ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" жовтня 2010 р. Справа № 2a-3357/10/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорука О.Б. розглянувши у порядку скороченого провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Державної інспекції України з контролю за цінами в Івано-Франківській області, вул. Шашкевича, 6, м. Івано-Франківськ, 76018
до відповідача: Галицької районної державної лікарні ветеринарної медицини, вул. С.Бандери, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, 77100
про стягнення економічних санкцій в сумі 51548,85 грн,-
ВСТАНОВИВ:
Державна інспекція України з контролю за цінами в Івано-Франківській області звернулася до суду із адміністративним позовом до Галицької районної державної лікарні ветеринарної медицини про скасування рішення про стягнення економічних санкцій в сумі 51548,85 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної перевірки було виявлено порушення державної дисципліни цін, які полягали в застосуванні позивачем тарифів на платні ветеренарні послуги, що не передбачені Переліком платних послуг, які можуть надаватись державними органами ветеренарної медецини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000р. №1619, а саме: "Оформлення та видача ветеренарних документів Ф-2 ВЕТ в межах області офіційним лікарем" і "Оформлення та видача ветеренарних документів Ф-2 ВЕТ за межі області офіційним лікарем". В III кварталі 2010року щодо правильності формування та застосування тарифів на платні ветеренарні послуги в Галицькій районній державній лікарні ветеринарної медицини Державною інспекцією України з контролю за цінами в Івано-Франківській області (надалі - позивач) була проведена позапланова перевірка та складено акт №0000405 від 10.08.2010 року. Як наслідок, позивачем винесено рішення про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №194 від17.08.2010 року, яким вирішено вилучити в дохід бюджету 17 182,95 грн. необґрунтовано отриманої виручки та стягнути штраф в розмірі 34365,90грн.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.183-2 КАС України судом 29.09.2010 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
20.10.2010 року відповідач по справі подав до канцелярії суду заперечення проти адміністративного позову, в якому зазначив, що законодавство України не порушував, так як рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни не відповідає вимогам чинного законодавства України, оскільки в акті перевірки та оскаржуваному рішенні поивачем зазначається про порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку формування тарифів на ветеринарні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини", що на думку Держінспекції цін в Івано-Франківській області призвело до завищення тарифів за ветеринарні роботи та послуги, виходячи з того, що тарифи за ветеринарні роботи та послуги є регульованими державою. Постановою Кабінету Міністрів України № 1548 не передбачено поширення встановлених статтею 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" методів державного регулювання цін і тарифів на перелік платних послуг, які можуть надаватися органами державної ветеринарної служби та не встановлено особливого методу державного регулювання тарифів на ветеринарні роботи та послуги, як не визначено і Міністерство сільського господарства і продовольства України в якості повноважного органу для вчинення державного регулювання таких цін. Так зокрема, постановою КМУ № 977 від 05.11.2008 року "Про доповнення додатку до постанови КМУ від 25.12.2006 року № 1548" передбачено, що Деркомветмадицини встановлює за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном та Мінагрополітики тарифи на платні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини, крім тарифів на проведення обстежень (експертиз), які є підставою для видачі документів дозвільного характеру, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Просив в задоволенні позову відмовити.
Згідно із п.4 ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше п’яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.
Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі - прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що Галицька районна державна лікарня ветеринарної медицини відповідно до Закону України "Про ветеринарну медицину" є державною установою ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших протиепізоотичних заходів та підпорядковується управлінню ветеринарної медицини.
У відповідності до ст.13 Закону України „Про ціни і ціноутворення” позивачем проведена перевірка Галицької районної державної лікарні ветеринарної медицини з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні та застосуванні тарифів на платні послуги. Перевіркою був охоплений період діяльності позивача січень - липень 2010року.
За результатами перевірки були виявлені порушення державної дисципліни цін, про що складено акт №0000405 від 10.08.2010 року. Зокрема, перевіркою встановлено, що відповідачем застосовувались тарифи на послуги – „Оформлення та видача ветеренарних документів Ф-2 ВЕТ в межах області офіційним лікарем" і „Оформлення та видача ветеренарних документів Ф-2 ВЕТ за межі області офіційним лікарем”, що не передбачені п.12 постанови КМУ від 04.11.2009 року № 1167 "Про затвердження Порядку формування тарифів на ветеринарні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини" та видачі ветеринарних документів уповноваженими (офіційними) лікарями за завищеним тарифом, лікарнею неубгрунтовано одержано виручки на суму 17182,90грн. за період з лютого по липень 2010 року.
17.08.2010 року Держінспекцією цін в Івано-Франківській області, керуючись статтею 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення", прийнято рішення № 194 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін згідно якого підлягає вилученню у позивача в дохід держави 17182,90 грн. та штраф у сумі 34365,90грн. за порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку формування тарифів на ветеринарні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини" від 04.11.2009 року № 1167.
Частинами 1 та 4 статті 99 Закону України «Про ветеринарну медицину» передбачено, що оплата проведення заходів щодо профілактики і ліквідації хвороб тварин (крім випадків, передбачених у статті 98 цього Закону), процедур контролю, інспектування та ухвалення, надання інформації, лікування тварин, які страждають на хвороби та недуги, лабораторних досліджень, ветеринарно-санітарної експертизи товарів, видача відповідних ветеринарних документів, послуг при експортно-імпортних операціях та транспортуванні територією України об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду здійснюється за рахунок їх власників (операторів потужностей) згідно з тарифами.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» та Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 р. № 1819, на позивача покладені контрольно-наглядові функції з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів. У зв’язку з чим Держінспекції надано право проводити перевірки документів, пов’язаних з формуванням, встановленням і застосуванням цін і тарифів, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності, а також одержувати необхідні довідки, приймати рішення про застосування до суб'єктів підприємницької діяльності передбачених чинним законодавством економічних санкцій за порушення порядку встановлення і застосування цін.
Правове регулювання ціноутворення в Україні здійснюється на підставі Закону України «Про ціни і ціноутворення» та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.
Державне регулювання цін і тарифів відповідно до статті 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення» здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
До повноважень Кабінету Міністрів України, згідно пункту 3 статті 116 Конституції України, віднесено проведення цінової політики, тобто, уряд здійснює реалізацію визначених законами України підстав встановлення і застосування цін і тарифів. Це повноваження реалізоване Верховною Радою України, зокрема, в Законі України «Про ціни і ціноутворення», згідно з яким Кабінет Міністрів України забезпечує здійснення державної політики цін, визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та врегульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління.
Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13 грудня 2000 р. передбачено, що Держцінінспекція у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінекономіки та цим Положенням.
Основними завданнями Держцінінспекції є:
- організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів);
- проведення цінових спостережень на споживчому та товарних ринках, та інші завдання щодо дотримання законодавства у сфері ціноутворення.
В свою чергу, наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 19.02.1996 року № 51, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 176/1201, яким керується Держінспекція цін в Івано-Франківській області, затверджено механізм формування тарифів за ветеринарні роботи і послуги, а не встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
З тексту наказу Міністерства сільського господарства і продовольства України від 19.02.1996 року № 51 вбачається, що він носить рекомендаційний характер та не передбачає поширення встановлених статтею 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення» методів державного регулювання цін і тарифів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2009 р. № 1167 не передбачено поширення встановлених статтею 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення» методів державного регулювання цін і тарифів на перелік платних послуг, які можуть надаватися органами державної ветеринарної служби та не встановлено особливого методу державного регулювання тарифів на ветеринарні роботи та послуги, як не визначено і Міністерство сільського господарства і продовольства України в якості повноваженого органу для вчинення державного регулювання таких цін.
Отже, щодо ветеринарних робіт і послуг не встановлено державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. Нормативний документ про віднесення таких послуг до регульованих державаю з визначенням Міністерства сільського господарства і продовольства України в якості уповноваженого органу щодо регулювання (встановлення) фіксованих та граничних рівнів цін (тарифів) Кабінетом Міністрів України в порядку абзацу 3, 4 статті 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» не приймався.
Статтею 6 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до статті 7 цього ж Закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів та послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про доповнення додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 року № 1548» від 05.11.2008 року № 977 вказано, що Деркомветмедицини встановлює за погодженням з Мінекономіки, Мінфіном та Мінагрополітики тарифи на платні послуги, що надаються державними установами ветеринарної медицини, крім тарифів на проведення обстежень (експертиз), які є підставою для видачі документів дозвільного характеру, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства сільського господарства і продовольства України від 19.02.1996 року № 51, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10.04.1996 року за № 176/1201, затверджений «Механізм формування тарифів за ветеринарні послуги», яким пропонується формування тарифів за виконані роботи та послуги на основі складових витрат. До 2000 року кошти, які надходили від наданих ветеринарних послуг, були позабюджетними, обліковувалися окремо на розрахункових рахунках в установах банку, на суму надходжень складався окремий кошторис та установи ветеринарної медицини були зареєстровані в податковій інспекції як платники податку на прибуток в частині позабюджетних надходжень на загальних підставах.
З 2000 року при формуванні Державного бюджету на рік, позабюджетні кошти від наданих платних послуг бюджетними установами, передбачені постановами Кабінету Міністрів України, в т.ч. і постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно – діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів, що проводяться органами державної ветеринарної медицини за рахунок відповідних бюджетних та інших коштів» від 15.08.1992 р. № 478, були введені в доход Державного бюджету, як надходження коштів спеціального фонду Державного бюджету. Державним комітетом ветеринарної медицини доводиться єдиний кошторис по фінансуванню установ ветмедицини за рахунок загального та спеціального фондів на кожний рік. Кошти спеціального фонду – це сума доведеного плану надходжень від надання ветеринарних послуг, які є складовою частиною Державного бюджету.
Галицька районна державна лікарня ветеринарної медицини є бюджетною установою, зареєстрованою в податковій інспекції, доходи та видатки якої формуються згідно кошторису відповідно до Закону України «Про державний бюджет України» на відповідний рік.
Заробітна плата формується згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.06.2002 року № 1298, відповідно до якої до складу видатків з оплати праці включено посадові оклади, надбавки, доплати, премії, виплати матеріальної допомоги тощо.
Крім того, вказані видатки по заробітній платі є бюджетними, відносяться на собівартість наданих послуг по установі та включаються у калькуляцію на відновлення цих видатків згідно постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.1992 року № 478.
Пунктом 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 р. за № 1047/6238, встановлено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.
Таким чином, оскаржуване рішення не містить визначення конкретної підстави для застосування економічних санкцій, з наведених в даному пункті Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 р. за № 1047/6238.
Отже, судом не встановлено порушень відповідачем Закону України „Про ціни і ціноутворення” при наданні платних послуг. Рішення №194 від 17.08.2010 року винесене позивачем, як підстава для стягнення коштів прийняте без врахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, а тому відсутні підстави для стягнення коштів.
У відповідності до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Таким чином суд, вважає вимоги позивача необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення.
Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: Григорук О.Б.
Постанова складена в повному обсязі 25.10.2010 року.