Справа № 2-5384/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

         17 вересня 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді                                   Шевченко Т.М.

з участю секретаря                                   Загорулько Т.М.

та прокурора                                             Мельник І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації до ОСОБА_2, треті особи – ОСОБА_3 та ОСОБА_4, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дитини, -

в с т а н о в и в:

позивач Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації звернулася у суд з позовом, в якому просить постановити рішення, яким позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, посилаючись на те, що  відповідач ухиляється від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.

            В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з вищевказаних підстав.

            Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена судом належним чином.

            Треті особи – ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання також не з’явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися судом.

            Вислухавши пояснення представника позивача та думку прокурора, яка вважає доцільним задовольнити позов, а також дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

            ОСОБА_4 та ОСОБА_2 спільно проживали, спільно вели господарство та виховували свою спільну доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Вказана сім»я проживала за адресою: АДРЕСА_1. Дана квартира належить на праві власності ОСОБА_4

             17.09.2010 р. до відділу кримінальної міліції у справах дітей Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві звернулася неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв’язку з тим, що вона не бажає проживати разом з батьками. Як зсувалося, 09.09.2008 р. дитина покинула місце свого постійного проживання, оскільки батьки постійно сваряться на її очах, мати жорстоко поводиться з нею. Враховуючи зазначене, неповнолітню ОСОБА_3 було поміщено до закладу соціального захисту дітей для надання їй соціально-психологічної допомоги.

             Службою у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації була   проведена перевірка, внаслідок якої наказом № 32 від 02.10.2008 р. неповнолітня ОСОБА_3 поставлена на облік дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Підставами постановки були і факти, викладені в інформації ліцею «Голосіївський» № 241 м. Києва,  а саме те, що неповнолітня з початку навчального року до занять не приступила. Мати дитини – відповідач ОСОБА_2 жодних дій для вирішення цього питання не здійснила.

          Протягом перебування дитини в закладі соціального захисту дітей Службою у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, відділом кримінальної міліції у справах дітей Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві та безпосередньо адміністрацією закладу проводиться профілактична робота з батьками та з дитиною з метою налагодження стосунків в сім»ї. Проведеною роботою вдалося досягти певних результатів і неповнолітня ОСОБА_3 була повернена батькам для спільного проживання і виховання.

           З сім»єю продовжувалась проводитись відповідна робота, в процесі якої з’ясувалося, що неповнолітня ОСОБА_3 не мала реєстрації народження в органах реєстрації актів цивільного стану та не мала реєстрації місця проживання  в той час коли дитині виповнилось 17 років і вона повинна була мати паспорт громадянина України. Відповідач ОСОБА_2 неодноразово зобов’язувалася здійснити відповідні заходи, про що свідчать її письмові пояснення, проте лише в липні 2009 р. за клопотанням Служби у справах дітей були вжиті необхідні заходи щодо реєстрації народження неповнолітньої ОСОБА_3, 1992 р.н., про що свідчить свідоцтво про народження, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Голосіївського РУЮ у м. Києві від 15.07.2009 р. При здійсненні даних заходів ОСОБА_4, який з народження виховував дитину спільно з відповідачем ОСОБА_2, відмовився від визнання себе батьком неповнолітньої дитини, а тому реєстрація народження проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, про що свідчить витяг з державного реєстру актів цивільного стану громадян від 05.07.2009 р.

            Паспорт громадянина України з реєстрацією місця проживання неповнолітня ОСОБА_3 отримала також за клопотанням Служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.

            Зважаючи на викладене, суд вважає, що мати дитини – відповідач ОСОБА_2 жодних дій з вирішення питання захисту законних прав та інтересів своєї дитини не здійснила.

           Також про ухилення відповідача ОСОБА_3 від виховання дитини свідчать неодноразові відвідування місця проживання неповнолітньої ОСОБА_3, 1992 р.н., про що складені акти обстеження та службові записки, в яких зазначається, що мати спільно з дитиною не проживає, місце її проживання невідоме. Відповідно до  листа Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 08.12.2009 р. № 53/вх 15656, 30.03.2010 р. № 53/вх 4027, встановить місце знаходження гр. ОСОБА_2 не виявилося можливим. У 2009 р. ОСОБА_2  неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 184 КУпАП. Згідно характеристики ЗНЗ Голосіївського району м. Києва № 319 неповнолітня ОСОБА_3, 1992 р.н., зарекомендувала себе здібною ученицею, до навчання ставиться сумлінно, навчання без поважних причин не пропускає, має достатні знання з усіх предметів, всебічно розвинена, проте її батьки з часу влаштування до школи не з’являлися, успіхами своєї доньки не цікавляться.

            Зважаючи на викладене, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 не виявляє до неповнолітньої ОСОБА_3, 1992 р.н., батьківського піклування, участі у її вихованні не приймає, матеріально не утримує, життям та здоров»ям не цікавиться, не піклується про фізичний, духовний, моральний розвиток, не готує її до самостійного життя.

            Відповідно до рекомендації Комісії з питань захисту прав дитини Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації від 02.06.2010 р. орган опіки та піклування надав висновок про необхідність позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_3, 1992 р.н.                              

           Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України ухилення від виконання обов’язків по вихованню дитини є підставою для позбавлення батьківських прав.

           На підставі вказаної норми закону, зважаючи на те, що ОСОБА_2 ухиляється від виховання дитини, суд вважає необхідним задовольнити позов, у зв’язку з чим позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1

           Відповідно до ст. 166 п. 2 СК України батьки, позбавлені батьківських прав не звільняються від обов’язку щодо утримання своїх дітей. Оскільки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, молода, працездатного віку, не має на утриманні інших дітей, суд вважає, що необхідно стягнути з неї аліменти на користь ОСОБА_3, 17.10.1992 р.н на її утримання у розмірі прожиткового мінімуму на дитину даної вікової категорії.                    .

               На підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_3 в дохід держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

               Керуючись ст.ст. 164, 165, 166, 180 та 182 СК України, ст. ст. 10, 60, 212 та 213 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в:

            Позов задовольнити.

            ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженку м. Києва,  позбавити батьківських прав відносно її неповнолітньої дочки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.  

            Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Києва, яка не працює, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, аліменти на користь ОСОБА_3, на її утримання у розмірі прожиткового мінімуму на дитину даної вікової категорії, щомісячно і до повноліття дитини.                    .

             Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 51 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

            Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

             Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: