апеляційний суд одеської області
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2007 року м. Одеса
Колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Кварталової A.M.,
суддів - Левенця Б.Б., Плавич Н.Д.,
при секретарі - Тончевої Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Білгород - Дністровського MB УМВС України в Одеській області, Державного казначейства України, Міністерства Юстиції України про відшкодування моральної шкоди ,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород -Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 січня 2007 року ,-
встановила:
У квітні 2005 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до відповідачів про відшкодування моральної шкоди на підставі ст.ст. 55,56 Конституції України, ст.ст. 16,23,1167, 1173,1176 ЦК України, в зв'язку з наданням неправдивої відповіді Білгород - Дністровським MB УМВС України в Одеській області, посилаючись на те, що 16.03.2001 року та 10.07.2001 року Білгород-Дністровським MB УМВС України було надано йому неправдиві відповіді , щодо розшуку ОСОБА_2, які спростовуються постановою Білгород-Дністровського міського суду від 10.07.2001 року про відмову у взятті під варту ОСОБА_2
Як вказує позивач ОСОБА_1, надання йому Білгород-Дністровським MB УМВС України вищевказаних неправдивих відповідей спричинило йому моральну шкоду, у зв'язку з чим він просив стягнути з Білгород-Дністровського MB УМВС України в Одеській області на його користь моральну шкоду у розмірі 15000 гривень, визнати порушенням невидачу Білгород-Дністровським MB УМВС України мотивувальної та об'єктивної відповіді, щодо розшуку ОСОБА_2, повідомити Міністерство Внутрішніх Справ України про допущені порушення при дачі відповідей та стягнути усі судові витрати з відповідача Білгород-Дністровського MB УМВС України в Одеської області.
Справа розглянута у відсутність представників відповідача - Білгород-Дністровського MB УМВС України в Одеської області та Державного Казначейства України, які були повідомлені про слухання справи (а.с.24-27).
Справа № 22ц-1960/2007
Головуючий в 1 інстанції - суддя Ступакова І.Г.
Суддя - доповідач - Кварталова A.M. Категорія ЦП-22
2
Рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 січня 2007 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове , яким задовольнити його позовні вимоги , посилаючись на те, що судом були порушені норми матеріального і процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, яка доповіла колегії суддів зміст оскаржуваного рішення, мотиви і доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того , що позивачем не надано обґрунтованих та підтверджених доказів того, що винними діями Білгород-Дністровський MB УМВС в Одеської області спричинив позивачеві моральну шкоду, яку необхідно стягнути з Державного Казначейства України.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2001 року Білгород-Дністровським міським судом була ухвалена постанова, згідно якій відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури про взяття під варту ОСОБА_2, який звинувачувався в скоєнні злочину, передбаченого ст.215 ч.2 КК України по кримінальній справі, по якій позивач ОСОБА_1 був визнаний потерпілим (а.с.10-11), оскільки ОСОБА_2 не ховається від слідства, по виклику з'явився до прокуратури, має постійне місце проживання та роботу. Позивачем з приводу розслідування вищевказаної кримінальної справи було зроблено запит до Білгород-Дністровського MB УМВС України в Одеській області, відносно розшуку ОСОБА_2, на який було отримано відповіді від 16.03.2001 року про проведення дій, щодо розшуку ОСОБА_2 , а у відповіді від 10.07.2001 року про те, що 04.07.2001р. ОСОБА_2 був затриманий та доставлений в ізолятор тимчасового утримання (а.с.7, 8). Ці відповіді , як стверджує позивач, утримують неправдиву інформацію про розшук ОСОБА_2, та не відповідають висновкам, які вказані в постанові Білгород-Дністровського міського суду від 10.07.2001р.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково застосував до даних правовідносин ст.1167 ЦК України, оскільки в період, на який посилається позивач, був чинним ЦК України, в редакції 1963 року, а тому згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2003р. до цивільних правовідносин, які виникли в 2001р., до набрання чинності цього кодексу застосовуються положення ЦК України, в редакції 1963р.
Відповідно до ст.440-1 ЦК України, в редакції 1963р. моральна шкода, заподіяна громадянину або організації діями іншої особи, яка порушила її законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини.
Судовою колегією встановлено, що на звернення ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського MB УМВС України в Одеській області за підписом в.о. начальника Білгород-Дністровського MB УМВС України в Одеській області Власенко Р.Г. (а.с.7-8) надана відповідь, яка стосується руху кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2 за ознаками ст. 215 ч.2 КК України.
У відповідях на які посилається позивач іде мова про розшук ОСОБА_2 та його затримання до ізолятору тимчасового утримання, якому належну правову оцінку дав суд першої інстанції, постановляючи постанову від 10.07.2001р. при обранні запобіжного заходу ОСОБА_2
3
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не надав будь-яких доказів, які свідчать про те, що вказані відповіді на його звернення порушують його законні права та являються свідомо неправдивими.
Згідно п.Зст.10 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд згідно ст. 11 ЦПК України, розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.
Позивач не надав суду першої інстанції та колегії суддів будь-яких доказів, якими обґрунтовував свої позовні вимоги. Так позивач, посилається на відповіді відповідача на його звернення, однак не надав свої звернення до відповідача з цього приводу.
Крім того, відповіді Білгород-Дністровського MB УМВС України в Одеській області, 16.03.2001 року про проведення дій щодо розшуку ОСОБА_2 та відповідь від 10.07.2001 року про те, що 04.07.2001р. ОСОБА_2 був затриманий і доставлений до ізолятору тимчасового утримання , надані ОСОБА_3, а не позивачу ОСОБА_1 (а.с.7,8). В процесі досудового слідства ОСОБА_1 дії слідчого чи органу дізнання в кримінально-процесуальному порядку не оскаржував.
Статті 16,23,1167,1176 ЦК України, які діють з 01.01.2004р. та на які посилається позивач на момент виникнення правовідносин не діяли і тому посилання на них, є не обґрунтованим. Діючим на той час законодавством, зокрема ст.ст.440-1, 443 ЦК України (1963р.) та Закону України «Про порядок відшкодування збитків(шкоди) заподіяної громадянину незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" можливість відшкодування моральної шкоди потерпілому не передбачено.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні підстави для відшкодування позивачеві моральної шкоди органами УМВС України та Державного Казначейства України, в зв'язку з чим суд обґрунтовано відмовив позивачеві ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
Суд першої інстанції правильно з'ясував обставини, що мають значення
для справи, ухвалив законне і обґрунтоване рішення, доводи апеляційної
скарги не спростовують рішення суду, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307 ч.іп.1, 308, 314 ч.1п.1,315,317,319 ЦПК України, колегія суддів ,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 24 січня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили. Судді апеляційного суду Одеської області.