБА_9., ОСОБА_10., ОСОБА_11., ОСОБА_12 .ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16. ОСОБА_17., які пояснили суду, що ОСОБА_1,після одруження у 1995 році пішла жити до чоловіка. Після розірвання шлюбу вона переїхала у кв.АДРЕСА_2. У спірній квартирі вони її не бачили, тому у них склалося враження , що вона там не проживала. Суд критично відноситься до пояснень цих свідків , оскільки вони по деяким питанням давали противоречив! пояснення. Жоден з них не зміг достовірно вказати де мешкала ОСОБА_1. у період з листопада 2004 року по липень 2005 року. Вони могли не бачити її у спірній квартирі квартирі у зв'язку з графіком роботи медсестри у 5-ій міській лікарні.. Ніхто із свідків постійно у квартирі не знаходився , а деякі за цей період часу у квартиру не заходили.
Свідок ОСОБА_18. суду пояснила, що вона у зв'язку з навчанням приїхала до М.Запоріжжя і оселилась у квартирі сім' ї Кропівка. У 2004 році ОСОБА_1. розірвала шлюб і також переїхала жити до спірної квартири де й проживала до того часу , доки її у липні 2005 року побив ОСОБА_3. Потім ОСОБА_1. вимушена була переїхати на пр. Радянський у квартиру, яка їй належить на праві власності.
Свідок ОСОБА_19. пояснила, що її дочка навчалась у м.Запоріжжі і проживала у квартирі родини Кропівка. ОСОБА_1. після розірвання шлюбу також проживала у спірній квартирі доки її не побив ОСОБА_3. і вона вимушена була переїхати на пр. Радянський.
Свідок ОСОБА_20. пояснила, що ОСОБА_1. після розірвання шлюбу проживала у квартирі АДРЕСА_1. її син приятелював із сином ОСОБА_1. і ходив до них додому за цією адресою. Зі слів ОСОБА_1. їй відомо, що її побив брат і вона вимушена була піти жити на пр. Радянський.
Свідок ОСОБА_21. пояснила, що ОСОБА_1. проживала у квартирі АДРЕСА_1. Після того, як у 2005 році її побив брат і вона була у лікарні, вона вимушена була змінити місце проживання.
Факт того, що ОСОБА_1. було заподіяно тілесні ушкодження підтверджується думкою лікаря-спеціаліста № 1283 від 21.07.2005 року де вказано, що їх спричинив брат 19.06.2005 року.
Судом були витребувані матеріали перевірок із Хортицького РВ УМВС України в Запорізькій області , які проводились за численними скаргами сторін. Згідно пояснення ОСОБА_3. від 26.05.2005 року після того, як ОСОБА_1. розірвала шлюб із чоловіком , вони з батьком надали їй житлову площу у квартирі АДРЕСА_1.
Судом були досліджені та оголошені пояснення та протоколи допитів ОСОБА_3. , та інших свідків по кримінальній справі відносно ОСОБА_22. та інших, яка знаходиться у провадженні Хортицького районного суд М.Запоріжжя. Згідно цих пояснень, які стосуються місця проживання ОСОБА_1. та ОСОБА_3. в період з листопада 2004 року по липень 2005 року , ОСОБА_1. та її син проживали у спірній квартирі, а ОСОБА_3. там постійно не проживав.
ОСОБА_2. надала суду копії квитанцій про грошові перекази, які вона робила на ім'я ОСОБА_1. саме за адресою : АДРЕСА_1.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1. дійсно не проживала у спірній квартирі з 1994 року по листопад 2004 року що не заперечує й сама ОСОБА_1. але у листопаді 2004 року вона повернулась і проживала як член сім'ї за адресою : АДРЕСА_1до липня 2005 року, доки вимушена була переселитись на інше місце проживання через неприязнені стосунки із ОСОБА_3.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона забов'язана довести ті осбставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, або заперечень.
ОСОБА_3. та ОСОБА_2. не довели, що ОСОБА_1. добровільно вибула на постійне проживання в інше жиле приміщення і таким чином втратила право користування спірною квартирою.
Оскільки ОСОБА_3. та ОСОБА_2. змінили замки на вхідних дверях спірної квартири і перешкоджають ОСОБА_1. користуватись нею, вона підлягає вселенню.
Жила площа квартири АДРЕСА_1складає 45, 6 кв.м. Доля кожного із мешканців квартири складає 15,2 кв.м. , тому виділення ОСОБА_1. у користування кімнати площею 10,9 кв.м. ні чиї інтереси не ущемляє.
Керуючись ст.ст. 7, 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 64 , 63, 104 ЖК України ,
суд,-
ВИРІШИВ:
3
Позов ОСОБА_1- задовольнити.
Вселити ОСОБА_1квартири АДРЕСА_1 у М.Запоріжжі.
Забов'язати ОСОБА_3та ОСОБА_2 не заважати ОСОБА_1 користуватись картирою АДРЕСА_1 у м.Запоріжжі.
Змінити договір наймання житлового приміщення квартири АДРЕСА_1, забов'язати ЖЕД №28 укласти договір наймання житлового приміщення і відкрити особовий рахунок на ім'я ОСОБА_1, виділивши їй у користування кімнату №6 площею -10,9 кв.м., а ОСОБА_3та ОСОБА_2виділити в користування кімнату №8 площею 17,1 кв.м. та кімнату №7 площею 17,6 кв.м. Залишити в загальному користуванні сторін кухню, ванну, туалет, коридор, комору.
В задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.