Справа №2-2532/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2007 року                                                                                               м. Донецьк

Київський районний суд м. Донецька в складі:

Головуючого                                                       судді Н.М. Малютіної

При секретарі                                                      Шептульовій СЮ.

За участю позивача                                            ОСОБА_1

За участю представників позивача                   ОСОБА_2., ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Виконавчої дирекції фонду соціального страхування населення від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька про перерахунок розміру сум відшкодування шкоди та начислення компенсації,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1звернувся з позовом до відповідача про перерахунок розміру сум відшкодування шкоди та начислення компенсації, просить зобов'язати Виконавчу дирекцію фонду соціального страхування населення від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька сплатити заборгованість з регрес них виплат за період з 1 червня 2007 року одноразово - 34469,01 грн. та починаючи з 1 червня 2007 року сплачувати з урахуванням діючого законодавства щомісячні регресні платежі в сумі 1508,76 грн., провести начислення та виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною їх виплатою, встановити суму відшкодування шкоди з березня 2000 року в розмірі 385,35 грн. та з березня 2001 року в розмірі 527,16 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що він працював на державному підприємстві по технічному обслуговуванню та ремонту гірничошахтного устаткування п/о "Донецьквугілля" з 1986 року, де в 1988 році отримав виробничу тяжку черепно-мозкову травму та став інвалідом 2 групи. Йому були призначені та виплачувались щомісячні регресні суми.

Постановою Арбітражного суду Донецької області від 10.06.1998 року державне підприємство по технічному обслуговуванню та ремонту гірничошахтного устаткування визнано банкрутом.

За час з 1998 р. по 2001 р. по рішенню Верховної Ради неодноразово мінявся рівень заробітної плати (збільшувалась з 55 грн. до 118 грн. на місяць). Відповідно змінювались тарифні ставки в галузі економіки, а саме в вугільній промисловості. Так на підставі Закону України "Про встановлення величини вартості межи малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати", відповідно з доповненнями до галузевої угоди між Мінвуглепромом та галузевими профспілками вугільної промисловості від 14.08.1998 року (зареєстровані в Міністерстві праці та соціальної політики, 14.09.1998 p., реєстраційний № 78) та наказом Мінвуглепрому України, від 17.08.1998 р. за № 351, тарифні ставки були збільшені на 47,2 %. В 2000 р. у відповідності з доповненнями до галузевої угоди між Мінпаленерго та галузевими профспілками вугільної промисловості від 27.07.2000 р. (зареєстровані в Міністерстві праці та соціальної політики 18.09.2000 p., реєстраційний № 60) та наказом Мінпаленерго від 21.08.2000 р. № 345 на 36,8%.

На підставі вищезазначених документів виробниче об'єднання по видобуванню вугілля "Донецьквугілля" видало накази № 48 від 14.10.1998 р. та № 51 від 30.10.2000 р. "Про удосконалювання організації заробітної плати". В це об'єднання входило також підприємство ПТО та РГШО, яке, виконуючи накази вищестоящої організації, збільшило тарифні ставки робочим та службовцям, однак ОСОБА_1 розмір регресної щомісячної допомоги збільшений не був. Він складав станом на 01.08.1998 р. -262,14 грн.

Згідно з п. 3.1 вказаної угоди його дії розповсюджуються на працівників, працюючих на умовах найма не підприємствах вугільної промисловості, а також на непрацюючих ч.1енів профспілок - інвалідів та пенсіонерів галузі.

01.04.2001 р. у зв'язку з створенням ФССНВВПЗ України, його регресна справа була передана в Фонд соціального страхування для виплати заборгованості та подальшої щомісячної виплати в розмірі 262,14 грн. Але на підставі вищезазначених документів щомісячний розмір регресної допомоги повинен був складати 527,16 грн. Ця ситуація призвела до диспропорції в розмірі

регрес них виплат приблизно в 2 рази. Подальший перерахунок повинна здійснювати ВД ФСС НВВПЗ України згідно ст. 29 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Згідно даним судово-бухгалтерської експертизи заборгованість в зв'язку з недоплатою складала на 1.08.2006 р. 27705,29 грн. На 1.06.2007 р. заборгованість складає 34469,01 грн.

19.10.2000 р. був прийнятий Закон України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат". З метою реалізації цього закону КМУ прийняв постанову від 21.02.2001 р. № 159 "Про затвердження порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати". Згідно з п. 2 цієї постанови підприємства, установи та організації всіх форм власності, які своєчасно не виплатили своїм працівникам грошові доходи за 1998 -2000 p.p. зобов'язані в обов'язковому порядку при виплаті цієї заборгованості нараховувати та виплачувати працівникам компенсацію втрати частини грошових доходів через порушення строків їх виплат в порядку, встановленому постановою КМУ від 20.12.1997 р. № 1427 (з змінами, внесеними постановою КМУ від 23.04.1999 р. № 692). Але підприємство по технічному обслуговуванню та ремонту гірничошахтного устаткування, передаючи в ФССНВВПЗ України заборгованість по виплаті регрес них сум, не зробило нарахування компенсації.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1свої вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, при цьому дав пояснення суду, викладені в своїй позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали та суду пояснили, що Фонд не є правонаступником ліквідованого Підприємства з техобслуговування і ремонту гірничошахтного устаткування, де раніше працював ОСОБА_1, та не уповноважений здійснювати перерахунок раніше зазначених сум у відшкодування шкоди ліквідованим підприємством. Усі можливі коефіцієнти вже використовувались при виплаті позивачу сум у відшкодування шкоди від ушкодження здоров'я. У зв'язку з цим вимоги позивача не обгрунтовані.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не обгрунтований та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач працював на державному підприємстві по технічному та ремонту гірничошахтного устаткування п/о "Донецьквугілля" з 1986 p., де в 1998 р. отримав виробничу, тяжку черепно-мозкову травму та став інвалідом 2 групи. Позивачу були призначені та виплачувались щомісячні регресні суми. Підприємство по технічному обслуговуванню та ремонту гірничошахтного устаткування, де раніше працював ОСОБА_1, ліквідовано 11.04.2002 року рішенням Господарського суду Донецької області та виключено з державного реєстру 09.12.2002 року, що підтверджується повідомленням Державного комітету статистики України Донецького обласного управління статистики № 22-15/2697 від 31.08.2007 року (а.с. 66).

Позивачем до суду була надана судово-бухгалтерська експертиза № 3004/25 від 26.06.2006 р. (а.с. 18-23), де на а.с. 20 експерт вказує, що згідно з наданими документами "... експерт не має можливості документально обґрунтувати розмір щомісячних виплат у відшкодування шкоди, які начисляються і виплачуються підприємством, які причитаються позивачу в період з травня 1992 р. на момент передачі особової справи потерпілого до Фонду ...", тому суд, в зв'язку з тим, що відсутня будь-яка інформація щодо підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві, на якому працював позивач, не може встановити факт підвищення тарифних ставок ОСОБА_1 Сам ОСОБА_1не надав суду доказів, які підтверджують, що на підприємстві, де він працював, були підвищені тарифні ставки.

Згідно з Указом президента України № 958/98 від 31.08.1998 p., а також Постановою КМУ №200 (200-99-п) від 15.02.1999 р. "... підприємства, які мають заборгованість із заробітної плати, тарифні ставки, посадові оклади, діючі розміри премій, доплат та надбавок не можуть підвищуватися в період до погашення заборгованості ...". Цей указ та постанова втратили чинність згідно з постановою КМУ від 13.03.2002 р. №306.

На підприємстві, на якому працював позивач, була заборгованість, яка позивачу була виплачена ВВД ФСС НВВПЗ України в Київському районі м. Донецька.

У листі Центрального комітету профспілки працівників вугільної промисловості України від 03.10.2002 р. в абзаці 2 вказано "... підвищення тарифних ставок і окладів (з 03.07.2001 р.) для перерахунку сум відшкодування шкоди не може використовуватися, оскільки з 01.04.2001 р. набрав законної сили ЗУ "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", які передбачають інший порядок ... до введення в дію згаданого закону, більша частина підприємств галузі, включно підприємства м. Донецька, які входять до складу компанії "Донвугілля", не ввів тарифні ставки і посадові оклади, встановлені наказом МТЕ від 21.08.2000 р. №345 ...".

Згідно з даним листом ясно, що підвищення тарифних ставок на підприємстві, де працював ОСОБА_1, не проводилося.

Відповідно до п.3 розділу XI ЗУ №1105-XIV "передача документів, що підтверджують право працівника на страхову виплату ... а також розміри цієї виплати та послуг здійснюється підприємствами ФССНВВПЗ України по акту ".

Згідно з п.2 ст. 7 ЗУ "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" вказано: "Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам, які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 p., з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи ...".

Відповідно до п.4.9 "Інструкції порядку передачі ВД ФСС НВВПЗ України документів, що підтверджують право застрахованого або ч.1енів його сім'ї на страхову виплату (затв. Постановою правління ФСС НВВПЗ України від 20.04.2001 р. №10) "особова справа потерпілого повинна містити ... довідку про розмір втраченого заробітку на дату передачі особової справи потерпілого".

В зв'язку з тим, що не на всіх підприємствах було проведено підвищення тарифних ставок, а підприємство, на якому працював позивач, передало документи відділенню ВД ФСС ВНВВПЗ України в Київському районі м. Донецька, які підтверджують право працівника на страхову виплату та розміри цієї виплати, то згідно з отриманими від підприємства документами відділення здійснює виплати ОСОБА_1

Згідно з ст.. 2 ЗУ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" "компенсація ...провадиться у разі затримки на 1 і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам ...".

Відповідно до п.2 Постанови КМУ від 21.02.2001 р. №159 "Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" "компенсація ...провадиться у разі затримки на 1 і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам ...".

На ліквідованому підприємстві, де працював позивач, підвищення тарифних ставок та окладів фактично не провадилось, що підтверджується повідомленням № 949 від 04.06.2004 року з Донецького ВО з видобування вугілля "Донецьквугілля"; п.2 ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели втрату працездатності" від 22.02.2001 року, оскільки ушкодження здоров'я у ОСОБА_1 настало до 01.04.2001 року та ліквідоване підприємства встановило позивачу розмір втраченого заробітку - 262,14 грн. За таких обставин суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", п.2 ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яке спричинило втрату працездатності" від 22.02.2001 року, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити ОСОБА_1 в позові до Виконавчої дирекції фонду соціального страхування населення від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька про перерахунок розміру сум відшкодування шкоди та начислення компенсації у встановленні суми відшкодування шкоди з 1.03.2000 р. в розмірі 385,35 грн., з 1.03.2001 р. в розмірі 527,16 грн.; відмовити в сплаті Виконавчої дирекції фонду соціального страхування населення від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Київському районі м. Донецька на користь ОСОБА_1 заборгованості з регрес них виплат за період з 1.06.2007 р. одноразово - 34469,01 грн., відмовити в сплаті щомісячного регресного платежу з врахуванням діючого законодавства починаючи з 1.06.2007 р. в сумі 1508,76 грн., відмовити в начисленні та виплаті компенсації втрати частини доходу у зв'язку з несвоєчасною їх виплатою.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу може бути подано без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення.