Справа № 188/1150/20

Провадження № 2/201/2399/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06 вересня 2021 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Федоріщева С.С.,

при секретарі – Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором навчання, -

ВСТАНОВИВ:

До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 19 травня 2021 року за підсудністю надійшла справа за указаним позовом з Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідач, згідно наказу №1669-к від 15 грудня 2017 року був прийнятий на роботу до виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» учнем машиніста підземних установок дільниці шахтного транспорту №2 з 18 грудня 2017 року з окладом 3890,00 грн. з проходженням вступного інструктажу в навчальному пункті і первинного інструктажу на робочому місці з повним робочим днем у шахті. 21 грудня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №475-ПУ-ШУПТ на навчання гірничій професії. Згідно розділу 2 п.2.1.1. Договору, позивач зобов`язався відправити працівника на навчання до філії «Учбово-курсового комбінату» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за професією машиніст підземних установок, машиніст електровозу підземний. Термін навчання складав з 21 грудня 2017 року по 20 квітня 2018 року. Розділом 2.1.2. Договору передбачено, що в разі успішного навчання та відсутності пропущених занять без поважних причин і запізнень, а також порушень Правил трудового розпорядку - позивач зобов`язується сплачувати час навчання, із розрахунку встановленого окладу, по мінімальному грейду підземного робітника, за весь період навчання, а ОСОБА_1 відповідно до п.2.2.3. - здобути освіту згідно навчальних планів та відповідно до п.2.2.5. відпрацювати на підприємстві не менше 1 (одного) року з моменту закінчення навчання. Відповідно до договору, за період навчання з 21 грудня 2017 року по 20 квітня 2018 року, загальна сума навчання складає 5275,83 грн. Згідно наказу директора ВСП «ШУ Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» №880-к від 17 липня 2018 року – ОСОБА_1 був звільнений за прогули без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗПП України. Відповідач не виконав умов договору та не відшкодував кошти за навчання, чим порушив умови договору та норми чинного законодавства України. Згідно розрахунку заборгованості, сума, що підлягає стягненню з відповідача становить 5494,30 грн., яка складається з заборгованості по договору навчання в сумі 5275,83 грн., 3% річних – в сумі 69,38 грн., індексу інфляції – 149,09 грн. Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за навчання у розмірі 5494,30 грн. та судові витрати у розмірі 2102 грн.

Представник позивача надав суду заяву з проханням розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, клопотань і відзиву на позовну заяву суду не надав, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Зважаючи на ці обставини, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, та яка визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов`язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК, стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності з увагою на їх належність, допустимість та достатність, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві і співставивши їх з матеріалами справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Згідно наказу №1669-к від 15 грудня 2017 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу до виробничого структурного підрозділу «Шахтоуправління Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» учнем машиніста підземних установок дільниці шахтного транспорту №2 з 18 грудня 2017 року з окладом 3890,00 грн. з проходженням вступного інструктажу в навчальному пункті і первинного інструктажу на робочому місці з повним робочим днем у шахті.

21 грудня 2017 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір №475-ПУ-ШУПТ на навчання гірничій професії.

Згідно розділу 2 п.2.1.1. Договору, позивач зобов`язався відправити працівника на навчання до філії «Учбово-курсового комбінату» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» за професією машиніст підземних установок, машиніст електровозу підземний. Термін навчання складав з 21 грудня 2017 року по 20 квітня 2018 року.

Розділом 2.1.2. Договору передбачено, що в разі успішного навчання та відсутності пропущених занять без поважних причин і запізнень, а також порушень Правил трудового розпорядку - позивач зобов`язується сплачувати час навчання, із розрахунку встановленого окладу, по мінімальному грейду підземного робітника, за весь період навчання, а ОСОБА_1 відповідно до п.2.2.3. - здобути освіту згідно навчальних планів та відповідно до п.2.2.5. відпрацювати на підприємстві не менше 1 (одного) року з моменту закінчення навчання.

Відповідно до договору, за період навчання з 21 грудня 2017 року по 20 квітня 2018 року, загальна сума навчання складає 5275,83 грн.

Згідно п.2.2.6. Договору робітник зобов`язаний повернути витрачені підприємством кошти на навчання з врахуванням інфляції та 3% річних, якщо він був звільнений з підприємства до закінчення встановленого п.2.2.5 Договору строку з підстав передбачених п.п.1,6,7 ст.36, ст.38, п.п.3,4,7,8 ст.40 та п.2 ст.41 КзпП України.

Пунктом 2.2.8. Договору, встановлені шляхи повернення коштів за порушення зобов`язання зі сторони робітника.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу директора ВСП «ШУ Першотравенське» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» №880-к від 17 липня 2018 року – ОСОБА_1 був звільнений за прогули без поважних причин на підставі п. 4 ст. 40 КЗПП України.

Відповідно до п.2.2.7.1. Договору, якщо всієї суми виплат належних робітнику від підприємства при його звільненні недостатньо для погашення витрат на навчання підприємству, робітник зобов`язується внести недостатню суму на розрахунковий рахунок підприємства протягом 7 календарних днів, починаючи з наступного дня після дня його звільнення.

Листом за вих. №2125/9 від 23 грудня 2019 року ОСОБА_1 було запропоновано перерахувати кошти на розрахунковий рахунок ПрАТ «ДТЕК Павлогрвдвугілля».

Відповідач не виконав умов договору та не відшкодував кошти за навчання, чим порушив умови договору та норми чинного законодавства України. Згідно розрахунку заборгованості, сума, що підлягає стягненню з відповідача становить 5494,30 грн., яка складається з заборгованості по договору навчання в сумі 5275,83 грн., 3% річних – в сумі 69,38 грн., індексу інфляції – 149,09 грн

У судовому засіданні встановлено, що вищезазначена сума заборгованості ОСОБА_1 у добровільному порядку повернута не була.

Згідно п.4.2. Договору передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 629, 525. 526 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 530 ЦК України Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов`язання визнаються його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так. ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 76 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості є обґрунтованими, підтвердженими зібраними у справі доказами та не спростованими у встановленому процесуальним законом порядку відповідачем, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються - на відповідача.

На підставі викладеного та ст.ст. 509, 526, 527, 538 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд-,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором навчання – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (код ЄДРПОУ 00178353) витрати за навчання у розмірі 5494,30 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (код ЄДРПОУ 00178353), понесені судові витрати в сумі 2102 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська.

Суддя                                                                                                        С.С. Федоріщев