Ухвала

07 вересня 2021 року

м. Київ

справа № 128/1755/20

провадження № 61-12145ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь: 124 537,50 грн на відшкодування майнової шкоди, 20 000 грн - на відшкодування моральної шкоди; 2 500 грн - витрат на проведення незалежної оцінки матеріального збитку.

У серпні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, в якому ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 64 031,04 грн на відшкодування майнової шкоди, а ОСОБА_3 просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 18 155,22 грн на відшкодування майнової шкоди і 20 000 грн - на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 16 березня 2021 року в задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 64 031,04 грн на відшкодування майнової шкоди. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 18 155,22 грн на відшкодування майнової шкоди і 2 000 грн - на відшкодування моральної шкоди. В іншій частині зустрічного позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 16 березня 2021 року скасовано. Первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 124 537,50 грн, 5 000 грн - на відшкодування моральної шкоди і 2 500 грн - витрат за проведення експертної оцінки. В задоволенні решти вимог первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

16 липня 2021 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення і залишити в силі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 16 березня 2021 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було доплатити судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 2 497,28 грн, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду надійшли матеріали на усунення недоліків, які заявником подані засобами поштового зв`язку до Верховного Суду 06 серпня 2021 року. Вимоги ухвали заявником виконано.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270 грн.

Згідно з пунктами 1, 10 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Ціна позовів в цій справі становить 249 223,76 грн (124 537,50 + 20 000 + 2 500 + 64 031,04 + 18 155,22 + 20 000), що станом на 01 січня 2021 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 грн х 250 = 567 500 грн).

Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення ОСОБА_1 вказав, що апеляційний суд не врахував правових висновків щодо застосування статей 1166, 1187, 1188, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 червня 2018 року у справі № 597/1070/15-ц.

ОСОБА_1 також зазначив, що посилаючись на постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 234/16272/15-ц, в оскаржуваному судовому рішенні апеляційний суд дійшов висновків, які є протилежними правовим висновкам, викладеним у вказаній постанові Верховного Суду. Неправильне (протилежне) застосування апеляційним судом правових висновків Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, за встановлених в цій справі обставин, свідчить про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім того, справа має для нього виняткове значення, так як стягнута судом сума є значною для нього і його сім`ї, а виконання судового рішення може поставити їх у скрутне майнове становище. Він є особою з інвалідністю 3 групи загального захворювання та отримує пенсію, розмір якої становить 1 769 грн на місяць, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та довідкою від 15 липня 2021 року № 47, виданою Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Аргументи касаційної скарги свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктами а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, для розгляду справи судом касаційної інстанції, тому, не дивлячись на те, що ціна позову в цій справі не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскаржуване в ній судове рішення підлягає перегляду в касаційному порядку.

Касаційна скарга подана у встановлений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, оплачена судовим збором.

Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Оскільки наведені доводи касаційної скарги викликають необхідність їх перевірки, то слід відкрити касаційне провадження в цій справі та витребувати матеріали справи.

ОСОБА_1 також заявив клопотання про зупинення виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року, посилаючись на те, що наразі вже відкрито виконавче провадження з примусового виконання оскаржуваного судового рішення, в межах якого накладено арешт на все його майно. Подальше виконання оскаржуваної постанови апеляційного суду може призвести до значних невиправданих фінансових стягнень, що призведе до важкого майнового становища його сім`ї.

Клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Заявивши клопотання про зупинення виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року ОСОБА_1 не надав достатніх доказів на підтвердження своїх вимог, які свідчили б про існування об`єктивної необхідності зупинення виконання судового рішення, зокрема документів про відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання. Сама по собі незгода заявника з оскаржуваним судовим рішенням не є підставою для зупинення його виконання на час перегляду справи в касаційному порядку.

Враховуючи, що заявником не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання судового рішення, в задоволенні клопотання необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Керуючись статтями 389, 392, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року.

Витребувати з Вінницького районного суду Вінницької області цивільну справу № 128/1755/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 18 червня 2021 року.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 08 жовтня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:В. А. Стрільчук

В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко