Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м.Харків
"20" жовтня 2010 р. № 2-а- 6533/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,
при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,
за участі: представників позивача - Ісайченкової Н.Є., Старусєвої Т.А.,
представника відповідача - Павленка О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаком" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаком" - звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова №000112305/0 від 25.03.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 785528,70 грн. (в тому числі за основним платежем на суму 562155,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 223373,70 грн.).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих суб’єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг)" на загальну суму 2469321 грн., в тому числі у III кварталі 2008 року у сумі 239550 грн., у ІV кварталі 2008 року у сумі 585438 грн., у І кварталі 2009 року у сумі 337875 грн., у II кварталі 2009 року у сумі 519854 грн., у III кварталі 2009 року у сумі 786604 грн.
Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу та зазначає, що порядок визначення балансової вартості іноземної валюти при її купівлі врегульований приписами підпункту 7.3.4 пункту 7.3 названої статті, згідно з якими балансовою вартістю іноземної валюти вважається сума гривень, сплачена платником податку при придбанні валюти без врахування суми комісійних або вартості інших послуг, що надаються платнику податку при придбанні валюти. Позивач зазначає, що вимоги зазначеної норми зобов’язують підприємства відображати витрати, понесені (нараховані) в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат, у сумі, що дорівнює балансовій вартості придбаної іноземної валюти, з урахуванням вимог п.п. 11.2.3. Закону щодо дати збільшення валових витрат.
Також, позивач зазначає, що ТОВ "Мегаком" є імпортером медичних препаратів, його діяльність полягає у виведенні на ринок, просуванні та оптовій торгівлі лікарськими засобами. У своїй діяльності ТОВ "Мегаком" використовує послуги сторонніх організацій по виготовленню та розміщенню реклами та проведенню передпродажних заходів по реалізації продукції. У випадках, передбачених законодавством, ТОВ "Мегаком" включає витрати на проведення таких заходів до складу валових витрат, керуючись пп.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Даною статтею Закону не висунуто будь-яких інших умов і не передбачено необхідності доказу зв’язку рекламних витрат з господарською діяльністю підприємства, оскільки основна продукція підприємства нерозривно поєднана з його господарською діяльністю. В той же час п.5.11 ст.5 Закону не дозволяється встановлювати додаткові обмеження по віднесенню витрат до складу валових витрат платника податку, крім визначених у даному Законі.
Позивач вважає, що висновки ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова щодо неправомірного віднесення до складу валових витрат сум витрат на придбання послуг, пов’язаних з проведенням рекламних і передпродажних заходів є необґрунтованими та такими, що суперечать вимогам діючого законодавства.
Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача – Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова – проти задоволення позову заперечував у повному обсязі, в обґрунтування поданих заперечень зазначив, що проведеною перевіркою ТОВ "Мегаком" встановлено завищення скоригованих валових витрат за період з 01.07.2008 по 30.09.2009 на загальну суму 2729503 грн. та встановлено неправомірне віднесення до складу валових витрат III кварталу 2009 року від’ємної курсової різниці по операція у сфері ЗЕД у сумі 511087 грн.
Вважає, що позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат суми витрат на придбання послуг, пов’язаних із проведенням передпродажних заходів в загальній сумі 1 958 233,6 грн. (послуги із підготовки та організації конференцій, поліграфічні послуги, послуги з розміщення реклами в журналах), оскільки ТОВ "Мегаком" до перевірки не надано підтверджуючих документів щодо розповсюдження листівок та брошур, щодо пов'язаності проведених рекламних акцій з фінансово – господарською діяльністю позивача та взагалі відсутні докази щодо проведення позивачем рекламних акцій.
Відповідач зазначає, що порядок визначення балансової вартості іноземної валюти для визначення валових витрат, нарахованих в іноземній валюті, такий же, як і для визначення валових доходів, отриманих в іноземній валюті. Тобто, балансова вартість іноземної валюти для визначення валових витрат, понесених платником податку в іноземній валюті, розраховується шляхом перерахування в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких витрат. При отриманні імпортних товарів на валові витрати позивачем віднесено суми, які розраховані шляхом перерахування вартості товарів в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання таких товарів. При цьому, відповідно до пп. 7.3.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", заборгованість в іноземній валюті не виникає і тому перерахунок валових витрат на момент оплати товару не відбувається.
Відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене у відповідності до вимог чинного законодавства та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, вислухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаком" (код ЄДРПОУ 23753268) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2009р., за результатами якої складено акт №1625/2305/23753268 від 15.03.2010р.
В висновках акту перевірки зазначено про порушення позивачем вимог пп.5.3.3 п.5.3, пп.5.2.1 п.5.2 та п.5.1 ст.5; пп.7.3.2 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення суми від’ємного значення об’єкту оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2009 року у сумі 480882 грн., в т. ч. за III квартал 2009 року у сумі 480882 грн. та заниження податку на прибуток 562155 грн., в тому числі у III кварталі 2008 року у сумі 62328 грн., у ІV кварталі 2008 року у сумі 171121 грн., у І кварталі 2009 року у сумі 98286 грн., у II кварталі 2009 року у сумі 150180 грн., у III кварталі 2009, року у сумі 80240 грн.
На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0001122305/0 від 25.03.2010р. з податку на прибуток на загальну суму 785528,70 грн. (у т.ч. за основним платежем – 562155,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 22337,70 грн.).
В частині висновків акту перевірки №1625/2305/23753268 від 15.03.2010р. щодо порушення ТОВ "Мегаком" пп.5.2.1 п.5.2 та п.5.1 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого завищено валові витрати підприємства на загальну суму 1 958 234 грн. суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ "Мегаком" віднесено до складу валових витрат суми витрат на придбання послуг, пов’язаних із проведенням передпродажних заходів (послуги із підготовки та організації конференцій, поліграфічні послуги, послуги з розміщення реклами в журналах) в загальній сумі 1 958 233,6 грн., наданих наступними суб’єктами господарювання:
- ФОП ОСОБА_4 (ідент.номер НОМЕР_1, не платник ПДВ) – послуги з підготовки та організації конференцій у загальній сумі 105440 грн.
- ФОП ОСОБА_5 (ідент.номер НОМЕР_2, не платник ПДВ) – послуги з підготовки та організації конференцій у загальній сумі 121753 грн.;
- ТОВ "Агенство Медичної Інформації-08" (код за ЄДРПОУ 35656168, не платник ПДВ) послуги з розміщення реклами в журналах у загальній сумі 317096,34 грн.;
- ТОВ "Едиво" (код за ЄДРПОУ 34927530, платник ПДВ) – послуги з розміщення реклами в журналах та участь в конференціях у загальній сумі 86441,86 грн.;
- ФОП ОСОБА_6 (ідент.номер НОМЕР_3, не платник ПДВ) – поліграфічні послуги у загальній сумі 69764 грн.;
- ТОВ "Експерт, ЛТД" (код за ЄДРПОУ 24366480, платник ПДВ) – послуги з розміщення реклами в журналах у загальній сумі 25404,96 грн.;
- ПП "Бурда Україна" (код за ЄДРПОУ 24740397, платник ПДВ) – послуги з розміщення реклами в журналах у загальній сумі 56408,8 грн.;
- ТОВ "Абсолют" (код за ЄДРПОУ 30059252, платник ПДВ) – послуги з організації участі в конференції у загальній сумі 53625 грн.;
- ТОВ "Артвеа/Євро Ер Сі Джі" (код за ЄДРПОУ 20056801, платник ПДВ) – послуги розміщення реклами в журналах, на телебаченні у загальній сумі 733758,74 гри.;
- ТОВ "Здоров’я України" (код за ЄДРПОУ 25276619, платник ПДВ) – послуги з розміщення реклами в друкованих виданнях у загальній сумі 119982,48 грн.
- ТОВ "Моріон" (код за ЄДРПОУ 30116425, платник ПДВ) – послуги з розміщення реклами в Інтернеті у загальній сумі 37109,93 грн.;
- ФОП ОСОБА_7 (ідент.номер НОМЕР_4, не платник ПДВ) – послуги з розміщення реклами в журналах у загальній сумі 22000 грн.;
- ФОП ОСОБА_8 (ідент.номер НОМЕР_5, не платник ПДВ) – послуги з розміщення реклами в журналах у загальній сумі 16500 грн.;
- ТОВ "РА "ТВ-Комерц-Груп" (код за ЄДРПОУ 35829798, платник ПДВ) – послуги з розміщення реклами на телебаченні у загальній сумі 141343,2 грн.;
- ТОВ "Фарм-Рост Медіа" (код за ЄДРПОУ 35467663, платник ПДВ) – послуги з розміщення реклами на моніторах у загальній сумі 51605,29 грн.
Відповідно до положень пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пунктом 5.2.1 статті 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Пунктом 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено особливості віднесення витрат подвійного призначення до складу валових витрат платника податку.
До валових витрат включаються: витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку. Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, але не більше двох відсотків від оподаткованого прибутку платника податку за попередній звітний (податковий) рік (п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").
Наказом Міністерства фінансів України №318 від 31 грудня 1999 року затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.
Відповідно до пункту 19 цього Положення, витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг) та інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.
Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Зазначені норми Закону свідчить про те, що підставою для включення витрат, в тому числі витрат на сплату посередницьких послуг, до складу валових, є безпосередній зв'язок їх з господарською діяльністю та належне документальне оформлення відповідно до правил ведення податкового обліку.
Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг.
Відповідно до Ліцензії Міністерства охорони здоров’я України, серія АВ №341429 від 17.07.2007р., ТОВ "Мегаком" (код ЄДРПОУ 23753268) має право здійснювати оптову торгівлю лікарськими засобами, про що також зазначено в пункті 4 додатку 2 до акту перевірки.
Проаналізувавши письмові докази, які містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що послуги пов'язані з проведенням рекламних і передпродажних заходів, які надавались позивачу, стосувалися саме тих товарів, поставка та продаж яких є основним видом господарської діяльності підприємства.
Отримані позивачем послуги з виготовлення поліграфічної продукції, яка містить інформацію про лікарські засоби, розміщення реклами лікарських засобів у ЗМІ загального користування та спеціалізованих виданнях, призначених для медичних установ та лікарів, проведення конференцій для інформування та підвищення обізнаності спеціалістів медиків та фармацевтів із складом, дією та конкурентними перевагами лікарських препаратів, які є предметом господарської діяльності ТОВ "Мегаком", безпосередньо впливали на результати діяльності підприємства з продажу товарів та отримання доходу.
Також необхідно зазначити, що висновок щодо права позивача на віднесення до складу валових витрат вартості вказаних послуг підтверджується листом ДПА України від 08.04.2008 року №3146/6/15-016.
Згідно статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не вимагається підтвердження витрат на проведення маркетингових, мерчандайзингових, інформаційно-консультативних та інших послуг додатковими або спеціальними документам у вигляді звітів, висновків, аналізів, програм, графіків і ін. Чинне законодавство не передбачає спеціальних вимог щодо обов'язкової наявності певних документів для підтвердження факту надання послуг із передпродажної підготовки товарів.
Статтею 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Тобто, законом визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції, може бути акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).
Акти, якими оформлено факт отримання позивачем послуг від контрагентів, відповідають вищенаведеним вимогам чинного законодавства та містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для оформлення первинних документів: назву послуг, їх вартісне вираження, одиницю виміру, місце та дату складання, посади та підписи уповноважених осіб.
Суд зазначає, що реальність отримання позивачем послуг, пов’язаних із проведенням передпродажних заходів (послуги із підготовки та організації конференцій, поліграфічні послуги, послуги з розміщення реклами в журналах) підтверджується наявними в матеріалами справи доказами, а саме: договорами про надання рекламних послуг, актами здачі-прийняття послуг з розміщення реклами, довідками та планами розміщення рекламних відеоматеріалів на телебаченні, накладними та актами здачі-прийняття поліграфічних послуг, договорами доручення по організації та проведенні конференцій, інструкціями з проведення семінарів та конференцій.
Здійснені позивачем витрати, що пов’язані із проведенням передпродажних заходів (послуги із підготовки та організації конференцій, поліграфічні послуги, послуги з розміщення реклами в журналах), спрямовані на забезпечення попиту на його продукцію, а отже спрямовані на забезпечення отримання в майбутньому доходів від продажу зазначеної продукції, тому суд приходить до висновку про пов’язаність понесених витрат із господарською діяльністю підприємства, їх економічну доцільність, направлення таких витрат на максимізацію доходів та відповідно отримання прибутку підприємством в цілому.
Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно п.8 ст.19 Господарського кодексу України забороняється вимагати від суб’єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом.
За таких обставин, вимоги контролюючого органу щодо надання позивачем до перевірки інших документів, які б підтверджували зв’язок понесених витрат із господарською діяльністю позивача, є безпідставними.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про обґрунтованість віднесення позивачем до складу валових витрат - витрат на придбання послуг, пов’язаних із проведенням передпродажних заходів (послуг із підготовки та організації конференцій, поліграфічних послуг, послуг з розміщення реклами в журналах) та пов'язаність здійснених витрат з господарською діяльність позивача, а тому, висновок податкового органу про порушення пп. 5.2.1 п.5.2 та п.5.1 ст.5 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" та завищення валових витрат підприємства на загальну суму 1 958 234 грн. є необґрунтованим.
В частині висновків акту перевірки №1625/2305/23753268 від 15.03.2010р. щодо неправомірного віднесення ТОВ "Мегаком" до складу валових витрат III кварталу 2009 року від’ємної курсової різниці по операція у сфері ЗЕД у сумі 511087 грн., суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідно до контракту №1-31/Укр від 19.12.2007р., Фірма "AL-BISS TRADING EST" (Постачальник) продає та ТОВ "Мегаком" (Покупець) купує лікарські засоби в асортименті, кількості та по цінам, які визначено в Додатку 1 до договору. Статтею 4 вказаного контракту визначено, що оплата за вказаним контрактом здійснюється на умовах банківського переказу після отримання Покупцем продукції. Кінцеві розрахунки Покупцем з Постачальником проводяться не пізніше 180 днів з моменту поставки всієї продукції на визначених в Контракті умовах.
Згідно ВМД №800000001/8/143483 від 20.08.2008р. ТОВ "Мегаком" придбано лікарських засобів на суму 69498,77 доларів США (по курсу НБУ на момент придбання 4,8436 грн. сума в гривні складала - 336624,24 грн.). Розрахунок за поставлений товар покупцем проведено 04.08.2009 року у сумі 551820,23 грн. (по курсу НБУ на момент розрахунку 7,94 грн.), від’ємна курсова різниця склала 215195,99 грн.
Відповідно до бухгалтерської довідки №13/3-Д від 05.08.2009р., на підставі п.п.7.3.4 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "Мегаком" проведено коригування валових витрат на суму 215195,99 грн. Вказана сума віднесена платником податків до валових витрат підприємства за 9 місяців 2009 року та включена до рядку 04.01 декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009р.
Згідно №800000001/8/143077 ВМД від 05.08.2008р. ТОВ "Мегаком" придбано лікарських засобів на суму 95606,00 доларів США (по курсу НБУ на момент придбання 4,8451 грн. сума в гривні складала - 463220,63). За поставлений товар покупцем проведено розрахунок 04.08.2009 року у сумі 759111,64 грн. (по курсу НБУ на момент розрахунку 7,94 грн.), від’ємна курсова різниця склала 295891,01 грн.
Відповідно до бухгалтерської довідки №12/3-Д від 05.08.2009р., ТОВ "Мегаком" проведено коригування валових витрат у розмірі 295891,01 грн., вказану суму платником включено до р.04.01 декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009р.
Суд зазначає, що оподаткування операцій із розрахунками в іноземній валюті врегульовано пунктом 7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. (зі змінами та доповненнями).
Згідно п.п.7.3.2 п.7.3 ст.7 вказаного Закону, витрати, понесені (нараховані) платником податку в іноземній валюті протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до валових витрат такого платника податку, визначаються у сумі, що має дорівнювати балансовій вартості такої іноземної валюти, визначеної згідно із положеннями підпунктів 7.3.1, 7.3.4, 7.3.6 цієї статті, і не підлягають перерахуванню у зв'язку із зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.
Підпунктом 7.3.1 Закону №334/94-ВР встановлено порядок визначення балансової вартості іноземної валюти, отриманої платником податку у вигляді виручки від реалізації товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 7.3.4 п.7.3 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у разі купівлі іноземної валюти за гривні валові витрати або валові доходи платника податку не змінюються. Сума гривень, сплачена платником податку у зв'язку з такою купівлею (без урахування комісійних або вартості інших послуг осіб, що здійснюють конверсійні (обмінні) операції за дорученням платника податку), вважається балансовою вартістю такої іноземної валюти.
Положеннями п.п.11.2.3 п.11.2 ст.11 визначено, що датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).
Судом встановлено, що на момент оприбуткування товару позивачем валові витрати визначались за курсом НБУ, однак після визначення балансової вартості валюти, необхідної для проведення розрахунків за поставлений товар, валові витрати були уточнені підприємством у звітному періоді, в якому відбулось придбання іноземної валюти.
Таким чином, збільшуючи валові витрати на момент фактичного отримання товару по їх вартості за валютним курсом НБУ на дату їх оприбуткування, позивач діяв у відповідності до п.п.7.3.2 ст.7 та п.п.11.2.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Разом з тим, збільшення позивачем суми валових витрат у зв’язку з визначенням балансової вартості валюти, яка була придбана для проведення розрахунків за поставлений товар, відповідає вимогам п.п.7.3.2, 7.3.4 ст.7 Закону України №334/94-ВР, а тому є правомірним.
Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно до п.2 ст. 71 КАС України, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень покладається саме на відповідачів.
З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.
Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, 94, 160 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаком" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова №000112305/0 від 25.03.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 785528,70 грн. (в тому числі за основним платежем на суму 562155,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 223373,70 грн.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаком" (код ЄДРПОУ 23753268, юридична адреса: м.Харків, вул. Клочківська, буд. 195-Б) понесені витрати із сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 26.10.2010 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.