Справа № 2-а-973/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

01 листопада 2010 року    Солом’янський  районний суд м. Києва

в складі:  головуючого  судді                     Калініченко О.Б.

при секретарі :                                             Кучерявець О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Києво-Святошинського району Київської області Русанова Олега Олексійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

27.09.2010 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови від 13.09.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України.

Свої вимоги мотивує тим, що 13.09.2010 року відносно нього інспектором ДПС Києво-Святошинського району Київської області Русановим О.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення його до відповідальності за ігнорування вимоги дорожнього знаку «Рух прямо», чим порушено вимоги п.8.4. ПДР. Зазначеною постановою на нього накладено адміністративний штраф у розмірі 255,00 гривень.

Позивач вважає постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що суперечить нормам діючого законодавства та порушує його права і зазначає, що він керуючи автомобілем марки «Опель Зафіра», д/н НОМЕР_1, рухаючись по вул. Жовтневій у м. Боярка здійснив на розподільній смузі поворот ліворуч на вул. Вокзальну не порушуючи жодним чином правила дорожнього руху, оскільки   дія знака 4.1, установленого на початку дороги або за перехрестям, поширюється на ділянку дороги до найближчого перехрестя.

Оскільки  поворот ліворуч позивачем був здійснений на самому «Т-подібному» перехресті, а тому дія даного дорожнього знаку на даний дорожній випадок не розповсюджується.  

  Тому вражає, що викладені обставини у протоколі та постанові не відповідають дійсності, та просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення щодо порушення ним правил дорожнього руху.

Позивач в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.  

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направив. Суд вважає, що справу можна розглянути у відсутність відповідача в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 128 КАС України на підставі наявних у справі доказів, оскільки його неявка не перешкоджає всебічному дослідженню обставин справи та винесенню судом законного рішення.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов  підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 13.09.2010 року відносно нього інспектором ДПС Києво-Святошинського району Київської області Русановим О.О. було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про притягнення його до відповідальності за за ігнорування вимоги дорожнього знаку «Рух прямо», чим порушено вимоги п.8.4. ПДР. Зазначеною постановою на нього накладено адміністративний штраф у розмірі 255,00 гривень.

Відповідач виніс щодо позивача постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, проте не врахував всіх обставин справи та вимог закону.

Відповідно до п.33 ПДР дія знака 4.1, установленого на початку дороги або за перехрестям, поширюється на ділянку дороги до найближчого перехрестя.

В даному випадку поворот ліворуч позивачем був здійснений на самому «Т-подібному» перехресті, а тому дія даного дорожнього знаку на даний дорожній випадок не розповсюджується.  

Однак інспектором ДПС Києво-Святошинського району Київської області Русановим О.О. при винесені постанови про справі про адміністративне правопорушення не враховано усіх обставин справи, а тому викладені обстави у протоколі про адміністративне правопорушення не є доведеними.

Крім того, доказів, які б свідчили про скоєння позивачем   даного правопорушення, окрім викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, не міститься, що ставить під сумнів достовірність вказаних у протоколі фактів.

У   відповідності до ч.3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи судом був повідомлений належним чином, заперечень проти позову чи доказів правомірності винесення постанови до суду не направив.

За таких обставин, оцінивши надані докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст..62 Конституції України, ст.ст. 122, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 9, 11, 69-86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Києво-Святошинського району Київської області Русанова Олега Олексійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову Серії АІ №338731 по справі про адміністративне правопорушення від 13.09.2010 року, винесену інспектором ДПС Києво-Святошинського району Київської області Русанова Олега Олексійовича, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255,00 грн.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: